Презентація "Корисніукраїнські страви"

Українські страви

Українські страви. Мета: розширювати знання дітей про продукти харчування; збагачувати уявлення про користь певних продуктів харчування; уточнити правила здорового харчування; формувати уявлення про основні страви української кухні (борщ, куліш, узвар, вареники,пампушки) та про продукти, потрібні для їх приготування; поглиблювати знання про звичаї українців зустрічати гостей хлібом-сіллю на вишитому рушнику; навчати розуміти традиції та цінності свого народу; формувати бажання дізнаватися більше про історію виникнення певного продукту харчування; розвивати мовлення, логічне мислення, пам’ять, творчу уяву; виховувати бажання турбуватися про своє здоров’я, гостинність, товариськість. Попередня робота: ознайомлення з овочами та фруктами; дидактичні ігри з ними; ознайомлення з тим, як готуються українські; страви роз­глядання ілюстративних матеріалів; читання художніх творів з теми. Матеріал: хліб на рушнику,презентація «Українські страви»,плакат «Знайди і назви українську страву»,прислів'я і загадки про їжу і страви,чіпси і кетчуп,українські рушники і посуд,пампушки і борщ ,мнемотаблиці «Як готується борщ і вареники»Хід заняття. Діти ми отримали сьогодні запрошення в гості від бабусі НаталіВстала раненько бабуся Наталя. Солодко спить ще велика сім'я. Хутко смачненьких млинців напекла,Теплого всім молочка принесла.«Любі малята, швиденько вставайте,Личко умийте в дорогу рущайте». Біля бабусі ми сядемо близенько:«Дякуємо, бабцю ти наша рідненька!»Діти а чи знаєте ви що в гості треба йти з подарунками ? Що ж ми візьмемо з собою? Діти пропонують взяти чіпси,сухарики,газовану солодку воду. Бабуся зустрічає гостей і радо їх вітає,запрошує їх до кімнати з накритим столом. А чи знаєте ви ,діти,чому люди здавна вітаються. Вітаючись ми зичимо один одному здоров'я. Діти,подивіться скільки у мене смачних страв на столі, а чи знаєте ви як вони називаються. Зараз я вам розкажу про українські традиційні страви. Бабуся розповідає і демонструє презентацію «Українські страви»

Побачивши в руках дітей чіпси,сухарики,газовану воду бабуся здивувалася і запропонувала провести з дітьми досліди,щоб довести дітям що ці продукти шкідливі. Дослід з солодким газованим напоєм. На кожному столі стоїть пустий пластиковий стаканчик з лійкою,у якій є трохи вати, та стаканчик із солодкою газованою водою. Бабуся Наталя переливає воду через ватний фільтр. Що ми бачимо? (фільтр стає такого ж кольору, якою була вода.) Як гадаєте, чому це сталося? (припущення дітей). Хімічний барвник, який додають у солодку воду, пофарбував вату. Такий барвник може викликати нудоту, біль у животі або алергію. До того ж у ці напої додають і кислоту, ароматизатор, вуглекислий газ, що теж шкодять нашому здоров’ю. Ці шкідливі речовини ми не можемо побачити, але відчуваємо на смак. Тепер ви зрозуміли, чому не можна пити ці напої? Пийте краще узвар,фруктовий фреш Дослід з чипсами. На столах тарілочки з чіпсами та склянки з водою, паперові серветки. 1. Діти беруть серветку, притискають її до чіпсів. На серветці залишаються масні плями. Роблять висновок: чіпси обсмажені, жирні. При смаженні часточки їжі горять і утворюють речовини, які руйнують наш організм.2. У склянку з водою занурюють кілька чіпсів, перемішують ложечкою. Вода стала брудною від барвників. Роблять висновок: чіпси містять неприродні приправи, барвники, які шкодять нашому здоров'ю. - Діти, чи можна вживати чіпси? Тепер ви розумієте,що корисно вживати у їжу тільки корисні страви нашого народу Фізхвилинка Встаньте , діти, усміхніться,Землі рідній поклоніться.І до сонця дотягніться. Веретенцем покрутіться. Потанцюйте ,пострибайте,Рухи дружно повторяйте. Раз – присядьте, два – присядьте. До бабусі підбігайте. Діти,а чи спостерігали ви за тим,як ваші мама чи бабуся готують борщ чи вареники?

