Кириченко В. А. Румунія після Другої світової війнитотальна розруха у виробничій та соціально-побутовій сферах;падіння промислового виробництва;нестача продовольства, предметів широкого вжитку;гострий дефіцит вугілля та нафтопродуктів;брак кваліфікованих кадрів;посилення впливу лівих сил;загострення боротьби за збереження монархії;загострення боротьби за владу. Найгостріші проблеми післявоєнної країни. Одна з вулиць Бухареста. 1945 р.
Кириченко В. А.відновлення державності та парламентаризму;вирішення долі монархії;подолання наслідків фашизації країни;відновлення та розвиток демократії;зміцнення молодої народної влади;відновлення промисловості, транспорту, зв'язку;відновлення сільськогосподарського виробництва;вирішення продовольчої проблеми та забезпечення населення товарами та послугами. Найважливіші завдання у перші повоєнні роки. Черга за продовольством. Бухарест. 1945 р. Румунія після Другої світової війни
Кириченко В. А. Румунія після Другої світової війни. Радикальні перетворення 1945 – 1946 рр.від фашистських елементів очищено державний аппарат;дозволено діяльність політичних партій та організацій, заборонених у роки фашизму;скасовано законодавство часів фашистської диктатури;націоналізація усієї великої та середньої промисловості, банків, транспорту та зв'язку;аграрна реформа, а фактично конфіскація великих земельних ділянок (понад 50 га); одержавлення кооперативних та малих приватних підприємств;поновлення демократичних прав і свобод громадян;державний контроль над промисловістю, банками, транспортом, зовнішньою і внутрішньою торгівлею. Реформування промисловості і сільського господарства викликали опір буржуазії та великих землевласників
Кириченко В. А. Прихід комуністів до владиу жовтні 1944 р. комуністи увійшли до складу коаліційного уряду Національно-демократичного фронту;24 лютого 1945 р. в Бухаресті пройшла багатотисячна демонстрація на підтримку комуністів; у березні 1945 р. комуністи увійшли до складу нового уряду та очолили провідні міністерства;у жовтні 1945 р. комуністи проголосили курс на “мирне переростання народно-демократичної революції у соціалістичну”; у листопаді 1946 р. комуністи перемогли на виборах у парламент;у липні 1947 р. прокомуністичний парламент домігся виключення представників інших партій з уряду;у грудні 1947 р. скасовано багатопартійність. Встановлення комуністичного ладу
Кириченко В. А.скасування приватної власності;націоналізація чи одержавлення засобів виробництва;індустріалізація і колективізація без урахування національних особливостей та з нерівномірним розвитком галузей;самоізоляція від західних країн і новітніх технологій та економічна залежність від Радянського Союзу;командно-адміністративна система управління господарством у найгірших її проявах, централізація та бюрократизація управління;державний контроль за господарською діяльністю;втрата у суспільстві засад демократії;обмеження демократичних прав і свобод громадян;всеохоплююча ідеологізація усіх сфер суспільного життя;тотальний контроль за свідомістю людей. Соціалістичні перетворення у 1950-ті рр. Курс на побудову соціалізму
У березні 1965 р. першим секретарем ЦК партії став Ніколає Чушеску. Вже через кілька років багатьом стало ясно, що під галасливими лозунгами захисту незалежності Румунії велася боротьба за утвердження диктатури компартії. Утвердження диктатури. Кириченко В. А. Ніколає Чаушеску, генеральний секретар ЦК Румунської комуністичної партії (1965-1989), президент Соціалістичної Республіки Румунії (1974-1989)
Кириченко В. А.утвердження диктатури комуністичної партії як диктатури особистої влади;створення потужного карального апарату та системи всеохоплюючого контролю за думками та діями людей; домінування догматичних підходів у вирішенні економічних питань;зростання зовнішнього боргу країни;посилення системи директивного керування державою;подальше зубожіння народу на фоні марнотратства сім’ї диктатора;насильницька асиміляція угорської національної меншини;клановий характер режиму;заперечення будь-яких змін як в управлінні країною, так і в житті країни взагалі. Режим особистої влади Чаушеску. Утвердження диктатури
