Даний блок містить презентацію до поеми, розробки уроків, літературний диктант, розкриття образу Мойсея у Біблії і в поемі, ілюстративний матеріал, рубрику "Це цікаво", творчі і пошукові завдання , значення творчості І.Франка.
Бажав я для скованих волі,
Для скривджених кращої долі
І рівного права для всіх:
Це весь і єдиний мій гріх!
І.Франко
Тема Поема «Мойсей» – одна з вершин творчості І. Франка. Проблематика твору: історичний шлях нації, визначна особистість як її провідник, пробудження національної свідомості, історичної пам’яті. Неоромантичне звучання поеми.
Мета: розкрити сюжетну лінію і духовне багатство поеми, пояснити біблійну основу сюжету, його актуальність для епохи національно-визвольних рухів; визначити найнапруженіші фрагменти; розкрити проблематику твору, її неоромантичне звучання, історичний шлях нації, пробудження національної свідомості, історичної пам’яті; довести, що поема “Мойсей” – одна з вершин художньої творчості поета; виховувати в учнів любов до України, почуття відповідальності перед нею, перед народом.
Міжпредметні зв’язки, мистецький контекст: історія України, скульптура.
Обладнання, наочність: репродукції скульптури Мікеланджело «Мойсей» або матеріал уроку мультимедійного посібника.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
І. Перевірка домашнього завдання.
ІІ. Повідомлення теми й мети уроку.
ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів.
Історичний контекст: події 1905 року.
ІV. Вивчення нового матеріалу.
1 Слово вчителя
Загальновизнано, що у найкритичніші для свого буття хвилини, в часи, коли особливого трагізму набуває питання «бути чи не бути?», народ титанічними зусиллями волі здобувається на самозахист і породжує із своїх глибин оборонця майбутнього. Так було з Шевченком, так було і з Франком, який, ступивши вслід за Кобзарем, пішов далі нього, взявши на себе тягар «національного каменяра», який вважав своїм моральним обов’язком «віддати працю свого життя тому простому народу». Саме поема «Мойсей стала підсумком тих глибинних роздумів поета над проблемою провідника і народу, тривожних переживань за його долю, його громадсько-політичний і духовний поступ. Вона перекладалася російською, грузинською, польською, болгарською, чеською, угорською, німецькою, англійською та іншими мовами світу.
І.Франкові належить близько 30 ліро-епічних поем – філософських, історичних, сатиричних. Найкращою з них, безумовно, є поема «Мойсей». Спільним особливостями філософських поем І.Франка є:
Поштовхом до створення образу Мойсея була скульптура Мікеланджело – образ біблійного Мойсея, яку побачив І.Франко у 1904році, перебуваючи в Італії.
2 Мистецький контекст
Розгляд репродукцій скульптури Мікеланджело «Мойсей».
Образ Мойсея (1513-1516 рр.) Мікеланджело наповнений великим внутрішнім пафосом. Біблійний пророк зображений в той момент, коли, спустившись з гори Синай, він побачив, що народ відлив золотого тільця і поклоняється цьому ідолу. Стриманий гнів Мойсея передає і рух могутньої фігури, і вираз красивого вольового обличчя, в якому є щось жорстоке. Він пристрасно дивиться вдаль, готовий кинутись туди, де твориться несправедливість. Навіть мимовільного погляду досить, щоб переконатися в підпорядкованій ролі сюжету. Мойсея визначають перш за все мудрість і вольова сила.
Не без підстав припускають, що «Мойсей» - втілення мрії про героя, людину, спроможну очолити справу об’єднання роздробленої Італії, відстояти її національну незалежність.
Цікаво
А І.Франко вказував на те, що Біблія ще змалку була одним із чинників його творчого натхнення: «Узагалі мене вже в гімназії тягло на Схід. Я читав у церковнім тексті і в німецькім перекладі Святе Письмо, любувався пророками і переклав віршами цілого Іова». Отже, Франко ще в підлітковому віці – пильний читач і захоплений перекладач Старого Заповіту. І вже тоді вважає Біблію не стільки релігійними святощами, скільки об’єктом дослідження. «Біблію можна теж уважати збіркою міфів, легенд і психологічних мотивів, які в самій Біблії опрацьовані в такий чи інший спосіб, зате сьогодні можуть бути опрацьовані зовсім інакше, відповідно до наших поглядів на світ і людську природу», - таким було ставлення Франка до Святого Письма протягом усього творчого шляху, хоч як би змінювалися його світоглядні й естетичні позиції.
