Історія виникнення Футбол – найулюбленіший вид спорту на Земній планеті. Жоден вид спорту не збирає стільки глядачів на своїх трибунах, скільки збирає ця загадкова гра. Футбол — найпопулярніша командна гра в світі, де за малу кількість очок потрібно боротися. Футбол – англ. „фут” – нога, „бол” – м’яч. Футбол зберіг свою англійську назву у Франції, Іспанії, Україні, Росії. У німців він звучить як „фусбаль”, в угорців – „лабдугараги”, у поляків _„пілка ножка”, у італійців – „кальгіо”, у югославів _„ногомет”. Футбол — одна з найдавших ігор людства. Невідомо, де і коли він з'явився. Архівні джерела, знайдені в Китаї та Єгипті, зокрема зображення гравців з м'ячем, окремо м'ячі, дають вченим підстави стверджувати, що футбол був відомий людству задовго до нашої ери.
Китайцям гра з м'ячем була відома ще понад 5000 років тому. Імператори вважали, що така гра є важливим засобом військової підготовки. На футбольних майданчиках воїни намагалися застосовувати тактику, якої вони дотримувалися на полі битви, тож і вдосконалювали основні принципи атаки та захисту. М'яч тоді був набитим кінським волосом і обшитий шкурою. А надувними м'ячами почали грати вже у XVIII столітті. В правилах навчання воїнів, виданих в Китаї понад 2000 років тому, досить докладно описано гру в футбол. Архівні дані свідчать, що змагалися між собою дві команди, завданням яких було потрапити м'ячем у отвір в сітці, натягнутий між двома бамбуковими жердинами. Переможців нагороджували щедрими подарунками. Деякі популярні гравці навіть призначались на високі державні або військові посади. Згодом під назвою "Кемарі" футбол із Китаю перекочував до Японії. Тут ця гра стала частиною чисельних релігійних обрядів, але широкого розповсюдження серед населення не здобула. Археологічні розкопки, проведені в Єгипті та стародавній Греції, а також архівні джерела, засвідчують, що там футбол був досить поширений. Так, він згадується у всесвітньо відомій "Одіссеї" Гомера.
Гравці тоді мали взуття, яке римляни називали "кальцеус". Корінь цього слова зберігся в Італії до наших днів, де "кальчіо" означає футбол. У Франції ця гра називалася "Soule" або "Choule". Завдання гравців тут зводилося до того, щоб переміщувати м'яч від однієї лінії до другої. Боротьба за м'яч була безкомпромісною і навіть небезпечною. Тож і з'явилися королівські та парламентські укази про заборону гри, що призвело до тимчасового занепаду футболу. В Англії найпопулярнішим видом розваги був "футбол натовпу". Ігри неорганізованих гуртів проводилися на майданах і вулицях міст, що паралізувало життя населення, завдавало великих збитків ремісникам, торговцям. Усе це викликало невдоволення королів, і в 1314 р. Едуард ІІ видав указ, де зазначалося: "У зв'язку з тим, що гра у м'яч призводить до великого безладдя, а це само собою є велике зло, ми іменем короля під страхом ув'язнення забороняємо грати в футбол у великих містах". Його послідовники Едуард III, Річард II та Генріх IV ще неодноразово повторюватимуть цей указ. Про нехтування забороною королівськими указами цієї гри згадує В. Шекспир у "Комеди помилок" та "Королі Лірі".
Виникнення сучасного футболу в 1863 роціВелику популярність футбол мав серед учнівської молоді. Досить сказати, що вже на початку XIX ст. він був включений до навчальних програм шкіл і проводились змагання. Трохи пізніше почали створюватися футбольні клуби. У 1823 р. було дозволено гравцям бігти з м'ячем. Саме тоді було покладено початок розвитку сучасних правил футболу та регбі, історія яких, в ті далекі часи тісно перепліталась. Представники усіх створених до того часу клубів зібратися в 1863 р. у Лондоні, щоб розробити єдині правила гри, але досягти згоди не вдалося, зате було створено Англійську футбольну асоціацію. А перші єдині правила гри були ухвалено в 1863 р. У них передбачено чисельний склад команд, розміри футбольного поля та воріт, гравцям заборонялося грати руками в межах штрафного майданчика (за винятком воротаря). Вони складалися з 13 пунктів. На другому засіданні Футбольної асоціації, 6 грудня 1863 р., було вирішено вважати футбол і регбі різними видами спорту. Це і є дата народження сучасного футболу. Швидкий i динамічний розвиток футболу, що спостерігався в Європі на початку XX ст. спонукав до створення міжнародної організації. І вже у 1904 р. у Парижі було засновано Міжнародну федерацію футбольних асоціацій (ФІФА) — (Federation Intemacional Football Association). З 1908 року футбол включений в програму Олімпійських ігор. Чергова довготривала перерва в проведенні Олімпійських iгop була через участь багатьох країн світу у Другій світовій війні.
