Презентація "Кирило-Мефодіївське братство"

Кирило-Мефодіївське братство. Розділ перший. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ наприкінці ХVІІІ — у першій половині ХІХ ст.

У результаті навчально-пізнавальної діяльності учні/учениці зможуть: Знати: – час діяльності Кирило-Мефодіївського братства. Розуміти: – поняття: «національна ідентичність», «національний рух» («національне відродження», – програмні положення та ідейні засади діяльності Кирило-Мефодіївського братства,– зв’язки між соціальними і національними рухами. Уміти: – схарактеризувати розгортання українського національного руху, діяльність Кирило-Мефодіївського братства,– пояснити значення діяльності Кирило-Мефодіївського братства для національного руху,– пояснити розбіжності в цілях українського, польського (національних) і російського (опозиційного до самодержавства) рухів на території України, – обґрунтувати судження про історичне значення діяльності Миколи Костомарова, Івана Котляревського, Пантелеймона Куліша, Тараса Шевченка.

Обов'язкове завдання Практичне заняття:«Ідея слов’янської федерації в програмових документах Кирило-Мефодіївського братства»Скориставшись матеріалами презентації, § 10, 11 (с.39-43, с.46-47), виконайте завдання одного блоку на вибір.1. Кросворд “Члени Кирило-Мефодіївського братства” http://puzzlecup.com/?guess=E91 D35 BE7 B872 EBB Встановити відповідність характеристик та портретних зображень членів Кирило-Мефодіївського братства http://Learning. Apps.org/display?v=pn32s3o7j17 2. Кросворд “Ідеї членів Кирило-Мефодіївського товариства” http://puzzlecup.com/?guess=C4 C345 AF0 E4 A669 F Встановити відповідність характеристик ідей членів товариства з портретами діячів та відповідними документами https://learningapps.org/display?v=pwt3bsmm317

Обов'язкове завдання Практичне заняття:«Ідея слов’янської федерації в програмових документах Кирило-Мефодіївського братства»Скориставшись матеріалами презентації, § 10, 11 (с.39-43, с.46-47), виконайте завдання одного блоку на вибір.3. Кросворд “ Програма Кирило-Мефодіївського товариства” http://puzzlecup.com/?guess=88787 BA67 B7 FAE21 Встановити відповідність між описом і зображенням http://Learning. Apps.org/display?v=p2wuhqrd3174. Кросворд “Значення діяльності Кирило-Мефодіївського товариства” http://puzzlecup.com/?guess=94284 A1 DB1 A7 B6 AD Встановити відповідність місця і зображення осередка національно-визвольного руху http://Learning. Apps.org/display?v=pjoqj44x317

ФОРМУВАННЯ ПОЛІТИЧНИХ ПОГЛЯДІВ УЧАСНИКІВ БРАТСТВАКиївський університет, відкритий у 1834 р., одразу став центром вільної думки. У грудні 1845 р. в університетському середовищі утворилась таємна організація українських інтелектуалів — Кирило- Мефодіївське братство (товариство). До його діяльності було залучено близько ста осіб, а основою стали 12 членів.

ФОРМУВАННЯ ПОЛІТИЧНИХ ПОГЛЯДІВ УЧАСНИКІВ БРАТСТВА

ФОРМУВАННЯ ПОЛІТИЧНИХ ПОГЛЯДІВ УЧАСНИКІВ БРАТСТВАУ сфері просвітництва кирило-мефодіївці насамперед переймалися підняттям культурного й освітнього рівня народу, його національної свідомості. Наслідком цього став проект шкільної програми В. Білозерського, який давав можливість зробити її початкову ланку максимально доступною для дітей сільських і міських «низів». Однак реалізувати це не вдалось.Іншим важливим напрямом громадської роботи члени братства вважали визначення шляхів піднесення економіки України. Із цією метою вони збирали кошти для видання популярних книжок економічного змісту. Зокрема, «братчики» видали «Кишенькову книжку для поміщиків і найкращий видобутий із досвіду спосіб керувати маєтком», написану П. Кулішем. Планували також видати практичний порадник господарям - книжку князя В. Одоєвського «Сільські читання», перекладену з російської мови. У їхніх планах було заснування видавництв, які б забезпечили широкий випуск науково-популярних книжок із корисними порадами для використання їх у найрізноманітніших сферах господарювання. З метою поширення своїх програмних ідей члени братства готували прокламації. Дві з них потрапили до рук жандармів - «До братів українців» та «До братів великоросіян і поляків». Прокламації закликали слов'янські народи до того, щоб кожний «творив окрему республіку (річ посполиту) і правив собою не вкупі з іншими, а тільки щоби кожний з них мав мову, свою літературу і свій окремий громадсько-політичний лад».