Б Одним з найвеличніших міфологічних образів Франко вважав образ Мойсея. У передмові до російського перекладу поеми “Мойсей” автор писав:
«…Мойсей все-таки является самой грандиозной фигурой древней истории человечества, фигурой, обставленной таким множеством глубоко правдивых и часто удивительных подробностей, что если не для историка, то, по крайней мере, для человеческого воображения и для его поэтического воспроизведения представляет неисчерпаемый источник тем и вдохновений. Мойсей, рождённый в рабстве и возвышенный в юности до пребывания в царском дворце; Мойсей – убийца и изгнанник; Мойсей – пастух, получающий божее откровение; Мойсей, вопреки своей воле, народный вождь, увлекающий свой народ из плодоносной египетской земли в пустыню и вместе с тем из рабства на свободу; и в конце концов – Мойсей – непризнанный пророк, сорок лет кочующий со своим народом в пустыне и немогущий в продолжении этого времени пройти небольшое пространство между Египтом и Палестиной, которое даже тогдашние путешественники проходили в течении нескольких дней, - вот ряд удивительных сюжетов для поэта.
Мойсей, переборовши багато труднощів, наблизився до обітованої землі, але не ступив на неї з народом, який розчарувався у своєму вождеві.
“Этот краткий, но высоко трагический момент, я разработал отчасти на основании библейского предания, отчасти же на основании психологического анализа в 20 песнях своей поэмы, представив в них обострение натянутых отношений между пророком и народом до полного разрыва и затем возвышение души пророка рядом искушений и откровений до непосредственного общения и единения с наивысшим существом, Иеговой.
Понятно само собою, что, кроме исторического и психологического интереса, поэма имеет и символическое значение, а как произведение украинца не лишена также и национальной окраски, неизбежной всегда, когда международный сюжет проходит сквозь призму индивидуального темперамента и обогащается при этом живыми впечатлениями и картинами его личного воображения».
3 Слово вчителя
Однією з провідних тем у творчості І. Франка є тема народу, його минулого й майбутнього, його історичного призначення і місця серед інших народів. Особливо могутньо і яскраво прозвучала ця тема в поемі "Мойсей". Поема написана у переддень п’ятдесятиріччя поета. На цей час І.Франко мав уже чималий життєвий досвід. І оглядаючи духовним зором пройдений шлях, він з болем і тривогою роздумує над тим, чого прагнув, на що поклав працю свого життя. Відчуваючи потребу до кінця висловитися, озвучити свої сумніви і тривоги, він створює поему «Мойсей», звертаючись до духовного світу біблійних пророків. Цей твір був безпосереднім відгуком поета на події революції 1905 року в Росії.
В основу сюжету покладено біблійне оповідання про Мойсея, єврейського пророка, що вивів свій народ із єгипетської неволі і сорок років вів його через важкі випробування до нової Батьківщини - обіцяної Богом землі. Перенісши біблійний сюжет на український ґрунт, Франко створив багатопроблемний твір, у якому відтворив історичну долю України, порушив проблему духовної єдності народу як основи національного і державного відродження нації. Сам І.Франко писав: “Основною темою поеми я зробив смерть Мойсея як пророка, не признаного своїм народом. Ся тема в такій формі не біблійна, а моя власна, хоч і основана на біблійнім оповіданні”.
Поема є окрасою й гордістю української літератури. Це глибокий філософський твір про взаємини вождя і народу на шляху боротьби за кращу долю.
Відвідавши Франка в час роботи над твором «Мойсей», Коцюбинський побачив у постаті поета апостола, що вразив його високістю думки й водночас простотою, убогістю домашнього побуту: “В своїй убогій хаті сидів він за столом босий і плів рибацькі сіті, як бідний апостол, плів сіті і писав поему “Мойсей”. Не знаю, чи попалася риба в його сіті, але душу мою він полонив своєю поемою”.
