УРОК   

Людський біль цідиться крізь серце моє,

як крізь сито, і ранить до крові.

         Василь Стефаник

     Коли почуєш, як в тиші нічній

      Залізним шляхом стугонять вагони,

      А в них гуде, шумить, пищить, мов рій,

      Дитячий плач, жіночі скорбні стони,

      Важке зітхання і гіркий проклін,

      Тужливий спів, дівочії дисканти,

      То не питай: Сей поїзд – відки він?

      Кого везе? Куди? Кому вздогін? Се – емігранти.

         І. Франко

Тема Новаторство В. Стефаника. Новела «Камінний хрест» – психологічне розкриття теми еміграції. Історична основа твору. Сюжетно-композиційні особливості новели В.Стефаника «Камінний хрест».

Мета: прокоментувати зміст новели «Камінний хрест» як модерністичного твору; розкрити історичну основу, назву новели, особливості сюжету, композиції; поглиблювати уміння і навики учнів сюжетно-композиційного аналізу; виховувати в учнів почуття гуманності, співпереживання.

Міжпредметні зв’язки, мистецький контекст:історія України, зарубіжна література, мистецтво.

Обладнання, наочність: репродукції картин, фрагменти фільму «Камінний хрест»,

видання уроку мультимедійного посібника.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

ЗМІСТ УРОКУ

І. Перевірка домашнього завдання.

1.  Що значать ці дати в житті В.Стефаника?

2.  Відповіді на запитання підручника

3.  Літературний диктант

1. “Мій хлоп’ячий сміх і смак генія” – так назвав В.Стефаник свого друга ...(Леся Мартовича).
2. Перші свої публіцистичні статті письменник друкує під псевдонімом ... (Василь Семенів).
3. Стефаника вигнали з Коломийської гімназії за ... (політику).
4. Після відрахування з коломийської гімназії Стефаник продовжив освіту у ... (Дрогобичі).
5. У Дрогобицькій гімназії Стефаник став членом політичної організації ... (радикальної партії).
6. Після Дрогобицької гімназії він продовжив навчання у ... (Кракові, у Ягеллонському університеті).
7. “Висока біла панна та моя перша любов” – так поетично Стефаник назвав ... (Євгенію Бачинську).
8. Процес написання новел письменник порівнював з ... (божевіллям).
9. Подія в особистому житті письменника, яку науковці вважають поштовхом до початку літературної діяльності ... (хвороба матері).
10. Перша збірка новел письменника називалася ...( “Синя книжечка” ).
11. Свою першу подорож на Велику Україну Стефаник здійснив у ... (1903) році.
12. Новелу “Камінний хрест” письменник присвятив ... (Кирилові Гамораку).
13. Друга збірка новел В.Стефаника називалася ... ( “Камінний хрест” ).
14. “Прочитайте і Ви побачите, як стисло, сильно і страшно пише ця людина” – так про художню майстерність В.Стефаника писав … (О.М.Горький).
15. Стефаника за особливість творчої манери називав абсолютним паном форми… ( І.Франко );
16. У рядках «ціла хата заридала» використано художній засіб …( синекдоха ).
17. У рядках «дивився на людей, як той камінь на воду», «одна сльоза котилася по лиці, як перла по скалі» використано художній засіб …(порівняння).
18. “Любив свою дорогу, не сходив з неї ніколи” – ці слова викарбувані на …( стелі біля пам’ятника В.Стефанику).

4. Оцінювання рівня навчальних досягнень учнів.

ІІ. Повідомлення теми й мети уроку.

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

1. Розв’язати кросворд і за ключовим словом визначити тему новели «Камінний хрест» (ключове слово – еміграція)

Кросворд

1. Ім’я дружини Івана Дідуха (Катерина).

2.   Гімназія, в якій навчався В.Стефаник? (Коломийська).

3  Село, в якому народився В.Стефаник ... (Русів).

4. Третя збірка новел В.Стефаника ...( “Дорога” )

5.   “Абсолютним паном форми” назвав В.Стефаника  (Франко).

