Презентація, конспекти уроків до новели В.Стефаника "Камінний хрест"

Про матеріал

Даний блок містить презентацію до новели, розробки уроків, літературні диктанти, тест, опорні схеми, кросворд, образний портрет письменника, характеристика монологу, також додатковий матеріал з рубрики "Це цікаво".

Зміст архіву
Перегляд файлу

УРОК   

         Я люблю мужиків за їх

тисячолітню історію, за культуру... за них я буду писати і для них.

  В.Стефаник

Його новели – як найкращі народні пісні, в яких нема риторики, ані сентиментальності, а тільки наочне, голе, просте, непідфарбоване життя, дуже часто сумна дійсність, але оздоблена золотом найправдивішої поезії.

Іван Франко

 

Тема Василь Стефаник. Життєпис письменника. Загальна характеристика творчості митця.

Мета: поглибити знання учнів про життєвий і творчий шлях В.Стефаника, його участь у літературно-громадському і політичному житті Галичини, творчу співдружність “Покутської трійці”; охарактеризувати новелістику письменника, дати поняття про експресіонізм; спонукати учнів до розуміння і виявлення експресіоністичної манери розкриття теми селянського життя; зацікавити учнів новелістикою В.Стефаника, виховувати співчуття, співпереживання до драматичних, напружених життєвих ситуацій.

Теорія літератури: експресіонізм.

Міжпредметні зв’язки, мистецький контекст: історія України, зарубіжна література, мистецтво.

Обладнання, наочність: фотоматеріали до життєпису В.Стефаника, репродукції картин; видання творів письменника; видання уроку мультимедійного посібника.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

 

ЗМІСТ УРОКУ

І. Підведення підсумків написання контрольного твору та аналіз ТКР №4

 

ІІ. Повідомлення теми й мети уроку.

 

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

1.  Вступне слово вчителя.

На рубежі XIX-XX ст. українська мала проза стала явищем європейського масштабу. Плеяда талановитих новелістів — Коцюбинський, Стефаник, Кобилянська, Черемшина, Винниченко, Яцків — стрімко розширювала естетичні обрії українського письменства, утверджувала нові стильові напрями. В такому блискучому контексті твори Василя Стефаника були зустрінуті найавторитетнішими тогочасними критиками як явище значне і цілковито новаторське. "З Стефаника безперечно цікава постать саме з художнього погляду: ще не вироблена, не вирізьблена, не докінчена навіть, але сильна, — писав С. Єфремов. — У нього широкі можливості: бистре око меткого спостережника разом з незалежною об'єктивністю художника, вміння різко й рельєфно, без страху зачеркнути контури, вложити в них промовистий образ, знайти відповідне слово без зайвої розволіклості, округлити цілу картину яким-небудь загальним штрихом. Люди у нього здебільшого живі в дії, в описах багато руху, широкого захвату, повітря, синіх просторів..."

Василь Стефаник – оригінальний, неперевершений майстер реалістичної соціально-психологічної новели в українській літературі кінця ХІХ – початку ХХ ст.. він був новатором, майстром драматичної за змістом соціально-психологічної новели. Учень і послідовник І.Франка, він належав до тих найвидатніших митців світу, які в своїх високохудожніх творах розробляли і осмислювали найбільш хвилюючі, гостро актуальні суспільні теми, проблеми і ще при житті здобули всенародне визнання, недаремно його ім’я ставили поряд з іменами видатних новелістів – Гі де Мопассана, Антона Чехова, Ернеста Хемінгуея.

    Образний портрет В.Стефаника

     селянин з діда-прадіда, мужик

     інтелігент

     сільський філософ

     вразлива і сильна душа

     величезне любляче серце

     талант, яким би пишалася найбільш розвинута нація

     новеліст світового рівня

 

2.  Розповідь про життєвий шлях письменника.

  Учитель під час пояснення застосовує спроектовану на екран таблицю “Основні віхи життя і творчості В.Стефаника”, використовує мультимедійний посібник, фотоматеріали, фонозаписи, репродукції картин.

Основні віхи життя і творчості  В.Стефаника

 

Дата

                             Події. Твори.

14 травня 1871

Народився у с.Русові Святинського повіту на Станіславщині (нині Івано-Франківщина) у заможній селянській родині.

1878-1880

Навчався у початковій школі в с. Русові.

1880-1883

Зарахований до другого класу Снятинської школи, зазнав погорди і приниження від учителів та паничиків.

1883-1892

Навчається у Коломийській польській чоловічій гімназії, читає твори Г.Квітки-Основ’яненка, Панаса Мирного, Марка Вовчка, Т.Шевченка; прилучається до просвітительської роботи; здружився з Лесем Мартовичем, з ним створює “художньо-видавничу спілку” ділить радість першої друкованої книжки.

1888

Знайомиться з К.Гамораком, активним громадським діячем, та його дочкою Ольгою, майбутньою дружиною.

1889- 1890

Перший друкований виступ “Жолудки наших робітних людей і читальні” за підписом “Василь Семенів.

1890-1892

Виключений з гімназії “за політику”. Сьомий і восьмий клас закінчує у Дрогобичі, де знайомиться з І.Франком. Стає членом радикальної партії, створеної І.Франком та М.Павликом, бере участь у написанні її програми.

1892-1903

Навчається на медичному факультеті Ягеллонського університету в Кракові, вступає в студентське товариство “Академічна громада”; починає писати, його новели зявляються в чернівецькій газеті “Праця”, львівському журналі “Літературно-науковий вісник”.

1894

На шевченківському вечорі в Кракові знайомиться з родиною Морачевських, яка пізніше багато зробить для ознайомлення польської громадськості з творчістю В.Стефаника.

1895

Публікує у журналі “Народ” статтю “Польські соціалісти як реставратори Польщі...”, спрямовану проти польських псевдо соціалістів, активна участь у галицьких виборах, арешти.

1897

Опубліковано в газеті перші новели В.Стефаника: “Виводи з села” (“Виводили з села”), “Побожна”, “У корчмі”, “Синя книжечка”, “Стратився”, “У корчмі”, “Сама-самісінька”.

1898-1999

Літературно-науковий вісник надрукував новели “Засідання”, “Вечірня година”, “З міста йдучи”.

1900

Помирає мати, батько одружується вдруге, В.Стефаник пориває з батьком і більше не навідується в Русів. Залишає університет. Виходить збірка новел “Синя книжечка”, “Камінний хрест”.

1901

Виходить третя збірка “Дорога. Новели”.

1902

Помирають рідні, сам В.Стефаник важко хворіє.

1903

Очолює галицьку делегацію, що їде на відкриття пам’ятника І.Котляревському. Знайомиться з М.Коцюбинським, М.Старицьким, Б.Грінченком, Г.Хоткевичем, Оленою Пілкою, М.Вороним.

1904

Одружується з Ольгою Гаморак, живе з дружиною і синами у

с. Стецеві.

1905-1906

Виходить четверта збірка “Моє слово”, до якої входять твори з попередніх збірок.

1908

 Селяни обирають послом від радикальної партії до австрійського парламенту; 10 років перебуває у Відні, захищаючи селян.

1910

У Коломиї надрукована збірка “Українська новела”, з творами В.Стефаника, І.Семанюка, Леся Мартовича, які , за оцінкою критиків, “займаються відтворенням психічних станів хлопської душі”.

1914-1916

Померла дружина В.Стефаника. Новелою “Дівоча пригода” розпочинається другий період творчості. Після тривалої перерви написано новели: “Марія”, присвячену памяті І.Франка, “Вовчиця”, “Дурні баби”, “Мати”, “Сини”.

1917

Повертається у рідний Русів.

1919

На чолі великої галицької делегації їздив до Києва на церемонію Злуки УНР із ЗНР.

1922

У Празі мають намір видати в перекладі збірки новел “Синя книжечка” і “Дорога”.

1924-1926

На території Східної України виходять збірки “Кленові листочки”, “Оповідання”, “Лесева фамілія та інші оповідання”.

1926

Вийшла збірка новел “Земля”; громадськість відзначила 55-річчя з дня народження В.Стефаника, відбувся літературний вечір з нагоди 25-річчя літературної діяльності.

1928

Уряд Радянської України призначив В.Стефанику пожиттєву пенсію в розмірі 150 крб. на місяць.

1930

Письменник переніс частковий параліч.

1931

Громадськість широко відзначає 60-річчя з дня народження письменника, відбувається урочистий вечір.

1933

У Львові виходить книжка “Твори”.

1936

Здоровя погіршується, трапляються часті серцеві напади, потім долучається ще запалення легенів.

7 грудня 1936 року

Письменника не стало. Похований у с. Русові.

Цікаво

А. Стефаник - гімназист починає пробувати сили в літературі. Зі своїх перших творів Стефаник опублікував без підпису лише один вірш. У співавторстві з Мартовичем написав два оповідання: “Нечитальник” (1888)  та “Лумера” (1889). Вони виявляли великий інтерес до революційно-демократичних видань, що їх здійснювали І.Франко і М.Павлик. Заборонену літературу вони одержували від сестри М.Павлика Анни, вона теж активна учасниця революційного руху. Вони утворили свій гурток, збиралися потайком від учителів. Так вони поступово придбали чималу бібліотеку. Крім політичної літератури в  ній були твори Т.Шевченка, Марка Вовчка,  Ю.Федьковича, І.Франка, П.Мирного, М.Гоголя, О.Герцена, М.Чернишевського, А.Чехова, Л.Толстого та ін. Особливо захопили Стефаника твори Г.Успенського.