Я пропоную вам мнемо таблиці «Що спочатку,а що потім»А чи всі діти уважно слухали ,ми зараз перевіримо. Бабуся пропонує дітям завдання «Знайди і назви українську страву»Відповіді дітей. Бабуся пропонує назвати властивості страв,підібрати до назв прикметники. Дидактична гра «Скажи який,яка,які»Борщ……смачний,корисний,вітамінний,гарячий. Пампушка….. смачна,свіжа,пухка. Вареникі …. Свіжі,смачні,гарячі,добрі,маленькіУзвар….вітамінний,корисний,вітамінний,свіжий,прохолодний Послухайте ,будь ласка прислів’я та приказки про українські страви. Борщ та капуста – хата не пуста. Вареники-мученики: в окропі кипіли, велику муку терпіли. Добра паска, якщо при ній ковбаска. Калач приїсться, а хліб – ніколи. Без солі, без хліба — немає обіда. Борщ та каша — їжа наша. Де сало шкварчить, там людей кишить. Дешеве м'ясо — поганий борщ. Дома їж, що хочеш, а в гостях, що дадуть. Не гарна хата вуглами, а гарна пирогами.  Молодці,діти за ваші гарні відповіді я пригощу вас справжнім українським борщем і пампушками. Діти дякують бабусі за частування і прощаються.

Борщ найулюбленіший, готували з капустою, буряком, морк -вою, петрушкою (пастернаком), пізніше — з картоплею. У святкові чи недільні дні борщ варили на м'ясній юшці (із сви- ниною чи птицею), в будень — затовкували або засма жували салом із часником та цибулею. Для борщу звичайно заквашу -вали червоний городній буряк і використовували як його, так і квас. Для смаку додавали сироватку чи маслянку (рідину, яка залишалася після виготовлення сиру й масла), а в особливо урочисті дні забілювали сметаною. Гостроти борщу додавав червоний стручковий перець, особливо поширений на Півдні України. Борщ готували з квасолею (Середнє Подніпров'я, Полтавщина, Поділля), на Півдні додавали злегка підсмажене борошно, пшоняну або гречану кашу (затирали борщ), а на Полтавщині — галушки. Сало в Україні та багатьох інших країнах є частиною традиційної національної кухні. У минулі часи сало було дуже важливим елементом харчування завдяки своїй дуже високій харчовій цінності (770—870 ккал на 100 г), а також здатності зберіга -ти свої властивості протягом тривалого часу без охолоджен -ня. Для цього сало для тривалого зберігання засолюють. З сала витоплюють смалець та виробляють шкварки. Сьогодні, коли поширюється здорове харчування з невели -ким вмістом жирів, сало стає більше традиційною закускою на національному столі, ніж основною стравою.

Пампушка (пампух) — невелика булочка, кругла, пишна виготовлена із дріжджового тіста з житнього, пшеничного, гречаного чи змішаного пшенично-гречаного борошна, а також з солодкою начинкою, ягодами, маковою (або з варенням), посипані цукровою пудрою. Пампушки в Україні готували до свят(особливо на Різдво), у неділю, на поминальний обід (Полісся, Північне Поділля) до борщу чи юшки, часто затовкуючи їх часником, а житні пампушки й на щодень. Ю́шка (також юха)— рідка страва типу супу, бульйону. Юшкою називалися м'ясні, грибні й рибні відвари, які слугували основою для більшості рідких страв. Юшкою також називали відвари, вже заправлені картоплею, локшиною чи галушками. Таку ж назву мали овочеві й квасоляно-горохові супи. Супи, заправлені крупами, називалися, нарівні з крупниками, юшками з крупою. Найпопулярнішою була юшка з курятини з локшиною. На Середньому Подніпров'ї вона обов'язково входила до складу урочистих трапез. У наші дні ця назва залишилася переважно за відваром із риби чи грибів, за рештою ж варіантів дедалі активніше закріплюється назва суп.