6. Івана Дідуха в селі прозвали ... (Переламаний).

7. Країна, до якої виїжджала сім’я Івана Дідуха...(Канада).

8. Іван на піщаному горбі в пам’ять про себе та дружину поставив ...(хрест).

9. “Новела” з італійської мови перекладається буквально як ... ( новина ).

ІV. Вивчення нового матеріалу.

1. Слово учителя (або повідомлення учнів про еміграцію галичан до Америки)

Історичний аспект: еміграція українців за кордон наприкінці ХІХ – початку ХХ ст.

Консультація

Еміграція – (виселення, переселення) – вимушене або добровільне переселення частини населення з батьківщини до іншої країни на певний час або на постійне мешкання.

 У Галичині наприкінці ХІХ ст. вщент руйнувалися дрібні господарства, значна частина селянства вкрай убожіла. У пошуках роботи, хліба, шматка землі вибиралися селяни в далеку Америку, в прославлений “обітований край”. Масова еміграція стала справжньою трагедією населення Західної України.

 Еміграція населення Галичини, Північної Буковини, Закарпатської України була зумовлена економічними причинами:

• аграрне перенаселення;
• масове зубожіння українського населення;
• сповільнені темпи розвитку економіки;
• низький життєвий рівень;
• висока смертність та ін.

Перші емігранти з’явилися в США у 1860рр, Канаді – 1890рр.

Розорення західноукраїнського селянства породило масову еміграцію за океан. З кінця

минулого століття щороку тисячі сімей спродувалися й вирушали на американський контингент у пошуках землі, роботи, хліба. У кінці ХІХ – на початку ХХ ст.. в українській, російській, польській та інших літературах широко розроблялася тема еміграції трудящих на американський континент. Про неї яскраво писали В.Короленко, М.Конопницька, І.Франко, Марко Черемшина, Т.Бордуляк, О. Кобилянська та інші. До кращих творів на цю тему належить Стефановиковий «Камінний хрест».              Із свого Русова письменник не раз проводжав сусідів за океан. З цього села, де кращі землі належали поміщику Теодоровичу, виїхали до Канади та США сотні родин.

 В. Стефаник у листі до О. Кобилянської від 14 вересня 1898 року, розповідаючи про те, як його село Русів прощало виїжджаючих до Америки сусідів, описував бачені на краківському залізничному двірці трагедії українських сімей з Покуття, яких голод примусив до виїзду у безповоротню заморську еміграцію за хлібом: «Нині досвіта на двірці краківськім було 800 душ емігрантів. Коли б ви їх бачили, то би подумали собі ладно за ту руськість. Насамперед виділи би сотки синіх, спечених губів. Потім кололи би Вас у серце різнобарвні очі дитячі – попідпухали, як коли б синявою водичкою намокли. Далі виділи би ви тисячі брудних засохлих ярочків по лицях від сліз, а далі чули би ви захриплий голос бесіди руської, що відбивається від мурів і розходиться одним заржавілим гомоном по чужій стороні».

 У Стефаника в "Камінному хресті" еміграція - один з виходів для селян з нестерпного становища, пошуки кращої долі. Безземелля, занепад селянських господарств, загроза смерті - це штовхає селян до еміграції. Але й втрата батьківщини для багатьох була рівноцінною смерті. Так і з'явився камінний хрест на "могилі" живих людей як символ трагедії у житті українців.

 Новела "Камінний хрест" - єдиний твір Василя Стефаника присвячений темі еміграції. В основу твору покладено справжній факт. Біль, що пронизував душі емігрантів при виїзді на чужину, знаходив могутній відгомін у чутливій до чужого горя душі письменника. «Для мене, - писав він у листі до О.Кобилянської, - нині емігрант, що летить світом, як брудна вандрівна птаха, оставша від громади, - і біль, і поезія».

2. Повторення відомостей з теорії літератури

• Назвати ознаки новели і оповідання як жанрів; визначити жанр твору "Камінний хрест".

Довідка

За аналогією до більшості творів В.Стефаника "Камінний хрест" називають новелою, хоч за

жанровими ознаками це оповідання. Сам автор називав його студією (художнім дослідженням переживань героя).