Сам Франко про поему «Мойсей» писав: «Моя поема основана майже вся на біблійних сюжетах. Я… спробував у своїй поемі показати Мойсея на схилі літ, коли він вже близько підійшов до омріяної землі, але даремно намагається схилити свій народ ввійти в цю країну і в кінці йде від нього, щоб хоча самому дійти до бажаної вітчизни. Цей короткий, але високо трагічний момент я обробив в поемі почасти на основі психологічного аналізу у двадцяти піснях своєї поеми. Показавши в них загострення конфлікту між пророком і народом аж до повного розриву, а потім піднесення душі пророка через ряд спокус і одкровень до безпосереднього спілкування і з’єднання з найвищою істотою Єговою…. Ся тема в такій формі не біблійна, а моя власна, хоч і основана на біблійному сюжеті».
Надзвичайно тяжкою була доля Мойсея, він повинен був збудити в пригнобленого народу потяг до свободи, переконати його, що прагнення ситого, але бездуховного життя не може бути шляхом до щастя.
Хто здобуде всі скарби землі,
І над все їх полюбить,
Той і сам стане їхнім рабом,
Скарби духу згубить.
Народ майже розгубив оті великі "скарби душі" і втратив можливість знайти обітований край, а тому звинуватив Мойсея в усіх своїх бідах, не оцінивши його великої пожертви, і в цьому трагедія народу. Після сорокарічних мандрів єврейський народ зупинився в безплідній місцевості Моава. Залишилося пройти зовсім мало, і народ дістався би до землі обітованої. Але народ знесилився, зневірився і зупинився на шляху до великої мети. Підбурені демагогами Авіроном і Датаном, євреї збунтувались проти свого пророка і перестали його слухатись. Вони нехтують своїм майбутнім і думають лише про задоволення своїх щоденних потреб.
XII-XIX розділи поеми відтворюють душевні муки Мойсея після його вигнання з табору, внутрішню боротьбу, важкі сумніви пророка в доцільності справи, якій він служив усе життя. Ці вагання і сумніви, що підточують віру пророка у велику мету, втілені в образі демона пустині Азазеля, який спочатку болючими питаннями, а згодом устами рідної матері Мойсея і наприкінці жахливими картинами майбутнього життя євреїв на обітованій землі остаточно підриває віру пророка в Єгову - в ту священну ідею свободи, заради якої він повів свій народ на сорокарічне поневіряння у пошуках кращої долі.
4 Будова твору – 20 пісень (розділів) і пролог
І частина (1-11 пісні) |
Змалювання наростання і загострення конфлікту між народом і пророком аж до повного розриву. |
ІІ частина (12-18 пісні) |
Мойсей, опинившись у вигнанні, оглядає весь свій шлях поводиря, намагаючись з’ясувати, чи правильно він діяв. І хоч він переконаний у своїй правоті, проте виникають сумніви, і віра його хитається. |
ІІІ частина (19 пісня) |
Зустріч Мойсея з Єговою, який карає пророка за сумніви і слабкість. |
ІV частина (20 пісня) |
Смерть Мойсея стала поштовхом, який розбудив народ. Ідеали, за які боровся Мойсей, здійснюються. |
Пролог |
Пролог поеми звучить як звернення і заповіт українському народу. |
5 Бесіда на осмислення змісту твору з читанням уривків, коротким аналізом, доповненнями і коментарями вчителя.
6 Слово вчителя (зачитує історичну довідку)
Історична довідка з «Біблійної енциклопедії».
Народився Мойсей приблизно за 1575 років до Христа у сім'ї Аврама. Коли за наказом фараона вбивали всіх новонароджених хлопчиків-ізраїльтян, мати у кошику пустила його по воді, бо знала, що за течією купається донька фараона. Освіту і виховання, досвід воєначальника отримав у палаці фараона. Вперше задумався про важку долю євреїв у сорокарічному віці. Рятуючи юдея, вбив єгиптянина. Втік з Єгипту, 40 років переховувався у свого тестя. Вперше почув голос Господа з палаючого тернового куща на горі Хорив. Господь назвав себе Єговою (Сущим) і наказав вивести ізраїльтян з Єгипту. Помічником у цій справі став Аарон, брат Мойсея. Кари Бога єгиптянам за небажання відпустити євреїв: пітьма, перетворення води на кров, нашестя сарани, жаб, смерть немовлят-первістків. Шлях до землі обітованої лежав через Аравійську пустелю, яку мали подолати 600000 чоловік із майном. Мойсей своїми молитвами рятував людей від спраги, голоду і нападників. Поблизу гори Синай євреї вперше почули 10 божих заповідей і настанови щодо церковного і громадського устрою, але замість поклоніння Богу, зробили собі ідола у вигляді золотого теляти, почали поклонятися йому. Мойсей знищив тільця, перед цим з розпачу побивши кам'яні скрижалі із заповідями. Чотири рази піднімався Мойсей на Синай і перед кожним сходженням на гору постив по 40 днів. Так минуло два роки. Зухвалість юдеїв постійно нагадувала про себе: надмірність у їжі, ігнорування манни, протести під проводом Аарона і Датана, небажання воювати за землю обітовану. Через це євреї були покарані Господом і приречені на 40-річне блукання пустелею (померли всі, кому на час виходу з Єгипту було більше двадцяти років, крім Ісуса Навина та Халева). Через те, що Мойсей і Аарон не завжди слухали Єгову, вони теж були покарані — померли поза землею обітованою. Помер Мойсей у 120-літньому віці на горі Нево, побачивши здалеку мету свого життя.
