Календарне планування з розвитку мовлення 8 клас для дітей з ЗПР

Про матеріал
Календарне планування з розвитку мовлення 8 класу для дітей із затримкою психічного розвитку.
Перегляд файлу

Програма з корекційно-розвиткової роботи «Розвиток мовлення» для восьмих класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей із затримкою психічного розвитку

Усього: 35 (1 година на тиждень); І семестр 16 год.; ІІ семестр 19 год.

 

Зміст корекційно-розвиткової роботи

(реалізує вчитель-логопед і вчитель-дефектолог)

Очікувані результати корекційно-розвиткової роботи (учень /учениця)

1

2

МОДУЛЬ І. ЛІНГВОПСИХОЛОГІЧНІ ПЕРЕДУМОВИ МОВЛЕННЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА СПІЛКУВАННЯ

Розвиток немовленнєвих процесів.

Розвиток гностико-праксичних, сукцесивних та симультанних функцій, лінгвістичного мислення.

Розвиток мовленнєвих процесів.

Розвиток механізмів сукцесивного та симультанного аналізу, синтезу (програмування немовних і мовних дій, визначення послідовності в просторі, в часі, послідовності мовних одиниць), внутрішнього промовляння й здатності аналізувати та відтворювати короткий текст, звертати увагу на кількість слів у тексті.

Розвиток основних типів інтонаційних конструкцій речень і здатності визначати їх на слух у тексті та відтворювати репліки інтонаційних конструкцій з крапкою, знаком питання або оклику.

Розвиток здатності упродовж певного часу утримувати слова і словосполучення, необхідні для осмислення висловлювання, слухати, повторювати і поєднувати їх в

одне ціле на задану лексичну тему, осмислювати почуте, здійснювати   перекодування   сприйнятого   повідомлення,

Володіє гностико-праксичними навичками, навичками сукцесивного та симультанного аналізу, синтезу.

 

 

Володіє навичками внутрішнього промовляння й здатний аналізувати та відтворювати короткий текст, звертати увагу на кількість слів у тексті.

 

 

 

Володіє навичками аналізу та відтворення речення, сприймає на слух відому й нову інформацію та відтворює репліки інтонаційних конструкцій.

 

Користується навичками визначення логічного наголосу, поділу тексту на частини, розуміє логіку його змісту.

 

Користується навичками осмислення висловлювання, відтворює початок і кінець речення на задану лексичну


 

Зміст корекційно-розвиткової роботи

(реалізує вчитель-логопед і вчитель-дефектолог)

Очікувані результати корекційно-розвиткової роботи (учень /учениця)

1

2

трансформування почутого тексту у різні варіанти (перетворення і переказ тексту в минулому, теперішньому та майбутньому часі).

Розвиток механізму формування парадигматичних, синтагматичних та ієрархічних зв'язків у лексичній системі мови. Розвиток фонетичних, фонематичних, лексичних узагальнень, усвідомленого уміння аналізувати та синтезувати мовні одиниці з точки зору семантики, мовного оформлення і уміння співвідносити їх із графічним зразком. Розвиток взаємозв'язку фонематичної, морфологічної, синтаксичної, словотворчої складових мовлення та формування і автоматизації орфографічних навичок на фонетико-словотворчій основі (правопис коренів слів, префіксів та суфіксів), на морфолого-синтаксичній основі

(правопис закінчень).

тему, переказує готовий текст за простим і складним планами.

 

 

Володіє навичками та уміннями аналізу та синтезу мовних одиниць із точки зору семантики, мовного оформлення, співвіднесення їх із графічним зразком.

 

 

Володіє орфографічними навичками на фонетико- словотворчій основі (правопис коренів слів, префіксів і суфіксів) і морфолого-синтаксичній основі (правопис закінчень).

МОДУЛЬ IІ. УСНЕ ЗВ'ЯЗНЕ МОВЛЕННЯ

Вдосконалення фонематичного компонента мовлення. Закріплення норм  літературного  мовлення               у                            словах, реченнях,              тексті.              Закріплення              порядку              слів              у              реченні, логічного наголосу, правильного                            вживання слів, різних частин мови та правильного використання форм присудка та              підмета,                            що                            виражений                            словосполученням              або складноскороченим словом, а також мовного оформлення в цілому. Виконання фонетичного розбору вивчених частин

мови.

Володіє навичками фонематичного, звукобуквенного аналізу простих і складних слів у відповідності з програмою української мови.

