Презентація "Історія українського борщу"

Історія українського борщуІ чому борщ - саме українська страва!

Що собою являє борщ, та які його види існують

Борщ як страва. Борщ — рідка страва, що вариться з різноманітних овочів і має безліч варіантів приготування, поєднаних квасним смаком. Це основна перша страва української кухні, яку готують в усіх її регіонах і яка набула міжнародного визнання. Як, наприклад, суші одразу пов’язують з Японією, а карі — з Індією, так і борщ є символом української кулінарної культури.

Які його види існують?В українській кухні розрізняють 3 головні види борщу – червоний, зелений і холодний. Водночас спосіб приготування цієї страви у різних регіонах країни є неоднаковим. Зелений або щавлевий борщ варять навесні. Його готують з молодого щавлю і картоплі, додають порізане зварене яйце й заправляють сметаною. До зеленого борщу також можуть додавати кропиву або лободу. Холодний борщ зазвичай готували на початку літа. Тоді варили лише буряк та картоплю, а всі інші інгредієнти додавали сирими. Червоний із капустою – це найпопулярніший та найрізноманітніший борщ в Україні. Існує безліч рецептів його приготування. Холодний борщ. Червоний борщ. Зелений борщ

Культурна спадщина юнеско1 липня ЮНЕСКО вніс український борщ до переліку об’єктів нематеріальної культурної спадщини, яка потребує охорони. Українська національна страва опинилась у компанії узбецького і таджицького плову (внесені у 2016 році), вірменського лаваша (2016), азербайджанської долми (2017), неаполітанської піци (2017) тощо. Наявність у цьому списку доводить, що та чи інша страва є своєрідним етнокультурним феноменом, символом національної культури, вартим дослідження і захисту. Таким відтепер офіційно є й український борщ. А от за які ж “заслуги” борщ отримав таке звання, дізнаємось з наступного розділу

Історія борщу

Перша згадка. Перша задокументована згадка про український борщ датується 1584 роком у Києві. У своїх щоденниках про страву згадав німецький торговельний агент Мартін Ґруневеґ. 17 жовтня 1584 року його купецька валка доїхала до Києва й зупинилася на ночівлю над річкою Борщівка — саме так назвав її торговець у своєму щоденнику. Це була нинішня річка Борщагівка, що дала назву сучасним західним околицям Києва. Кияни пояснювали гостям походження назви річки тим, що у цій місцевості свого часу діяв борщовий базар. Однак торговець у своєму щоденнику сумнівався щодо існування такого базару. Він аргументував це тим, що кияни не мали потреби добиратися так далеко від центру міста заради борщу. Він не міг повірити в те, що борщ (чи то інгредієнти для нього) у Києві більше ніде не продавали. У своєму щоденнику він пояснював це так: «Русини купують борщ рідко або ніколи, тому що кожен готує його у себе дома сам, оскільки це їхня повсякденна їжа і питво».

“Борщик”У 1598 році православний полеміст Іван Вишенський писав про селян, які з однієї мисочки «поливку або борщик хлепчют». Є згадка, що у перші роки XVII століття якийсь чоловік випив «три миски борщика». А в 1619 році є спогад про класичний обідній набір: «І пироги там були, та й борщика зварили». В усіх трьох джерелах назва страви використана у пестливій формі — «борщик», що збереглась у деяких регіонах України й донині.

“Борщові” прізвища. З першої половини XVII століття з’являються прізвища, похідні від слова «борщ»: Борщовський, Борщ, Борщенко. У словнику української мови Бориса Грінченка від 1907 року є понад десяток слів, які теж виникли від назви страви: борщичок, борщівсько, борщувати, борщівниця тощо. Є чимало архівних згадок, які підтверджують, що борщ протягом століть полюбляли як звичайні українці, так і відомі урядовці. Тож історія борщу безперервна й багата.

Походження назви. Щодо походження назви, безперечно, легендарної страви існує кілька версій:1. Поширена думка про те, що назва популярної української страви походить від назви одного з головних інгредієнтів - буряка, не підтверджується історичними фактами."Жоден лінгвіст не виведе слово "борщ" від слова "буряк"2.Інша версія походження назви "борщ" - від борщівника. Йдеться не про отруйний борщівник, який знаємо сьогодні. Його листя заквашували і використовували в страву. У багатьох дослідників європейської середньовічної кухні борщівник (латиною Heracleum) згадується як харч. Його корені вживали в їжу з тушкованим м'ясом, а стебла, листя і парасольки квітів ферментували, а потім на цьому квасі варили рідку страву.

Дослідження борщу. Дослідження борщу. Борщ — одна із центральних страв не тільки в українській кухні, а й в українській культурі, тому вона є й однією з найбільш досліджених страв. Дослідники проводять експедиції, пишуть наукові статті й знімають фільми про борщ. Увага до цієї страви не згасає. Традиційні регіональні особливості страви: борщ з карасями зі Слобожанщини, полтавський борщ із галушками, зелений борщ з Підволочиська та білий (з рожево-білого буряка) з Поділля тощо. Більшість людей зазначила, що буряк — це обов’язковий інгредієнт страви. Серед складників страви дехто назвав такі екзотичні продукти, як авокадо, броколі та спаржу. Серед оригінальних способів готування пригадували і бабусин борщ із печі, і мікрохвильовку як альтернативу.

Дослідження борщу, його символізму й ролі в українській культурі триває і має продовжуватися. Адже, якщо ми претендуємо на батьківщину борщу, то треба його досліджувати фундаментально, зрозуміти його еволюцію впродовж століть і ґрунтовно вивчити письмові джерела.

Дякую за увагу!