Розвиток футболу в УкраїніДо Східної Європи футбол почав проникати в другій половині XIX століття. В східну (що знаходилася у складі Росії) частину футбол принесли в основному іноземні робітники - англійці (Одеса, Миколаїв), валлійці (Донбас) і чехи (Київ). В Буковину футбол принесли австрійці, в Галичині (або Східну Галіцію) британці, а в Закарпатті грою захопилася місцева молодь, що вчилася в Будапешті і там познайомилася з цією грою. Спорт, і зокрема футбол, в Україні почав розвиватися пізніше, ніж в країнах Західної Європи. Причиною відставання було те, що територія України розподілялася між двома імперіями. Документи свідчать, що перші тренування футболістів у Львові відбулися ще у 1894 р. Наприкінці XIX ст. львівське "Товариство рухових ігор" почало створювати групи молоді, серед яких особливу зацікавленість викликав футбол. Футбол, вважають М. Балакін та М. Михайлов, прийшов у Миколаїв і Київ одночасно, у 1901 р. Трохи пізніше в Харків, а на початку 1910 р. і в Донбас. Доречно відзначити, що в футбол тоді грали тільки іноземні службовці (у Києві — чехи, в Одесі, Миколаєві — англійці) та іноземні моряки з кораблів, які перебували у портах України. З 1936 р. у вищій лізі чемпіонатів Радянського Союзу брала участь команда "Динамо" (Київ) і за всю історію ніколи не покидала її, а в повоєнні роки вона стала тринадцяти кратним чемпіоном і дев'ятиразовим володарем Кубку Радянського Союзу, Суперкубку Європи (1975), дворазовим — Кубку володарів Кубків країн Європи (1975, 1986).
Протягом багатьох років у міжнародних змаганнях (чемпіонатах Європи, світу, Олімпійських іграх) основу національних збірних команд складали футболісти українських клубів. Досить згадати всесвітньо відомі прізвища таких гравців як Ю. Войнов, В. Мунтян, В. Пузач, В. Веремєєв, І. Біланов, В. Серебряников, В. Банников, В. Колотов, О. Блохін, Л. Буряк, А. Коньков та інші. Сьогодні ними пишається український футбол. Згадаймо, О. Блохін (1975) та І. Біланов (1986) були визнані кращими футболістами Європи і нагороджені золотими м'ячами, а О. Протасов у 1984 р. став володарем срібної бутси Європи (1984), яку вручали кращим бомбардирам. Після проголошення Верховною Радою незалежності України (1991), Федерація футболу України як повноправний член увійшла до УЕФА і ФІФА, що дало змогу національним збірним командам брати участь у чемпіонатах світу, Європи, Олімпійських іграх і Європейських кубкових турнірах.
Правила Гри 2019/20 Перші «універсальні» футбольні Правила були складені в 1863 і в 1886 Міжнародна рада футбольних асоціацій (IFAB), всесвітній орган, на який покладена виключна відповідальність за удосконалення і збереження Правил Гри, була заснована чотирма Британськими футбольними асоціаціями (Англійська ФА, Шотландська ФА, ФА Уельсу та ФА Північної Ірландії). ФІФА приєдналося до ІФАВ у 1913. Хоча травматичні випадки і трапляються, проте Правила повинні робити гру якомога безпечнішою. Це потребує від гравців поважливого ставлення до своїх суперників, а арбітри повинні створювати безпечне середовище, відносячись суворо до тих, хто грає занадто агресивно і небезпечно. Положення Правил, в яких йдеться про дисциплінарні санкції, містять у собі неприйнятність небезпечної гри, наприклад, «нерозважливі дії» (попередження = жовта картка/ЖК) та «створює небезпеку здоров'ю суперника» або «використовує надмірну силу” (вилучення - червона картка/ЧК).