 

 

Володіє навичками літературної вимови, правильно інтонує, робить логічний наголос у відповідності з програмою української мови.


 

Зміст корекційно-розвиткової роботи

(реалізує вчитель-логопед і вчитель-дефектолог)

Очікувані результати корекційно-розвиткової роботи (учень /учениця)

1

2

Адекватне сприймання і розуміння фактичного змісту, теми

 

та основної думки висловленої іншими людьми, які містять

 

аргументацію для підтвердження двох чи більше поглядів,

 

думок; прямо виражену спонукальну інформацію, розповіді,

 

лекції, повідомлення, телепередачі, текстів, що належать до

Володіє навичками аналізу тексту щодо його змісту,

стилів: розмовного, художнього, офіційно-ділового,

форми, авторського задуму та мовного оформлення.

публіцистичного, наукового; типів: розповідь, опис

 

(зокрема опис місцевості, пам’яток історії й культури),

 

роздум; жанрів мовлення (оповідання, стаття, повість, п’єса,

 

нарис, вірш, байка), різноманітні жанри фольклору.

 

Користування різновидами слухання: ознайомлювальним

Володіє навичками ознайомлювального, вивчального та

(розуміє загальний зміст повідомлення), вивчальним

критичного сприймання мовленнєвої інформації.

(усвідомлює всі елементи почутого й запам’ятовує їх,

 

розрізняє основну і другорядну інформацію), критичним

 

(творчо, критично формулює власні судження).

 

Вдосконалення граматичного компонента мовлення.

Закріплення правильного і точного вживання на письмі слів

 

Володіє навичками словозміни дієслів, дієприкметників,

різних частин мови, орфограм суфіксів іменника,

дієприслівників, прийменників, сполучників сурядності та

прикметника, числівника, прислівника, займенника, частки,

підрядності у простих і складних реченнях.

вигуку, а також префіксів і прийменників.

 

Практично вправлятися у морфемному, морфологічному

Володіє навичками морфемного і морфологічного аналізу

аналізі та розборі вивчених частин мови. Знаходження

простих і складних слів у відповідності з програмою

чужих і своїх помилок у тексах із використанням

української мови.

орфографічних алгоритмів. Правильно будувати двоскладні

 

та односкладні речення із сполучниками не лише, а й, як,

 


 

Зміст корекційно-розвиткової роботи

(реалізує вчитель-логопед і вчитель-дефектолог)

Очікувані результати корекційно-розвиткової роботи (учень /учениця)

1

2

так і та іншими видами словосполучень.

Вдосконалення лексичного компонента мовлення. Закріплення вживання простих, простих поширених речень. Диференціація поширених і непоширених однорідних членів речення. Встановлення смислових відношень між однорідними членами речення (єднальні, протиставні, розділові). Речення з кількома рядами однорідних членів, узагальнювальні слова в реченнях з однорідними членами.

Збагачення, уточнення і активізація словника у процесі читання текстів діалогічного і монологічного характеру, що належать до таких стилів: розмовного, художнього, наукового; типів: розповідь, опис (предметів, тварин), роздум; жанрів мовлення: оповідання, замітка, стаття, казка, легенда, переказ, пісня, вірш, загадка; прислів’я, приказки (об’єднані певною темою).

Вдосконалення зв’язного мовлення.

Діалогічне мовлення. Складення діалогів на основі телепередач, дібраних запитань за текстом, як обмін думками, повідомлення, відповідно до створеної в класі ситуації спілкування, пов’язаної із життєвим досвідом учнів, дискусійного характеру, розігрування його в різних стилях мовлення. Диференціація двоскладних й односкладних речень різних видів. Використання простих, неповних речень у діалозі, а також простих поширених.

Правильне    інтонування    речень.    Вживання    речень    із

Володіє навичками використання орфографічних алгоритмів у відповідності з програмою української мови.

 

Володіє навичками перекодування сприйнятого повідомлення й трансформування почутих речень у різні види усного мовлення.

 

 

Володіє навичками лексичного аналізу у відповідності з програмою української мови.

 

 

 

 

 

Володіє навичками відтворення діалогу відповідно до запропонованої ситуації (орієнтовно 8-10 реплік), 3находить і виправляє недоліки в змісті, будові й мовному оформленні висловлення.