3. Життєва основа твору

В основу твору покладено реальний факт. Прообразом Івана Дідуха була реальна особа –

русівський селянин Штефан Дідух, який виїхав до Канади і листувався з В. Стефаником (за іншими даними – Іван Ахтемійчук), який, емігруючи до Канади, поставив на своєму полі камінний хрест, що й понині стоїть у с. Русів. Це міг бути будь-хто, бо справжніми прототипами головного героя були тисячі емігрантів, що втілювали у собі душевні болі й долю багатьох добровільних вигнанців із рідного краю, долями яких переймався письменник.

 Він, як згадував пізніше письменник, «дуже не хотів покидати свого каменистого ґрунту, та діти, невістки й доньки не давали йому жити, і він лише тому втік до Канади, щоб могти жити дальше». Стефаник одержував листи від Дідуха з-за океану, повні туги за рідним краєм, а пізніше листувався з його онуками.

4. Робота з текстом (відповіді на запитання, коментоване читання уривків, обмін враженнями щодо прочитаного, коментарі вчителя).

• Як вплинула на Івана рекрутчина, смерть батьків і розорення господарства?
• Чого не кидав того горба, що забирав усі його сили? И не була безглуздою його праця?
• Чи можна сказати, що Іван був сильною особистістю?
• З ким письменник неодноразово порівнює Івана ? Чому?
• Яким у новелі постає горб? Гнітючий це образ чи світлий?
• Чому Іван не дозволяв синам та жінці працювати на горбі? Чи досяг Дідух успіхів, чи забезпечував горб сім’ю?
• Чи була в Івана любов до своєї землі, до отого піщаного горба?
• Що стало причиною еміграції Івана? Що переважило в Іванові? Чи можемо ми за це осуджувати його? Чим для нього є розлука з рідною землею?
• Чому Іван спросив усе село? Що спонукає його згадати все минуле, сповідатися перед односельцями?
• Чому розлука Івана та його дружини із рідною землею така тяжка? Про що це свідчить? Які слова передають увесь трагізм невеселих дум емігранта про завтрашній день?
• Якими художніми засобами підкреслюється тяжке становище сім’ї Івана Дідуха і безрадісне майбутнє емігрантів?
• Як створює автор ефект багатоголосся в Івановій хаті? Про що ведуться розмови?
• Прокоментуйте VІІ розділ новели.
• Поясніть причини психологічного стану Івана Дідуха.
• Поясніть, як ви розумієте пророцтво Івана Дідуха: “Колись на цій землі буде покаяніє, бо нарід поріжеси” (поріжеться). Чи сповнилося вже, на вашу думку, це пророцтво?
• Які прикмети тодішнього життя відтворює письменник?

5. Сюжетно-композиційні особливості новели (колективна робота учнів над визначенням

композиційних елементів твору).

Описуючи лиху годину, понівеченні долі,  Василь Стефаник в новелі, зображуючи еміграцію

селян за океан, разом з тим розкриває животворні зв’язки з рідним їм світом, з рідною землею, а тому так прагнув донести до читача злиденність просто людського життя, тим самим “давлячи” на психіку своїми, дещо сумними, дещо застережливими описами тогочасся.

Уже у І розділі (експозиції) автор знайомить нас з Іваном, його минулим, важкою працею на

щонайвищому і щонайгіршому над усе сільське поле горбі. Ця праця видається карою. Письменник дуже наочно і вражаюче передає прямо неймовірний фізичний тягар виснажливої праці. Картина, коли Іван і кінь тягнуть навантажений віз, перетворюється в символ майже каторжної праці бідняка. Він не тільки трудиться разом з конем, а більше за коня: там, де кінь не може вже тягти віз із гноєм на горб, все робить сам Іван. Така напруга всіх сил це не один якийсь момент у житті персонажа, а все життя.