Поле для гри Поле повинно бути повністю природним або, якщо дозволяє регламент змагань штучним, за винятком випадків поєднання штучних з природними матеріалами. Зеленого кольору. Бокові лінії повинні бути довшими за лінії воріт. •Дожина(бокової): мінімум 90 м (100 ярдів) максимум 120 м (130 ярдів) •Довжина (лінії воріт): мінімум 45 м (50 ярдів) максимум 90 м (100 ярдів)
М'яч Всі м’ячі повинні: •бути сферичної форми •виготовлені з придатного матеріалу •мати довжину кола (окружність) між 70 см (28 дюймів) та 68 см (27 дюймів) •мати вагу між 450 г (16 унцій) та 410 г (14 унцій) перед початком матчу •мати тиск у межах 0,6 – 1,1 атмосфери (600 – 1,100 г/см2) на рівні моря (8,5 фунта/кв дюйм – 15,6 фунта/кв дюйм) На всіх м'ячах, що використовуються у матчах офіційних змагань, організованих під егідою ФІФА або конфедерацій, повинно бути нанесене одне з наступних маркувань: FIFA Quality•FIFA Quality PRO • IMS - INTERNATIONAL Кожне маркування підтверджує проведення офіційного тестування та відповідність конкретним технічним вимогам даної марки на додаток до мінімальних вимог, зазначених Правилом , та має бути затверджене IFAB. Установи, що проводять тестування підлягають схваленню з боку ФІФА. У випадках застосування технології лінії воріт (GLT), на м'ячах з інтегрованою технологією повинно бути нанесене одне з зазначених вище маркувань якості. •
ГравціУ матчі беруть участь дві команди, у кожній з яких не більше одинадцяти гравців. Один з гравців повинен бути воротарем. Гру не дозволяється розпочинати або продовжувати, якщо в команді відсутня мінімальна кількість з сими гравців. Якщо в команді менше семи гравців, тому що один або декілька гравців навмисно залишили поле для гри, арбітр не зобов’язаний зупиняти гру і може бути застосована перевага, але гру не дозволяється поновлювати після того, як м'яч вийде з гри, якщо в команді відсутня мінімальна кількість з семи гравців. Кількість замін максимум до 5 , яку можна використовувати у будь якому матчі.
Процедура заміни гравців. Для заміни гравця запасним гравцем, повинні бути виконані такі умови: •арбітр має бути проінформований про намір проведення заміни •гравець, якого замінюють: •отримує дозвіл арбітра залишити поле для гри, • зобов'язаний негайно попрямувати до технічної площі або до роздягальні, за винятком випадків, коли дозволяється застосовувати зворотні заміни •якщо гравець, якого мають замінити, відмовляється залишити поле, гра не зупиняється. Запасний гравець виходить на поле тільки: •під час зупинки гри •на середній лінії •після того, як гравець, , якого він замінює, залишив поле •за сигналом арбітра
Тривалість матчу Матч триває два однакових тайми по 45 хвилин кожний, хоча таку тривалість можна скоротити тільки за згодою між арбітром та двома командами до початку матчу і відповідно до регламенту змагання. Перерва між таймами тривалість якої не перевищує 15 хвилин; дозволено здійснювати короткотривалі зупинки гри (тривалість яких не повинна перевищувати однієї хвилини) для вживання води у перерві між таймами додаткового часу. В регламенті змагань має бути передбачена тривалість перерви між таймами, яка може бути змінена тільки за згодою арбітра. 11-метровий удар У випадку призначення або повторення 11-метрового удару в кінці кожного з таймів надається час для виконання цього удару
М’яч у грі та не у грі Вихід м'яча з гри Вважається, що м’яч вийшов з гри, якщо: •повністю перетнув лінію воріт або бокову лінію по землі або в повітрі •арбітр зупинив гру •він торкнувся офіційної особи матчу, залишився на полі для гри і: •команда розпочинає перспективну атаку або •м'яч безпосередньо потрапляє у ворота або •володіння м'ячем переходить до іншої команди. В усіх цих випадках, гра поновлюється спірним м'ячем. М’яч у грі Вважається, що м'яч весь час знаходиться у грі, коли він торкається офіційної особи матчу та коли він відскакує від стійки воріт, поперечини або кутового флагштоку та залишається на полі для гри.
