Презентація "Із сучасної української поезії. Анатолій Мойсієнко, Ігор Павлюк"

Із сучасної української поезії. Анатолій Мойсієнко, Ігор Павлюк

Літературне життя нашого сьогодення розвивається багатьма паралельними течіями. Передовсім письменники осмислюють мистецьку спадщину, з’являються й нові художні цінності як в Україні, так і в діаспорі. Загалом літературознавці визначають основний напрям сучасної літератури, мистецтва як постмодернізм. Головне в постмодерних творах не істина, а слово, котре як елемент тексту є новою реальністю. Такі твори можна побачити, почути та відчути. Одним із представників сучасної української поезії є Анатолій Мойсієнко Ігор Павлюк, Галина Кирпа з творчістю яких ми сьогодні познайомимось.

Анатолій Кирилович Мойсієнконародився 9 липня 1948 року в селі Бурівка на Чернігівщині. Закінчивши Бурівську восьмирічку, три роки навчався в Тупичівській середній школі. Вищу освіту здобув у Ніжинському педінституті імені Миколи Гоголя.

Закінчивши з відзнакою педінститут, упродовж року Анатолій Кирилович працював учителем української мови і літератури в Криму. Потім була служба у війську на Кольському півострові. Після демобілізації Анатолій Мойсієнко працював журналістом Ріпкинської районної газети на Чернігівщині, викладачем у рідному педагогічному інституті в Ніжині, завідувачем відділу поезії у видавництві «Молодь». Відчувши смак самостійних мовознавчих досліджень, почав серйозно займатися науковою діяльністю. Зараз Анатолій Кирилович Мойсієнко – доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри сучасної української мови Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, автор багатьох вагомих наукових праць.

Серед сучасних українських поетів Анатолій Мойсієнко є чи не єдиним визнаним майстром віршів-паліндромів, тобто таких поезій, у яких рядки читаються однаково як зліва направо, так і справа наліво. Наприклад, «Жарт – суму страж» чи «Козакую у казок».

Теорія літератури. Паліндром – слово або словосполучення, що однаково читається і з початку і з кінця, наприклад: кабак, око. Алітерація — стилістичний прийом, який полягає у повторенні однорідних приголосних звуків задля підвищення інтонаційної виразності вірша.

«Жовтень жовті жолуді…»Жовтень жовті жолудіНа базар несе,Пише осінь охрою. Золоте есе. Листопадом, бабиним літом. Набиває вітерзолотий кисет,злотом люльку креше,золоті пожежіпопасом пасе. Сонце — обережне —Золотими клешнями —В золоту Родощ. Золотим пожежником. Походжає дощ

Літературний аналіз твору. Тема:  зображення дивного світу осінньої природи.Ідея: возвеличення краси осінньої природи, її неповторності, унікальності. Жанр:    пейзажна лірика. Художні засоби: Епітети: жовті жолуді; золоте есе; золотий кисет; золоті пожежі; сонце обережне; золоті клешні; золоті Родощі; золотий пожежник. Персоніфікація: жовтень несе на базар; пише осінь есе; вітер набиває кисет, креше люльку, пасе пожежі; походжає дощ. Метафори: злотом люльку креше; сонця клешні. Алітерація: ж, з, с, ш.

Ігор Зиновійович Павлюк народився якраз на Новий рік. Матері через помилку лікарів рано не стало. Батько, який у юності писав вірші, працював на різних інженерних посадах у колгоспі с. Окорськ. Дитинство і юність хлопця пройшло в діда й баби по материнській лінії в с. Ужова Рожищенського району Волинської області.

Писав там вірші в „захалявну книжечку”, які пізніше стали основами його книг. Повертався в Україну в час, який збігся з початком розпаду Радянського Союзу, із воскреслою й закріпленою мрією — стати поетом. У 1986-1987 рр. І. Павлюк — кореспондент Ківерцівської районної газети на Волині.1987 р. вступив на факультет журналістики Львівського державного університету ім. Івана Франка, який закінчив із відзнакоюу 1992 р. і де відвідував легендарну літературну студію „Франкова кузня”, за період навчання „підкорив” усі найвищі вершини Карпат, освоїв Крим, східну та центральну частини України.

Нині І. Павлюк — старший науковий співробітник відділу української літератури XX століття Інституту літератури ім. Т. Шевченка НАН України в м. Києві, професор Львівського національного університету ім. І. Франка, член кількох редколегій літературно-мистецьких часописів. Автор більше 500 публікацій у періодиці, наукових збірниках та 28 окремих книг різних жанрів.І. Павлюк — доктор наук із соціальних комунікацій. Лауреат Народної Шевченківської премії, всеукраїнських літературних премій імені Василя Симоненка, імені Бориса Нечерди, імені Маркіяна Шашкевича, імені Григорія Сковороди, міжнародної літературної премії імені Миколи Гоголя „Тріумф”.

Дівчинка. Плаче дівчинка боса. На бабусин поріг. Розчарована осінь. Клигає по дворі. На душі прохолода. Навіть півень затих...— А кого тобі шкода?Каже дівчинка:— Всіх...

Літературний аналіз твору. Тема: розповідь про дівчинку, яка плаче на бабусиному порозі на тлі «розчарованої осені», що «клигає по дворі». Навколо тихо і прохолодно на душі.Ідея: автор показує драму, яка вирує в душі маленької дівчинки і про суть якої ми можемо лише здогадатися з її відповіді: «Всіх». Жанр: філософська лірика. Художні засоби: персоніфікація: розчарована осінь клигає; епітети: дівчинка боса, бабусин поріг, розчарована осінь.

Домашнє завдання. Ст.80-82 опрацювати. Ст.82 завдання 2,3,6 письмово