Презентація "Корекційна спрямованість психолого-педагогічної роботи з дітьми з порушенням слуху"

Корекційна спрямованість психолого-педагогічної роботи з дітьми, які мають порушення слуху Підготувала вчитель-дефектолог Краматорського ОЗЗСО «Успіх» Бородай Катерина Володимирівна

Дитина зі світу тиші... Було б дуже нерозумно думати, що існує лише один правильний підхід щодо розвитку нечуючої дитини. Психо-фізичний розвиток дітей з порушенням слуху

Будова слухового аналізатора. Слух — це відчуття, обумовлене сприйманням звукових коливань. Його значення неоцінне у психічному розвитку людини. Орган слуху має складну будову. Слуховий аналізатор складається з трьох основних відділів: зовнішнього, середнього та внутрішнього. Перші два відділи виконують звукопровідну функцію, третій — звукосприймальну функцію.

Механізм сприймання звуку1. Звукові хвилі, потрапляючи у зовнішній слуховий прохід, підсилюються в 2 – 2, 5 рази і викликають коливання барабанної перетинки. 2. Коливання барабанної перетинки сприймають слухові кісточки, зменшуючи амплітуду коливань і збільшуючи їхню силу (до 50 разів)3. Тиск слухових кісточок передається на перетинку овального вікна. 4. Коливання перетинки овального вікна спричинює хвилеподібні рухи рідини, що заповнює завитку, внаслідок чого певні фонорецептори збуджуються. 5. Механічні коливання перетворюються на електричні, що передаються до головного мозку.

Рівні шуму

Види порушень слуху. Глухота найрізкіший ступінь ураження слуху або його значне зниження, при якому розбірливе сприймання вербального мовлення стає неможливим. Туговухістьстійке зниження слуху, що виражається в різному ступені: від незначного порушення сприймання шепітного мовлення до різкого обмеження можливості сприймання мовлення розмовної гучності. Вроджена Набута

Медична та педагогічна класифікація порушень слуху{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}№Зниження слуху у д. БПорушення слуху у дитини. Показник116 — 45 Легке порушення. Шепітне мовлення чує на відстані 1,5 — 3 м, розмовне — 4 — 5 м. Туговухість І ступеня246 — 55 Середнє порушення. Шепітне мовлення — 0,5 — 1,5 м, розмовне — 3,5 м. Туговухість ІІ ступеня356 — 75 Важке порушення. Шепітне мовлення не чує, розмовне — 1 — 3 м. Туговухість ІІІ ступеня476 — 90 Глибоке порушення. Розмовне мовлення до 1 м або крик біля вушної раковини. Туговухість ІV ступеня5 Більше 90 Не чує без звукопідсилювальної апаратури ні шепоту, ні мовлення. Глухота{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}№Зниження слуху у Гц. Висота сприйняття звуків дитиною. Група1до 256чує дуже низькі звуки немовного походженняІ2512немовні та голосні звукиІІ31024чує голосні звуки і знайомі словаІІІ42048розпізнає знайомі фразиІV

Типова аудіограма чуючої людини. Типова аудіограма глухої та слабочуючої людини (синій колір — слабочуюча, зелений — глуха)

Типи порушень слуху. Кондуктивний тип порушення слуху має відношення до зовнішнього і середнього вуха. Виявляється як порушення нормальної передачі звуку слуховим каналом та/або середнім вухом до внутрішнього вуха. Найчастіші причини випадків кондуктив- 17 Розділ 1. Порушення слуху ної втрати слуху — закупорка слухового каналу вушною сіркою, перфорація барабанної перетинки, наявність рідини в середньому вусі (часто зустрічається у дітей), пошкодження або дефекти кісточок середнього вуха. Нейросенсорний тип порушення слуху трапляється, коли нервові закінчення внутрішнього вуха втрачають чутливість. Вони стають нездатні перетворювати звукові коливання в електричні сигнали, необхідні слуховому нерву. Пошкодження слухового нерва також може стати причиною порушення слуху, якщо не забезпечуватиме попадання сигналів у мозок. Хоча це порушення може бути спричинене також дією надмірного шуму (при тривалій роботі в гучній обстановці) або віковим старінням організму

Особливості розуміння мовлення дітьми з порушеннями слуху. Вкрай обмежений словник та обмеженість знать значення слова. Використовує особливим чином відомі їй слова через те, що немає в запасі необхідних слів, замінює слова, які є схожими за зовнішнім виглядом або функціональним призначенням. Своєрідно формується предметна співвіднесеність слів, значення слів з більш високою мірою узагальненості засвоюється дітьми лише по відношенню до тієї групи предметів, яку назвав даним словом педагог. Рідко використовує слова з родовим значенням. Недостатньо відпрацьовані та засвоєні як значення слова, так і змістові зв’язки слів. Складно розуміє та відтворює слова в мові, поєднуючи та узгоджуючи їх. Специфічні труднощі виникають в розумінні текстів, через не усвідомлення життєвої ситуації (спотворення значення слова, його повне перекручення)В письмовому тексті діти розуміють не загальний зміст прочитаного, а виділяють окремі слова. Своєрідний розвиток словесного запасу, порушення граматичної будови мови

Особливості психічних процесів дітей з порушеннями слуху. Трудність осмислення одного й того ж об’єкта з різних позицій і включення його в різні системи зв’язків. Змішування причин і наслідків подій. Змішування схожих об’єктів, що призводить до менш точного їх впізнання і відтворення. Не в повному обсязі володіють засобами опосередкованого відтворення образного матеріалу, недостатньо сформовані прийоми пошуку образів в пам’ятіТруднощі в співставленні образів при запам’ятовуванні, впізнанні та відтворенні об’єктів оточуючого. Запам’ятовування словесного матеріалу залишається слабким впродовж всього шкільного віку. Низький рівень словесної пам’яті пов’язаний з повільним темпом утворення розгалуженої системи значень слів і співставлення значень

Особливості рухової сфери дітей зі значною втратою слуху. Особливості розвитку рухової сфери у глухих дітей обумовлені в основному трьома факторами:- функціональним порушенням фізіологічних систем;- відсутність слуху;- недостатнім розвитком мови. Це призводить до:- відставання розвитку життєвої функції легень через недостатній рівень розвитку мовлення;- відставання за основними антропометричними показниками;- дисгармонійного фізичного розвитку;- відставання у сприйманні відрізків часу й регулюванні тривалості власних рухів у часі.

Особливості рухової сфери дітей зі значною втратою слуху. Своєрідність моторики глухих дітей залежить від ступеня функціональної активності вестибулярного апарату. Це:- недостатньо точна координація та невпевненість рухів, нерівномірний розподіл зусиль, що помітно впливає на володіння руховими навичками;- уповільненість оволодіння руховими навичками;- труднощі зберігання статичної та динамічної рівноваги;- відносно низький рівень розвитку просторового орієнтування;- уповільнена швидкість виконання окремих рухів і всього темпу діяльності в цілому;- уповільнення рухових реакцій.

Види мови у житті нечуючої дитини. Словесна мова. Форми мовленняуснеписемнедактильне. Жестова мова