Сценарій " День закоханих"

                                             Концерт до Дня закоханих.

М №0

 Учень: Кто под звездой счастливою рожден -

Гордится славой, титулом и властью.

А я судьбой скромнее награжден,

И для меня любовь - источник счастья.

 Под солнцем пышно листья распростер

Наперсник принца, ставленник вельможи.

Но гаснет солнца благосклонный взор,

И золотой подсолнух гаснет тоже.

 Военачальник, баловень побед,

В бою последнем терпит пораженье,

И всех его заслуг потерян след.

Его удел - опала и забвенье.

 Но нет угрозы титулам моим

Пожизненным: любил, люблю, любим.

Учень: Когда в раздоре с миром и судьбой,

Припомнив годы, полные невзгод,

Тревожу я бесплодною мольбой

Глухой и равнодушный небосвод

 И, жалуясь на горестный удел,

Готов меняться жребием своим

С тем, кто в искусстве больше преуспел,

Богат надеждой и людьми любим, -

 

Тогда, внезапно вспомнив о тебе,

Я малодушье жалкое кляну,

И жаворонком, вопреки судьбе,

Моя душа несется в вышину.

 С твоей любовью, с памятью о ней

Всех королей на свете я сильней.

Ведучий: І знову лютий. Але про який холод йдеться, коли обличчя усміхнене, комірці прикрашають сердечка-символи, а в поштовій скриньці ви знаходите довгоочікуване й таке коротке зізнання в коханні.

Ведуча: Тож вечір наш присвячений коханню. Саме йому, коханню!

Ведучий: Неспокійному і спокійному!

Ведуча: Підступному і відданому!

Ведучий: Нерозділеному і взаємному!

Ведуча: Гіркому і солодкому!

Ведучі (разом): Вічному коханню!

Ведучий: Добрий вечір, дорогі друзі, ровесники, шановні вчителі!

Ведуча: Сьогодні, у День Святого Валентина, запрошуємо на свято всіх закоханих.

Ведуча: День Святого Валентина має й іншу назву — День закоханих. Звідки пішла ця назва, нам розповість легенда.

М №0        (Лунає лірична музика)

Учень: Історія оповідає, що у третьому столітті нашої ери у Римі жив молодий священик Валентин. Окрім релігійної практики, він займався тим, що вчив і лікував людей. Швидко линула про нього слава. Одного разу тюремний наглядач привів до нього доньку, сліпу від народження, сподіваючися, що силою своєї віри і знань священик зможе зцілити її. Валентин із першого погляду закохався в дівчину, розпочав лікування, але нічого не допомагало.

М № 1(гром)

На сцене на троне сидит император Клавдий. Рядом с ним стоит человек, записывающий следующий текст:

Клавдий. «Я, Римский Император Клавдий, издаю этот указ и требую неукоснительного его соблюдения. Я запрещаю людям жениться, так как считаю, что брак удерживает мужчин дома, а их предназначение — быть хорошими солдатами и отважно сражаться за Рим. С этого дня тот, кто ослушается этого указа, будет казнен».

Занавес закрывается. На сцену выходят юноша и девушка.

Юноша. Мы не найдем такого священника.

Девушка. Но может, есть хоть один, кто не согласен с этим указом, так же, как и мы?

Юноша. Даже если он не согласен, он не ослушается указа императора; ради двух несчастных влюбленных никто не будет рисковать своей жизнью (задумывается). Если только это не Валентин.

Девушка. Валентин? Ты знаешь какого-то Валентина, который, несмотря на указ императора, может нас обвенчать?

Юноша. Кажется да, я знаю такого священника.

 Артисты уходят.

Учень: У той час, коли  римський імператор видав указ, який забороняв чоловікам одружуватися, адже їх обов’язок — бути хоробрими воїнами, молодий єпископ Валентин, порушуючи імператорський указ, таємно вінчав закоханих, за що його було кинуто до в’язниці. Коли тюремник дізнався, що Валентин потрапив за ґрати і його мають незабаром стратити, то бідолашний батько хотів покінчити життя самогубством, адже дочка мала довіку залишитися незрячою.

Учень: Священик же  мужньо сприйняв звістку про неминучу смерть і за день до страти попросив чорнило, перо й папір, написав останнього зворушливого і ніжного листа Юлії (саме так звали дівчину) і вклав разом із ним у конверт квітку жовтого крокусу, передавши листа саме 14 лютого. У цей день, 14 лютого 270 року, Валентина спалили.

Учень: Сумний батько повертався додому, а на порозі його чекала донька. Тюремник мовчки віддав листа дівчині. Вона розгорнула його і в середині знайшла квітку. Записка закінчувалася словами: «Від твого Валентина». Дівчина поклала квітку на долоню і... раптом побачила її прекрасні прощальні кольори. Вона стала зрячою! Сталося це із присмаком великої втрати.