 Формування світогляду майбутнього письменника проходило поза стінами гімназії, бо, як згадує він в автобіографії, “гімназія, крім формального навчання і ворожого відношення до нас, українців-студентів, нічого нам не давала.”

Б Діяльність таємного гуртка гімназистів не лишалася непоміченою. Наслідком цієї “читальняної діяльності” було те, пише Стефаник, що його разом з багатьма іншими “прогнали з Коломийської гімназії”, і він уже в 7- му класі був у Дрогобичі. У 1890р. Стефаник у зв'язку із звинуваченням в нелегальній громадсько-культурній роботі змушений був залишити навчання в Коломиї і продовжити його в Дрогобицькій гімназії. Там він брав участь у громадському житті, став членом таємного гуртка молоді, особисто познайомився з Франком, з яким потім підтримував дружні зв'язки.

 У замітці «Трохи автобіографії» новеліст відзначав: « з довгого мойого життя про минуле і я маю моїм приятелям честь донести, що був безгранично щасливий, коли приймав я, як учень, вказівки і поради Івана Франка… Я був найщасливіший тоді, коли я сидів коло нього і слухав його.

 Після складання в Дрогобичі 1892 року іспитів на атестат зрілості Василь Стефаник вступає на медичний факультет Краківського університету, хоч, як він пише в автобіографії, з тією “медициною вийшло діло без пуття, бо ані тої науки не любив, а  вже ніяк не міг мудрувати хворих своїми обшукуваннями”. Вивчення письменником медицини, особливо психіатрії, позначилися згодом на його творчості у повсякденній пильній увазі до пізнання найглибших таємниць психіки людини, з'ясування причин тих чи інших людських вчинків і дій, найтонших порухів людської душі.

В Цікавим видається спогад Василя Костащука, який добре знав Стефаника: “Гарна класична будова тіла, приємні риси обличчя та благородні рухи творили з нього непересічний тип чоловічої краси. Був незрівнянним психологом. Інтуїція, якою володів, давала змогу йому відкривати найтаємніші думки й бажання свого співбесідника, вбирав у слова те, що інші лише відчували, але назвати того не могли. Коли говорив, всміхався якоюсь дивною усмішкою: то дивиться з-під брів, то в очі глядів, ніби зазирав у душу. А як оповідав про щось гірке, то чоло морщив і хмурився; тоді здавалося, що от-от з буйної чуприни вилетить іскра і запалить світ”.

Г Коли розвалилася царська імперія, і на її руїнах постала Українська Народна Республіка Стефаник привітав її утворення як волевиявлення українського народу. 17 листопада 1917 року виступаючи на все людному вічі у Снятині, він з радістю говорив, що в Україні “в найбільшій величі встає новий світ. Звідти йде до нас світло для нашого розвою”.

 Разом із тим письменник протестував проти намагань польсько-шовіністичних кіл загарбати Галичину. “Віримо всі: ніхто нас не може збороти, ні знищити.., ніяка держава не може змусити народ, аби йшов до ворога на погибель...” – сказав Стефаник у своїй промові 14 грудня 1917 року.

 У численних публічних виступах цього періоду він утверджував ідею державної незалежної України. Найвиразніше ця ідея втілена в його патріотично-політичній громадській акції-участі у святі Злуки українських земель.

 У січні 1919 р. В.Стефаник очолив велику делегацію на знаменне  свято – проголошення злуки всіх українських земель.

Ґ Василь Стефаник разом з багатьма діячами української культури болюче пережив трагедію нашого народу, який не зміг відстояти свою незалежність у той час. Йому стелилася дорога в Україну і утретє, 1927 року. Але Стефаник не приїхав. І не лише тому, що польські власті не дали закордонного паспорта. До нього дійшла інформація про наближення тієї тяжкої, жахливої дійсності, що йменується беззаконням, сталінськими репресіями, більшовицьким червоним терором. Отримуючи від українського радянського уряду за свою літературну працю персональну пенсію, В.Стефаник водночас не давав себе втягнути в сумнівну політичну полеміку, зрештою, відмовився від згаданої пенсії. Дальший розвиток трагічних подій в Радянській  країні - репресії діячів української культури, серед них приятелів і знайомих Стефаника, старший голодомор 1933 року – все переконало письменника в тому, що більшовицько-сталінський тоталітарний режим ворожий народові, несе йому горе і страждання. Одержувати пенсію останній раз їздив Стефаник до Львова разом зі своїм сином Кирилом. Прийняв письменника консул, пожалівся, що польські газети, мовляв, розпочали шалену кампанію про якийсь голод в Україні. Але це не так, Україна, навпаки, процвітає. Отож треба, щоб Стефаник, як патріарх української літератури написав спростування. Але Стефаник відповів, що ніякого спростування не писатиме. Зовсім недавно у нього на квартирі ночувало два перебіжчика з Великої України. Вони йому розповіли, який страшний голод лютує в Україні, навіть мають місце випадки людоїдства.

 Консул розгнівався і пригрозив, що Стефаника позбавлять пенсії. А вслід крикнув: “Ти диви на нього! Він не буде писати спростування. Знайдуться, що напишуть!”

 Відтоді письменник був позбавлений персональної пенсії.

 Довідавшись, що уряд УРСР позбавив митця пенсії, митрополит А.Шептицький назначив йому точно таку ж пенсію. Стефаник попросив касира, де він мав отримати гроші, видати йому назначену суму дрібними монетами, що й було зроблено.

 З великою торбою мідяків вийшов письменник на майдан, де завжди сиділо багато жебраків, і жменями насипав їм у подерті шапки монети. Він роздав всю свою пенсію, до єдиного гроша, бідним і просив помолитися за упокій душ невинно убієнних жертв голодомору на Україні 1933 року...

3.  Літературна творчість В.Стефаника

 Слово учителя

Початок його літературної діяльності припадає на 90-і роки ХІХ ст.. В автобіографії1926

року Стефаник повідомляв: «Писати я почав дуже рано, ще в гімназії, та величезний талант Мартовича просто параліжував мене, і я ніколи не признавався, що я також письменник».

Майже ціле десятиріччя шукав він свого шляху в літературі і найбільш відповідного своєму талантові жанру. Разом з Лесем Мартовичем писав сатиричні оповідання. Для розповіді про свою сучасність вдався якось до жанру пародійної думи. Здавалося, що врешті знайшов свій жанр – прозові мініатюри чи «поезії в прозі». Написав їх багато, але й це було не стільки своїм, скільки даниною літературній моді. Широкому читачеві Стефаник як літератор був невідомий. Тільки восени 1897 р. в не дуже популярній чернігівській газеті «Праця» почали з’являтися новели, здебільшого підписані криптонімом «С». Вони відразу привернули до себе увагу читачів майстерністю, правдивістю й глибоким прониканням у душу простої людини. Звичайні буденні факти з життя сільської бідноти під пером новеліста перетворювалися в самоцвіти поезії, огріті теплом його гарячого серця.

Коли були надруковані перші реалістичні новели, Стефаник мав 26 років, був уже людиною з цілком сформованим світоглядом і чіткими творчими принципами.

Талант письменника найбільше виявився у жанрі соціально-психологічної новели. Основною темою його творів, як і творів Леся Мартовича і Марка Черемшини, що становлять разом із Стефаником так звану “покутську трійцю”, було життя найбіднішого селянства на західноукраїнських землях.

З великою силою слова Стефаник зобразив трагедії і драми бідняків, про яких він говорив: «Я люблю мужиків за їх тисячолітню історію, за культуру... за них я буду писати і для них». Він прекрасно розумів, що чим досконалішими будуть його твори, тим краще вони служитимуть вищій меті – досягненню, волі, рівності, справедливості, щоб людина могла бути господарем життя. Недарма своїм творчим девізом Стефаник обрав слова Т.Шевченка:

    …Возвеличу

    Малих рабів отих німих!

    Я на сторожі коло їх

Поставлю слово…

  Звичайні буденні факти з життя сільської бідноти під пером новеліста перетворювалися в самоцвіти поезії, огріті теплом його гарячого серця.

З-під пера письменника поставали правдиві картини тогочасної дійсності, пройняті співчуттям до знедолених. Його творчу манеру характеризує імпресіонізм, психологізм, сувора простота. Стефаника визнають творцем та неперевершеним майстром соціально-психологічної новели. Кожна з них – це зовні стримана людська трагедія: картини смерті або чекання її, образи бідності, безнадійної самотності. Письменника цікавили не зовнішні події та вчинки персонажів, а їхні настрої та переживання під впливом цих подій, зображення подій через призму «чуття і серця героїв».

Твори В.Стефаника – мистецькі перлини, казав Мирослав Ірчан, які «можна читати сто разів, і все вони свіжі, все нові, все чаруючі, глибокі». Автор зумів створити кінематографічні за точністю та деталями образи, дивовижно глибокі символи.

Творчість Василя Стефаника була зустрінута найавторитетнішими тогочасними критиками як явище значне і цілковито новаторське. "З Стефаника безперечно цікава постать саме з художнього погляду: ще не вироблена, не вирізьблена, не докінчена навіть, але сильна, — писав С. Єфремов. — У нього широкі можливості: бистре око меткого спостережника разом з незалежною об'єктивністю художника, вміння різко й рельєфно, без страху зачеркнути контури, вложити в них промовистий образ, знайти відповідне слово без зайвої розволіклості, округлити цілу картину яким-небудь загальним штрихом. Люди у нього здебільшого живі в дії, в описах багато руху, широкого захвату, повітря, синіх просторів..."

