Презентація "Розвиток моторики дітей з ООП та корекційна ритміка"

1. Дрібна моторика: її значення та розвиток у дітей з ООП2. Значення рухливих ігор для формування гармонійно розвиненої особистості. 3. Психолого-педагогічні вимоги до організації і проведення рухливих ігор з дітьми, що мають порушення розвитку. 4. Значення ритмів для розвитку дитини. 5. Мета та завдання корекційно-розвиткової ритміки. 6. Кінезіологія та нейропсихологія у роботі з розвитку моторики дітей. Розвиток моторики дітей з ООП та корекційна ритміка

Від розвитку дрібної моторики залежать розвиток інтелекту, мовлення, уваги, уяви, пам’яті, зорових аналізаторів. Навички дрібної моторики допомагають дитині обстежувати, аналізувати, порівнювати, класифікувати предмети й відповідно краще розуміти світ, у якому вона живе. У дитинстві, коли активно формуються мовленнєві зони, важливий вплив на їхній подальший розвиток мають імпульси, що надходять від пальців рук до кори головного мозку та стимулюють мовленнєву й розумову діяльність. Прості рухи кистей допомагають зняти загальне напруження, що сприяє покращенню вимови звуків, побудові логічно правильних, семантично зв’язних висловлювань. Дрібна моторика відноситься до координації рухів дрібних м'язів, які контролюють рухи пальців, рук і зап'ястя. Вона грає важливу роль у виконанні різних завдань, таких як писання, малювання, застібання ґудзиків, різання їжі, складання дрібних предметів тощо. Розвиток дрібної моторики важливий і тому, що все подальше життя дитини потребуватиме використання точних, координованих рухів кистей і пальців, які необхідні для одягання, малювання і письма, а також виконання безлічі різноманітних побутових і навчальних дій. Дрібна моторика: її значення та розвиток у дітей з ООП

Дрібна моторика у дітей з порушеннями розвитку. Рухова сфера дітей із порушеннями інтелектуального розвитку багато в чому вимагає постійної уваги і корекції. У розвитку дрібної моторики пальців рук у дітей з порушеннями інтелектуального розвитку спостерігаються суттєві відхилення. Виразність і причини моторного недорозвинення різні. Недоліки можуть поширюватися як на велику, так і на дрібну моторику. Діти з порушеннями інтелектуального розвитку набагато пізніше своїх однолітків починають тягнутися до іграшок, які висять перед ними, не намагаються дістати їх, а також пізніше починають сидіти, стояти, пересуватися в просторі поповзом, ходити. Рухи у дітей цієї категорії незграбні, погано скоординовані, уповільнені. Досить часто у дітей з органічним ураженням нервової системи наявні порушення інтелектуального розвитку, ураження центрального відділу зорового аналізатору, що ускладнює процеси формування предметно – практичних навичок. Дитина з розумовою відсталістю має низьку мотивацію і не виявляє зацікавленості до тактильного обстеження предметів. Без корекційного навчання тактильна чутливість у таких дітей не розвивається. Більшість дітей відчувають труднощі, які пов'язані з порушенням малювання, ліплення; вони негативно позначаються на розвитку ручної праці та трудової діяльності взагалі.

Основні завдання розвитку дрібної моторики дитини: Формування готовності до розвитку навичок дрібної моторики: нормалізація тонусу м'язів, розвиток координації, узгоджених рухів;Формування різних видів захвату предметів, тобто вміння дотягуватися до предмета, брати і утримувати його, а також вміння ним маніпулювати та класти на місце;Розвиток дрібної моторики пальців, кисті рук;Розвиток зорово - моторної координації;Розвиток слухового сприйняття;Вміння діяти за вербальними інструкціями;Контроль за власними діями;Формування графічних навичок, підготовка руки до письма.