Кирило-Мефодіївське братство. Таємне Україно-Слов'янське товариство (Кирило-Мефодіївське братство) було створене наприкінці 1845 — на початку 1846 року в Києві. Ініціаторами створення братства і його засновниками виступили Василь Білозерський, Микола Гулак, Микола Костомаров, Пантелеймон Куліш, Опанас Маркович. Організація була названа іменами відомих слов'янських просвітників Кирила і Мефодія. Знаком братства став перстень з написом «Св. Кирило і Мефодій, січень 1846». Крім організаторів, до братства незабаром увійшли: Георгій Андрузький, Олександр Навроцький, Дмитро Пильчиков, Іван Посяда, Микола Савич, Олександр Тулуб. У квітні 1846 року до братства вступив Тарас Шевченко. Восени 1846 року загальна кількість членів братства, за даними слідства, становила 13 осіб. Кирило-Мефодіївське братство діяло до кінця березня 1847 р. З появою братства на арену політичної боротьби вийшла українська різночинна інтелігенція.

Кирило-Мефодіївське братство

Микола Костомаров Микола Костомаров — видатний український історик, етнограф, прозаїк, поет-романтик, мислитель, громадський діяч, етнопсихолог. 1833-1837 рр. навчався на історико-філологічному факультеті Харківського університету. Навесні 1846 року вчена рада Київського університету обрала Костомарова викладачем російської історії, а з 1 серпня — ад'юнкт-професором. Член-редактор Петербурзької археологічної комісії (1860—1885), член Історичного товариства імені Нестора-Літописця, член Московського археологічного товариства, член-кореспондент Петербурзької АН (1876). У 1847 році за участь в Кирило-Мефодіївському братстві Костомарова арештовують та перевозять з Києва до Петербурга, де він і провів решту свого життя.

«Книга буття українського народу» - ідеологічна програма Кирило-Мефодіївського братства"КНИГА БУТТЯ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ" або "Закон Божий" – написаний наприкінці 1845 – поч. 1846 М. Костомаровим (авторство останнього підтверджують свідчення з цього приводу кирило-мефодіївців і його – М. Костомарова – автентичні рукописи). У творі сформульовано політичне завдання українського суспільства звільнитися від іноземного панування, зокрема з-під влади російського царя; пов'язуються ідеї відродження України, народоправства й піднесення національної свідомості, а ключові питання визволення вплетені в контекст слов’янських взаємовідносин; проголошується також, що саме Україна, маючи славетну історію та козацтво, покликана стати незалежною республікою в Союзі слов’янських народів.

Василь Білозерський Василь Білозерський — український громадсько-політичний і культурний діяч, журналіст. Народився у дворянській родині. Навчався на історико-філологічному факультеті Київського Імператорського університету св. Володимира. 1846–1847 — учитель Петровського кадетського корпусу у Полтаві. Брав участь у створенні «Статуту Слов'янського братства св. Кирила і Мефодія». Автор «Записки» — пояснень до статуту братства. Розвивав ідеї християнського соціалізму, виступав за об'єднання всіх слов'янських народів у республіканську федерацію, в якій провідну роль відводив Україні. Автор проекту шкільної програми, який давав можливість зробити її початкову ланку максимально доступною для дітей сільських і міських «низів». 1847 р. був заарештований та засланий до Олонецької губернії під нагляд поліції. Служив у Петрозаводському губернському правлінні. Після звільнений із заслання оселився у Санкт-Петербурзі, де став активним членом місцевого гуртка українців. Редактор першого українського щомісячного журналу «Основа».

Статут Кuрuло-Мефодіівського товариства. Головні ідеї товариства:1. Визначаємо, що духовне і політичне об’єднання слов’ян є тією справжньою метою, до якої вони повинні прагнути.2. Визначаємо, що при об’єднанні кожне слов’янське плем’я повинно мати свою самостійність, а такими племенами вважаємо: південнорусів (українців. — Авт.), північно-русів (росіян. — Авт.), білорусів, поляків, чехів зі словенцями, лужичан, ілліро-сербів з хурутанами (хорватами. — Авт.) і болгар. З. Визначаємо, що кожне плем’я повинно мати народне правління і дотримуватися повної рівності співгромадян за їх народженням, християнським віросповіданням і станом.4. Визначаємо, що правління, законодавство, право власності й освіта у всіх слов’ян повинні ґрунтуватися на святій релігії Господа нашого Ісуса Христа.5. Визначаємо, що при такій рівності освіченість і чиста мораль повинні служити умовою участі в правлінні.6. Визначаємо, що має існувати спільний Слов’янський собор з представників всіх племен.

Статут Кuрuло-Мефодіївського товариства. Головні правила товариства:1. Товариство утворюється з метою поширення вищевикладених ідей переважно через виховання юнацтва, літературу і примноження членів товариства. Товариство визначає своїми покровителями святих Кирила і Мефодія і приймає своїм знаком перстень або ікону з іменами чи зображенням цих святих.2. Кожний член товариства при вступі приймає присягу використовувати талант, працю, статки, свої громадські зв’язки для цілей товариства, і якщо б котрийсь з членів зазнав гонінь і навіть страждань за прийняті товариством ідеї, то, відповідно до присяги, він не видасть нікого з членів, своїх побратимів. З. У випадку, коли член потрапляє до рук ворогів і залишає в нужді сімейство, товариство допомагає йому.