 

Зміст корекційно-розвиткової роботи

(реалізує вчитель-логопед і вчитель-дефектолог)

Очікувані результати корекційно-розвиткової роботи (учень /учениця)

1

2

звертаннями, вставними словами (словосполученнями,

реченнями).

Монологічне мовлення. Перекази за складним планом, вибірковий переказ розповідного тексту з елементами опису пам'яток історії й культури в художньому стилі, стислий переказ тексту публіцистичного стилю (зокрема на основі прослуханих телепередач). Уживання в описах називних, простих, простих поширених речень.

Твір-опис місцевості (вулиці, села, міста) на основі особистих спостережень і вражень у художньому стилі. Твір-опис пам'яток історії й культури за картиною в публіцистичному стилі. Повідомлення на тему про мову, що потребує зіставлення й узагальнення матеріалу в науковому стилі.

 

 

Володіє навичками переказу (тривалість звучання художнього тексту 700-800 слів 7-8 хв., інших стилів обсягом 600-700 слів – 6-7 хв.) почутих або прочитаних текстів діалогічного і монологічного характеру, художнього й наукового стилів мовлення (обсягом 250-

300 слів) за самостійно складеним простим і складним планом.

Володіє навичками складання усних творів-описів місцевості, твір-опис пам'яток історії й культури за складним планом, обираючи стиль мовлення (розмовний, художній, науковий, публіцистичний, офіційно-діловий) і жанр мовлення (конспект прочитаного, тематичні

виписки, інтерв’ю, протокол, витяг із протоколу).

МОДУЛЬ IІІ. ПИСЕМНЕ ЗВ'ЯЗНЕ МОВЛЕННЯ

Корекція і розвиток письма на основі фонетичного принципу. Аналіз і коментування написання слів у процесі виконання практичних завдань: списування, словниковий диктант, слуховий диктант. Здійснення і закріплення фонематичного аналізу.

Корекція і розвиток письма на основі морфемного принципу. Аналіз і коментування тексту, виявлених орфограм   суфіксів   при   написанні   переказів   і   творів

простими реченнями. Здійснення і закріплення фонемного

Користується навичками фонематичного аналізу при списуванні, написанні словникового і слухового диктанту у відповідності з програмою української мови.

 

 

Користується навичками морфемного аналізу при написанні орфограм, префіксального, суфіксального, префіксально-суфіксального та безафіксного способів

словотворення.


 

Зміст корекційно-розвиткової роботи

(реалізує вчитель-логопед і вчитель-дефектолог)

Очікувані результати корекційно-розвиткової роботи (учень /учениця)

1

2

аналізу слів.

Корекція і розвиток письма на основі морфологічного принципу. Точне використання слів різних частин мови, підбір синонімів, антонімів, активне користування різними способами словотворення, виділення орфограм. Спостереження за використанням вивчених частин мови в ролі головного й залежного слова. Правильне використання форм присудка при підметі, вираженому словосполученням або складноскороченим словом з урахуванням завдання, композиції, мовних, стильових особливостей та авторського задуму, за самостійно складеним простим і складним планом. Здійснення і закріплення фонематичного аналізу слів.

Корекція і розвиток синтаксичного компонента мовлення.

Аналіз і коментування написання простого (односкладного), простого двоскладового речення. Диференціація головних і другорядних членів речення: підмет і присудок, способи вираження підмета та присудка. Аналіз узгодження головних членів у поширених і непоширених реченнях, порядок слів у реченні, логічний наголос. Диференціація однорідних членів речення (із сполучниковим, безсполучниковим і змішаним зв'язком). Вживання коми, між однорідними членами речення, двокрапки й тире при

узагальнювальних   словах   у   реченнях   із   однорідними

 

 

Користується навичками морфологічного аналізу при вживанні орфограм в різних частинах мови: іменниках, прикметниках, числівниках, займенниках, дієсловах, прислівниках, прийменниках, сполучниках, частках при словозміні й словотворенні.

 

 

 

 

 

 

 

Володіє навичками синтаксичного аналізу речення.

 

Користується навичками диференціації головних і другорядних членів речення та їх узгодженням.

 

Володіє навичками письма простих і складних речень.

 

Володіє навичками докладного письмового переказу за допомогою простих речень у відповідності з програмою

української мови.


 

Зміст корекційно-розвиткової роботи

(реалізує вчитель-логопед і вчитель-дефектолог)

Очікувані результати корекційно-розвиткової роботи (учень /учениця)

1

2

членами та розділових знаків при звертанні й вставних словах. Виконання синтаксичного розбору речення.

