Особистісно-орієнтована освіта базується на таких засадах:дитина у навчальному закладі - повноцінна особистість;метою освіти є становлення особистості;педагогічні відносини базуються на принципах гуманізації і демократизації;учень є суб'єктом навчальної діяльності;талановитою є кожна дитина;в основі навчання лежить позитивна Я-концепція особистості;навчання на основі успіху, відмова від примушування.
Проведені соціологічні дослідження різних форм і методів викладання свідчать, що засвоєння матеріалу. Лекції - складає 20 %Лекції з використанням наукових джерел підвищує даний показник до 30 %Лекція с використанням аудіовізуальних засобів дає 50 % умов інформаціїДискусія - 70%Гра - 90 %
Прості твердження обґрунтовують необхідність використання в системі освіти активних методів навчання. Дещо змінивши слова великого філософа Конфуція, можна сформулювати кредо інтерактивного навчання: Те, що я чую, я забуваю. Те, що я бачу і чую, я трохи пам'ятаю. Те, що я чую, бачу і обговорюю - я починаю розуміти. Коли я чую, бачу, обговорюю і роблю - я набуваю знань і навичок. Коли я передаю знання іншим, я стаю майстром.
Суть інтерактивного навчання полягає в тому , що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів; учитель і учень є рівноправними суб'єктами навчання. Інтерактивне навчання сприяє формуванню навичок та вмінь як предметних, так і загальнонавчальних; виробленню життєвих цінностей; створенню атмосфери співробітництва, взаємодії; розвитку комунікативних якостей. Технологія передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне розв'язання проблем. Інтерактивне навчання - це навчання діалогу, під час якого відбувається взаємодія учасників педагогічного процесу з метою взаєморозуміння, спільного розв'язання навчальних завдань, розвитку особистісних якостей учнів.
Кейс – це події, які реально відбулися в певній сфері діяльності і які автор описав для того, щоб спровокувати дискусію в навчальній групі, підштовхнути учнів до обговорення та аналізу ситуації, до прийняття рішень. Таким чином, ситуаційна вправа або кейс– це опис конкретної ситуації, який використовують як педагогічний інструмент, що допомагає учням:
отримати додаткову інформацію, поглибити знання; переконатися у поглядах;розвинути і застосувати аналітичне і стратегічне мислення, вміння вирішувати проблеми і робити раціональні висновки, розвинути комунікаційні навички;поєднати теоретичні знання з реа-ліями життя, перетворити абстрактні знання у цінності і вміння учня.
Цінність кейс-методу полягає в тому, що він одночасно відображає не тільки практичну проблему, а й актуалізує певний комплекс знань, який необхідно засвоїти при вирішенні цієї проблеми, а також вдало суміщає навчальну, аналітичну і виховну діяльність, що безумовно є діяльним і ефективним в реалізації сучасних завдань системи освіти.
Розв’язок кейса: який вимагається стиль мислення (дедуктивний – застосування теорії, індуктивний – створення теорії, конвергентний -аналітичний, дивергентний – творчий). Аналіз кейса: результат, який необхідно досягнути (закритий кейс – єдина відповідь, відкритий – кілька можливих відповідей). Час, необхідний для обговорення (мало часу, багато часу).
Існують наступні типи кейсів: Кейс-випадок – це короткий кейс, який розповідає про окремий випадок. Його можна використовувати під час викладення навчального матеріалу, для того, щоб проілюструвати певну ідею або підняти питання для обговорення. Даний кейс можна прочитати дуже швидко і тому учням не треба готуватися вдома. Кейс-вправа – надає учню можливість застосувати на практиці здобуті навички. Найчастіше використовується там, де необхідно провести кількісний аналіз.кейс-випадок; кейс-вправа; кейс-ситуація;
Кейс-ситуація – класичний кейс, що вимагає від учня аналізу ситуації. В ньому найчастіше ставиться запитання: “Чому ситуація набула такого розвитку і як становище можна виправити?”. Кейс-ситуація, як правило, вимагає чимало часу для ознайомлення, тому з метою економії часу бажана попередня підготовка вдома.
Правила створення кейса: визначається дія і діючі актори, при цьому можна дати їхній опис. Н/д: «Що робить певна людина?», « У неї є такі-то достоїнства, такі-то недоліки»;описується ситуація (симптоми);вказуються елементи антуражу. Коли складена схема кейса, необхідно визначити його методичну мету, що стане його віссю.
Методичною метою застосування кейс-методу може бути: ілюстрація до теорії; чисто практична ситуація; і їхнє поєднання. Однак у будь-якому випадку мета має бути вагомою, щоб робота з кейсом зацікавила учнів. Цьому сприятиме напруженість ситуації, описаної в кейсі, конфлікт, навіть драматичність, що вимагають прийняття швидких рішень. Зміст кейса повинен відображати навчальні цілі.
Приклад кейсу Розробка способів впливу на учня № з/п. Причини поведінки1234567 Малоймовірно Дуже ймовірно1 Низька мотивація12345672 Недостатня самостійність12345673 Проблеми зі здоров’ям12345674 Проблеми в родині12345675 Відсутність перспективи росту12345676 Розчарованість 12345677Інші причини1234567 Оцінка причин поведінки
Засоби впливу для зміни поведінки № з/п. Варіанти дій. Так. НіЧому1 Поінформувати Петра про те, що він може позбавитися стипендії заданих обставин2 Розглянути питання про перспективу майбутнього працевлаштування3 Перевести учня в іншу групу (якщо це можливо)4 Поговорити з П. Паньком5 Запитати одногрупників Петра, як вони прокоментують причини такоїповедінки одногрупника6 Проаналізувати свою поведінку (одногрупників) по відношенню до Петра7 Запропонувати посаду старости у групі8 Залишити все як є ще на 2 місяціІнші варіанти
Сучасна освіта повинна вирішувати подвійне завдання:- по перше, забезпечити загальний розвиток, який спрямований наформування інтелектуальних, естетичних, духовно-творчих, моральних,психофізичних якостей людини;- по друге, сприяти професійному розвитку, який передбачає наявністьзагальних здібностей для вирішення спеціальних завдань.
Кейс-метод Кейс-метод ґрунтується на принципах, які фактично змушують переглянути ролі викладача і учня. Зобов'язання викладача при застосуванні кейс-методу полягає в тому, щоб створити у навчальному кабінеті такі умови, які б дозволили розвинути в учнів вміння критично мислити, аналізувати, спонукати їх до того, щоб в процесі дискусії поділитися власними думками, ідеями, знаннями та досвідом. Зобов'язання учня полягає в тому, щоб збагачуючи своєю творчою енергією навчальний процес, прийняти на себе частку відповідальності за його результативність.
Таким чином, треба визначити, що застосування викладачем кейс-методу з одного боку стимулює індивідуальну активність учнів, формує позитивну мотивацію до навчання, зменшує «пасивних» і невпевнених у собі учнів, забезпечує високу ефективність навчання і розвитку майбутніх робітників, формує певні особистісні якості і компетенції, а з другого дає можливість самому педагогу: самовдосконалюватись, по-іншому мислити й діяти та оновлювати власний творчий потенціал.