Гол зараховується... Гол зараховується, коли м'яч повністю перетинає лінію воріт між стійками та поперечиною, за умови, що команда, яка забиває м'яч, не скоїла порушення. Якщо воротар кидає м'яча і він безпосередньо потрапляє у ворота суперника, призначається удар від воріт. Якщо арбітр подає сигнал про взяття воріт, перш ніж м'яч повністю перетнув лінію воріт, гра поновлюється спірним м'ячем.
Положення "поза грою" Перебування в положенні «поза грою» не вважається порушенням. Гравець перебуває в положенні «поза грою», якщо: •будь-яка частина його голови, тіла або ступні перебуває на половині поля суперника (за винятком середньої лінії) та• будь-яка частина його голови, тіла або ступні перебуває ближче до лінії воріт суперника, ніж м'яч та передостанній гравець команди суперника Руки всіх гравців, в тому числі воротарів, до уваги не беруться. Гравець не перебуває в положенні «поза грою», якщо знаходиться на одному рівні з: •передостаннім гравцем команди суперника або •двома останніми гравцями команди суперника
Штрафний удар Штрафний та вільний удари, а також 11-метрові удари можуть бути призначені тільки у випадку скоєння порушення, коли м'яч перебуває у грі. Штрафний удар призначається за будь-які з наступних порушень скоєних проти суперника, як вважає арбітр, через недбалість, нерозважливість або із застосуванням надмірної сили: •напади •стрибки •удари або спроби вдарити ногою •поштовхи •удари або спроби вдарити (у тому числі удар головою) •боротьба ногою за м'яч або єдиноборства •підніжки або спроби зробити підніжку. Порушення, що містить контакт, карається штрафним або 11 метровим ударом
Вільний удар Вільний удар призначається, якщо гравець: •грає небезпечно •перешкоджає діям суперника без будь-якого контакту •демонструє незгоду, використовуючи образливі, зневажливі або непристойні слова та/або рухи, або інші образливі висловлювання• створює перешкоди воротарю, який намагається звільнитися від м'яча руками, або завдає удару або намагається завдати удар ногою по м’ячу, коли воротар вводить його у гру• скоює будь-яке інше порушення, не зазначене у Правилах, за яке арбітр зупиняє гру, щоб попередити гравця або вилучити його з поля.
Штрафні та вільні удари. Штрафний або вільний удар призначається на користь команди суперника гравця, запасного, заміненого або вилученого гравця , або офіційного представника команди, який скоїв порушення. Сигнал щодо виконання вільного удару Піднятою над головою рукою арбітр вказує на виконання вільного удару; цей жест продовжує демонструватись, доки удар не буде виконаний і інший гравець не торкнеться до м’яча, м’яч не вийде з гри або буде явно зрозуміло, що не існує можливості безпосередньо забити гол. Вільний удар повинен бути повторений, якщо арбітр не зміг подати сигнал про те, що удар є вільним, і м’яч потрапляє безпосередньо у ворота.
Одинадцятиметровий удар11-метровий удар призначається за порушення, що карається штрафним ударом, і яке було скоєне гравцем у власній штрафній площі або за межами поля в результаті ігрових дій, як зазначено Правилами 12 і 13. М’яч може бути забитий у ворота безпосередньо з 11-метрового удару. Поперечина та сітка воріт не повинні рухатись. Воротар, який захищає ворота, повинен залишатися на лінії воріт, обличчям до гравця, який виконує удар, між стійками воріт, не торкаючись до стійок воріт, поперечини або сітки воріт, доки не буде виконаний удар по м’ячу. Гравці, але не той, який виконує удар, та воротар, повинні розташуватися: •на відстані щонайменше 9,15 м (10 ярдів) від 11-метрової позначки •за 11-метровою позначкою •в межах поля для гри •за межами штрафної площі Після того, як гравці розташуються відповідно до цього правила.
Вкидання Вкидання м'яча з-за бокової лінії виконується суперниками гравця, який останнім доторкнувся до м'яча, що повністю перетнув бокову лінію по землі або в повітрі. Якщо м’яч потрапляє у ворота безпосередньо після вкидання з-за бокової лінії, гол не зараховується: •якщо м'яч потрапляє у ворота команди суперника – призначається удар від воріт •якщо м’яч потрапляє у ворота команди гравця, який виконував вкидання м'яча із-за бокової лінії – призначається кутовий удар
Удар від воріт Удар від воріт призначається, коли м’яч повністю перетнув лінію воріт по землі або у повітрі, після того як останнім до нього доторкнувся гравець команди, що атакувала, і при цьому взяття воріт не відбулось. Гол може бути забитий безпосередньо після удару від воріт, але тільки у ворота команди суперника; якщо м'яч проходить безпосередньо у ворота команди гравця, який виконував удар від воріт, призначається кутовий удар на користь команди суперника.