Учень: Любов підносить серце над землею

І робить дивовижні чудеса.

Стає людина зовсім інша з нею,

Тоді в її душі живе краса.

Тоді в душі троянда розцвітає,

Співає у душі тоді весна!

Любов людська велику силу має,

Зцілити може й оживить вона.

М

Ведуча: Минули століття... Валентина за його добрі справи зарахували до лику святих. 496-го року Римський Папа Геласіус оголосив цю дату Днем Святого Валентина.

Ведучий:За повір’ям, у ніч на 14 лютого Святий Валентин сходить на землю і дослухається до розбитих сердець.

Ведуча: В цей день закохані всього світу шанують пам`ять Святого. Цього дня розкривають одне одному свої почуття, дарують подарунки, готують сюрпризи. У передсвяткові дні ви можете не вагаючись, сміливо освідчуватися в коханні. Нерішучі можуть скористатися валентинкою чи іграшкою у вигляді сердечка.

М (Вадім і Карина)

Ведучий: Традиція писати послання в день Святого Валентина дійшла і до наших днів. Написавши своїй коханій зворушливі слова любові, Святий Валентин не міг і припустити, що вони перетворяться на величезну кількість любовних записок у віршах і прозі, серйозних і жартівливих.

Ведуча: Про любов можна сказати піднесено, смішно, загадково. І кожен такий любовний шедевр по-своєму цікавий.

Ведуча. Любов безмежний, чудовий дар,

 Що дав творець своєму створінню.

Ведучий: «Я тебе кохаю...». Різні віки, різні мови... все різне. Єдине — кохання. Кохання — вогонь і лід, поезія і проза,воно, як пісня, без кінця та краю, що лине над безкрайніми степами: як біг струмка, як грім і блискавиця, як зірка, що вражає сміливця красою й простотою водночас. Кохання — все, що було, буде. Воно зігріває вас у свята й будні.

Ведучий: До кожного з нас рано чи пізно в душу заглядає кохання.

Ведуча: Кохання — одне з піднесених, шляхетних і прекрасних почуттів! Ведучий: Кохання панує над світом. Воно поза віком і часом.

Ведуча: Кажуть, що коли приходить кохання до людини, то це бешкетник Купідон поцілив їй у серце своєю стрілою.

Учень: Легкокрылый  безобразник,

Для веселья он рожден.

И кривляется, и дразнит

Непоседа Купидон.

Он витает беззаботно,

И с задором удальца

Ищет виглядом мимолетным

Одинокие сердца.

Коль найдет, тогда с охотой,

Глядя в снайперський прицел,

Он из лука-пулемета

Пустит в цель обойму стрел.

Пусть невинна эта шутка,

Но нешуточный симптом-

Помутнение рассудка

В буйстве чувственных истом.

Нет лекарства, нет спасенья,

Серце как мотор стучит.

И в безудержном волненьи

Кровь играет и бурлит.

Если в небе , словно птица,

К вам явился Купидон,

Тщетны все попутки скрыться,

Точно в серце метит он!

Ведуча: Найкращими словами, що причаїлись у найпотаємніших глибинах сердець, передають закохані одне одному свої почуття, розповідають про радість і щастя, про тугу та біль. Саме кохання, любов — джерело творчого натхнення багатьох поколінь.

Учень: Мені здається, може, я не знаю,

Було і буде так у всі часи:

 Любов, як сонце, світу відкриває

 Безмежну велич людської краси.

І тому світ завжди благословляє

І сонце, що встає, і серце, що кохає.

Учень: Чи переллю колись у слово

 Оце щемливе почуття?

Що так зненацька і раптово

 Ввірвалося в моє життя?

До крику — душу обпалило!

 До крові — серце обпекло!

 Подарувало мені крила,

До неба — вкотре! — підняло! (Г. Костів-Гуска).

Учень: Когда не сможешь ни сказать,ни спеть, ни вскрикнуть,

Ни выразить в стихах, как хочется летать:

Тогда поверь в себя и в силу своих крыльев!

Взлетай! И пробуй, пробуй танцевать!

Танец – есть чувств и эмоций палитра –

Показать можно все, что на сердце сокрыто!

Танец – есть тела особый язык –

Расскажет о том, что на сердце лежит!

 М №            Танец 8-б

Ведуча.:Тема кохання хвилювала поетів у світовій літературі багато століть. А давайте уявимо, щоб б було, якби всі вони жили в наші дні.

Учень:  Александр Сергеевич Пушкин «Евгений Онегин» 

Я вам пишу, чего же боле,

Чему тепер я буду рад?

Лиш к монитору поневоле,

прикован мой моляший вигляд.

Пишу вам робко, неумело

Но пламень страсти не утих.

И каждый день вам шлю эмэйлы,

О чувствах искренних моих!