Написані з великою художньою силою твори Стефаника здобули широку популярність: вони перекладалися російською, польською, німецькою, чеською та іншими мовами, про них багато писала критика.

Недарма Іван Франко писав про Стефаника: “Його новели - як найкращі народні пісні, в яких немає риторики, ані сентиментальності, тільки наочне, голе, просте, не підфарбоване життя, дуже часто сумна дійсність, але оздоблена золотом найправдивішої поезії”. “Василь Стефаник, може, найбільший артист, який появився у нас від часу Шевченка... Стефаник – абсолютний пан форми... Його оповідання пливе, бачиться, спокійно, з елементарною силою, але власне, сею елементарною силою воно захоплює й нашу душу”.

 А Леся Українка характеризуючи особливість творчої манери Стефаника відзначала, що «двома-трьома швидкими штрихами він надзвичайно яскраво зображує нам цілі драми».

 Творча спадщина Стефаника має велике пізнавальне, ідейно-естетичне й історико-літературне значення. Він багато зробив для поглиблення реалізму, посилення психологізму, удосконалення літературної техніки, урізноманітнення засобів художньої виразності. Речення стислі, прозорі своєю будовою, іноді уривчасті, характерне виділення важливого слова за допомогою інверсії. Тропів небагато, але вони влучні і виразні. Основні риси стилю – психологізм, драматизм зображуваного, злободенність тем, глибокий, сповнений болю й туги, але прихований ліризм і лаконізм. Заглиблення в психологію персонажів позначилися на композиції його новел.

Цікаво

Б.Лепкий згадував, що Стефаник не писав легко, ані скоро. Довго носився зі своїми літературними задумами, виношував їх...

 Він не любив перечеркувати написаного, дописувати, справляти і вигладжувати. Напише речення, прочитає, і як воно йому не сподобається, то передре і кине. Пише наново, поки не вийде сторінка така, як він хотів, така, що на ній ані викинути нічого, ані додати, ані переставити не можна.

 Одного разу, розповідають, Василь Стефаник з цікавістю і подивом запитав письменника Гната Хоткевича, автора великих прозових творів:

   - Я не розумію, як ви можете так багато і так легко писати?

 Хоткевич відповів:

    - Бачите, така вже несправедливість  на цьому світі. Вам досить написати кілька сторінок, щоб сказати, що ви маєте талант, а мені треба – цілу книжку.

 У цій іскорці гумору є глибока і влучна характеристика одного з найславніших майстрів української літератури Василя Семеновича Стефаника.

4.  «Покутська трійка».

На Західній Україні, що була напівколонією Австро-Угорської імперії, одночасно з В.Стефаником жили й творили його друзі – Лесь Мартович і Марко Черемшина. Це відома «Покутська трійка», талановиті новелісти і визначні громадські діячі, гідні послідовники І.Франка, які своєю творчістю допомагали рідному народові в його визвольній боротьбі і внесли значний вклад в українську літературу. Про них великий Каменяр писав: «Переважно хлопські сини походженням, соціалісти з переконання, молоді письменники взялися малювати те життя, яке найліпше знали, - сільське життя».

 

 

 

 

 

 

 

       5.   Повідомлення учнів про діяльність «Покутської трійки». Короткий огляд життя і творчості Леся Мартовича, марка Черемшини.

  1.  Періоди творчості

Творчість видатного новеліста прийнято поділяти на два періоди

     

     І

1897-1901рр.

39 новел – 4 збірки: “Синя книжечка”, “Камінний хрест”, “Дорога”, “Моє слово”.

Теми:

Австроцісарська рекрутчина і її трагічні наслідки, еміграція трударів за океан, швидке зубожіння і пролетаризація широких мас, породжувані крайньою бідністю сімейні драми та перші гострі класові зіткнення на селі на грані двох століть.

Життя селянина описано через динаміку почуттів, зміну емоційних станів.

     ІІ

1916-1933рр

20 новел – 2 збірки: «Земля» та книжка «Твори»

теми:

трагедія селян під час війни, мораль і моральність у роки війни та галицьке стрілецтво і його місце в історії України (“Дівоча пригода”, “Воєнні школи”;

жіноча недоля, гріх, народження нешлюбної дитини в роки війни (“Пістунка”)

спрямування проти мілітаристської політики панівних класів - “Марія”;

тема національної ідеї - “Сини”, “Дід Гриць”

Між першим і другим періодом творчості – 15 літ. П'ятнадцять літ він мовчав, п'ятнадцять літ його карали за мовчання.

   Питаєте, чому я все мовчу,

   П'ятнадцять літ лютую німотою,

   П'ятнадцять літ я корчусь від плачу.

   Що ж! тільки плач на мене йде ордою…

   І я спитаю: чом ви мовчите,

   Коли я вам підняв таке громов’я,

   І горе люду, чорне і тверде,

   Боров, як борють власне безголов’я?!..

   Я ж вам гармати слів повиставляв

   Я ж ніс за вас камінного хреста,

   Аж захлиналась у сльозах земля

   Так чом же вам заціпило вуста?!

     (І.Драч)

 

7.  Короткий огляд новел В.Стефаника.

(Учні роблять огляд новел, прочитаних ними вдома, визначають сюжетні особливості, засоби творення характерів, емоційні стани, почуття та настрої героїв, вчитель доповнює, коментує).

8.  Теорія літератури. Експресіонізм.

Консультація

Експресіонізм (від expression – вираження, виразність) – одна з авангардистських течій у західноєвропейському мистецтві і літературі першої третини ХХ ст.

1  Слово вчителя

Найбільше був поширений у Німеччині та Австрії після першої світової війни. Представники

цієї течії ( художники – П.Гоген, В.ван Гог, О. Новаківський, письменники - Ф.Кафка, М.Шагал, Е.Мунк, Г.Кайзер, й. Бехер) заперечували чи навмисне спотворювали в своїх писаннях реальний світ заради “виразу (експресії) внутрішнього світу” митця, вважаючи його за єдину реальність. Експресіоністи вважали, що перебудова дійсності повинна починатися з перебудови свідомості людини.

 Експресіонізм – мистецтво вираження, виразності в плані передачі перш за все особистих відчуттів митця, його духовного світу, ідей, думки, що досягається шляхом будь-яких перебільшень і умовностей.  . У галузі змісту зосередженість на глобальних проблемах, які стосуються цілого людства і кожної людини зокрема: соціальні катаклізми, війна, голод, фатальна визначеність людського життя. Гіперболізоване ставлення до світу, сильні, яскраві, однозначні почуття. Гіперболізованість почуттів героя обумовлюється загостреним конфліктом, нагнітанням протиріч, зведенням докупи різнополюсних почуттів. Зображення експресивне. Всі засоби підпорядковані прагненню дати почуття в його крайньому, майже неможливому прояві. Лексика емоційно забарвлена, тропи теж виконують функцію нагнітання емоцій. Найактивніше використовується гіпербола, іноді посилюється роль порівняння. Кольори в зображенні густі, контрастні, викликають неприємні асоціації. Подія підпорядковується потребам виразу емоцій.

Образ в експресіонізмі набуває граничної емоційності і напруги.

 

        Ґронування

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

В українській літературі елементи експресіонізму використовували:

 Л.Курбас, М. Хвильовий, О. Довженко, В. Підмогильний, М. Бажан, Т. Осьмачка, але експресіонізм в українській літературі не склався в окрему течію.

9.  Виконання завдань за підручником.

Висновок

 Художнє відтворення найтонших порухів людської душі, майстерність компонування фрази, нервова експресія мовлення – усе це дає підстави називати Стефаника експресіоністом у мистецтві слова. Сучасні дослідники порівнюють його художню майстерність з експресіоністичною манерою польських письменників - С.Пшибишевського, К.Тетмайер, а також німецьких. Стефаникових героїв зіставляють з героями видатного австрійського письменника Ф.Кафки.

 Головною рисою новелістики Стефаника  - “селянського Бетховена” – є психологізм. Ця риса пронизує практично всі його твори. Несподіваний поворот здійснюється у душі героя, і саме він свідчить про відкриття нової, незнаної сутності людини.

Але В.Стефаник поєднує у своїй творчості засоби художньої виразності експресіонізму з глибиною реалізму, змальовуючи ті обставини, у яких формуються і діють персонажі, а характери героїв розкриваються через показ їхніх вчинків, дій, переживань.

 Його новели не обтяжені описом побуту, зовнішніх умов, в основі їх більшості лежить один якийсь найтрагічніший момент з життя героя з незавершеним, відкритим сюжетом.

 Однією з особливостей стилю письменника є стислість, лаконізм. О.М.Горький в листі до російського письменника-новеліста писав: «…прочитайте, ви побачите, як стисло, сильно і страшно пише цей чоловік».

 Своєрідністю його новел є також глибокий їх ліризм, а мова лексично багата і образна. Характерною її рисою є ритмічність, мелодійність. Стефаник широко користується інверсією, вживає народнопісенні звороти, уміло стилізує мову під народну пісню, казку, голосіння.

ІV. Закріплення вивченого матеріалу.

  1. Запитання і завдання
  • Якими важливими біографічними подіями позначений життєвий шлях В.Стефаника?
  • Назвіть чинники, які сприяли розвитку літературного таланту В.Стефаника
  • Чим зумовлений драматизм його творів?
  • 72 новели, публіцистика, епістолярія – багато це чи мало? Свою думку аргументуйте.
  • Чому твори В.Стефаника пронизує такий гострий драматизм, а то й трагізм?
  • Зачитати уривки з творів Ф.Кафки, М. Шагала, навести приклади ознак експресіонізму. Поміркувати, що спільного й відмінного між ними.
  1. Творча робота

Намалюйте усний портрет письменника.