Корекція і розвиток зв’язного мовлення.

Речення. Аналіз і написання діалогу, що доповнює прочитаний текст відповідно до запропонованої теми, пов’язаної з характеристикою людей, інтерв’ю в публіцистичному стилі.

Текст. Аналіз і написання творів-описів місцевості (вулиці, села, міста), пам'яток історії й культури на основі особистих спостережень і вражень у художньому стилі, конспектів прочитаного науково-навчального тексту, тематичних виписок, ділових паперів (протокол, витяг із протоколу).

 

 

Користується навичками складання діалогу (для докладного переказу 200-250 слів, стислого – у півтора рази більше), помічає і виправляє свої помилки.

Володіє навичками складання творів- описів місцевості, особистих спостережень і вражень у художньому стилі, конспектів науково-навчального тексту, протоколу та витягу із протоколу, ділових паперів.

МОДУЛЬ ІV. ЧИТАЦЬКА (ЛІТЕРАТУРНА) ДІЯЛЬНІСТЬ

Читання мовчки. Аналіз прочитаних текстів (швидкість читання 130-240 слів за хв.), що належать до стилів: розмовного, художнього, офіційно-ділового, наукового, публіцистичного; типів: розповідь, опис (опис місцевості, пам’яток історії й культури), роздум; жанрів мовлення (оповідання, стаття, повість, п’єса, нарис, замітка, вірш, байка), різноманітних жанрів фольклору, стосовно змісту тексту, взаємозв’язку, послідовності його композиції. Охоплення нової інформації у тексті, визначення основного та другорядного в тексті, причиново-наслідкових зв’язків між явищами.

Робить короткі записи (план, тематичні виписки, конспект)

Володіє навичками читання (швидкість читання – 130-240 слів за хв.) незнайомих текстів чи різних стилів, типів і жанрів «про себе». Розуміє взаємозв’язок, послідовність, з’ясовує незрозумілі фрази, дає власні визначення, повністю охоплює нову інформацію, визначає основне й другорядне в тексті, встановлює причиново-наслідкові зв’язки між явищами.

Володіє навичками вивчального виду читання й відшукує потрібну інформацію, читає заголовки, назву, анотацію, початок, кінцівку, окремі фрагменти тексту та складає складний план прочитаного.


 

Зміст корекційно-розвиткової роботи

(реалізує вчитель-логопед і вчитель-дефектолог)

Очікувані результати корекційно-розвиткової роботи (учень /учениця)

1

2

у процесі читання.

Читання вголос. Аналіз прочитаних знайомих і незнайомих, художніх, наукових, публіцистичних, ділових текстів (швидкість читання – 80-120 слів за хв.), відповідно до орфоепічних та інтонаційних норм. Вираз за допомогою темпу, тембру, гучності читання особливостей змісту, стилю тексту, авторського задуму та постановка за допомогою вчителя запитань під час читання й пошук на них відповіді. Оцінювання прочитаного з погляду змісту,

форми, авторського задуму й мовного оформлення.

Розрізняє в тексті прямо виражену спонукальну інформацію, різноманітну аргументацію та складає план, робить виписки, конспекту процесі читання.

Володіє навичками читання вголос розмовного, наукового і художнього тексту, з достатньою швидкістю (80-120 слів за хв.), відповідно до орфоепічних та інтонаційних норм, Виражає за допомогою темпу, тембру, гучності читання особливості змісту, стилю тексту, авторського задуму.

МОДУЛЬ V. УСВІДОМЛЕНЕ СПІЛКУВАННЯ І КОМУНІКАТИВНА РЕГУЛЯЦІЯ

Міжсуб’єктне спілкування з Іншим у просторі соціуму.

Спілкування як співпраця і кооперація.

Планування і здійснення навчального співробітництва з учителем та однолітками (методи: складання завдання партнеру, відгук про роботу партнера).

Постановка питань та ініціативна співпраця в пошуку та зборі інформації (методи: парна робота з виконання роботи та пошуку інформації, групова робота зі створення проекту чи складання кросворду).

Врахування позиції партнера та вирішення конфліктів (методи: діалогове слухання; формулювання запитань для зворотного зв’язку; диспути, дискусії; завдання на розвиток діалогічного мовлення обговорення, розпитування,

переконання, запрошення).

 

Виявляє здатність до планування та навчального співробітництва з учителем та однолітками.

