У стародавньому Римі колись жив лікар на ім'я Валентин. Його називали «гастрономічним лікарем», тому що він завжди був стурбований тим, щоб ліки, які він наказував приймати хворим, мали приємний смак. Для додання чудово смаку ліків він змішував гіркі мікстури з вином, молоком чи медом. Він промивав рани вином і використовував трави для полегшення болю.
Валентин жив за часів Клавдія II, який славився безліччю загарбницьких воїн. Коли у Клавдія виникли проблеми з набором нових солдатів до армії, він вирішив, що причина криється в прихильності солдатів до своїх дружин і сімей. І скасував весілля і заручини. Валентин став не тільки молитися про здоров'я своїх пацієнтів, але й таємно вінчати закохані пари.
Одного разу тюремник римського імператора постукав у двері Валентина. За руку він тримав свою сліпу дочку і благав Валентина вилікувати дочку від сліпоти. Валентин знав, що недуга дівчини практично невиліковна, однак він дав слово, що зробить все можливе, щоб її вилікувати. Він призначив дівчині мазь для очей, і сказав прийти ще через деякий час. Минуло кілька тижнів, але зір до дівчини так і не повернувся. Однак тюремник і його дочка не сумнівалися і продовжували приймати призначені трави і настої.
Ця легенда увійшла в історію людства. З того часу 14 лютого відзначають День Святого Валентина або інша назва – День Закоханих. За традицією у цей день хлопці та дівчата виготовляють листівки у вигляді сердечок, гарно оформлюють їх та таємно дарують тому, хто подобається або кому бажають добра.