Формування дрібної моторики на різних етапах розвитку дитини. На першому етапі (ранній розвиток) :1. У віці 1-4 місяців дитина вчиться фіксувати погляд на предметі, утримувати вкладену в руку іграшку. Необхідно спонукати дитину до обстеження оточуючих предметів за допомогою зору, слуху та дотику. З цією метою:пропонувати для фіксації та прослідкування зором кольорові, контрастні, звукові іграшки;вкладати в ручки різні іграшки, змінюючи їх форму, величину, вагу та фактуру, залучати до них зорову увагу дитини;перед вправами проводити масаж кистей та кінчиків пальців, також можна використовувати щіточки різної жорсткості.2. У віці 4-8 місяців необхідно навчити дитину довільно брати предмети руками, утримувати та перекладати, слідкувати за своїми діями:розміщувати яскраві звукові іграшки на відстані, щоб дитина могла їх схопити при торканні, утримувати двома руками (великі м'ячі), постукувати (кубики, кульки);формування цілеспрямованих рухів рук починають також із найпростіших ігор «Ладусі», «сорока–білобока»… з виконанням відповідних жестів: показати одним пальчиком, погладити, поплескати, постукати; використовувати імітаційні рухи

3. У віці 9-18 місяців дитина впізнає предмети на відстані, виконує різні маніпуляції з ними за вербальними інструкціями. На цьому етапі в предметній грі необхідно вчити досліджувати предмети шляхом повторного діставання і вкладання різних іграшок:різні коробочки, баночки з кубиками, горіхами, м'ячиками для перекладання рукою і ложкою;ігри з наливанням і переливанням води, пересипання піску;вкладання жолудів, великих ґудзиків, тонких паличок у вузькі пляшечки, коробочки;вправи з пірамідкою, стаканчиками різними за розміром, знімання та одягання прищіпок («колючий їжачок»). Важливо звернути увагу і на стадії формування правильного захвату предметів: спочатку формується долонний захват (необхідне відведення великого пальця та кінцевих фаланг інших), потім «щипцевий» (участь трьох пальців), в останню чергу формується «пінцетний» захват (участь двох пальців). Одночасно треба розпочинати роботу з вироблення навички самостійно їсти: підносити свою руку до рота, потім брати хліб чи печиво підносити його до рота, брати і утримувати ложку, тримати чашку і пити з неї.

Формування дрібної моторики на різних етапах розвитку дитини. На другому етапі (молодший дошкільний вік):1. У віці 1-3 роки на основі предметно-маніпулятивної діяльності відбувається закріплення зв'язків між словом, предметом та дією, що стимулює розвиток сенсорних функцій з одночасною корекцією рухових порушень. З метою розвитку тонких і диференційованих рухів пропонуємо:різноманітні дидактичні іграшки для співвідношення предметів за формою, розміром, довжиною і фактурою (кубики, пірамідки, різні за розміром стаканчики, сортери);збірні іграшки з двох – трьох частин (половинки макетів фруктів, овочів, різних іграшок та предметів), конструктори та мозаїку з великими деталями;дерев'яні рамки – вкладки, на яких треба викладати послідовні ряди з предметів від більшого до меншого, високого – низького, широкого – вузького, рамки Монтессорі;закривання-розкривання, загвинчування – розгвинчування кришок на різних ємкостях; - застібання липучок, кнопок, намотування і розмотування цупких ниток;ігри з різноманітними практичними діями, які спираються на форму і величину предметів («котиться – не котиться», «заховай іграшку у свій будинок», «заховай у своїх долонях», «плаває – тоне», «тверде –м яке»);кольорові олівці та крейду, зручні для утримання в руці, для малювання штрихів та ліній (спеціальні насадки на олівці);ігри з піском, водою, пластиліном, тістом, малювання пальцями;формування координованих рухів руки під час приймання їжі (утримання ложки, чашки). Ігри-дії з ложкою на перекладання горіхів, шишок, переливання води. Особливу увагу треба звернути на те, як дитина бере предмети

2. У віці 3-5 роки корекційна робота спрямована на удосконалення набутих навичок та на розвиток більш диференційованих, координованих рухів руки в творчій діяльності дитини, під час сюжетно–рольової гри:низання різного розміру намистин, великих ґудзиків, іграшок з отворами на шнур; перемотування мотузки, нитки з клубка в клубок, намотування на різні предмети (стаканчики, ручки, м'ячі…);складання з тонких паличок чи смужок зображень предметів та геометричних фігур на столі (спочатку методом накладання, за зразком і за пам'яттю);робота з розрізними малюнками з двох-п'яти частин, з пазлами, конструктором;зав'язування та розв'язування стрічок, відкривання замків, кранів;сортування дрібних предметів: частин мозаїки, квасоля, боби, горіхи;знаходження предметів у «сухому басейні» з квасолею, горохом, кукурудзою чи піскуприкріплення прищіпок до мотузки, картону, навколо чашки, коробочок;шнурування, вишивання спочатку великою пластмасовою голкою на папері з отворами по контуру різних фігур, тварин…, потім голкою на картоні і тканині;