Біблійний Мойсей |
Образ Мойсея в поемі |
Бере на себе тяжку місію – привести ізраїльський народ до волі, до землі обітованої. |
Земна людина, з вірою і сумнівами, любов’ю і болем; сильна особистість із високим ідеалом; людина, яка мала сильну стійку волю, здатен розв’язувати складні проблеми; проповідник, просвітитель і борець за свободу народу; охоронець народних традицій, без яких не можна зберегти високу духовність нації.
|
Гнітить біль через рабство свого народу; живить душу віра в майбутню його свободу, у відродження нації. |
8 Проблематика твору
Назвати проблеми, які порушує автор у філософській поемі-притчі “Мойсей” (або прочитати в підручнику).
V. Закріплення вивченого матеріалу.
1 Евристична бесіда
І не вспіє воно розцвісти,
Й розлетиться на части,
Щоб у пащу могутніх сусід
Часть за частю упасти.
Онде мати голодная їсть
Тіло свойого плоду!
Онде тисячі мруть на хрестах –
Цвіт твойого народу! …
І поник головою Мойсей.
“Горе моїй недолі!
Чи ж довіку не вирваться вже
Люду мому з неволі?”
2 Дослідницька робота ( в групах).
Довести
3 Творча робота
Усний твір-роздум «Шлях знаходить той, хто шукає».
VІ. Підсумок уроку
Висновок:
Народ знайшов у собі сили, згуртувався довкола нового поводиря. Хоча Мойсей не пожав плодів своїх зусиль, але народ знайшов те, що шукав. Ідея пророка стала народною істиною, яка пронизує всі покоління до сьогодення.
1 Робота над епіграфом до уроку.
2 Оцінювання рівня навчальних досягнень учнів.
VІІ. Домашнє завдання
Загальнолюдські проблеми |
Національні проблеми |
|
|
Скрипник Л.М., учитель-методист СЗШ №225 м.Києва
Я ж весь вік свій, весь труд тобі дав…
А як, мільйонів куплений сльозами,
День світла й волі засвітає,
То, чень, в новім, великім людськім храмі
Хтось добрим словом і мене згадає.
І.Франко
Тема Пролог до поеми «Мойсей» – заповіт І. Франка українському народові.
Значення творчості І. Франка.
Мета: розкрити алегоричність образу Мойсея, зміст його сумнівів, роздумів, значення прологу в поемі як заповіту українському народу; розвивати вміння висловлювати власні міркування про майбутнє народу, про провідників нації і її лідерів; розкрити значення спадщини І.Франка в розвитку літератури; поглиблювати навики вести дискусії, робити узагальнення, висловлювати власні міркування про майбутнє свого народу; виховувати в учнів риси духовно багатої, гармонійної людини, шанобливе ставлення до творчості І.Франка як до великого надбання українського народу.
Теорія літератури: філософська поезія; віршові розміри (повторення).
Міжпредметні зв’язки, мистецький контекст:історія України, мистецтво.
Обладнання, наочність: репродукції скульптури Мікеланджело «Мойсей» або матеріал уроку мультимедійного посібника.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
І. Перевірка домашнього завдання.
– «стоїть, мов один з предковічних гігантів», «колосальний його силует видно геть у пустиню», «нерухомий, як скеля». Про що говорить така авторська характеристика?.
ІІ. Повідомлення теми й мети уроку.
ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів.
