Ізотопи можуть бути різного походження (стабільні, радіоактивні, природні, штучні тощо). Радіоактивні ізотопи широко застосовуються в різних галузях науки, техніки і виробництва. За допомогою ізотопів контролюють металургійні процеси, стежать за станом доменних і мартенівських печей. Можна дослідити швидкість зношення підшипників.
Історія відкриття радіоактивності Марія Склодовська-Кюрі (1867–1934) — французький фізик і хімік польського походження, лауреат двох Нобелівських премій. П’єр Кюрі (1859–1906) — французький фізик, лауреат Нобелівської премії. Вивчення явища радіоактивності, відкриття нових елементів – Полонію, Радію
α - випромінювання α - частинки – це позитивно заряджені ядра Гелію, які вилітають із величезною швидкістю, що в десятки тисяч разів перевищує швидкість сучасного літака, але вони ж мають і найбільш низьку проникаючу здатність Модуль заряду α-частинки вдвічі більший за модуль заряду електрона.
β – та γ - випромінювання β - частинки — потік швидких електронів, які рухаються зі швидкістю, близькою до швидкості світла (90 % швидкості світла), з низькою поглинаючою здатністю. γ - випромінювання - електромагнітні хвилі надзвичайно високої частоти, здатною проникати в речовину на сотні метрів.
Радіоактивність – це здатність ядер деяких хімічних елементів (материнське ядро) довільно перетворюватися на ядра інших елементів (дочірнє ядро) із випромінюванням мікрочастинок При цьому деякі ядра випускають тільки α -частинки, інші — β -частинки, треті — і α -, і β -частинки. Радіоактивність
Сукупність усіх ізотопів, які виникають у результаті послідовних радіоактивних перетворень даного материнського ядра, називають радіоактивним рядом. Радіоактивні ряди Чотири радіоактивні ряди Ряд Торію (починається з Торію-232) Ряд Урану-Радію (починається Урану-238) Ряд Урану-Актинію (починається з Урану-235) Ряд Нептунію (починається з Нептунію-237)
Досліджуючи перетворення радіоактивних речовин, учені встановили, що інтенсивність випромінювання одних речовин зменшується із часом швидко, інших — набагато повільніше. Для кожної радіоактивної речовини є певний час, протягом якого кількість її атомів зменшується вдвічі. Цей інтервал називають періодом піврозпаду Т.