 

За прикладом дорослого чи іншої дитини виявляє здатність до формулювання питань.

Виявляє здатність до співпраці та збору інформації в процесі взаємодії.

 

Намагається враховувати позицію партнера та уникати конфліктів.

За умови виникнення конфлікту вміє є залагодити послуговуючись продуктивними стратегіями його врегулювання.


 

Зміст корекційно-розвиткової роботи

(реалізує вчитель-логопед і вчитель-дефектолог)

Очікувані результати корекційно-розвиткової роботи (учень /учениця)

1

2

Управління поведінкою партнера контроль, корекція, оцінка його дій (методи: діалогове слухання; формулювання запитань для зворотного зв’язку; диспути, дискусії; завдання на розвиток діалогічного мовлення – обговорення, розпитування, переконання, запрошення).

Розвиток вміння з достатньою повнотою і точністю висловлювати свої думки у відповідності до завдань та умов спілкування (методи: завдання на розвиток монологічного мовлення – розповідь, опис, пояснення).

Передача інформації і відображення предметного змісту

(методи: рольові ігри в рамках тренінгу, групові ігри).

Спілкування як рефлексія.

Особистісна рефлексія. Формування знань про свої вчинки й образи власного «Я» як індивідуальності з метою усвідомлення себе як суб’єкта спілкування.

Комунікативна рефлексія. Формування уявлень про внутрішній світ іншої людини і причини тих чи інших її вчинків. Організація комунікативної рефлексії, тобто надання собі, своїм способам і результатам взаємодії з оточуючими, об'єктивної оцінки.

Кооперативна рефлексія. Формування знань про рольову структуру та позиційну організацію колективної взаємодії.

 

 

За необхідності здійснює контроль, корекцію та оцінку дій партнера.

Здатний до формулювання й висловлення власної думки у контексті соціально-комунікативної ситуації.

 

Вміє передати інформацію та влучно відобразити при цьому предметний зміст.

 

 

 

Усвідомлює власне Я у різних іпостасях та розуміє конкретні вияви ставлення Іншого до себе.

Розуміє та інтерпретує вияви внутрішнього світу Іншого у спілкуванні.

У процесі взаємодії з Іншим здатний до виявів самоусвідомлення та самооцінювання.

Здатний до рольової взаємодії як носій певної ролі (покупець-продавець, вчитель-учень, керівник-підлеглий) у колективі.

У процесі колективної взаємодії усвідомлює себе як соціальну одиницю, яка виконує певні функції.

Внутрішньосуб’єктне спілкування у просторі «Я» через персоналізованого Іншого.

 


 

Зміст корекційно-розвиткової роботи

(реалізує вчитель-логопед і вчитель-дефектолог)

Очікувані результати корекційно-розвиткової роботи (учень /учениця)

1

2

Самоспілкування   та    спілкування   з    квазісуб’єктом

(героєм літературно-художнього твору).

Запис учнями своїх думок у письмовій формі. При цьому основною умовою розвитку особистості є занурення людини в своїй внутрішній світ, актуалізація свого життєвого досвіду, пробудження моральних почуттів, емоцій, думок, самоаналіз внутрішніх станів. Основне завдання незакінчені речення, в яких учень проектує поведінку іншої людини, свій власний спосіб дії, думки, почуття, що актуалізуються в подібній ситуації.

Написання листа самому собі, будь-якому персонажу, герою або автору улюбленого твору, значущому для учня.

Уявлення учнями себе в ключовій ситуації, описаній в літературно-художньому творі. Оскільки кожен уявляє собі те, що є актуальним у його житті, відбувається стимуляція не тільки роботи уяви, а й активізація життєвого досвіду учнів.

Організація імаготерапії через відтворення підлітками в уяві або в реальній поведінці бажаного образу свого «Я». Метод реалізації учнями в ролі автора реалізується через прийоми створення «своїх» творів і розповідей про «свого» улюбленого героя; казкотерапії, арт-терапії.

Арт-терапевтичні вправи: «Автопортрет», «Намалюй себе твариною»,«Я-ідеальний і Я-реальний», «Я в школі», «Я в

класі», «Малюнок родини»,«Я серед друзів».

 

Усвідомлює себе в процесі самоспілкування.

Здатний до ідентифікації з Іншим, у процесі якої виділяє особистісні риси, способи поведінки, особливості взаємин із ним.