ІІ – VІІ розділи – трагічно-зворушливий монолог – сповідь Івана, що вмотивовують причини виїзду його родини за океан. Він не встояв перед домаганнями синів та жінки, продав своє убоге господарство і перед від’їздом до Канади скликав односельчан, щоб пригостити й попрощатися з ними. Зійшлися люди. Перед ґаздами й ґаздинями Іван особливо гостро відчув, що він уже не ґазда, хоч би й нужденний, що він «викорінював» себе із селянського середовища, з яким так міцно зрісся за все життя. Тому стояв перед сусідами, «видко, каменів, бо слова не годен був заговорити». Хоч важко на піщанім горбі вирощувати хліб, та коли позбувся й цього горба, тягар каторжної праці на ньому видався Іванові «утраченим щастям». Врешті він переміг горе і заговорив. Монолог Івана глибоко ліричний і сповнений драматизму, він просякнутий експресією пригніченості, безмежного суму й передчуттям приреченості на загибель, розкриває найскладніші почуття героя.  Біль, жаль і туга, душевні страждання наростають з епізоду в епізод.

У VІ розділі психологічне напруження сягає найбільшої висоти.

6. Самостійна робота з підручником (опрацювати матеріал, дати відповідь на питання підручника, виконати завдання).

• Виписати психологічні прийоми, які автор використовує для підсилення трагізму ситуації,

що склалася з Іваном.

• Розкрити змалювання письменником подій і явищ через психологічний стан персонажа.
• Визначити ознаки новаторства письменника.

V. Закріплення вивченого матеріалу.

1.  Продовжте речення: В.Стефаник для мене постав як....( Сказавши одну фразу про автора, передайте “мікрофон” іншому); мене вразив той факт, що….

2. Пошукова робота

• Виписати художні засоби, за допомогою яких В.Стефаник розкриває внутрішній світ героя.

3. Творча робота

Повторити відомості про ознаки імпресіонізму, скласти порівняльну таблицю рис прози

М. Коцюбинського й В.Стефаника (за прочитаними самостійно новелами).

VІ. Підсумок уроку

1. Робота над епіграфом до уроку.
2. Оцінювання рівня навчальних досягнень учнів.

VІІ. Домашнє завдання

• Матеріал і завдання підручника
• Підготувати повідомлення про значення творчості письменника - “В. Стефаник – один з видатних новелістів у світовій літературі”.
• Виписати 2 – 3 цитати, що розкривають трагізм, розпач і емоційність Івана Дідуха.
• Знайдіть відгуки про творчість В.Стефаника.

УРОК 

“Вижу їх, як дубів, тих мужиків, що їх вода підмиває,корінь підмулює, як хитаються, як падають, як їх пхають на желізниці і везуть як дерево на опал. Чую їх біль,  всі ті нитки, що рвуться між її (громади) серцем і селом, і мені рвуться, чую їх жаль і муку”

(В.Стефаник).

Тема Драматизм конфлікту, емоційна загостреність зображуваного в новелі. Ідея нерозривної єдності Івана Дідуха з полем, рідною землею. Танець головного героя як символ трагізму і розпачу від прощання з рідним краєм.

Мета: схарактеризувати образ головного героя твору – Івана Дідуха, розкрити драматизм конфлікту, емоційну загостреність зображуваного, ідею нерозривної єдності Івана з рідною землею, розвивати в учнів вміння визначати символіку твору і осмислення її багатозначності,  спонукати до спостереження над художньою майстерністю В.Стефаника; розкрити значення його творчості для розвитку української новелістики; виховувати в старшокласників громадянську позицію, любов до рідного краю, усвідомлення того, що готовність допомогти є виявом гуманності. 

Міжпредметні зв’язки, мистецький контекст: історія України, мистецтво.

Обладнання, наочність: фрагменти фільму «Камінний хрест», видання уроку мультимедійного посібника.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

ЗМІСТ УРОКУ

І. Перевірка домашнього завдання.

1  Виконати тестові завдання

1. Які слова найточніше характеризують сутність творчого доробку В. Стефаника?

А  “поет мужицької розпуки”;

Б  “основоположник української літератури”;

В “співець нашої історії”;

Г  “ніжний лірик”;

Ґ  “сонцепоклонник”..