V. Підсумок уроку

  1. Робота над епіграфом до уроку.
  2. Оцінювання рівня навчальних досягнень учнів.

VІІ. Домашнє завдання

  • Матеріал і завдання підручника
  • Прочитати новелу “Камінний хрест”. Дати цитатні заголовки до кожного розділу новели. Визначити художні деталі, що розкривають психологічний стан Івана Дідуха.

 

Перегляд файлу

УРОК   

Людський біль цідиться крізь серце моє,

як крізь сито, і ранить до крові.

         Василь Стефаник

     Коли почуєш, як в тиші нічній

      Залізним шляхом стугонять вагони,

      А в них гуде, шумить, пищить, мов рій,

      Дитячий плач, жіночі скорбні стони,

      Важке зітхання і гіркий проклін,

      Тужливий спів, дівочії дисканти,

      То не питай: Сей поїзд – відки він?

      Кого везе? Куди? Кому вздогін? Се – емігранти.

         І. Франко

 

Тема Новаторство В. Стефаника. Новела «Камінний хрест» – психологічне розкриття теми еміграції. Історична основа твору. Сюжетно-композиційні особливості новели В.Стефаника «Камінний хрест».

 

Мета: прокоментувати зміст новели «Камінний хрест» як модерністичного твору; розкрити історичну основу, назву новели, особливості сюжету, композиції; поглиблювати уміння і навики учнів сюжетно-композиційного аналізу; виховувати в учнів почуття гуманності, співпереживання.

Міжпредметні зв’язки, мистецький контекст:історія України, зарубіжна література, мистецтво.

Обладнання, наочність: репродукції картин, фрагменти фільму «Камінний хрест»,

видання уроку мультимедійного посібника.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

 

ЗМІСТ УРОКУ

 

І. Перевірка домашнього завдання.

1.  Що значать ці дати в житті В.Стефаника?

 

 

 

2.  Відповіді на запитання підручника

 

3.  Літературний диктант

  1. “Мій хлоп’ячий сміх і смак генія” – так назвав В.Стефаник свого друга ...(Леся Мартовича).
  2. Перші свої публіцистичні статті письменник друкує під псевдонімом ... (Василь Семенів).
  3. Стефаника вигнали з Коломийської гімназії за ... (політику).
  4. Після відрахування з коломийської гімназії Стефаник продовжив освіту у ... (Дрогобичі).
  5. У Дрогобицькій гімназії Стефаник став членом політичної організації ... (радикальної партії).
  6. Після Дрогобицької гімназії він продовжив навчання у ... (Кракові, у Ягеллонському університеті).
  7. “Висока біла панна та моя перша любов” – так поетично Стефаник назвав ... (Євгенію Бачинську).
  8. Процес написання новел письменник порівнював з ... (божевіллям).
  9. Подія в особистому житті письменника, яку науковці вважають поштовхом до початку літературної діяльності ... (хвороба матері).
  10. Перша збірка новел письменника називалася ...( “Синя книжечка” ).
  11. Свою першу подорож на Велику Україну Стефаник здійснив у ... (1903) році.
  12. Новелу “Камінний хрест” письменник присвятив ... (Кирилові Гамораку).
  13. Друга збірка новел В.Стефаника називалася ... ( “Камінний хрест” ).
  14. “Прочитайте і Ви побачите, як стисло, сильно і страшно пише ця людина” – так про художню майстерність В.Стефаника писав … (О.М.Горький).
  15. Стефаника за особливість творчої манери називав абсолютним паном форми… ( І.Франко );
  16. У рядках «ціла хата заридала» використано художній засіб …( синекдоха ).
  17. У рядках «дивився на людей, як той камінь на воду», «одна сльоза котилася по лиці, як перла по скалі» використано художній засіб …(порівняння).
  18. “Любив свою дорогу, не сходив з неї ніколи” – ці слова викарбувані на …( стелі біля пам’ятника В.Стефанику).

4. Оцінювання рівня навчальних досягнень учнів.

ІІ. Повідомлення теми й мети уроку.

 

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

  1. Розв’язати кросворд і за ключовим словом визначити тему новели «Камінний хрест» (ключове слово – еміграція)

Кросворд

 

 

а

т

е

р

и

н

а

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5

 

 

 

 

 

6

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

7

 

 

 

 

 

 

8

 

 

 

 

 

 

9

 

 

 

 

 

 

1. Імя дружини Івана Дідуха (Катерина).

2.   Гімназія, в якій навчався В.Стефаник? (Коломийська).

3  Село, в якому народився В.Стефаник ... (Русів).

4. Третя збірка новел В.Стефаника ...( “Дорога” )

5.   “Абсолютним паном форми” назвав В.Стефаника  (Франко).

6. Івана Дідуха в селі прозвали ... (Переламаний).

7. Країна, до якої виїжджала сімя Івана Дідуха...(Канада).

8. Іван на піщаному горбі в память про себе та дружину поставив ...(хрест).

9. “Новела” з італійської мови перекладається буквально як ... ( новина ).

 

ІV. Вивчення нового матеріалу.

  1. Слово учителя (або повідомлення учнів про еміграцію галичан до Америки)

Історичний аспект: еміграція українців за кордон наприкінці ХІХ – початку ХХ ст.

Консультація

Еміграція – (виселення, переселення) – вимушене або добровільне переселення частини населення з батьківщини до іншої країни на певний час або на постійне мешкання.

 У Галичині наприкінці ХІХ ст. вщент руйнувалися дрібні господарства, значна частина селянства вкрай убожіла. У пошуках роботи, хліба, шматка землі вибиралися селяни в далеку Америку, в прославлений “обітований край”. Масова еміграція стала справжньою трагедією населення Західної України.

 Еміграція населення Галичини, Північної Буковини, Закарпатської України була зумовлена економічними причинами:

  • аграрне перенаселення;
  • масове зубожіння українського населення;
  • сповільнені темпи розвитку економіки;
  • низький життєвий рівень;
  • висока смертність та ін.

Перші емігранти зявилися в США у 1860рр, Канаді – 1890рр.

Розорення західноукраїнського селянства породило масову еміграцію за океан. З кінця

минулого століття щороку тисячі сімей спродувалися й вирушали на американський контингент у пошуках землі, роботи, хліба. У кінці ХІХ – на початку ХХ ст.. в українській, російській, польській та інших літературах широко розроблялася тема еміграції трудящих на американський континент. Про неї яскраво писали В.Короленко, М.Конопницька, І.Франко, Марко Черемшина, Т.Бордуляк, О. Кобилянська та інші. До кращих творів на цю тему належить Стефановиковий «Камінний хрест».              Із свого Русова письменник не раз проводжав сусідів за океан. З цього села, де кращі землі належали поміщику Теодоровичу, виїхали до Канади та США сотні родин.

 В. Стефаник у листі до О. Кобилянської від 14 вересня 1898 року, розповідаючи про те, як його село Русів прощало виїжджаючих до Америки сусідів, описував бачені на краківському залізничному двірці трагедії українських сімей з Покуття, яких голод примусив до виїзду у безповоротню заморську еміграцію за хлібом: «Нині досвіта на двірці краківськім було 800 душ емігрантів. Коли б ви їх бачили, то би подумали собі ладно за ту руськість. Насамперед виділи би сотки синіх, спечених губів. Потім кололи би Вас у серце різнобарвні очі дитячі – попідпухали, як коли б синявою водичкою намокли. Далі виділи би ви тисячі брудних засохлих ярочків по лицях від сліз, а далі чули би ви захриплий голос бесіди руської, що відбивається від мурів і розходиться одним заржавілим гомоном по чужій стороні».

 У Стефаника в "Камінному хресті" еміграція - один з виходів для селян з нестерпного становища, пошуки кращої долі. Безземелля, занепад селянських господарств, загроза смерті - це штовхає селян до еміграції. Але й втрата батьківщини для багатьох була рівноцінною смерті. Так і з'явився камінний хрест на "могилі" живих людей як символ трагедії у житті українців.

 Новела "Камінний хрест" - єдиний твір Василя Стефаника присвячений темі еміграції. В основу твору покладено справжній факт. Біль, що пронизував душі емігрантів при виїзді на чужину, знаходив могутній відгомін у чутливій до чужого горя душі письменника. «Для мене, - писав він у листі до О.Кобилянської, - нині емігрант, що летить світом, як брудна вандрівна птаха, оставша від громади, - і біль, і поезія».

  1. Повторення відомостей з теорії літератури
  • Назвати ознаки новели і оповідання як жанрів; визначити жанр твору "Камінний хрест".

Довідка

За аналогією до більшості творів В.Стефаника "Камінний хрест" називають новелою, хоч за

жанровими ознаками це оповідання. Сам автор називав його студією (художнім дослідженням переживань героя).

  1. Життєва основа твору

В основу твору покладено реальний факт. Прообразом Івана Дідуха була реальна особа –

русівський селянин Штефан Дідух, який виїхав до Канади і листувався з В. Стефаником (за іншими даними – Іван Ахтемійчук), який, емігруючи до Канади, поставив на своєму полі камінний хрест, що й понині стоїть у с. Русів. Це міг бути будь-хто, бо справжніми прототипами головного героя були тисячі емігрантів, що втілювали у собі душевні болі й долю багатьох добровільних вигнанців із рідного краю, долями яких переймався письменник.