ігри з водою різної температури, глиною;малювання пальцями, долонями, олівцями, стирання намальованого губкою, ластиком;аплікація з різного матеріалу;проведення пальчикової гімнастики та рухів кистей трьох видів: на стискання, розтягування та розслаблення, елементи масажу кистей та пальців рук: спочатку це однотипні рухові дії, які спрямовані на розвиток узгодженості та координованості рухів, і після їх засвоєння додаються більш складні рухи («кішка мишка», «птахи полетіли», «капуста»…);формувати у дитини різні способи утримання предметів, іграшок відповідно до їх величини, форми, матеріалу та рухових дій з ними. Під час роботи з папером треба вчити дітей складати і розгортати, скручувати, перевертати, розривати, м'яти і розгладжувати, різати, наклеювати.важливо навчити дитину різних дій під час одягання: спочатку в ігровій формі навчити розстібати великі ґудзики, потім дрібні; зашнуровувати шнурівку, потім навички самообслуговування закріпити в іграх з лялькою і після цього переносити на саму дитину.

У віці 5-7 років робота направлена на подальшу підготовку руки до письма, розвиток просторових уявлень, окоміру в процесі графічної діяльності. Корекційні вправи направлені на формування графічних умінь та навичок в процесі оволодіння письмом. Звертаємо увагу на зоровий контроль дитини за рухами своєї руки. Незважаючи в якій руці вона утримує олівець, направлення рухів під час читання та написання іде зліва направо. Основними завданнями підготовчої роботи є:вміння виконувати рухи передпліччя, кисті, пальців ведучої руки при зоровому контролі;уміння правильно тримати олівець чи ручку, враховуючи силу натискання на папір;розвиток окоміру (вміння визначити центр, середину, підпорядкувати рухи руки, очей контролю свідомості);копіювання простих геометричних фігур на великій площині (коло, трикутник…)ставити послідовно крапки між двома горизонтальними лініями зліва – направо, з'єднувати крапочки;безвідривно наводити різні графічні доріжки з прямих, похилих і хвилястих ліній; малювати равлика: збільшувати і зменшувати розмір завитків ( проводиться одночасно двома руками);обведення рамок Монтессорі, різних трафаретів тварин, фруктів та зафарбовування, штрихування фігур;домальовування деталей на малюнках, яких не вистачає; вирізання ножицями, вишивання ліній на основі - решітці, папері, тканині;виконання графічних та слухових диктантів; написання спочатку елементів, потім цифр та літер. Графічна робота проводиться спочатку на великих альбомних аркушах, потім аркуш розділяється лініями спочатку на дві, три, чотири частини в залежності від того як дитина опановує певний вид роботи. На третьому етапі (старший дошкільний вік):

Серед методів розвитку дрібної моторики у дітей з порушеннями інтелекту:Ігри та вправи з використанням рук: Це може включати маніпуляцію малими предметами, складання конструкцій, роботу з ліпленням, розфарбовування, різання паперу тощо. Вправи на зміцнення руки і зап'ястя: Вправи з використанням м'якої глини, розтягування гумки, стискання м'ячика, розтягування резинки, прокручування гайки допомогають зміцнити м'язи руки і зап'ястя, покращити моторичну координацію та забезпечити кращий контроль рухів. Робота з пінцетами: Вправи з використанням паличок або пінцетів допоможуть покращити точність рухів пальців. Дитина може перекладати невеликі предмети з одного місця на інше, розташовуючи їх у певному порядку. Розфарбовування та малювання: Ця діяльність сприяє розвитку моторики рук, удосконаленню контролю рухів і розширенню малюнків. Використання різноманітних матеріалів, таких як олівці, фломастери, крейди, пензлі та водні фарби, може забезпечити різноманітність і стимулювати творчість. Використання настільних ігор: Гра у пазли, конструктори, ліплення, сортування, викладання літер або цифр допоможуть розвивати дрібну моторику, логіку, спостережливість та увагу. Вправи на розвиток письма: Робота з письмовими матеріалами, такими як олівці, ручки або крейди, допомагає розвивати дрібну моторику рук і покращує навички письма. Дитина може вчитися тримати олівець правильно, писати лінії, криві, літери та цифри.