2. Висока оцінка творчості В. Стефаника

«Може найбільший артист, який появився у нас від часу Шевченка... Стефаник –

абсолютний пан форми... Його нариси, як найкращі народні пісні, в котрих нема жодної риторики, тільки...дійсність сумна, але скупана в золоті найчистішої поезії»

 належить:

 А  С.Єфремову;

 Б  Лесі Українці;

 В  О.Кобилянській;

 Г  І.Франку

Ґ  Л.Мартовичу

3. Значення творчості В.Стефаника в українській і світовій літературі полягає

А  у майстерному змалюванні природи

Б  у вдалому введенні діалектної лексики до літературного вжитку

В  в умінні в малому за обсягом психологічному творі передати картину людського життя

Г  у майстерності соціального конфлікту

Ґ  у запровадженні імпресіоністичної манери письма

4. Усі названі збірки належать перу В.Стефаника, крім

А  “Синя книжечка”,

Б  “Камінний хрест”,

В  «Сині етюди»

Г  “Дорога”,

Ґ  “Моє слово”

5. Між першим і другим періодом творчості В.Стефаника перерва у

А.. три роки

Б    п’ять років

В  десять років

Г  п'ятнадцять років

Ґ  двадцять років

6. На творчості В.Стефаника позначились всі художні напрямки, крім

А  реалізм

Б  експресіонізм

В  сентименталізм

Г  натуралізм

7. Стильову манеру письма В.Стефаника характеризують всі ознаки, крім

А  стислість, лаконізм

Б  драматичність за змістом

В  авторські характеристики

Г  ліричність за звучанням

Ґ  психологічність

8. Установіть хронологічну послідовність життя і творчості В.Стефаника

2.  Відповіді на запитання підручника

3.  Оцінювання рівня навчальних досягнень учнів.

ІІ. Повідомлення теми й мети уроку.

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

1  Висловіть свою думку з приводу наведеної цитати.

«Сильне враження справив “Камінний хрест” на канадських емігрантів, про що розповідав у листі до Стефаника Мирослав Ірчан, сучасник письменника. “Читав “Камінний хрест”. Якби був знав, може, й не читав би. Бо плач в хаті такий, що надбіг, як вітер, що з поміжи страз мені навіяв. А тяжко дивитися, як сиві голови хиляться додолу і старі очі плачуть. Чого ж вони плачуть?

 Я знаю. Вони згадують себе. Вертаються в ті давні літа, як вибиралися за море по щастя. Вони свідомі того. Що безслідно пропали дні юності і надій. На руках мозолі й на серці мозолі, і бідні вони. Бо для людського горя й нужди законів немає. Ні тут, ні там”. (О.Гнідан. Василь Стефаник. Життя і творчість)

2  Ґрунтуючись на тексті, дайте відповідь:

• Як назва новели розкриває її зміст
• Чому письменник назвав «Камінний хрест» студією?
• Назвати моральні чинники, що творять духовну сутність людини, як вони показані у творі,

вказати, яка проблема їх розкриває (проблема моральної осілості, зв’язку з рідною землею).

ІV. Вивчення нового матеріалу.

1.  Слово вчителя

В. Стефаник гостро реагував на масову еміграцію селян, бо бачив у ній трагедію народу — соціальну та національну. Усім своїм твором новеліст нібито підводить читачів до висновку: коли такі люди, як Іван Дідух, які навіть витолочений пустир на горбі роблять плодоносним, які становлять силу і міць народу, його живлющий корінь, коли такі люди змушені кинуть рідну землю, то це справді трагедія цілої нації. Назва новели багатозначна: з одного боку, хрест — це пам'ятник на згадку про себе і свою сім'ю, бо Дідухи позбавлені навіть можливості бути похованими на рідній земля, а з іншого, хрест — це символ непосильної, нелюдської праці селян (згадаймо біблійний фразеологізм «Нести свій хрест», тобто нести всі тягарі власного життя).