Послуговується рефлексивним аналізом у ході якого виявляються причини тих чи інших якостей або скоєних вчинків, відбувається їх оцінка, потім йде процес перенесення цих характеристик на себе і здійснюється порівняння.

Виявляє у спілкуванні здатності до розуміння як особистісних властивостей іншої людини, так і власних рис і властивостей особистості.

 

 

 

Поступово в ході проведення імаготерапії бажаний образ стає звичним поведінковим стереотипом для учнів.


 

Зміст корекційно-розвиткової роботи

(реалізує вчитель-логопед і вчитель-дефектолог)

Очікувані результати корекційно-розвиткової роботи (учень /учениця)

1

2

Уявлення учнями себе одним із героїв літературно- художнього твору, намагатися відчути те, що відчуває герой в даний момент (запах трави, тепло багаття та ін.).

Запропонувати учням розповісти в усній або письмовій формі про свої відчуття і почуття і відповідно порівняти свої відчуття з відчуттями товаришів.

Парасоціальне та внутрішньосуб’єктне спілкування з Іншим у просторі культури.

Спілкування засобами медіа та з медіаперсоною. Розвиток спільного  (мережевого) мислення  засобами соціальних                            мереж,              що              сприяє              формуванню              здатностей критикувати                            і              змінювати              гіпотези,              знаходити                            помилки, перевіряти та спростовувати певні погляди та теорії.

Формування у соціальних мережах толерантності шляхом розширення горизонтів спілкування з індивідами з інших соціокультурних просторів.

Опанування децентрованих моделей взаємодії у соціальній мережі.

 

 

Проекти. Аналіз поширених рекламних роликів: разом знайдіть і розпізнайте в них ознаки залякування, перебільшення, обману, маніпуляцій.

Розвіювання   міфів   про   надзвичайну   красу,    ідеальну

Здатність до усвідомлення і довільної регуляції своїх почуттів, переживань і емоційних станів у процесі самоспілкування та взаємодії з Іншим.

 

Здатність до саморозкриття у спілкуванні, до змін моральної свідомості учнів.

 

 

Здатність до використання соціальних мереж із різною метою: критика та зміна гіпотез, знаходження помилок, перевірка та спростування поглядів.

 

Усвідомлює необхідність толерантного ставлення до людських відмінностей.

Виявляє толерантність у взаємодії з однолітками та дорослими.

Усвідомлює, що є інша точка зору.

Виявляє в поведінці терпиме ставлення до інших точок зору та вміє толерантно та обґрунтовано пояснити свою позицію.

Вміє розпізнавати в рекламі ознаки залякування, перебільшення, обману, маніпуляцій.

Розуміє штучність створення іміджу медіа-героїв. Виявляє здатність до розпізнання міфів щодо медіа-героїв.


 

Зміст корекційно-розвиткової роботи

(реалізує вчитель-логопед і вчитель-дефектолог)

Очікувані результати корекційно-розвиткової роботи (учень /учениця)

1

2

зовнішність і вічну молодість кінозірок, артистів та інших медіа-героїв.

Соціальна реклама. Пошук з дітьми в інтернеті та обговорення зразків соціальної реклами на різні теми: попередження куріння, вживання алкоголю, наркотичних речовин, безпечна поведінка на дорозі, запобігання насильству тощо.

Спілкування з соціокультурним Іншим.

Тематика текстів та висловлень. Письменники про українську мову. Роль народних традицій, вірувань, релігії, християнської моралі, свят, міфології, фольклорної творчості, художньої літератури у формуванні світогляду українців. Інший в архітектурних спорудах. Видатні українські архітектори. Традиційна родинна обрядовість.

 

Усвідомлення причин та прогноз протікання соціально- комунікативних ситуацій.

Розуміння ситуацій співпраці.

  1. Ситуація співпраці з однолітками з розподілом функцій. У цій ситуації відбувається перехід з позиції учня на позицію вчителя, який себе навчає самостійно чи з допомогою інших людей.
  2. Ситуація співпраці з дорослим з розподілом функцій. Зазначена ситуація відрізняється від попередньої тим, що

партнером учня виступає не одноліток, а дорослий.

Обізнаний з негативними наслідками куріння, вживання алкоголю, наркотичних речовин, безпечною поведінкою на дорозі, запобігання насильству тощо.

 

 

 

 

Усвідомлює, що Інший представлений у культурі. Реалізуючи комунікативний намір та мету послуговується текстами та              висловлюваннями,              що              виражають соціокультурного Іншого.