Значення рухливих ігор для формування гармонійно розвиненої особистості. Рухливі ігри є важливим елементом розвитку дітей з порушеннями розвитку, оскільки дозволяють формувати різноманітні навички і вміння, які є важливими для гармонійного розвитку дитини. Такі ігри мають позитивний вплив на фізичний, емоційний, соціальний та когнітивний розвиток дитини. Наприклад, рухливі ігри допомагають дитині розвивати моторику та координацію рухів, що важливо для забезпечення незалежності та самостійності. Крім того, такі ігри збільшують фізичну активність дитини, сприяють її здоров'ю та зміцнюють імунну систему. Рухливі ігри також мають велике значення для емоційного розвитку дитини. Під час гри дитина отримує задоволення, розвиває почуття радості та задоволення від спілкування з іншими дітьми. Це сприяє збільшенню самооцінки та підвищенню самоповаги. Крім того, рухливі ігри допомагають дитині взаємодіяти з іншими дітьми та розвивати соціальні навички, такі як співпраця, комунікація та довіра. Це дозволяє дитині бути успішнішою в соціальних відносинах та взаєминах з оточуючими. Нарешті, рухливі ігри є важливим елементом когнітивного розвитку дитини, оскільки вони сприяють розвитку уваги, пам'яті та концентрації. Це може допомогти дитині краще сприймати інформацію та збільшити її успішність у навчанні. Значення рухливих ігор для розвитку дитини

Рухові вправи та ігри не тільки сприяють фізичному здоров'ю, але й можуть позитивно впливати на інтелектуальний розвиток дітей: Покращення когнітивних функцій. Рухові вправи підвищують рівень кисню, що надходить до мозку, що сприяє покращенню когнітивні функції, такі як пам'ять, концентрація та увага. Поліпшення розумової гнучкості. Рухові ігри, які вимагають від дітей змінювати свої дії та стратегії в залежності від ситуації, допомагають покращити розумову гнучкість. Розвиток моторики. Рухові вправи допомагають розвивати моторику дітей, що може покращити їх координацію та збільшити рівень контролю над своїм тілом. Це може позитивно впливати на розвиток мозку, оскільки координація рухів може покращити підключення між моторною та кортикальною областями мозку. Розвиток соціальних навичок. Рухові ігри сприяють розвитку соціальні навички, такі як співпраця, комунікація та взаємодія з іншими Зменшення стресу. Рухові вправи допомагають зменшити рівень стресу та тривоги. Це може поліпшити здатність дітей до концентрації та сприяти їх інтелектуальному розвитку.

Психолого-педагогічні вимоги до організації і проведення рухливих ігор з дітьми, що мають порушення розвитку. Організація та проведення рухливих ігор має психолого-педагогічні вимоги, які допомагають забезпечити ефективність та безпеку гри, а також сприяють розвитку дітей. Деякі з цих вимог: Вікові особливості дітей. Важливо враховувати вікові особливості дітей під час вибору рухливих ігор та їх організації. Наприклад, діти дошкільного віку мають обмежену увагу та координацію, тому гра повинна бути простою та легкою для них. Безпека дітей. Організатори гри повинні забезпечити безпеку дітей під час проведення рухливих ігор. Наприклад, важливо забезпечити правильну організацію ігрового простору, виключити використання предметів, що можуть стати джерелом травм. Розвиток фізичних навичок. Рухливі ігри повинні сприяти розвитку фізичних навичок дітей, таких як координація рухів, баланс та гнучкість. При виборі ігор важливо враховувати можливості дітей та ступінь їхньої фізичної підготовки. Сприяння соціальному розвитку. Важливо організувати гру таким чином, щоб діти взаємодіяли між собою, розвивали комунікативні навички та співпрацювали. Педагогічна мета. Важливо визначити педагогічну мету гри та дотримуватися її під час організації та проведення ігор.

