Кайнозойська ера (ера нового життя) тривала близько 65 млн років і поділяється на три періоди: палеоген, неоген та антропоген.
Про них та що в ці періоди винокло на Землі детально в презентації.
Кайнозойська ера. Підготувалавчитель біології, хімії та основ здоров’я. Галій Софія Миколаївна
Номер слайду 2
Періодизація геологічних епох на землі
Номер слайду 3
Періоди кайнозойської ери
Номер слайду 4
Кайнозойська ера (ера нового життя) тривала близько 65 млн років і поділяється на три періоди: палеоген, неоген та антропоген. В кайнозойську еру сформувались сучасні материки.
Номер слайду 5
Кризу масового вимирання видів наприкінці Крейдяного періоду пережили і ссавці, і плазуни. Чому ж в Кайнозойську еру розмножились і зайняли панівне становище ссавці, а не плазуни (як на початку Мезозойської ери?). На початку Кайнозойської ери було жарко, як і на початку Мезозойської ери. Однак, рівень кисню в навколишньому середовищі був дуже високим - 130% від сучасного рівня, тоді як в Тріасі - всього 12% від сучасного рівня. Крім того, клімат був вологим, а не посушливим, як в Тріасовому періоді. Таким чином, висока концентрація кисню і вологість клімату дозволили ссавцям, а не рептиліям зайняти основні екологічні ніші на початку Кайнозойської ери.
Номер слайду 6
Порівняльна характеристика 2-х ер
Номер слайду 7
Але відомо, що до кінця Крейдяного періоду теплокровність (дійсна, а не тільки інерційна), з'явилась і у динозаврів. Однак, непластичність їх геному не дозволила їм пережити пізньо-Крейдяну катастрофу. А ящірки, змії і інші групи плазунів, будучи холоднокровними, не змогли скласти достатню конкуренцію ссавцям, щоб знову витіснити їх в підлеглі екологічні ніші. Аналіз відновлення екосистем після катастрофічних масових вимирань (пізньо. Пермського і пізньо-Крейдяного) свідчить про те, що напрямок відновлення екосистем значною мірою залежить від кліматичних умов відновного періоду: температури, вологості, рівня кисню і т.н. А також - від видового складу організмів, які вижили після катастрофи.
Номер слайду 8
Номер слайду 9
Кайнозойська ера. Покритонасінні значно поширились по суходолу у всіх кліматичних зонах, завоювали водне середовище і нині посідають панівне становище.
Номер слайду 10
Номер слайду 11
Кайнозойська ера. Проте голонасіння спорові рослини не зникли, а продовжували дивергентно розвиватися.
Номер слайду 12
Серед безхребетних домінують комахи, яких відомо близько 1 млн видів.
Номер слайду 13
Еволюція комах пов'язана з такими ароморфозами, як поява крил, трахейної системи дихання, виникнення членистих кінцівок і посмугованої мускулатури, розвитком хітинового екзоскелета.
Номер слайду 14
Серед хребетних панівне місце посідають птахи і ссавці. Стала температура їхнього тіла дала змогу розселитися практично в усіх широтах. При цьому птахи займають переважно повітряний простір, а ссавці ведуть наземний спосіб життя.