2.  Робота проблемно - пошукового характеру

 1  Прочитати уривок «Відколи Івана Дідуха запам’ятали в селі ґаздою … То його вітер підвіяв».

• Що привернуло вашу увагу, ваші коментарі.

Висновок

Іван і кінь тягнуть навантажений віз (і так все життя)– символ каторжної праці (немає портрета Івана, лише окремі риси, які виявляють його надлюдські зусилля в праці).

2  Прочитайте уривок: “Не договорював і не пив ні до кого... глядить із берега на воду, як на утрачене щастя”.

• Що твориться в душі Івана Дідуха?

3  У другому розділі Стефаник показує прощальне гуляння перед виїздом до Канади.

Дивлячись на запрошених він кам’янів з горя, «слова не годен був заговорити». Щоб передати психологічний стан селянина, який сам себе «викорінював» із села, письменник його порівняв з тим живим каменем, якого хвиля з води  викотила на берег. А камінь, позбавлений своєї звичної стихії, став «тяжкий і бездушний», він «кам’яними очима «глядить на живу воду і сумує, що не гнітить його тягар води, як гнітив від віків».

• Чому автор особливу увагу робить на словах «кам’яний»?
• Як ви розумієте образ-символ кам’яного хреста, встановленого на горбі?

Висновок

Образ кам’яного хреста, що винесений у заголовок, порівняння скам’янілого від горя Івана з каменем, вирваним із рідної стихії, надає твору похоронного звучання.

4  Прочитайте уривок “В шум, і гамір, і зойки... дрожить подертими берегами, як перед смертю”.

• Розкрийте співзвучність описано в уривку ліричного пейзажу з внутрішніми переживаннями і настроєм Івана.

 5  Назавжди залишаючи хату, щоб «піти панувати», як з іронією зауважив Іван, він і жінка вдягаються «по-панськи». В якомусь напівбожевільному стані Іван потяг у танець свою жінку, тряс її, «як би не мав уже гадки пустити єю живу з рук». А «люди  деревеніли», побачивши цей викликаний безмежним горем напівбожевільний танець-польку. Отой танець, в такий трагічний момент, свідчив, що Іван на грані втрати контролю за своїми вчинками, на межі божевілля.

• Навіщо автор вводить в контекст танець Івана з жінкою?

Висновок

Саме оцей божевільний танець розкриває тему народного горя, недолі й надії на краще життя.

6  Дайте загальну характеристику монологу Івана.

   глибоко ліричний

   сповнений драматизму

   просякнутий експресією пригніченості

   наповнений безмежним сумом

  насичений бентежними почуттями

пройнятий передчуттям приреченості на загибель

     вираження

V. Закріплення вивченого матеріалу.

1  Завдання пошуково-дослідницького характеру (робота в групах).

• знайти образи-символи, з’ясувати їх смислове навантаження, розкрити символічне значення.

    Опорна схема

• роль художньої деталі в новелі «Камінний хрест». Розкрийте роздуми автора крізь призму художньої деталі.

Консультація

Художня деталь – виразна подробиця або штрих, яка особливо збуджує думку, часто викликаючи в уяві цілі картини, робить зображення дуже відчутним і яскравим.

2.  Які причини еміграції нашого часу? Чи впливали ЗМІ на процес масової еміграції

наприкінці ХІХ початку ХХ століття?

3. Значення творчості

1  Слово учителя

Особливість самобутньої манери письменника полягає в тому, що він ніколи не

висловлює своїх симпатій чи антипатій безпосередньо. Письменник – весь у підтексті твору. І.Труш, називаючи твори Стефаника майстерно вихопленими шматками життя, зазначав, що автор віддає не лише факт, хвилю, але й враження , яке би виніс кожен вразливий чоловік, оглядаючи описану ним сцену і людину. З того виходять типи мужиків лише легко зазначені, але психологічно глибоко поняті. Експозиція здебільшого відразу вводить у хід подій. Розв’язки дії в звичайному розумінні досить часто не буває. Але події у творі зображені така майстерно, що читач неодмінно уявлятиме собі розв’язку саме такою, якою передбачав її автор. Позасюжетні компоненти “пейзаж, ліричні відступи) зустрічаються дуже рідко.