Ось деякі специфічні вимоги для організації рухливих ігор з дітьми з порушеннями психофізичного розвитку:Індивідуальний підхід. Кожна дитина з порушеннями розвитку унікальна, тому важливо мати індивідуальний підхід до організації рухливих ігор для кожної дитини. Це допоможе врахувати особливості дитини та її потреби. Застосування спеціальних засобів. Використання засобів, таких як м'ячі зі звуковим ефектом, іграшки з різними текстурами, допоможуть дітям з порушеннями розвитку більш ефективно взаємодіяти з ігровими елементами. Візуальні сигнали. Для дітей з порушеннями розвитку можуть бути корисні візуальні сигнали, наприклад, малюнки або піктограми, які допоможуть зрозуміти правила гри та послідовність дій. Простота ігрових завдань. Рухливі ігри для дітей з порушеннями розвитку мають бути простими та легкими для зрозуміння. Ігри повинні бути націлені на розвиток конкретних навичок та незабарвлені складними правилами. Регулярність проведення ігор. Регулярність проведення рухливих ігор допомагає дітям з порушеннями розвитку закріплювати набуті навички.

Безпечність. При організації рухливих ігор необхідно враховувати безпеку дитини. Наприклад, дитина з моторною недостатністю потребує спеціальної підтримки, щоб запобігти травмам. Модифікація ігор. Ігри можуть бути модифіковані, щоб відповідати потребам дитини з порушеннями розвитку. Вони можуть бути зменшені в обсязі або змінені так, щоб бути більш доступними для дитини. Розвиток співпраці. Рухливі ігри допомагають дітям з порушеннями розвитку розвивати навички співпраці та взаємодії з іншими дітьми. Це сприяє покращенню їх соціальної інтеграції та комунікаційних навичок. Мотивація. Для того, щоб дитина була зацікавлена у рухливих іграх, необхідно особливо подбати про мотивацію. Поступовість. При організації рухливих ігор з дітьми з порушеннями розвитку важливо дотримуватися поступовості та не перевантажувати дитину. Потрібно починати з простих завдань та поступово переходити до більш складних.

Значення ритмів для розвитку дитини. Ритм є одним з найважливіших компонентів музики та життєдіяльності людини. Ритмічні структури можна знайти в усіх аспектах життя, від дихання та серцево-судинної системи до культурних виражень, таких як танець та музика. Ритм також має велике значення для розвитку дітей, особливо в ранньому дитинстві. Ось деякі способи, якім ритми сприяють розвитку дитини: Розвиток моторики та координації. Ритмічні вправи та ігри допомагають розвивати моторику та координацію дітей. Рухи відповідні до ритму допомагають розвивати м'язи та сприяють розвитку підвищеної чутливості рефлексів. Крім того, ритмічні вправи допомагають розвивати співвідношення між зором та координацією рухів. Підвищення концентрації та уваги. Ритм може допомогти дітям зосередитися та поліпшити свою увагу. Ритмічні вправи допомогають зменшити розсіяння уваги та покращує здатність до концентрації. Розвиток музичних навичок. Ритмічні вправи допомагають дітям розвивати музичні навички та сприяють розвитку ритмічної чутливості. Діти можуть навчитися слухати музику та відрізняти ритмічні схеми. Значення ритмів для розвитку дитини.

Підвищення емоційного благополуччя. Ритм допомогає дітям відчути емоційне сприйняття та підвищити їх емоційне благополуччя. Ритмічні ігри сприяють відчуттю радості, задоволення та підвищенню настрою. Розвиток мовлення. Ритмічні вправи допомогають дітям розвивати мовлення та мовленнєві навички. Ігри з ритмічними звуками, музикою та рухами сприяють розвитку мовленнєвої експресії, словникового запасу та фонематичного слуху. Розвиток креативності. Ритмічні вправи та ігри можуть допомогти дітям розвивати креативність та уяву. Діти можуть створювати свої власні ритмічні малюнки, танцівні рухи та взаємодіяти з іншими дітьми в процесі творчості.

Мета та завдання корекційно-розвиткової ритміки. Курс Ритміка для дітей з порушеннями розвитку є комплексним програмним засобом, який допомагає дітям з різними порушеннями розвитку в розвитку їхніх рухових, музичних та соціальних навичок. Цей курс спрямований на те, щоб допомогти дітям з аутизмом, ДЦП, синдромом Дауна, затримкою мовленнєвого розвитку та іншими порушеннями розвитку відчути та розвинути ритмічність. У курсі використовуються різні методи та підходи, що дають можливість кожній дитині розвиватися у своєму власному темпі та на своєму рівні. Ритмічні вправи та ігри включають у себе елементи танцю, співу, інструментальної музики та рухів, які допомагають дітям розвивати координацію рухів, баланс, розуміння музичного ритму та розвивати соціальні навички через взаємодію з іншими дітьми. Цей курс може допомогти дітям з порушеннями розвитку розвинути свої навички та здібності в безпечному та підтримуючому середовищі, а також допомогти їм у соціальній інтеграції та включенні до суспільства.