 

 

 

Учень виявляє здатність сформулювати питання, що допомагає віднайти інформацію, якої бракує для успішної дії, що є істотним показником його навчальної ініціативності.

 

Здатність учня виявляти ініціативу в ситуації невизначеного завдання: з допомогою питань отримувати інформацію, якої бракує.

Учень виявляє  у взаємодії з  однолітками схильність до


 

Зміст корекційно-розвиткової роботи

(реалізує вчитель-логопед і вчитель-дефектолог)

Очікувані результати корекційно-розвиткової роботи (учень /учениця)

1

2

  1. Ситуація взаємодії з однолітками без чіткого поділу функцій.
  2. Ситуація конфліктної взаємодії з однолітками.

Останні дві ситуації дозволяють виділити індивідуальні стилі співробітництва характерні для дітей: схильність до лідерства, підкорення, агресивність, індивідуалістичні тенденції.

Виокремлення конфліктно насиченого епізоду літературного твору, де герої знаходяться в ситуації міжособистісного конфлікту. Визначення конфліктних позицій, носіями яких виступають герої.

Розподіл ролей між учнями, виходячи з первинної діагностики рівня сформованості конфліктної позиції.

Організація ціннісно-смислової діяльності учнів з осмислення продуктивності і непродуктивності конфліктних позицій. Виділення та характеристика конфліктного зіткнення; аналіз емоційного стану; виявлення причини, що спонукала вступити в конфлікт; доведення зайнятої опонентом у суперечці позиції («агресор»,

«спостерігач», «відповідальний опонент»).

Розуміння і реалізація комунікативних актів, як складника соціально-комунікативних ситуацій.

Планування комунікативної ситуації, тобто здійснення проблемного аналізу комунікативної ситуації, врахування її

ресурсів і можливостей, що ведуть до реалізації намічених

лідерства, підкорення, агресивність, індивідуалістичні тенденції.

Усвідомлення і довільна регуляція своїх почуттів, переживань і емоційних станів у взаємодії.

Здатність до емоційної ідентифікації з будь-яким героєм літературно-художнього твору.

Здатність подивитися на себе з боку, скорегувати негативні вияви та сформувати позитивні уявлення про власні реальні якості суб’єкта спілкування.

Здатність до осмислення продуктивних стратегій в ситуації конфлікту.

Здатність до осмислення непродуктивних стратегій в ситуації конфлікту.

Здатність до обґрунтування за допомогою рефлексивного сприймання кращого стилю поведінки в даній ситуації.

Проживання ситуацій провокаційного вибору.

 

 

 

 

 

Здатність до планування комунікативної ситуації у зв’язку з досягненням цілей спілкування.


 

Зміст корекційно-розвиткової роботи

(реалізує вчитель-логопед і вчитель-дефектолог)

Очікувані результати корекційно-розвиткової роботи (учень /учениця)

1

2

цілей.

У відповідності з соціально-комунікативною ситуацією здатність до реалізації комунікативних актів у яких відбувається втілення комунікативної інтенції (наміру), мети, що надає висловлюванню конкретної спрямованості.

Комунікативні акти для надання інформації та взаємного поповнення знань: повідомлення, звістки, оголошення, інформування, поради, рекомендації, пропозиції.

Комунікативні акти для здійснення спрямованого впливу на співрозмовника: заохочення, покарання, прохання, закликання, навіювання, спонукання, стимулювання, переконання, колективне визнання.

Типи комунікативних реакцій у ситуаціях спілкування. Ознайомлення учнів із різними типами реакцій: когнітивними та афективними, конструктивними та деструктивними, спрямовані на зовнішні обставини чи на себе.

Цінності спілкування (міжсуб’єктного та внутрішньосуб’єктного ) з Іншим.

Цінність пізнання. Створення педагогічних умов, за яких підліток відчуває себе першовідкривачем знання, залучається до експериментальної діяльності, емоційно переживає процес пізнання. Формуючи цінність пізнання, слід враховувати психологічні особливості підлітків з ЗПР,

перш за все вибіркове ставлення до пізнавальної діяльності

 

 

Виражає комунікативний намір та мету для надання інформації та взаємного поповнення знань через висловлювання: повідомлення, звістки, оголошення, інформування, поради, рекомендації, пропозиції.

