“ Давньоукраїнські традиціїввійшли у наші звичаї, ітепер ми собі не уявляємо. Різдва без куті, Великодня –без писанки, Святої Трійці –без клечання”.“Народні звичаї – це тіприкмети, за якимирозпізнається народ нетільки в сучасному, а й уйого історичному минулому. Звичаї, а також мова – це те,що об’єднує окремих людей водин народ, в одну націю”.
Мета роботи полягає в тому, щоб повніше і глибше зібрати та узагальнитибагатовікові культурні традиції українців та болгар на прикладі календарноїобрядовості. Показати на цій основі глибину та багатство духовної культурицих народів.• Дослідження календарного обряду зимового циклу дають змогу визначити місцеві особливості календарної обрядовості, а на основі фольклорних записів попередників та результатів власних досліджень дослідити збереженість і характер фольклоротворення, а також простежити характерні фольклорні явища, пісенні твори, що ввійшли до складу календарного обряду болгар та українців; визначити їх художню та функціональну вартість.• Для досягнення поставленої мети передбачено розв’язування такихзавдань:• визначити регіональні особливості функціонування календарної обрядовості українців та болгар;• з’ясувати жанровий склад, образну систему та особливості побутуванняобрядових і не обрядових пісень у календарно-обрядовому зимовому комплексі болгар та українців.• Новизна роботи• Запропонована робота є спробою дослідження фольклористики на основіпорівняння зимових свят та обрядів болгар та українців.
Звичаї українського народу передусімпов’язані з традиційним світоглядом, якийскладався протягом багатьох століть ізберіг чимало ознак дохристиянськихвірувань. Обряди поділяють на два основнихтипи: сімейні та календарні. Сімейнаобрядовість освячувала перехідні або етапнімоменти в житті людини, а календарна – ужитті природи або трудовій діяльностілюдей. Кожне традиційне свято і кожнийобряд тісно пов'язувалися з народнимивіруваннями та повір'ями.
Зимовий цикл свят. В народі говорять: “Зима прийшла і празничківпривела”. І дійсно: взимку майже щодня – свято. Зимовісвята починаються 4 грудня зі свята Введення в храм. Пресвятої Богородиці, «коли вводиться літо у зиму». У зимовому циклі простежується двочастиннаструктура давньої обрядовості: зустріч - проводи. Умовно завершував зимовий цикл святкових дат, засучасним церковним календарем, день Петра Вериги(29 січня). З ним народне повір’я пов’язувало прикмети,за якими визначали настання весни, передбачали, якебуде літо.
1 січня - Новий рік2 січня - День святого Гната6 січня - Святий вечір (Навечір'я Різдва Христового)7 січня - Різдво Христове13 січня - Щедрий Вечір та свято Маланки14 січня - Новий Рік за старим стилем або свято. Василя18 січня - "Голодна кутя" або Другий Свят-вечір19 січня - Водохреща або Йордан20 січня - Івана Хрестителя
НАРОДНІ ПРИКМЕТИЯкий день на Миколу зимового, такий і на Миколулітнього. У кожному році два Миколи: до першого Миколи не буваєхолодно ніколи, а до другого Миколи не буває тепла ніколи. Як впаде великий іній - на гарний врожай хліба. Як на Миколу піде дощ, то врожай на озимину. Морозяний день - на уроду хліба й городини. З цього дня підходять другі морози - Миколині: "На. Студеного Миколу снігу навалить гору". Якщо в день Миколая замітає слід, дорозі не стояти від. Миколи до Різдва (7 січня)."Скільки дає день Миколая снігу, стільки буде трави на. Миколу теплого"
Новий рік – одне з найдавніших інайвідоміших календарних свят. Це,мабуть, єдина подія, яку протягом столітьщорічно відзначають у всіх країнах і на всіхконтинентах, яку знають, люблять і яку знетерпінням чекають люди, різні у своїхетнонаціональних традиціях і релігійнихпереконаннях. Незважаючи на те, що Новий рік - одне знебагатьох свят, що об`єднує все людство, завсіх часів у різних народів існували й існуютьсвої традиції зустрічі Нового року та своясвяткова атрибутика. В Україні традиція новорічного святкуваннямає особливо непросту та тривалу історію:наші прадіди у різний час святкували новий рік1січня – Новий рік
Лише у 1918 році на землях України впроваджується григоріанськийкалендар, а Новий рік знову починає збігатися з європейським. Натомість православна церква відмовилась переходити на новий стиль,через що усі нерухомі церковні свята та Новий рік продовжуютьсвяткуватися за юліанським календарем. Оскільки традиційне народне святкування Нового року в Україні малопід собою глибоке релігійне та звичаєве підґрунтя, то люди не могливідмовитися від старовинного обряду прадідів та продовжувалисвяткувати Новий рік між Різдвом та Водохрещам, тепер не 1, а 14січня. Саме це свято зберегло усю традиційну обрядовість та релігійно-культовий зміст, які передавалися з покоління в покоління. Так з’явивсяв Україні Старий Новий рік. Натомість свято 1 січня стало для українців веселим світським святом,яке об’єднало нас з рештою світу: не лише однією спільною датою, а йтрадицією святкування, яка передалася на наші землі ще Петром I. Усвою чергу Новий рік 14 січня залишається невід’ємною складовоюрічного обрядового циклу українців та найповніше відображаєтрадицію українського новорічного святкування, яке перекликається зміфічними та релігійними уявленнями поколінь предків та несе у собіглибокий символічний зміст.
Різдво Христове — великехристиянське свято, день. Народження Ісуса Христа,Спасителя світу. Різдво вважають святомсім'ї, його традиційносвяткують у родинному колі. Споконвіку існував у нашомународі гарний звичай бажатиодин одному і господарямщастя-здоров'я, многих літ івсяких статків у хаті іродині. Такі побажання були у форміколядки7 січня – Різдво Христове
Українська колядка: Добрий вечір тобіДобрий вечір тобі, пане господарю, радуйся,Ой, радуйся, земле, Син Божий народився. Застеляйте столи, та все килимами, радуйся,Ой, радуйся, земле, Син Божий народився. Та кладіть калачі з ярої пшениці, радуйся,Ой, радуйся, земле, Син Божий народився. Бо прийдуть до тебе три празники в гості, радуйся,Ой, радуйся, земле, Син Божий народився. А перший же празник: Рождество Христове, радуйся,Ой, радуйся, земле, Син Божий народився. А другий же празник: Святого Василя, радуйся,Ой, радуйся, земле, Син Божий народився. А третій же празник: Святе Водохреща, радуйся,Ой, радуйся, земле, Син Божий народився.
Зимові свята13 грудня – Андрєєв день.17 грудня – День святої Варвари.18 грудня – День святого Савви.19 грудня – День святого Миколая.(Никулден).2-18 січня – Святки – Колидени празници. Игнажден.7-9 січня – Різдво Христове – Коледа.14 січня – Новий рік, день св. Василя Великого – Сурваки.19 січня – Хрещення Господнє, Богоявлення – Йурданувден.13 лютого – Святи Трифун. 15 лютого- Стрітення Господнє-Стратение.16 лютого-Святи Симён