Основні завдання програми полягають у: Розвитку рухової координації та балансу: програма допомагає дітям розвинути свої рухові навички, зокрема, координацію та баланс, що важливо для здійснення повсякденних дій, таких як ходьба, біг, стрибки тощо. Розвитку музичної грамотності: програма допомагає дітям розвинути навички сприйняття музики, відчуття ритму та мелодії, що є важливим для музичної грамотності. Розвитку соціальних навичок: програма допомагає дітям навчитися взаємодіяти з іншими дітьми в групі, виконувати завдання разом, розвивати комунікативні навички та розуміння соціальних норм. Створенні позитивного емоційного досвіду: програма сприяє створенню позитивного емоційного досвіду у дітей, що може покращити їх самопочуття та самовідчуття. Використанні інноваційних методів: програма використовує інноваційні методи та підходи, що дозволяють краще допомогти дітям з різними порушеннями розвитку. Мета корекційно-розвиткової програми Ритміка полягає у покращенні рухової, музичної та соціальної компетентності дітей з порушеннями розвитку.

Кінезіологія та нейропсихологія у роботі з розвитку моторики дітей. Кінезіологія – це наука, яка вивчає рух тіла та його взаємодію з нервовою та м'язовою системами людини. В контексті роботи з дітьми з порушеннями розвитку, кінезіологія може бути використана як інструмент для допомоги у покращенні фізичних та психологічних функцій дитини. За допомогою кінезіології можна вивчити рухи дитини, її координацію та м'язову силу, що дозволяє підібрати індивідуальні заняття та вправи для її розвитку. Крім того, кінезіологія дозволяє виявляти порушення розвитку рухової та нервової системи, а також сприяє ранньому виявленню можливих порушень розвитку та їх профілактиці. Крім того, кінезіологія може бути використана для покращення психологічного стану дитини. Вона допомагає знижувати рівень стресу та тривоги, сприяє покращенню настрою та емоційного стану. Крім того, вона допомагає встановлювати зв'язок між рухом та емоціями, що може бути корисним у підвищенні самосвідомості дитини. Кінезіологія та нейропсихологія у роботі з розвитку моторики дітей.

Заняття з кінезіології включають різні вправи та техніки: Розтяжка та м'язова релаксація: вправи на розтягування м'язів та релаксацію допомагають покращити гнучкість тіла та зняти напругу з м'язів, що може бути корисним для дітей зі спастичними рухами. Координаційні вправи: вправи на розвиток координації та балансу допомагають дитині розуміти свій рух у просторі та покращують її рухову моторику. Техніки дихання: дихальні вправи допомагають знизити рівень стресу та тривоги, покращують кровообіг та збільшують кількість кисню, що потрапляє до мозку. Рухові ігри: ігри та забави з рухом допомагають дитині відчути радість від руху та сприяють розвитку її соціальних навичок. Вправи на розвиток м'язів та витривалості: вправи на розвиток м'язів та витривалості допомагають покращити фізичну форму дитини та підвищити її рівень енергії.

Рухові вправи в нейропсихології спрямовані на стимулювання мозкових функцій та розвиток певних навичок. Вони базуються на принципі нейропластичності мозку – здатності мозку змінюватись і адаптуватись до нових умов. Рухові вправи в нейропсихології мають бути диференційованими, тобто розробленими з урахуванням індивідуальних особливостей дитини та її порушень розвитку. Вправи можуть бути різноманітні: візуальні, слухові, тактильні, моторні тощо. Кінезіологія ж має більш широкий спектр дій, включаючи не тільки рухові вправи, але і використання масажу, засобів фізичної реабілітації, акупунктури, дієтотерапії, психотерапії та інших методик. Кінезіологія спрямована на покращення фізичного та емоційного стану дитини, розвиток моторних навичок, координації та балансу, а також підвищення самооцінки і соціалізації.