16 грудня 1989 р. відбулися сутички між силами правопорядку й демонстрантами м. Тимішоаре. Виступ на захист священика переріс у протест людей проти режиму Чаушеску. Влада розстріляла демонстрацію;21 грудня 1989 р. організована владою у столиці демонстрація на захист Чаушеску переросла у народне повстання проти режиму. Влада кинула проти повсталих війська з танками;22 грудня 1989 р. диктатор та його дружина були арештовані, а 25 грудня за вироком військового трибуналу розстріляні;26 грудня 1989 р. створено уряд Фронту національного порятунку.хроніка подій. Кириченко В. А. Бухарест у період революційних подій. Грудень 1989 р. Революція 1989 р. і крах диктатури
Кириченко В. А. Заходи уряду Фронту національного порятункурозпуск усіх державних і політичних структур, які існували при диктатурі, у тому числі і компартії;були деполітизовані армія та правоохоронні органи;здійснено перехід до парламентської форми правління;створювалися місцеві органи самоуправління;проголошено про відмову від командно-адміністративних методів управління та перехід до ринкової економіки;Соціалістична Республіка Румунія перейменована у Румунію;покладено початок формуванню багатопартійності;відновлено демократичні права і свободи громадян;проголошено рівноправність національних меншин;почалася підготовка до здійснення аграрної реформи. На шляху до демократії
У країні почався економічний хаос, точилися суперечки щодо майбутнього державного устрою. Румунія тупцювала на місці, проводилися безсистемні та непослідовні економічні й політичні реформи. Було проведено “номенклатурну” приватизацію, почався розквіт корупції. Кириченко В. А. Від ейфорії до хаосу
Кириченко В. А. Еміль Константінеску{0505 E3 EF-67 EA-436 B-97 B2-0124 C06 EBD24}1989 - 1996Іон Ілієску1996 - 2000 Еміль Константінеску2000 - 2004Іон Ілієску2004 - 2014 Троян Бесескуз 2014 Клаус Йоганніс. Президенти РумуніїІон Ілієску Румунія на шляху демократизації…Троян Бесеску. Клаус Йоганніс
Уряди здійснювали економічні реформи, які базувалися на:швидкому переході до ринкової економіки;зміцненні фінансової системи;рівності усіх форм власності і умов їх розвитку;здійсненні приватизації;лібералізації цінової політики. Невідкладним завданням була нейтралізація впливу старої номенклатури, яка пробувала перешкоджати реформаторській діяльності нової влади.…та економічних реформ,.. Кириченко В. А.
…які не були ефективнимизастаріла виробнича база;низька продуктивність праці;слабкий розвиток приватного підприємництва;нестача державного фінансування та брак іноземних інвестицій;розбалансування економіки;саботаж місцевої влади та працівників середньої ланки підприємств;неефективність заходів влади по боротьбі з корупцією у всіх ешелонах влади. Причини повільних темпів та неефективності реформ. Кириченко В. А.
Кириченко В. А. Румунія у ХХІ ст. Dacia Duster виробляється у РумуніїРумунія — індустріально-аграрна країна. Після швидкого економічного зростання на початку 2000-х рр., Румунія має економіку, що переважно базується на послугах, і є експортером машин та електроенергії. Невирішеними залишаються ряд проблем:низький рівень демократії; високий рівень корупції державного апарату;важке економічне становище, що загострює соціальні проблеми.
Зовнішньополітичний курс Румунії є виважений і прогнозований, спрямований на участь у формуванні стабільної системи безпеки у Європі. При цьому залишалися не врегульованими деякі територіальні питання із сусідами - Україною, Болгарією та деякими південнослов’янськими країнами. Зберігається напруженість у відносинах з Угорщиною. Кириченко В. А. Румунія у зовнішньополітичних відносинах