Статут Кuрuло-Мефодіівського товариства. Головні правила товариства:4. Кожний член товариства може прийняти нового члена товариства, не повідомляючи йому імена інших членів.(…)8. Товариство буде прагнути зарані про викорінення рабства і всякого примушення бідних класів, а водночас і про повсюдне поширення грамотності.9. Як все товариство в цілому, так і кожний член окремо повинні узгоджувати свої дії з євангелійськими правилами любові, покірності і терпіння; правило ж: «Мета виправдовує засоби» товариство визначає безбожним.10. Ніхто з членів товариства не повинен оголошувати про існування і склад товариства.

Микола Гулак. Микола Гулак – громадський та політичний діяч, педагог, учений. Закінчив юридичний факультет Дерптського (нині Тарту) університету. Переїхав до Києва, де працював перекладачем у Київській археографічній комісії та чиновником при канцелярії київського, подільського і волинського генерал-губернатора (1845–47). Засновник Кирило-Мефодіївського товариства, був одним з авторів його програмних документів, зокрема статуту. Ув'язнений у Шліссельбурзькій фортеці, згодом засланий до м. Перм під суворий нагляд поліції. Після закінчення строку заслання займався педагогічною й науковою роботою в Одесі, Керчі, Ставрополі, Кутаїсі і Тифлісі. Автор багатьох праць з історії, філософії, математики, філології, юриспруденції та ін. наук. Перекладав грузинську, іранську, англійську художню класику.

Георгій Андрузький Георгій Андрузький — громадсько-політичний діяч, правознавець, поет. Народився у родині дрібного поміщика. Навч. в Київ. університеті. Арештований та висланий 1847 під нагляд поліції до Казані, а пізніше, 1848 – до Петрозаводська та ув'язнений у Соловецькому монастирі. Після звільнення служив у Архангельській судовій палаті. Основна праця Андрузького — «Конституція Республіки». Погляди Андрузького на форми держави еволюціонували від схвалення ідеї монархії конституційної (перший і другий проекти Конституції) до визнання переваг республіки президентської (третій проект — «Начерки Конституції Республіки»). При цьому Андрузький обстоював соборність українських земель («Україна з Чорномор’ям, Галичиною та Кримом»). Він обґрунтував принципи рівності всіх перед законом і підкреслював, що «я сам ні від кого, крім Бога, закону і влади, встановленої законом, не залежу».

Олександр Навроцький. Олександр Навроцький— український громадсько-політичний і культурний діяч, поет і перекладач. Народився в сім'ї безмаєтних дворян. Закінчив філософський факультет Київського університету. Під впливом свого двоюрідного брата Миколи Гулака став кирило-мефодіївцем. Належав до радикального крила братства. Відбувши ув'язнення у В'ятській тюрмі, був висланий до Єлабуги, працював писарем у земському суді. Після зняття поліційного нагляду з 1853 p. служив у державних установах у різних містах Російської імперії. О. Навроцький писав поетичні твори, переважно на історичну тематику. Здійснив драматичну переробку поеми Т. Г. Шевченка «Сотник».

Пантелеймон Куліш. Пантелеймон Куліш — український письменник, фольклорист, етнограф, мовознавець, перекладач, критик, редактор, видавець, філософ історії. Автор «кулішівки» — першої фонетичної абетки української мови. Відомий найбільше як перекладач Біблії та як автор першого українського історичного роману «Чорна рада». Член Сербської академії наук та мистецтв. З кінця 1830-х років Куліш — слухач лекцій у Київському університеті. Куліш не мав документального свідоцтва про дворянське походження, а отже — й права навчатися в університеті. У Варшаві Куліша як члена Кирило-Мефодіївського товариства заарештували й повернули до Санкт-Петербурга, де його майже три місяці допитували у III відділі, але довести його приналежність до таємної організації не змогли. П. Куліш був активним автором журналу «Основа».

Тарас Шевченко Тарас Шевченко — український поет, прозаїк, мислитель, живописець, гравер, етнограф, громадський діяч. Національний герой і символ України. Діяч українського національного руху, член Кирило-Мефодіївського братства?!, академік Імператорської академії мистецтв. Працював в Археографічній комісії (1845—1847). 27 листопада 1846 року подав прохання щодо призначення його на посаду вчителя малювання в Київському університеті, 21 лютого 1847 р. був затверджений на посаді. 17 квітня 1847 р. був заарештований та покараний солдатчиною. Участі поета в Кирило-Мефодіївському товаристві слідство не довело. У квітні 1846 р. Шевченко пристав до Кирило-Мефодіївського братства. У полеміці з Костомаровим та іншими членами товариства — лібералами Шевченко обстоював революційний шлях боротьби проти кріпосництва й самодержавства.