КОСМІЧНА ЧИСТОМОВКАВе – ве – ве - Там, де Сонечко живе,В’є – в’є – в’є - Всесвіт зорям гнізда в’є. Ині – ині – иін - Сонце в сонячній родиніИня – иня – иня - І матуся, й господиня.Ів – ів – ів - В Сонця стільки дітлахів – Нів – нів – нів - Дві дочки і шість синів. Ять – ять – ять - Діти в хаті не сидять, Ять – ять – ять - На усіх парах летять.
Посеред велетенського безмежного Всесвіту народилася маленька беззахисна Зірочка. Захоплено роздивлялася вона навкруги і бачила безліч інших зірок. Вони були дуже гарними і яскраво мерехтіли червоним, жовтим, білим сяйвом. Але найголовніше — у них були свої сузір’я — сім’ї. Маленька Зірочка відчувала себе такою самотньою і нікому не потрібною…
Минали світові роки. Зірочка все більше сумувала і від цього тьмяніла і тьмяніла.— Мені треба знайти своє сузір’я, інакше я просто згасну, — тихо промовила вона. Зірочка сіла в човник і попливла Молочним Шляхом. Дорогою їй зустрічалися різні сузір’я: ревів космічний Лев, намагався вдарити крилом Орел, вжалити Скорпіон, насміхалися Близнюки.
Ніхто не хотів прийняти її у свою зоряну сім’ю:— Навіщо нам у сузір’ї така маленька, негарна, неяскрава зоря? — зверхньо говорили вони. У розпачі кинулася Зірочка до сузір’я Великого Пса:— Хай краще він мене розірве. Не хочу більше терпіти самотності та образ!Але Великий Пес дуже зрадів, побачивши її. Він уже давно шукав собі подругу, яка підтримала б його у важку космічну хвилину.
Великий Пес зігрів Зірочку своєю турботою і любов’ю, — і вона засяяла так яскраво, як не сяяла жодна інша зоря! Усі космічні мешканці, пролітаючи повз сузір’я Великого Пса, захоплено вигукували:— Крихітко, ти — просто космос!І дали цій зірці назву Сіріус, що означає «блискуча». Ми, земляни, можемо бачити її із Землі неозброєним оком, бо вона — найяскравіша зірка небосхилу.