Кулі́ш — страва української кухні, зварена з пшоняних круп. Куліш — за способом приготування схожий на крупник, але переважно з пшона. Куліш легко готувати в домашніх і польових умовах. Звідси й інша його назва — польова каша. Козаки щодня варили куліш під час військових походів. Після ліквідації Запорізького козацтва козаки розселилися на широкій території України, Росії. Рецепти козацької кухні передавалися з покоління в покоління, видозмінювалися, і сьогодні існує безліч варіантів приготування куліша. Кров'я́нка , кров'яна ковбаса, кашанка, кишка  — ковбаса з свинячих кишок, спеціально підготовлених та оброблених,начинених фаршем з гречаних чи рисових круп, свинячої крові, м'яса, сала, смальцю, замоченого в молоці пшеничного хліба, цибулі та приправ.

Варе́ники — українська національна страва[ у вигляді відвареного прісного тіста і начинки,  з картоплі, м'яса, грибів,овочів ,фруктів, ягід та сиру. Невеликі, трикутні чи заокруглені у формі півмісяця вироби з пше -ничного (в основному), житнього, гречаного  або ячмінного бездріжджового тіста, в яке загортається найрізноманітніша начинка: варена картопля, відварені гриби,квасоля,тушкована свіжа чи квашена капуста, бринза,ягоди(яблука,чорнослив,свіжі сливи, вишні,полуниці),солоний сир чи солодкий , повидло,  а також з комбінаціями: печінки й сала, картоплі й грибів, картоплі і сиру, капусти й грибів, квасолі й грибів; у гірських селах — бринза, змішана з картоплею, а на Поліссі — з товченою квасолею. Галушки́ — страва з вареного тіста у вигляді квадратиків або кульок. На відміну від вареників не мають начинки. Готують як окрему страву або варять суп з галушками. Галушки - типова для українців страва, їх готували майже щодня, здебільшого на вечерю. Ця страва була легкою у виконанні та надзвичайно поживною. Галушки поряд із борщем є певною мірою символом української національної кухніУ Галичині більш поширені палюшки — картопляні галушки, одна з найпопулярніших галицьких страв і сьогодні. Це — ті ж галушки, в які додають варену картоплю, ще можна додавати домашній сир.

Узва́р (взвар) — солодкий відвар, компот із сушених фруктів, що готувався напередодні церковних свят — Різдва і Хрещення — як обрядова страва. Назва походить від дієслова «заварити», тому що фрукти тільки доводяться до кипіння. Узвар можна не варити, а настоювати у великому термосі: підготовлені сухофрукти пересипають в термос, заливають окропом, кришку термоса закривають і настоюють. Узвари — найпоширеніша солодка страва в українській кухні. Їх готують із сушених фруктів — яблук, груш, вишень, родзинок, а також із свіжих фруктів і ягід. Основною вимогою при готуванні узварів з сушених фруктів є додержання послідовності закладання їх у каструлю під час варіння, враховуючи, що тривалість варіння фруктів до м'якості різна, а з перевареними фруктами узвар несмачний. Вергуни́ або хрусти́  — українські кондитерські вироби з бездріжджового тіста, куди входять борошно, масло, яйця, цукор і як обов'язкова добавка спирт (ром, коньяк, горілка) або, в крайньому разі, оцет (іноді разом з алкоголем). Як замінник масла, а частіше як додатковий компонент у вергуни додають трохи молочних продуктів — молока, сметани або вершків. Тісто для вергунів роблять круте, зазвичай у такому порядку: яйця розтирають з цукром, після цього додають масло (та/або інші молочні продукти), спиртні або ароматичні компоненти, і в цю масу поступово всипають борошно, замішуючи досить круте тісто.

Що спочатку, а що потім

Впізнай і назви