 Він, як згадував пізніше письменник, «дуже не хотів покидати свого каменистого ґрунту, та діти, невістки й доньки не давали йому жити, і він лише тому втік до Канади, щоб могти жити дальше». Стефаник одержував листи від Дідуха з-за океану, повні туги за рідним краєм, а пізніше листувався з його онуками.

  1. Робота з текстом (відповіді на запитання, коментоване читання уривків, обмін враженнями щодо прочитаного, коментарі вчителя).
  • Як вплинула на Івана рекрутчина, смерть батьків і розорення господарства?
  • Чого не кидав того горба, що забирав усі його сили? И не була безглуздою його праця?
  • Чи можна сказати, що Іван був сильною особистістю?
  • З ким письменник неодноразово порівнює Івана ? Чому?
  • Яким у новелі постає горб? Гнітючий це образ чи світлий?
  • Чому Іван не дозволяв синам та жінці працювати на горбі? Чи досяг Дідух успіхів, чи забезпечував горб сім’ю?
  • Чи була в Івана любов до своєї землі, до отого піщаного горба?
  • Що стало причиною еміграції Івана? Що переважило в Іванові? Чи можемо ми за це осуджувати його? Чим для нього є розлука з рідною землею?
  • Чому Іван спросив усе село? Що спонукає його згадати все минуле, сповідатися перед односельцями?
  • Чому розлука Івана та його дружини із рідною землею така тяжка? Про що це свідчить? Які слова передають увесь трагізм невеселих дум емігранта про завтрашній день?
  • Якими художніми засобами підкреслюється тяжке становище сім’ї Івана Дідуха і безрадісне майбутнє емігрантів?
  • Як створює автор ефект багатоголосся в Івановій хаті? Про що ведуться розмови?
  • Прокоментуйте VІІ розділ новели.
  • Поясніть причини психологічного стану Івана Дідуха.
  • Поясніть, як ви розумієте пророцтво Івана Дідуха: “Колись на цій землі буде покаяніє, бо нарід поріжеси” (поріжеться). Чи сповнилося вже, на вашу думку, це пророцтво?
  • Які прикмети тодішнього життя відтворює письменник?
  1. Сюжетно-композиційні особливості новели (колективна робота учнів над визначенням

композиційних елементів твору).

Описуючи лиху годину, понівеченні долі,  Василь Стефаник в новелі, зображуючи еміграцію

селян за океан, разом з тим розкриває животворні зв’язки з рідним їм світом, з рідною землею, а тому так прагнув донести до читача злиденність просто людського життя, тим самим “давлячи” на психіку своїми, дещо сумними, дещо застережливими описами тогочасся.

Уже у І розділі (експозиції) автор знайомить нас з Іваном, його минулим, важкою працею на

щонайвищому і щонайгіршому над усе сільське поле горбі. Ця праця видається карою. Письменник дуже наочно і вражаюче передає прямо неймовірний фізичний тягар виснажливої праці. Картина, коли Іван і кінь тягнуть навантажений віз, перетворюється в символ майже каторжної праці бідняка. Він не тільки трудиться разом з конем, а більше за коня: там, де кінь не може вже тягти віз із гноєм на горб, все робить сам Іван. Така напруга всіх сил це не один якийсь момент у житті персонажа, а все життя.

ІІ – VІІ розділи – трагічно-зворушливий монолог – сповідь Івана, що вмотивовують причини виїзду його родини за океан. Він не встояв перед домаганнями синів та жінки, продав своє убоге господарство і перед від’їздом до Канади скликав односельчан, щоб пригостити й попрощатися з ними. Зійшлися люди. Перед ґаздами й ґаздинями Іван особливо гостро відчув, що він уже не ґазда, хоч би й нужденний, що він «викорінював» себе із селянського середовища, з яким так міцно зрісся за все життя. Тому стояв перед сусідами, «видко, каменів, бо слова не годен був заговорити». Хоч важко на піщанім горбі вирощувати хліб, та коли позбувся й цього горба, тягар каторжної праці на ньому видався Іванові «утраченим щастям». Врешті він переміг горе і заговорив. Монолог Івана глибоко ліричний і сповнений драматизму, він просякнутий експресією пригніченості, безмежного суму й передчуттям приреченості на загибель, розкриває найскладніші почуття героя.  Біль, жаль і туга, душевні страждання наростають з епізоду в епізод.

У VІ розділі психологічне напруження сягає найбільшої висоти.

  1. Самостійна робота з підручником (опрацювати матеріал, дати відповідь на питання підручника, виконати завдання).
  • Виписати психологічні прийоми, які автор використовує для підсилення трагізму ситуації,

що склалася з Іваном.

  • Розкрити змалювання письменником подій і явищ через психологічний стан персонажа.
  • Визначити ознаки новаторства письменника.

V. Закріплення вивченого матеріалу.

1.  Продовжте речення: В.Стефаник для мене постав як....( Сказавши одну фразу про автора, передайте “мікрофон” іншому); мене вразив той факт, що….

  1. Пошукова робота
  • Виписати художні засоби, за допомогою яких В.Стефаник розкриває внутрішній світ героя.
  1. Творча робота

Повторити відомості про ознаки імпресіонізму, скласти порівняльну таблицю рис прози

М. Коцюбинського й В.Стефаника (за прочитаними самостійно новелами).

 

                    Імпресіонізм в прозі

               Михайла Коцюбинського

                Експресіонізм в прозі

                  Василя Стефаника

 

 

 

 

 

VІ. Підсумок уроку

  1. Робота над епіграфом до уроку.
  2. Оцінювання рівня навчальних досягнень учнів.

VІІ. Домашнє завдання

  • Матеріал і завдання підручника
  • Підготувати повідомлення про значення творчості письменника - “В. Стефаник – один з видатних новелістів у світовій літературі”.
  • Виписати 2 – 3 цитати, що розкривають трагізм, розпач і емоційність Івана Дідуха.
  • Знайдіть відгуки про творчість В.Стефаника.
Перегляд файлу

УРОК 

“Вижу їх, як дубів, тих мужиків, що їх вода підмиває,корінь підмулює, як хитаються, як падають, як їх пхають на желізниці і везуть як дерево на опал. Чую їх біль,  всі ті нитки, що рвуться між її (громади) серцем і селом, і мені рвуться, чую їх жаль і муку”

(В.Стефаник).

 

Тема Драматизм конфлікту, емоційна загостреність зображуваного в новелі. Ідея нерозривної єдності Івана Дідуха з полем, рідною землею. Танець головного героя як символ трагізму і розпачу від прощання з рідним краєм.

 

Мета: схарактеризувати образ головного героя твору – Івана Дідуха, розкрити драматизм конфлікту, емоційну загостреність зображуваного, ідею нерозривної єдності Івана з рідною землею, розвивати в учнів вміння визначати символіку твору і осмислення її багатозначності,  спонукати до спостереження над художньою майстерністю В.Стефаника; розкрити значення його творчості для розвитку української новелістики; виховувати в старшокласників громадянську позицію, любов до рідного краю, усвідомлення того, що готовність допомогти є виявом гуманності. 

Міжпредметні зв’язки, мистецький контекст: історія України, мистецтво.

Обладнання, наочність: фрагменти фільму «Камінний хрест», видання уроку мультимедійного посібника.

 

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

 

ЗМІСТ УРОКУ

 

І. Перевірка домашнього завдання.

1  Виконати тестові завдання

  1. Які слова найточніше характеризують сутність творчого доробку В. Стефаника?

А  “поет мужицької розпуки”;

Б  “основоположник української літератури”;

В “співець нашої історії”;

Г  “ніжний лірик”;

Ґ  “сонцепоклонник”..

  1. Висока оцінка творчості В. Стефаника

«Може найбільший артист, який появився у нас від часу Шевченка... Стефаник –

абсолютний пан форми... Його нариси, як найкращі народні пісні, в котрих нема жодної риторики, тільки...дійсність сумна, але скупана в золоті найчистішої поезії»

 належить:

 А  С.Єфремову;

 Б  Лесі Українці;

 В  О.Кобилянській;

 Г  І.Франку

Ґ  Л.Мартовичу

 

  1. Значення творчості В.Стефаника в українській і світовій літературі полягає

А  у майстерному змалюванні природи

Б  у вдалому введенні діалектної лексики до літературного вжитку

В  в умінні в малому за обсягом психологічному творі передати картину людського життя

Г  у майстерності соціального конфлікту

Ґ  у запровадженні імпресіоністичної манери письма

  1. Усі названі збірки належать перу В.Стефаника, крім

А  “Синя книжечка”,

Б  “Камінний хрест”,

В  «Сині етюди»

Г  “Дорога”,

Ґ  “Моє слово”

 

  1. Між першим і другим періодом творчості В.Стефаника перерва у

А.. три роки

Б    п’ять років

В  десять років

Г  п'ятнадцять років

Ґ  двадцять років

  1. На творчості В.Стефаника позначились всі художні напрямки, крім

А  реалізм

Б  експресіонізм

В  сентименталізм

Г  натуралізм

 

  1. Стильову манеру письма В.Стефаника характеризують всі ознаки, крім

А  стислість, лаконізм

Б  драматичність за змістом

В  авторські характеристики

Г  ліричність за звучанням

Ґ  психологічність

  1. Установіть хронологічну послідовність життя і творчості В.Стефаника

 

А  Селяни обирають послом від радикальної партії до австрійського

    парламенту; 10 років перебуває у Відні, захищаючи селян

Б  Помирає мати, батько одружується вдруге, В.Стефаник пориває з батьком

    і більше не навідується в Русів. Залишає університет. Виходить збірка

    новел “Синя книжечка”, “Камінний хрест”.