аргументуйте.
Лейтмотив поеми - утвердження ідеї сильної особистості, життєвого прагнення до високого ідеалу |
Ідея - віра в щасливе майбутнє народу |
Все, що мав у житті, він віддав Для своєї ідеї, І горів, і яснів, і страждав, І трудився для неї! |
Вірю в силу Духа І в день воскресний твойого повстання
|
1 Філософська поезія – це твори, символічний зміст яких мають глибокий філософський підтекст та розкривається … (сенс людського буття).
2 Силабо-тонічне віршування – це правильне чергування … (наголошених і ненаголошених складів).
3 Стопи бувають – (двоскладові і трискладові).
4 Хорей – двоскладова стопа з наголосом на … (першому складі).
5 Ямб - двоскладова стопа з наголосом на … (другому складі)
6 Дактиль – трискладова стопа з наголосом на …( першому складі).
7 Амфібрахій – трискладова стопа з наголосом на …( другому складі).
8 Анапест - трискладова стопа з наголосом на …(третьому складі).
9 Пролог – елемент композиції твору… (його початковий етап, в якому коротко подається одна подія, віддалена в часі від основної дії, або повідомляється про ідейно-тематичний задум автора, мету твору).
ІV. Вивчення нового матеріалу.
1 Слово вчителя
Поема «Мойсей» починається з прологу, якого було написано вже після закінчення поеми. У ньому Франко звертається до свого "замученого, розбитого" українського народу, закликає своїх сучасників і нащадків до духовної єдності, розкриває глибоку віру у невичерпні сили народу. Добре знаючи менталітет свого народу, його рабську психологію, поет передбачав, які катастрофи чекають його на шляху визволення і створення своєї державності. Тому найперша заповідь – бути одностайним у священній боротьбі, невідступно вірити в реалізацію своєї ідеї, пройти для цього весь шлях до кінця.
За змістом пролог – це вступна частина, яка є початком основних подій, а композиційно – пролог завершує твір.
Пролог був написаний на замовлення на одну ніч. Існуючі 20 пісень поеми уже були здані в друк. Коли їх набрали, з’ясувалося, що через друкарські негаразди на початку надрукованої поеми залишилося кілька незадрукованих сторінок і радив написати вступне слово. Поет подивився на білі сторінки і сказав спокійно: «Добре, добре, я щось напишу і принесу». Так виник пролог.
У багатьох місцях поеми неважко в образі єврейського народу впізнати український народ, а в образі пророка Мойсея - Івана Франка, який також зазнав подібної невдячності за слова правди. Його називали і "зрадником Русі", і "смутною появою" і навіть страшним злочинцем.
“Біблійний сюжет поеми, - відзначав Б.Степанишин, – це її зовнішність, так би мовити, одяг. Насправді йдеться про Україну. Ключ до такого розуміння в пролозі...”.
У поемі І.Франко намагається розв’язати проблему провідника тієї політичної сили, що мала б скерувати народні маси, обстоювати волю й свободу українського народу.
Святослав Гординський про пролог до поеми “Мойсей” писав: “І звідси, з прологу поеми, його голос сягає вершин, незнаних від часів Шевченка. Він показує візію (те саме, що видіння; образ, що постає у свідомості, в уяві чи вві сні) змученого народу, паралітика на роздоріжжі, що, проте, призначений повстати силою свого Духа і стати господарем України, землі від Карпат по Кавказ і зайняти належне місце в колі вільних народів”.
Весь зміст поеми, і особливо пролог, приводять читача до історично обґрунтованого висновку: народ, земля якого полита кров'ю борців за свободу, який створив таку багату духовну культуру, прекрасну мову й чарівну пісню, не може загинути. Непохитну віру поета в силу народного духу, в національне й державне відродження України яскраво передають рядки:
Та прийде час, і ти огнистим видом
Засяєш у народі вільних кіл,
Труснеш Кавказ, впережешся Бескидом,
Покотиш Чорним морем гомін волі
І глянеш, як хазяїн домовитий,
По своїй хаті і по своїм полі.
2 Визначити будову прологу
3 Виразно прочитати пролог, скласти цитатний план.
План
4 Бесіда на осмислення змісту прологу з читанням окремих частин, аналізом, доповненнями і коментарями вчителя.
Запитання
Все, що мав у житті, він віддав
Для одної ідеї,
І горів, і яснів, і страждав,
І трудився для неї.