У кожній з новел кількість дійових осіб завжди обмежена – рідко їх буває більше двох-

трьох. З усіх відомих засобів створення характеру автор найчастіше використовує прийоми самохарактеристики персонажа, відзиви інших дійових осіб про нього і показ вчинків його самого.

2  Прочитайте думки про творчість В.Стефаника, прокоментуйте, висловіть власні судження, обґрунтувавши їх.

• “ Я робив, що міг. Перетоплював це мужицьке слово, яке мав біля себе, аж пальці мені

викручувались з болю... І все, що я писав, мені боліло”. (В.Стефаник)

• “Строгість, точність, глибина досліджень людського існування робить новели

Стефаникові вічно жаріючим огнищем роздумів, переживань, відчуттів. Це вогнище обпікає і наші серця, обпікає серця наших дітей, обпікатиме серця прийдешніх поколінь”. (М.Бажан)

• «Стискаю міцно вашу руку, тоту, котра так сильно малює двома фарбами. Чорною і

тою, що її лілія носить…»  (О.Кобилянська).

3   Виступи з повідомленнями “В. Стефаник – один з видатних новелістів у світовій літературі”; зачитати відгуки про творчість В.Стефаника.

4  Творча робота

Усний твір-роздум «В.Стефаник – співець знедоленого селянства».

VІ. Підсумок уроку

1  Висновок

 Новелістична творчість В.Стефаника мала велике значення для розвитку української прози. Письменник зумів у стислу форму створеного ним жанру новели вкласти величезний соціально-психологічний зміст, дати незабутні за силою впливу на читача реалістичні картини життя селян.

Письменник був новатором у літературі, творцем і неперевершеним майстром дуже стислої, драматичної за змістом і глибоко ліричної за звучанням психологічної новели про важке життя селян. Він один із літераторів, з творчістю яких пов'язаний важливий етап у розвитку української реалістичної літератури. Він багато зробив для поглиблення критичного реалізму, посилення психологізму, удосконалення літературної техніки, урізноманітнення засобів художньої виразності. Відмова від докладного опису зовнішніх подій, заглиблення в психологію персонажів позначилися на композиції його новел. Автор прагнув, щоб кожне повнозначне слово було немов згустком людського болю. Речення стислі, прозорі своєю будовою, іноді уривчасті, характерне виділення важливого слова за допомогою інверсії. Тропів небагато, але вони влучні і виразні.

 Слово письменника було скорботним. Але не песимістичним. В одному з виступів новеліст, звертаючись до селян,говорив: «Коли я найшов у ваших душах такі слова, що можуть гриміти, як грім, і світити, як зорі, - то це оптимізм».

 (Можна зачитати й обговорити поезію в прозі «Амбіції» В. Стефаника – своєрідний літературний маніфест письменника).

Сам Стефаник писав, що його творчість була важкою ношею, як для її творця, так і для читачів: “Я робив, що міг. Перетоплював це мужицьке слово, яке мав біля себе, аж пальці мені викручувалися з болю... І все, що я писав мене боліло”. До самої смерті не полишало Стефаника бажання “сказати людям щось таке сильне і гарне, що такого їм ніхто не сказав ще”.

І на його долю випало найбільше для художника щастя — він сказав те, що хотів, і сказав так, як хотів.

     Немов гарячі бризки лави,

     Стефаник кремінь слів добув

     І в гострих обрисах поставив

     Мужицькі злидні, мов різьбу.

       А.Волощак

2  Робота над епіграфом до уроку.

3  Оцінювання рівня навчальних досягнень учнів.

V. Домашнє завдання

Прочитати статтю підручника, виконати завдання.

Підготувати інформацію-дослідження (презентацію) цікавих фактів із життя Лесі Українки.

Написати твір-роздум:

• «Камінний хрест як художній символ трагізму» ( за новелою В. Стефаника "Камінний хрест").
•  Трагічне у творах В.Стефаника.