И на просторах Интернета,

Средь сотен красочных анкет,

Мне ваша встретилась анкета,

Теперь мне Вас милее нет.

И я прошу вас неустанно

Хоть раз пришлите мне ответ.

В груди бушуют ураганы

Нас с Вами свяжет Интернет.

Но Вы  их даже не читая,

Не внемля трепетным словам.

Их удалите тотчас, знаю,

Как надоевший , гадкий спам.

Блуждая в дебрях Интернета,

Когда б надежду я имел,

От Вас дождаться я ответа,

Прочесть хотя б один эмейл.

Но Вы не шлете мне эмейлы,

Чего осталось мне желать?

На сайт знакомств отправлюсь смело

Я новых барышень искать.

Учень: Владимир Михайлович Киршон

 Я спросил у Яндекса,

Где моя любимая,

Яндекс не ответил мне,

Как буд-то он глухой.

Я спросил у Рэмблера,

Где моя любимая,

Рэмблер забросал меня

Ненужной чепухой.

Унень: Я спросил у Твиттера,

Где моя любимая,

Твиттер без стеснения

Выругался вслух.

Я у Яху спрашивал,

Где моя любимая,

Долго Яху мылился,

Вспыхнул и потух.

Учень: Я спросил у Лексуса,

Где моя любимая,

Лексус вдруг потребовал

Пред’явить пароль.

Я спросил у Кайака,

Где моя любимая,

Кайак в синей рамочке

Показал мне ноль.

Учень: Гугл ты мой единственный

Где моя любимая,

Ты скажи, где скралася,

Не трави мне ложь.

Гугл  ответил преданный,

Гул ответил искренний:

«Открой-ка Википедию,

Открой-ка Википедию,

Открой-ка Википедию,

Ты там ее найдешь»

Учень: Я спросил у Яндекса…

Учень: Я спросил у Рэмблера…

Учень: Я спросил у Твиттера…

Учень: Мы интернетом повенчались

От модераторов тайком,

В хрущобах Рэмблера встречались

И целовались на net.com.

Под ручку шествуя  по миру,

В любовь играли, как в игру,

И грызла трафик, точно вирус,

Любовь –собака- точка-ру.

И тек по венам черный кофе,

И плыл бессоницы дурман,

Лишь ты, да я, и трафик- пофиг.

До расставания off-line.

Проснулся. На исходе вечер.

Луна бледна,как школьный мел.

Пойду поп’ю чайку. До встречи .

Люблю. Целую,твой e-mail.

Танец 8-а ?

Мне хочется всё время танцевать!

Мазурку,танго,в вальсе закружитья.

Безудержно чечётку отбивать-

Пусть этот танец бесконечно длится!

Мне хочется всё время танцевать!

Под звуки флейты, саксафона, скрипки

Своей энергией и страстью заражать.

Срывать аплодисменты и улыбки!

Мне хочется всё время танцевать!

Отбросив прочь тревоги и сомненья,

Импровизировать, порою удивлять

И быть всегда в плену у вдохновенья!

Танец 8-А

Вед.: Кожна дівчинка мріє потрапити у свою країну чудес, тобто вийти заміж.

Вед.: А ти знаєш в чому різниця між браком і розлученням?

 Вед.: Ні. Не знаю.

Вед.: Весілля святкують один раз, а розлучення можна щодня! І тому говорять, що для створення сім'ї досить полюбити, а для збереження стосунків треба навчитися терпіти і прощати. Про це наша наступна розповідь.

 № "Розлучення"

Вика: Разногласия между любящими людьми не редкость. И чаще всего ответственным за психологический дискомфорт считают тещу. Теща – как Хаос! Приходит, когда ее не ждешь, разрушает все, что строилось годами.

Теще не обязательно трепать зятю нервы, при ее виде они сами встрепенутся       и потому всегда, при  появлении тещ многие зятья чувствуют себя турагентами, которым хочется услать ее, куда подальше. Например в Казахстан.

№

Вед.: Ми не дарма вирішили розповісти вам цю дивовижну історію, щоб ви ще раз переконалися в тому, що справжня любов - не завжди легке щастя, справжня любов - це і страждання, і розлука, і мрії, що іноді  здається не відбулися.

№

Вед.: Вечір закінчується, але свято у наших серцях триває. Ми хочемо, щоб сьогодні прозвучало не одне зізнання в коханні. Нехай ваша душа завжди буде зігрітою чиєюсь любов’ю, теплом і ласкою.

М (Зайка)

Вед.: Зігрійте і ви когось любов’ю, турботою, адже кохання не просто почуття — це сенс нашого життя. Нехай любов і краса супроводжують його.

Ведуча: День Святого Валентина — це день, коли заборонено сумувати.

Вед.: Дякуємо за увагу! До нових зустрічей.