Засяєш у народів вольних колів,
Труснеш Кавказ, вбережешся Бескидом,
Покотиш Чорним морем гомін волі,
І глянеш, як хазяїн домовитий,
По своїй хаті і по своїм полі.
Свою думку аргументуйте.
користувалася популярністю в народі, про що є свідчення очевидців. Схвальну оцінку давали їй письменники – сучасники поета.
Чому поема була так схвально оцінена передовими діячами культури і здобула таку широку популярність серед читачів? Свою думку аргументуйте.
5. Теорія літератури.
1 Прочитати в підручнику (консультація) про віршовий розмір терцини.
2 Визначити віршовий розмір прологу.
Народе мій, замучений, розбитий, А
Мов паралітик той на роздорожжу, Б
Людським презирством, ніби струпом вкритий! А
Твоїм будущим душу я тривожу, Б
Від сорому, яких нащадків пізних В
Палитиме, заснути я не можу. Б
Невже тобі на таблицях залізних В
Записано в сусідів бути гноєм, Г
Тяглом у поїздах їх бистроїзних? В
Пролог написано терцинами. Це строфа з трьох рядків п’ятистопного ямба. Рими у творі з наголосом на передостанньому складі.
V. Закріплення вивченого матеріалу.
1. Евристична бесіда
2. Судження
«Цей твір сягає своїм корінням історичної долі українського народу, зачерпнувши при цьому страдницьку долю геніального творця» (М.Неврлий).
«Народ великий, якщо він народжує пророків; без вождя, без духовного провідника неможливий поступ народу до висот свободи і цивілізації».
3. Робота в групах
Довести або спростувати твердження:
4. Дискусійне питання.
Ірландський філософ Джордж Берклі сказав: «Жити – значить бути сприйманим». Чи був сприйманим Мойсей юрбою? А сам Франко?
5 Літературний диктант
5 Доповніть речення:
6 Творча робота
Усний твір-роздум «Поема «Мойсей» для сьогодення».
VІ. Підсумок уроку
Поема «Мойсей» була лебединою піснею Франка-поета. Майже все написане після
Мойсея» як відгомін революційної громовиці, що пронеслась над Україною у 1905 році. Може, Франків Мойсей по-людськи хвилює нас своєю трагедією тому, що в ньому відчуваються переживання самого автора. Понад двадцять років визрівав задум поеми. Але особливе значення має пролог, який, за Франком, не стільки як коментар до поеми, а своєрідне розшифрування алегоричності твору, написаний на біблейський сюжет, як живий духовний міст між минувшиною і сучасністю, як вистраждане у муках і болях слово до свого народу, як пророцтво, освячене безмежною любов’ю до свого народу поема датована січнем – початком липня 1905 року, а втуп до поеми написаний 20 липня, через кілька тижнів після закінчення роботи автора над твором).
Цей вступ у формі риторичного звернення поета до власного народу, мов стріла, націлений у сучасне і через нього в майбутнє народу вкраїнського.
У своїй поемі Франко дає зрозуміти, яким повинен бути народ, аби здобути державність: не бидлом, якого поганяють, не сліпцем, якого дурять, не рабом, що задовольняється лише куснем хліба, а духовним монолітом, об’єднаним спільною метою. А вождь народу має бути несхитним, терпеливим, цілеспрямованим і люблячим свій народ, готовим віддати заради нього і своє життя.
Устами пророка Мойсея Франко виражає і свою самозречену, жертовну любов до України:
Ти мій рід, ти дитина моя,
Ти вся честь моя й слава.
В тобі дух мій, будуще моє,
І краса, і держава.
Я ж весь вік свій, весь труд тобі дав
У незламнім завзяттю, -
Підеш ти у мандрівку століть
З мого духа печаттю.
Свідченням виняткового значення прологу як цілісного монументального твору, рівного якому не знайдемо в багатьох інших видатних поетів, є його переклад понад 30 мовами світу.
2 Значення творчості І.Франка. Повідомлення (презентації) учнів про значення творчості І.Франка, висновки, коментарі учителя.
І.Франко
3 Робота над епіграфом до уроку.
4 Оцінювання рівня навчальних досягнень учнів.
VІІ. Домашнє завдання
Скрипник Л.М., учитель-методист СЗШ №225 м.Києва