В  На території Східної України виходять збірки “Кленові листочки”,

    “Оповідання”, “Лесева фамілія та інші оповідання”.

Г  Виключений з гімназії “за політику”. Сьомий і восьмий клас закінчує у

    Дрогобичі, де знайомиться з І.Франком. Стає членом радикальної партії,

    створеної І.Франком та М.Павликом, бере участь у написанні її програми.

Ґ  На чолі великої галицької делегації їздив до Києва на церемонію Злуки

    УНР із ЗНР.

1

 

2

 

3

 

4

 

 

 

 

 

 

 

 

5

 

 

 

2.  Відповіді на запитання підручника

3.  Оцінювання рівня навчальних досягнень учнів.

ІІ. Повідомлення теми й мети уроку.

 

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

1  Висловіть свою думку з приводу наведеної цитати.

«Сильне враження справив “Камінний хрест” на канадських емігрантів, про що розповідав у листі до Стефаника Мирослав Ірчан, сучасник письменника. “Читав “Камінний хрест”. Якби був знав, може, й не читав би. Бо плач в хаті такий, що надбіг, як вітер, що з поміжи страз мені навіяв. А тяжко дивитися, як сиві голови хиляться додолу і старі очі плачуть. Чого ж вони плачуть?

 Я знаю. Вони згадують себе. Вертаються в ті давні літа, як вибиралися за море по щастя. Вони свідомі того. Що безслідно пропали дні юності і надій. На руках мозолі й на серці мозолі, і бідні вони. Бо для людського горя й нужди законів немає. Ні тут, ні там”. (О.Гнідан. Василь Стефаник. Життя і творчість)

2  Ґрунтуючись на тексті, дайте відповідь:

  • Як назва новели розкриває її зміст
  • Чому письменник назвав «Камінний хрест» студією?
  • Назвати моральні чинники, що творять духовну сутність людини, як вони показані у творі,

вказати, яка проблема їх розкриває (проблема моральної осілості, зв’язку з рідною землею).

 

ІV. Вивчення нового матеріалу.

1.  Слово вчителя

В. Стефаник гостро реагував на масову еміграцію селян, бо бачив у ній трагедію народу — соціальну та національну. Усім своїм твором новеліст нібито підводить читачів до висновку: коли такі люди, як Іван Дідух, які навіть витолочений пустир на горбі роблять плодоносним, які становлять силу і міць народу, його живлющий корінь, коли такі люди змушені кинуть рідну землю, то це справді трагедія цілої нації. Назва новели багатозначна: з одного боку, хрест — це пам'ятник на згадку про себе і свою сім'ю, бо Дідухи позбавлені навіть можливості бути похованими на рідній земля, а з іншого, хрест — це символ непосильної, нелюдської праці селян (згадаймо біблійний фразеологізм «Нести свій хрест», тобто нести всі тягарі власного життя).

2.  Робота проблемно - пошукового характеру

 1  Прочитати уривок «Відколи Івана Дідуха запам’ятали в селі ґаздою … То його вітер підвіяв».

  • Що привернуло вашу увагу, ваші коментарі.

Висновок

Іван і кінь тягнуть навантажений віз (і так все життя)– символ каторжної праці (немає портрета Івана, лише окремі риси, які виявляють його надлюдські зусилля в праці).

2  Прочитайте уривок: “Не договорював і не пив ні до кого... глядить із берега на воду, як на утрачене щастя”.

  • Що твориться в душі Івана Дідуха?

3  У другому розділі Стефаник показує прощальне гуляння перед виїздом до Канади.

Дивлячись на запрошених він кам’янів з горя, «слова не годен був заговорити». Щоб передати психологічний стан селянина, який сам себе «викорінював» із села, письменник його порівняв з тим живим каменем, якого хвиля з води  викотила на берег. А камінь, позбавлений своєї звичної стихії, став «тяжкий і бездушний», він «кам’яними очима «глядить на живу воду і сумує, що не гнітить його тягар води, як гнітив від віків».

  • Чому автор особливу увагу робить на словах «кам’яний»?
  • Як ви розумієте образ-символ кам’яного хреста, встановленого на горбі?

Висновок

Образ кам’яного хреста, що винесений у заголовок, порівняння скам’янілого від горя Івана з каменем, вирваним із рідної стихії, надає твору похоронного звучання.

4  Прочитайте уривок “В шум, і гамір, і зойки... дрожить подертими берегами, як перед смертю”.

  • Розкрийте співзвучність описано в уривку ліричного пейзажу з внутрішніми переживаннями і настроєм Івана.

 5  Назавжди залишаючи хату, щоб «піти панувати», як з іронією зауважив Іван, він і жінка вдягаються «по-панськи». В якомусь напівбожевільному стані Іван потяг у танець свою жінку, тряс її, «як би не мав уже гадки пустити єю живу з рук». А «люди  деревеніли», побачивши цей викликаний безмежним горем напівбожевільний танець-польку. Отой танець, в такий трагічний момент, свідчив, що Іван на грані втрати контролю за своїми вчинками, на межі божевілля.

  • Навіщо автор вводить в контекст танець Івана з жінкою?

Висновок

Саме оцей божевільний танець розкриває тему народного горя, недолі й надії на краще життя.

6  Дайте загальну характеристику монологу Івана.

   глибоко ліричний

   сповнений драматизму

   просякнутий експресією пригніченості

   наповнений безмежним сумом

  насичений бентежними почуттями

пройнятий передчуттям приреченості на загибель

 

 

     вираження

 

 

 

 

 

V. Закріплення вивченого матеріалу.

1  Завдання пошуково-дослідницького характеру (робота в групах).

  • знайти образи-символи, з’ясувати їх смислове навантаження, розкрити символічне значення.

    Опорна схема

 

Символи

Значення

Смислове навантаження

 

прізвище

 

 

 

прізвисько

 

 

 

щонайвищий і щонайгірший горб

 

 

 

господар і кінь

 

 

 

будяк, забитий у порепану п’яту

 

 

масивний камінний хрест

 

 

 

розвіяне листя

 

 

 

“далека могила”

 

 

Висновок:

 

  • роль художньої деталі в новелі «Камінний хрест». Розкрийте роздуми автора крізь призму художньої деталі.

Консультація

Художня деталь – виразна подробиця або штрих, яка особливо збуджує думку, часто викликаючи в уяві цілі картини, робить зображення дуже відчутним і яскравим.

2.  Які причини еміграції нашого часу? Чи впливали ЗМІ на процес масової еміграції

наприкінці ХІХ початку ХХ століття?

  1. Значення творчості

1  Слово учителя

Особливість самобутньої манери письменника полягає в тому, що він ніколи не

висловлює своїх симпатій чи антипатій безпосередньо. Письменник – весь у підтексті твору. І.Труш, називаючи твори Стефаника майстерно вихопленими шматками життя, зазначав, що автор віддає не лише факт, хвилю, але й враження , яке би виніс кожен вразливий чоловік, оглядаючи описану ним сцену і людину. З того виходять типи мужиків лише легко зазначені, але психологічно глибоко поняті. Експозиція здебільшого відразу вводить у хід подій. Розв’язки дії в звичайному розумінні досить часто не буває. Але події у творі зображені така майстерно, що читач неодмінно уявлятиме собі розв’язку саме такою, якою передбачав її автор. Позасюжетні компоненти “пейзаж, ліричні відступи) зустрічаються дуже рідко.

У кожній з новел кількість дійових осіб завжди обмежена – рідко їх буває більше двох-

трьох. З усіх відомих засобів створення характеру автор найчастіше використовує прийоми самохарактеристики персонажа, відзиви інших дійових осіб про нього і показ вчинків його самого.

2  Прочитайте думки про творчість В.Стефаника, прокоментуйте, висловіть власні судження, обґрунтувавши їх.

  • “ Я робив, що міг. Перетоплював це мужицьке слово, яке мав біля себе, аж пальці мені

викручувались з болю... І все, що я писав, мені боліло”. (В.Стефаник)

  • “Строгість, точність, глибина досліджень людського існування робить новели

Стефаникові вічно жаріючим огнищем роздумів, переживань, відчуттів. Це вогнище обпікає і наші серця, обпікає серця наших дітей, обпікатиме серця прийдешніх поколінь”. (М.Бажан)

  • «Стискаю міцно вашу руку, тоту, котра так сильно малює двома фарбами. Чорною і

тою, що її лілія носить…»  (О.Кобилянська).

3   Виступи з повідомленнями “В. Стефаник – один з видатних новелістів у світовій літературі”; зачитати відгуки про творчість В.Стефаника.

4  Творча робота

Усний твір-роздум «В.Стефаник – співець знедоленого селянства».

VІ. Підсумок уроку

1  Висновок

 Новелістична творчість В.Стефаника мала велике значення для розвитку української прози. Письменник зумів у стислу форму створеного ним жанру новели вкласти величезний соціально-психологічний зміст, дати незабутні за силою впливу на читача реалістичні картини життя селян.