Виражає комунікативний намір та мету для здійснення спрямованого впливу на співрозмовника через висловлювання: заохочення, покарання, прохання, закликання, навіювання, спонукання, стимулювання, переконання, колективне визнання.

 

Здатність до осмислення продуктивних та непродуктивних реакцій в комунікативній ситуації.

Здатність до обґрунтування за допомогою рефлексивного сприймання кращого стилю поведінки в даній ситуації.

 

 

Здатність до осмислення цінностей пізнання.

У спілкуванні намагається виявляти цінності пізнання:

ініціативу і самостійність.


 

Зміст корекційно-розвиткової роботи

(реалізує вчитель-логопед і вчитель-дефектолог)

Очікувані результати корекційно-розвиткової роботи (учень /учениця)

1

2

та залежність від емоційних аспектів та процесу пізнання. Тому навчання має емоційно прийматися підлітком, викликати інтерес і позитивні емоції, а конкретні знання мають бути осмисленими та затребуваними в діяльності. У навчальній діяльності слід заохочувати цінності: ініціативу і самостійність.

Цінність Я. У навчальному закладі повинні бути створені умови для: пізнання учнями своїх індивідуальних характеристик; розвитку потреби у визнанні; виникнення інтересу до свого життя і прагнення перетворювати себе, перевтілювати та висловлювати себе; розвитку потреби втілювати в життя свій особистісний потенціал. Розвиток цінності Я передбачає включення підлітків із ЗПР у спортивно-змагальницьку, творчу та інтелектуальну діяльність у формі колективних загальношкільних заходів, класних вечорів, клубної діяльності. Важливим є формування цінностей – доброзичливості, зацікавленості, розуміння, асертивності, діалогу.

Цінність Іншого. В цінності Іншого необхідно розвивати критичність, одночасно створюючи умови для усвідомлення значущості іншої людини, прийняття її індивідуальності та усвідомлення причетності до вчинків навколишніх для взаєморозуміння в міжособистісній взаємодії. Дієвим фактором   вдосконалення   цінності   Іншого   є   «Школа

спілкування»,    що    проводиться    психологом    у    формі

 

 

 

 

 

 

 

Здатність до осмислення цінностей Я.

У спілкуванні намагається виявляти цінності Я: доброзичливість, зацікавленість, розуміння, асертивність, діалог.

 

 

 

 

 

 

 

 

Здатність до осмислення цінностей Іншого.

У спілкуванні намагається виявляти цінності Іншого:

дружбу, толерантність, повагу, довіру, взаєморозуміння, співчуття, співпереживання.


 

Зміст корекційно-розвиткової роботи

(реалізує вчитель-логопед і вчитель-дефектолог)

Очікувані результати корекційно-розвиткової роботи (учень /учениця)

1

2

соціально-психологічного тренінгу. Важливим є формування цінностей – дружби, толерантності, поваги, довіри, взаєморозуміння, співчуття, співпереживання.

Цінність суспільно-корисної діяльності. Суспільно- корисна діяльність є значущою для підлітків із ЗПР. Стимулювання соціальної активності реалізується шляхом організації різних форм соціально-значущої діяльності і цілеспрямованої участі підлітків у доступному перетворенні навколишнього світу. Варто приділити увагу присвоєнню цінностей суспільно-корисної діяльності взаємодії, співробітництва, співтворчості.

Цінність відповідальності. Навчання підлітків способам організації поведінки. Цілеспрямоване формування відповідальної поведінки шляхом прилучення до профілактичних заходів із подолання соціального інфантилізму, що передбачають вироблення низки важливих здібностей: приймати рішення і оцінювати їх наслідки, критично мислити, самовиражатися прийнятними способами, усвідомлено робити вибір та зважувати свої можливості. До цінностей відповідальності відносимо: духовність, свободу, любов, рішення, вибір.

Здійснення цілепокладання в спілкуванні, тобто присвоєння цінностей спілкування та втілення комунікативних цілей в ціннісній поведінці.

 

 

 

 

 

Здатність до осмислення цінностей суспільно-корисної діяльності.

У спілкуванні намагається виявляти цінності суспільно- корисної діяльності: взаємодію, співробітництво, співтворчість.

 

 

Здатність до осмислення цінностей відповідальності.

У спілкуванні намагається виявляти цінності відповідальності: духовність, свободу, любов, рішення, вибір.

 

docx
Пов’язані теми
Логопедія, Планування
Інкл
Додано
17 жовтня 2023
Переглядів
1034
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку