Аутизм. Ранній дитячий аутизм - психічний розлад, що виникає через порушення в розвитку головного мозку, при якому дитина відмовляється спілкуватися з оточуючими людьми, для нього характерно обмеження інтересів і прояв однотипних дій. Аутизм зустрічається приблизно в 4-х випадках на 10000 населення, серед дітей з раннім дитячим аутизмом переважають хлопчики (приблизно в 4 рази більше, ніж дівчаток).
Порушення соціальної взаємодії Зовнішні стимули, які сприяють розвитку дитини, дитини з аутизмом викликають роздратування, втомленість та породжують негативне чергування агресії та самоагресії тоді, коли дитину постійно спонукають до виконання завдань, участі до спільних ігор, спілкуванні тощо.
Проблеми комунікації Розвиток мовлення дитини не відповідає її вікові. Механічно повторює почуті слова, напр., висловлювання з телепрограм, мультфільмів. Повторює їх багаторазово. У спілкуванні не використовує ні жестів, ні міміки. Повторює у відповідь останні слова, з якими до неї звертаються.
Ознаки аутизму: При контакті з дітьми у них зазвичай спостерігається пасивне ігнорування або активне відкидання спілкування, відсутність відгуку на ім'я. У своїх соціальних взаємодіях дитина украй вибіркова. Постійна зануреність у внутрішні переживання, відгородженість дитини з аутизмом від зовнішнього світу ускладнює розвиток її особистості. У такої дитини украй обмежений досвід емоційної взаємодії з іншими людьми, вона не уміє співпереживати, заражатися настроєм людей, що оточують його. Усе це не сприяє формуванню у дітей адекватних моральних орієнтирів, зокрема понять "добре" і "погано" стосовно ситуації спілкування.
Основні принципи структурованого навчання Заняття будуються, виходячи з інтересів дитини. Послідовність у своїх діях. Будь-яке завдання, прохання чи гра потребують завершення, що вимагає строгості в діях дорослого. Від простого до складного. Багаторазове повторення. Принцип наочності в навчанні з подальшим перенесенням зорового образу (сприйняття) в словесну форму (слухове сприйняття)
Діти з розладами аутистичного спектру сприймають наш світ інакше, ніж інші діти: вони граються не так, як це прийнято, не так реагують на оточуючих, не так сприймають рідних, вони радіють по іншому. Для них не існує норм і правил, їм не зрозуміло і нецікаво те, що роблять звичайні діти. У них свій, закритий для сторонніх світ, але їм необхідна допомога, підтримка і розуміння.