Письменник був новатором у літературі, творцем і неперевершеним майстром дуже стислої, драматичної за змістом і глибоко ліричної за звучанням психологічної новели про важке життя селян. Він один із літераторів, з творчістю яких пов'язаний важливий етап у розвитку української реалістичної літератури. Він багато зробив для поглиблення критичного реалізму, посилення психологізму, удосконалення літературної техніки, урізноманітнення засобів художньої виразності. Відмова від докладного опису зовнішніх подій, заглиблення в психологію персонажів позначилися на композиції його новел. Автор прагнув, щоб кожне повнозначне слово було немов згустком людського болю. Речення стислі, прозорі своєю будовою, іноді уривчасті, характерне виділення важливого слова за допомогою інверсії. Тропів небагато, але вони влучні і виразні.

 Слово письменника було скорботним. Але не песимістичним. В одному з виступів новеліст, звертаючись до селян,говорив: «Коли я найшов у ваших душах такі слова, що можуть гриміти, як грім, і світити, як зорі, - то це оптимізм».

 (Можна зачитати й обговорити поезію в прозі «Амбіції» В. Стефаника – своєрідний літературний маніфест письменника).

Сам Стефаник писав, що його творчість була важкою ношею, як для її творця, так і для читачів: “Я робив, що міг. Перетоплював це мужицьке слово, яке мав біля себе, аж пальці мені викручувалися з болю... І все, що я писав мене боліло”. До самої смерті не полишало Стефаника бажання “сказати людям щось таке сильне і гарне, що такого їм ніхто не сказав ще”.

І на його долю випало найбільше для художника щастя — він сказав те, що хотів, і сказав так, як хотів.

     Немов гарячі бризки лави,

     Стефаник кремінь слів добув

     І в гострих обрисах поставив

     Мужицькі злидні, мов різьбу.

       А.Волощак

2  Робота над епіграфом до уроку.

3  Оцінювання рівня навчальних досягнень учнів.

V. Домашнє завдання

Прочитати статтю підручника, виконати завдання.

Підготувати інформацію-дослідження (презентацію) цікавих фактів із життя Лесі Українки.

Написати твір-роздум:

  • «Камінний хрест як художній символ трагізму» ( за новелою В. Стефаника "Камінний хрест").
  •  Трагічне у творах В.Стефаника.

 

 

 

Зміст слайдів
Номер слайду 1

Василь Стефаник “Камінний хрест”

Номер слайду 2

(1871-1936)Людський біль цідиться крізь серце моє, як крізь сито, і ранить до крові. Василь Стефаник

Номер слайду 3

Основні віхи життя В. Стефаника{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Дата Події 14 травня 1871 Народився у с. Русові Святинського повіту на Станіславщині (нині Івано-Франківщина) у заможній селянській родині.1878-1883 Навчався у початковій школі в с. Русові, у другому класі Снятинської школи1883-1892 Навчається у Коломийській польській чоловічій гімназії, прилучається до просвітительської роботи; здружився з Лесем Мартовичем1890-1892 Виключений з гімназії “за політику”. Сьомий і восьмий клас закінчує у Дрогобичі, де знайомиться з І. Франком. Стає членом радикальної партії, створеної І. Франком та М. Павликом, бере участь у написанні її програми.

Номер слайду 4

{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}1892-1904 Навчається на медичному факультеті Ягеллонського університету в Кракові, вступає в студентське товариство “Академічна громада”; починає писати. На шевченківському вечорі в Кракові знайомиться з родиною Морачевських 1897 Опубліковано в газеті перші новели В. Стефаника 1898-1999 Літературно-науковий вісник надрукував новели 1900 -1901 Помирає мати, батько одружується вдруге, В. Стефаник пориває з батьком і більше не навідується в Русів. Залишає університет. Виходить збірка новел “Синя книжечка”, “Камінний хрест”, “Дорога. Новели”. 1902 Помирають рідні, сам В. Стефаник важко хворіє.1904-1906 Одружується з Ольгою Гаморак, живе з дружиною і синами у с. Стецеві. Виходить четверта збірка “Моє слово”.

Номер слайду 5

{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}1908 - 1910 Селяни обирають послом від радикальної партії до австрійського парламенту; 10 років перебуває у Відні, захищаючи селян. У Коломиї надрукована збірка “Українська новела”.1914-1917 Новелою “Дівоча пригода” розпочинається другий період творчості. Повертається у рідний Русів.1919 На чолі великої галицької делегації їздив до Києва на церемонію Злуки УНР із ЗНР1924-1926 Виходять збірки “Кленові листочки”, “Оповідання”, “Лесева фамілія “Земля”; громадськість відзначила 55-річчя з дня народження В. Стефаника, відбувся літературний вечір з нагоди 25-річчя літературної діяльності.1928 Уряд Радянської України призначив В. Стефанику пожиттєву пенсію в розмірі 150 крб. на місяць.

Номер слайду 6

{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}1930 Письменник переніс частковий параліч.1931 Громадськість широко відзначає 60-річчя з дня народження письменника, відбувається урочистий вечір.1933 У Львові виходить книжка “Твори”. 1936 Здоров’я погіршується, трапляються часті серцеві напади, потім долучається ще запалення легенів.7 грудня 1936 р. Письменника не стало. Похований у с. Русові.

Номер слайду 7

Село Русів.

Номер слайду 8

Хата, в якій народився В. Стефаник.

Номер слайду 9

школа в селі Русові де навчався Василь Стефаник.школа в селі Русові де навчався Василь Стефаник.школа в селі Русові де навчався Василь Стефаник. Школа в селі Русові, де навчався Василь Стефаник.

Номер слайду 10

В. Стефаник, Леся Українка, О. Кобилянська. Худ. П. Сахро.

Номер слайду 11

В. Стефаник, Л. Мартович, М. Черемшина. Худ. В. Касіян.

Номер слайду 12

Літературно-меморіальний музей В. Стефаника в с. Русові

Номер слайду 13

Образний портрет В. Стефаникаселянин з діда-прадіда, мужикінтелігентсільський філософвразлива і сильна душавеличезне любляче серцеталант, яким би пишалася найбільш розвинута націяновеліст світового рівня. ВАСИЛЬ СТЕФАНИК

Номер слайду 14

187118921900191919081903192619311936 Що значать ці дати в житті В. Стефаника?

Номер слайду 15

Періоди творчості І період : 1897-1901рр897-1901рр{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}39 новел – 4 збірки: “Синя книжечка”, “Камінний хрест”, “Дорога”, “Моє слово”. Теми: Австроцісарська рекрутчина і її трагічні наслідки, еміграція трударів за океан, швидке зубожіння і пролетаризація широких мас, породжувані крайньою бідністю сімейні драми та перші гострі класові зіткнення на селі на грані двох століть. Життя селянина описано через динаміку почуттів, зміну емоційних станів.

Номер слайду 16

ІІ період : 1916-1933 рр{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}20 новел – 2 збірки: «Земля» та книжка «Твори»Теми: трагедія селян під час війни, мораль і моральність у роки війни та галицьке стрілецтво і його місце в історії України (“Дівоча пригода”, “Воєнні школи”; жіноча недоля, гріх, народження нешлюбної дитини в роки війни (“Пістунка”) спрямування проти мілітаристської політики панівних класів - “Марія”; тема національної ідеї - “Сини”, “Дід Гриць”

Номер слайду 17

Між першим і другим періодом творчості – 15 літ. П'ятнадцять літ він мовчав, п'ятнадцять літ його карали за мовчання. Питаєте, чому я все мовчу, П'ятнадцять літ лютую німотою, П'ятнадцять літ я корчусь від плачу. Що ж! тільки плач на мене йде ордою… І я спитаю: чом ви мовчите, Коли я вам підняв таке громов’я, І горе люду, чорне і тверде, Боров, як борють власне безголов’я?!.. Я ж вам гармати слів повиставляв Я ж ніс за вас камінного хреста, Аж захлиналась у сльозах земля Так чом же вам заціпило вуста?! (І. Драч)

Номер слайду 18

Новела “Камінний хрест”

Номер слайду 19

Коли почуєш, як в тиші нічній. Залізним шляхом стугонять вагони,А в них гуде, шумить, пищить, мов рій,Дитячий плач, жіночі скорбні стони,Важке зітхання і гіркий проклін,Тужливий спів, дівочії дисканти,То не питай: Сей поїзд – відки він?Кого везе? Куди? Кому вздогін? Се – емігранти.І. Франко

Номер слайду 20

На Краківському вокзалі. Худ. В. Касіян.

Номер слайду 21

Еміграція українців за кордон наприкінці ХІХ – початку ХХ ст. Еміграція – (виселення, переселення) – вимушене або добровільне переселення частини населення з батьківщини до іншої країни на певний час або на постійне мешкання.

Номер слайду 22

За море. Худ. О. Кульчицька

Номер слайду 23

Еміграція населення Галичини, Північної Буковини, Закарпатської України була зумовлена економічними причинами: аграрне перенаселення; масове зубожіння українського населення; сповільнені темпи розвитку економіки; низький життєвий рівень; висока смертність та ін. Перші емігранти з’явилися в США у 1860рр, Канаді – 1890рр.

Номер слайду 24

“Вижу їх, як дубів, тих мужиків, що їх вода підмиває, корінь підмулює, як хитаються, як падають, як їх пхають на желізниці і везуть як дерево на опал. Чую їх біль, всі ті нитки, що рвуться між її (громади) серцем і селом, і мені рвуться, чую їх жаль і муку”. В. Стефаник

Номер слайду 25

Я люблю мужиків за їх тисячолітню історію, за культуру... за них я буду писати і для них. В. Стефаник Його новели – як найкращі народні пісні, в яких нема риторики, ані сентиментальності, а тільки наочне, голе, просте, непідфарбоване життя, дуже часто сумна дійсність, але оздоблена золотом найправдивішої поезії. Іван Франко

Номер слайду 26

Прообраз новели “Камінний хрест” Прообразом Івана Дідуха була реальна особа – русівський селянин – Стефан Дідух.