Кутовий удар. Кутовий удар призначається у тому випадку, коли м’яч повністю перетнув лінію воріт по землі або у повітрі, після того як останнім до нього доторкнувся гравець команди, що захищається, і при цьому взяття воріт не відбулось. М’яч може бути забитий безпосередньо з кутового удару, але тільки у ворота команди суперника; якщо м'яч потрапляє безпосередньо у ворота команди гравця, який виконує кутовий удар, призначається кутовий удар на користь команди суперника.
Загальний огляд змін Правил Правило 3 •Гравець, якого замінюють повинен залишити поле у найближчій до нього точці на обмежувальній лінії, окрім випадків, коли арбітр вкаже інше Провило 4 •Верхня натільна білизна може бути багатокольоровою/із викрою лише в тому випадку, коли вона однакова із рукавом основної футболки. Правило 5 •Арбітр не має права змінити рішення про поновлення гри після того, як гру було поновлено, але, за деяких обставин, він може винести ЖК/ЧК за попередні епізоди• Якщо арбітр залишає поле для здійснення перегляду ВАА або для того, щоб повернути знову на поле гравців після завершення тайму, рішення все ще може бути змінено• Офіційним представникам винним у неналежній поведінці може бути винесена ЖК/ЧК; якщо порушника неможливо встановити, ЖК/ЧК отримує старший тренер, який знаходиться у технічній площі• Якщо було призначено 11-метровий удар, то його виконавцю може бути надана медична допомога або здійснена оцінка його стану і він може залишитись на полі та виконати 11-метровий удар
Правило 7 •Роз'яснення різниці між зупинкам для "охолодження" та для "вживання" води Правило 8 •Команда, яка виграє жереб має право обрати початковий удар •Спірний м'яч — м'яч розігрується для воротаря (якщо гру було зупинено у штрафній площі) або для одного з гравців команди, яка осатанію торкнулась м'яча у місті остання дотику до нього; всі інші гравці (обох команд) повинні перебувати ні відстані щонайменш 4 м (4.5 ярдів) від м'яча Правило 9 •Якщо м'яч торкається арбітра (або іншої офіційної особи матчу) та потрапляє у ворота, володіння м'ячем переходить до іншої команди, або починаються атакувальні дії, розігрується спірний мяч. Правило 10 •Воротар не може забити гол, кидаючи м'яч, який потрапляє в ворота суперника
Правило 12 • •Підтверджується те, що всі випадки порушень із неправомірною грою рукою з боку воротаря у власній штрафній площі не караються ЖК/ЧК •Якщо після вкидання з-за бокової лінії або у випадку навмисної передачі з боку партнера по команді, воротар невдало завдасть удару ступнею по м'ячу або зробить таку спробу, щоб звільнитись від нього та ввести його в гру, то він потім має право взяти його до рук •Арбітр має право взяти паузу із винесення ЖК/ЧК до наступної зупинки гри, якщо команда, що не вчинила, порушень швидко виконає штрафний/вільний удар і створить гольову можливість •ЖК за неправомірне святкування голу залишається і виноситься навіть в тому випадку, якщо гол було не зараховано •Список порушень, за які застосовуються усні зауваження/ЖК/ЧК для офіційних представників командою •Всі порушення вербального характеру караються вільним ударом •Удар ногою по предмету карається так само, як і кидання ним
Правило 14 •стійки воріт, поперечина та сітки не повинні рухатись в момент виконання 11-метрового удару, а воротар не повинен торкатись їх• В момент виконання 11-метрового удару, щонайменш частина однієї ступні воротаря повинна перебувати на або розташовуватись над лінією воріт; не можна стояти за лінією• Якщо порушення було вчинено після того, як арбітр подав сигнал для виконання 11-метрового удару, але удару не було завдано, то його виконання повинно бути повторене після винесення ЖК/ЧК Правило 15 •Суперники повинні перебувати на відстані щонайменш 2 м від місця на боковій лінії, з якого буде виконано вкидання навіть, якщо гравець, який його виконує, перебуває за лінією