Номер слайду 27

Робота з текстом. Як вплинула на Івана рекрутчина, смерть батьків і розорення господарства? Чи можна сказати, що Іван був сильною особистістю?Чому письменник неодноразово порівнює Івана з конем?Яким у новелі постає горб? Гнітючий це образ чи світлий?Чому Іван не дозволяв синам та жінці працювати на горбі? Чи досяг Дідух успіхів, чи забезпечував горб сім’ю? Чи була в Івана любов до своєї землі, до отого піщаного горба?

Номер слайду 28

Чому ж Іван їде до Канади? Що переважило в Іванові? Чи можемо ми за це осуджувати його?Чому розлука Івана та його дружини із рідною землею така тяжка? Про що це свідчить?Якими художніми засобами підкреслюється тяжке становище сім’ї Івана Дідуха і безрадісне майбутнє емігрантів?Поясніть причини психологічного стану Івана Дідуха. Посніть, як ви розумієте пророцтво Івана Дідуха: “Колись на цій землі буде покаяніє, бо нарід поріжеси” (поріжеться). Чи сповнилося вже, на вашу думку, це пророцтво?

Номер слайду 29

Кадр з фільму «Камінний хрест»

Номер слайду 30

Кадр з фільму «Камінний хрест»

Номер слайду 31

Характеристика монологу Івана. МОНОЛОГглибоко ліричнийсповнений драматизмупросякнутий експресією пригніченостінаповнений безмежним сумомнасичений бентежними почуттямипройнятий передчуттям приреченості на загибель зміна інтонацій міміка й жести питальні речення. Вираження

Номер слайду 32

школа в селі Русові де навчався Василь Стефаник.школа в селі Русові де навчався Василь Стефаник. Камінний хрест, поставлений у с. Русові Стефаном Дідухом.  

Номер слайду 33

Символіка новели “Камінний хрест”:прізвище і прізвисько;щонайвищий і щонайгірший горб;господар і кінь;будяк, забитий у порепану п’яту;масивний кам’яний хрест;розвіяне листя;“далека могила”.

Номер слайду 34

Експресіонізм:(від expression – вираження, виразність) – одна з авангардистських течій у західноєвропейському мистецтві і літературі першої третини ХХ ст. Найбільше був поширений у Німеччині та Австрії після першої світової війни. Представники цієї течії ( художники – П. Гоген, В.ван Гог, О. Новаківський, письменники - Ф. Кафка, М. Шагал, Е. Мунк, Г. Кайзер, Й. Бехер) заперечували чи навмисне спотворювали в своїх писаннях реальний світ заради “виразу (експресії) внутрішнього світу” митця, вважаючи його за єдину реальність. Експресіоністи вважали, що перебудова дійсності повинна починатися з перебудови свідомості людини.

Номер слайду 35

Експресіонізм – мистецтво вираження, виразності в плані передачі перш за все особистих відчуттів митця, його духовного світу, ідей, думки, що досягається шляхом будь-яких перебільшень і умовностей. Образ в експресіонізмі набуває граничної емоційності і напруги.

Номер слайду 36

Риси експресіонізму: крайній індивідуалізм; гіпертрофована емоційність; крайня неврівноваженість; істеричність; хвороблива напруженість; викривленість образів; нагромадження всіляких жахів; крикливі художні засоби; різні ефекти; часте вдавання до гротеску; естетизація потворного.

Номер слайду 37

В українській літературі елементи експресіонізму використовували: Л. Курбас, М. Хвильовий, О. Довженко, В. Підмогильний, М. Бажан, Т. Осьмачка, але експресіонізм в українській літературі не склався в окрему течію.

Номер слайду 38

В. Стефаник поєднує у своїй творчості засоби художньої виразності експресіонізму з глибиною реалізму, змальовуючи ті обставини, у яких формуються і діють персонажі, а характери героїв розкриваються через показ їхніх вчинків, дій, переживань. В основі більшості новел Стефаника лежить один якийсь найтрагічніший момент з життя героя з незавершеним, відкритим сюжетом.

Номер слайду 39

Скласти порівняльну таблицю рис прози М. Коцюбинського та В. Стефаника.Імпресіонізм в прозі Михайла Коцюбинського. Експресіонізм в прозі Василя Стефаника

Номер слайду 40

Літературний диктант1. “Мій хлоп’ячий сміх і смак генія” – так назвав В. Стефаник свого друга … 2. Перші свої публіцистичні статті письменник друкує під псевдонімом ... 3. Стефаника вигнали з Коломийської гімназії за ... 4. Після відрахування з коломийської гімназії Стефаник продовжив освіту у ... 5. Дрогобицькій гімназії Стефаник став членом політичної організації ... 6. Після Дрогобицької гімназії він продовжив навчання у ...

Номер слайду 41

7. “Висока біла панна та моя перша любов” – так поетично Стефаник назвав ... 8. Процес написання новел письменник порівнював з ... 9. Подія в особистому житті письменника, яку науковці вважають поштовхом до початку літературної діяльності ... 10. Перша збірка новел письменника називалася 11. Свою першу подорож на Велику Україну Стефаник здійснив у ... році.12. Новелу “Камінний хрест” письменник присвятив ...

Номер слайду 42

13. Друга збірка новел В. Стефаника називалася ... 14. “Прочитайте і Ви побачите, як стисло, сильно і страшно пише ця людина” – так про художню майстерність В. Стефаника писав … 15. Стефаника за особливість творчої манери називав абсолютним паном форми… 16. У рядках «ціла хата заридала» використано художній засіб … 17. У рядках «дивився на людей, як той камінь на воду», «одна сльоза котилася по лиці, як перла по скалі» використано художній засіб … 18. “Любив свою дорогу, не сходив з неї ніколи” – ці слова викарбувані на …

Номер слайду 43

Відповідь1. Леся Мартовича2. Василь Семенів3. Політику4. Дрогобичі5. Радикальної партії6. Кракові, у Ягеллонському університеті7. Євгенію Бачинську8. Божевіллям 9. Хвороба матері10. “Синя книжечка”11. 190312. Кирилові Гамораку13. “Камінний хрест”14. О. М. Горький15 І. Франко16. Синекдоха 17. Порівняння 18. Стелі біля пам’ятника В. Стефанику

Номер слайду 44

Тест. Які слова найточніше характеризують сутність творчого доробку В. Стефаника? А “поет мужицької розпуки”; Б “основоположник української літератури”; В “співець нашої історії”; Г “ніжний лірик”; Ґ “сонцепоклонник”.

Номер слайду 45

Вкажіть зайве: Індивідуальну стильову манеру В. Стефаника визначають: А об’єктивний тип розповіді; Б реалістичний метод зображення; В лаконізм; Г глибокий психологізм; Ґ символізм.

Номер слайду 46

Стилістичну манеру В. Стефаника визначають як: А імпресіоністичну; Б експресіоністичну; В реалістичну; Г романтичну; Ґ психологічну.

Номер слайду 47

Яка з названих нижче ознак не характерна для експресіонізму? А бажання жити за критеріями ідеалу, а не буднів; Б увага до простих характерів; В пошуки витоків людського зла; Г посилення уваги до проблеми вини і кари; Ґ потворне бачиться неминучим, обов’язковим антиподом прекрасного.

Номер слайду 48

Своєрідність сюжету новели “Камінний хрест” полягає в тому, що: А у ній відсутня композиція; Б вона має затягнену експозицію; В у ній відсутня зав’язка; Г у ній відсутня розв’язка.

Номер слайду 49

Який троп не зустрічається в наведених нижче словах? “Ціла хата заридала, як би хмара плачу, що нависла над селом, пірвалася”. А гіпербола; Б епітет; В порівняння; Г метафора; Ґ уособлення.

Номер слайду 50

7. У наведених рядках “Заскреготав зубами, як жорнами, погрозив жінці кулаком, як довбнею, і бився в груди»вжито такий художній засіб А гіпербола; Б епітет; В порівняння; Г метафора; Ґ уособлення.

Номер слайду 51

8. Про наймитську психологію Івана Дідуха свідчить: А звичка розмовляти з самим собою. Б його мовчазність і замкнутість. В манера натягати шлею на шию і працювати разом з конем. Г завжди зігнута постатьҐ звичка їсти на лаві, а не біля столу

Номер слайду 52

9. У рядку «Горб … зівав ярами та печерами до небес» вжито художні засоби. А гіпербола. Б алегорія. В порівняння. Г синекдохॠоксиморон

Номер слайду 53

10. Кульмінацією новели В. Стефаника “Камінний хрест” єА розмова з кумом Михайлом. Б встановлення хреста на горбіВ танець Івана з дружиною. Г нагадування дружині про хрестҐ прощання з односельцями

Номер слайду 54

11. Івана після того, як його протягнуло на горбі називали. А горбатим Б переломаним. В кривим. Г зігнутим

Номер слайду 55

12. Основним мотивом новели «Камінний хрест» є: А пошук кращої доліБ історичне минуле українського народу. В розрив людини з рідним краєм. Г трагедія солдатчини. Г соціальне гноблення

Номер слайду 56

© Л. Скрипник, учитель-методист СЗШ № 225 Оболонського району м. Києва

zip
Додано
8 серпня 2018
Переглядів
1372
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку