Презентація краєзнавчого музею Скадовського аграрного фахового коледжу ХДАЕУ "Храм пам'яті душі"

Презентація “Храм пам’яті душі” – краєзнавчий музей Скадовського аграрного фахового коледжу. 2021 – 2022 навчальний рік.

краєзнавчий музей - основний елемент виховної роботи Краєзнавство є одним з найважливіших джерел розширення знань про рідний край, виховання любові до нього. Щоб полюбити свій край, треба його пізнати, вивчити. Знання своєї історії розширює знання і збагачує, допомагає любити свою Батьківщину. Заняття в краєзнавчому музейному гуртку дало можливість студентам ширше познайомитися з рідним краєм, історією і культурою, традиціями і звичаями. Така діяльність сприяє всебічному розвитку особистості та спрямована на удосконалення інтелектуального, духовного розвитку студентів. Краєзнавчий музей допомагає примножувати цінності культури, зберігати свою самобутність. Це можливо тільки тоді, коли кожен буде занурений в культуру свого народу, буде знати й пишатися його духовним потенціалом. На заняттях гуртка студенти примножують моральні якості: доброту, ввічливість, любов до Батьківщини, відданість, цілеспрямованість

“Храм пам’яті душі” – краєзнавчий музей навчального закладу

Фондова робота Формування фондової колекції Скадовського краєзнавчого музею почалося з 1970-х років. 17 грудня 2010 року пройшло відкриття та презентація краєзнавчого музею навчального закладу. Нині музейна колекція складається з більш ніж двох тисяч музейних предметів. Найбільш цінні експонати: «Книга перепису населення Херсонської губернії 1897 року», Атестат про освіту 1859 р., крісло С.Б. Скадовського, французький годинник ХІХ ст., прядка, гребні для вичісування льону, праски, коромисло тощо. Є колекція гільз часів Великої Вітчизняної війни. До найбільш цінних колекцій належать пам'ятки скіфської культури, речі часів Київської Русі. В експозиції можна побачити унікальні реліквії часів козацтва: клейноди, ядра, кулі, підкови, вузду, старовинні монети, якір. Найбільшою в кількісному відношенні є колекція фотодокументальних матеріалів. Вона включає документи, фотографії, негативи на склі та плівці, які охоплюють другу половину ХІХ–ХХІ ст. і відображають природу, історичні та культурні події, розвиток економіки міста і краю. Ордени, нагороди та пам'ятні медалі, нагрудні знаки, жетони, різноманітні значки ХІХ–ХХ ст. становлять фалеристичну колекцію музею. Значну частину колекції складають радянські військові та трудові ордени і медалі 1920-1990 рр.

Організаційна робота Організація роботи ради музею. Організація роботи творчої групи екскурсоводів музею. Затвердження і коригування плану музею на рік. Обговорення тем і підготовка оглядових та тематичних екскурсій по музею. Організація роботи музею з підготовки та участі у конкурсі відеофільмів «Кращий музей при навчальному закладі». Організація роботи по доповненню експозицій музею. Організація та планування роботи з фондами музею, листування з ветеранами Великої Вітчизняної війни . Планування роботи по зміцненню матеріально-технічної бази музею (придбання шафи для книг, реставрація виставкових вітрин). Підведення підсумків, нагородження кращих студентів, які брали активну участь у роботі краєзнавчого музею. Розробка і складання плану роботи музею на наступний рік.

Робота ради і активу музею Протягом усіх цих років основною рушійною силою розвитку музею були ентузіасти краєзнавчої роботи та їх актив. Спирається на свій актив музей і зараз. В першу чергу – це педагоги - ветерани, які не тільки діляться своїми спогадами, приносять в технікум документи, фотографії, але і допомагають редагувати книги, підказують, з ким поговорити, де знайти потрібний матеріал, беруть участь у підготовці та проведенні заходів в музеї. Найактивніші з них: директор технікуму Гончарський Іван Львович, Смолянюк Лілія Петрівна. Зараз у раді музею не тільки ветерани-педагоги, колишні випускники технікуму, але й батьки, викладачі, депутати, керівники установ та організацій. А також активні представники майже з усіх груп технікуму. Повний склад ради музею проводить свої засідання не рідше двох разів на рік по серйозним питанням. У проміжках працює малий склад ради, який засідає один раз на місяць. До нього входить: керівник музею Гончарський Іван Львович. Серед активу музею визначені ролі виконання обов’язків за секціями: експозиційна секція; пошукова секція; екскурсоводи; фондова секція.

Науково-дослідна робота Підготовка до науково-дослідницької діяльності і розробки тем: «Історичні постаті Херсонщини в боротьбі за національну ідею»; «Події на Сході України очима студентів»; «День народження Т.Г. Шевченка»; «Внесок моєї родини в літопис Великої Вітчизняної війни»; «Історія військової техніки часів Великої Вітчизняної війни»; «Православні свята України». Розробка планів заходів: День українського козацтва; Декламування віршів Т.Г. Шевченка; Зустріч з ветеранами; Технікум у вишиванках; Зустріч з священнослужителем. Проведення виставок: «Монети світу»; «Масляна»; «Котилася писанка»

Пошукова і просвітницька робота Організувати похід рідним краєм. Відвідати Скадовський краєзнавчий музей. Робота в архіві міста Херсона. Відправитися в археологічну експедицію кимерійського міста «Дикий Сад» м. Миколаїв. Проведення анкетування та опитування місцевих мешканців. Планується створення музейних історичних гуртків, клубів, наукових співтовариств. В музеї проводяться семінари з історії, народознавства, краєзнавства, української літератури, громадські зустрічі, тематичні та літературні вечори.

«Княжа доба» Привертають увагу глядачів експонати матеріальної культури прадавніх часів – знаряддя праці землеробів і скотарів, жіночі прикраси, все те, що так довго зберігали скіфські кургани. Важко представити, що вік глиняних горщиків, мисок, інших експонатів обчислюються століттями, а деякі тисячоліттями. Зокрема, вражає давниною скромний глечик, якому понад 2500 років. Це гордість музею – археологічна колекція періоду епохи бронзи.

«Козаччина» Експозиція знайомить з основними галузями і заняттями населення допоміжними видами господарської діяльності. Привертають увагу матеріали присвячені козацтву, «Козаків Січі» називали в народі «святими лицарями», їх оспівували в багатьох думах, піснях, легендах. В експозиції можна побачити унікальні реліквії часів козацтва: клейноди, ядра, кулі, підкови, вузду, старовинні монети, якір. Чорноморське козацтво (місто Скадовськ, сотник Хлусов В.В.) подарувала музею деякі предмети козацького побуту: Образ Покрова Богородиці – заступниці козаків, книгу «Гетьмани України», документи з історії козацтва, нагайку, шеврони. В центрі експозиції мапа села Антонівки 1848 року. Сільце Антонівка входила до складу Дніпровського повіту (на стенді карта Дніпровського повіту 1874 року).

В 1894 році власником с. Антонівка і землі став Сергій Балтазарович Скадовський – власник міста Скадовськ. В музеї зберігаються деякі речі з маєтку пана Скадовського: крісло, статуетка, посуд з фабрики Кузнецова. Експонуються документи ХІХ століття – оригінали. Наприклад, свідоцтво про Хрещення у Херсонській соборній Екатеринівській церкві 1874 р. Свідоцтво про здачу випускних іспитів та закінчення Моздокського місцевого училища за спеціальністю – вчитель церковно-приходський школи 1891рік. Документи першого загального перепису населення Російської імперії Херсонської області 1897 рік. Перший номер газети «Правда» 1912 р. Широко представленні знаряддя праці селянства, кустарних промислів. Плуг, сапа, за допомогою якою обробляли городні культури, серпи, коси, ціпи, що складаються з держака й прив’язаного до нього бійка, трийчак, ручний млинок – жорни. У повному складі теслярські саморобні інструменти. Предмети хатнього побуту: годинник з музичним дзвоном (ХІХ століття), рубель, веретено.

«Українське суспільство та Скадовський район напередодні Другої Світової війни» В 1921 році в колишній поміщицькій економії виник радгосп «Червона зірка» - один з перших на Херсонщині, загальною площею земельних угідь 6,9 тис. десятин. На стенді демонструється фотографія трактору (тракторний парк Скадовської машино-тракторної станції нараховував 95 тракторів, 38 комбайнів та іншу сільськогосподарську техніку). Повсякденне життя мешканців Антонівки представлена документами, фотографіями, на яких світлі обличчя селян, вони чесно трудилися на землі, в любові виховували дітей, привчали їх до праці, були моральним, духовним прикладом для них. Про мирне життя мешканців розповідають і експонати виставлені на стенді: знаряддя праці, предмети хатнього побуту та культури. Центральне місце експозиції займають документи Голодомору 30-х років ХХ століття в Україні. Страшні події Голодомору розкриті у Національній книзі пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні, Херсонській області, яскраво і об’єктивно про Голодомор розповідає статистична таблиця, документи обліку населення, довідка про першочергове харчування робітника, який виконував завдання понад планом (документи села Тягінка Херсонської області).

«Велика Вітчизняна війна» Експозиція розпочинається двома документами: план-мапа «Барбароса» (основний удар направлений на Україну –житницю СРСР), лозунг-заклик «Вітчизна – Мати кличе». Виставлені документи учасників війни: солдатські книжки, воєнні білети, листи з фронту. Листи-подяки Сталіна фронтовикам за бойові заслуги: Друщенку Петру, Хомову Дмитру, Негрі Семену, Кудревському, гвардії сержанту Колосаю дві подяки Сталіна: за звільнення Севастополя 10.05.1944 року, за звільнення Шауля 08.10.1944 року. Воєнний квиток рядової розвідниці Вихріст Єлени Григорівни, її бойові нагороди. У розділі вміщено документи, медалі, дослідницькі роботи, листи фронтовиків, спогади ветеранів, гільзи, каска солдата тощо. В стенді сейфі виставлені нагороди учасників війни, в тому числі генерала Угрюмова М.С., дивізія під його командуванням визволяла м. Скадовськ, Скадовський район. Експонується зброя загарбників – німецька, австрійська, італійська, румунська, угорська. Фашистські нагороди, у тому числі, залізний хрест, нагрудний знак «За боротьбу з партизанами», солдатський мішок 1938 року зі свастикою. Зібраний біографічний матеріал, який відображає життя, бойовий шлях фронтовиків, їх анкети і спогади, бойові фотографії і післявоєнні з мирного життя, які розміщено в альбомах «Мешканці Антонівки – учасники Великої Вітчизняної війни 1941-1945 р.р.» В центрі зала виставлена військова форма і деяка зброя часів громадянської та Другої світової війни. Остання композиція присвячена участі військовослужбовців України в миротворчій діяльності сумісно з військовослужбовцями інших країн.

«Відбудова і подальший економічний розвиток села Антонівка» У 1945 році за ініціативою Маршала Будьонного С.М., розпорядженням наркому радгоспів СРСР на базі радгоспу «Червона Зірка» створено підприємство конезавод. На стенді багато фото по яких видно наскільки дружно жили сільські люди: весілля, проводи до армії, відпочинок після роботи; старі і молоді чоловіки, жінки, діти. 1960 році кінзавод переформований в вівцерадгосп (потреба армії в конях скінчилася), потім в радгосп Скадовський-90, директором призначений Ткачук Василь Захарович. Тут представлена фотографія політичного діяча СРСР Хрущова М.С. під час перебування його в Скадовському районі з діловою метою. На стенді виставлені документи передовиків сільського господарства. Експозиція також включає знаряддя праці, побутові предмети, радіоприймачі, магнітофон, телевізор – все виробництво 50-60 років, особливе місце серед цих експонатів займає патефон у робочому стані довоєнного виробництва. Багато представлено нумізматики, вона нараховує біля 200 експонатів, що належать до різних історичних епох, різних країн.

«Історія технікуму» Представлено період від радгоспу - технікуму до Скадовського сільськогосподарського технікуму ДВНЗ «Херсонський державний аграрний університет», в статусі його підрозділу. На стенді фотографії перших керівників технікуму: Ткачук Василь Захарович – директор радгоспу-технікуму; Рябенький Валентин Григорович – заступник директора з навчально-виховної роботи; Бабанін Валентин Йосипович – заступник директора з виробничого навчання. В зв’язку з високими результатами навчально-виховної і практичної роботи колективу радгоспу-технікуму була довірена підготовка спеціалістів – агрономів, громадян зарубіжних країн. На стенді демонструються фотографії студентів з Лаосу, В’єтнаму, Сомалі. На стенді представлені документи того часу, фотографії: Наказ про створення першої приймальної комісії – 1966 рік. Наказ про перший випуск фахівців сільського господарства,1970 рік. Фото: будівництво навчального корпусу та навчальний корпус через 10 років, робота на тваринницькій фермі, прополювання буряків і рису, практичні заняття з землеробства на колекційно-дослідному полі (викладач Положій Г.С.), урок з математики (викладач Салюк А.П.), урок електротехніки (викладач Зима В.К.), урок фізкультури (викладач Таран Р.У.), етнографічний музей (зав. музеєм Смолянюк Л.П.), виступ естрадного оркестру (керівник, комсорг технікуму – Гончарський І.Л.). Демонструються дипломи інституту рису. Наприклад, Диплом «Лідер агропропромислового комплексу України 2009 рік».

«Скадовський технікум ДВНЗ «Херсонський державний аграрний університет»» Експозиція присвячена 50-річчю учбового закладу. Фотографії, документи висвітлюють зміни, які пройшов колектив за останні роки: наполеглива праця, яскравість свят, радість творчої думки і праці свідчать про це. Фотографії, документи розповідають про життя, будні і свята колективу. Представлені фото відомих випускників технікуму. Зокрема, футбольна команда технікуму, тренер, випускник технікуму, голова Антонівської сільської ради Мараховський Олександр Михайлович. Толстой Микола – майстер спорту з греблі та волейболу. Дудченко Анатолій – майстер спорту з боксу, чемпіон світу. Романенко Віталій – чемпіон Європи, олімпійський чемпіон з кульової стрільби. Друга частина стенду: Сагач Галина Михайлівна – професор, доктор педагогічних наук, академік трьох Міжнародних академій, автор більш ніж 300 публікацій. Лапето Г.Д. – актор Радянського кіно, на фотографії в ролі Мехліса в художньому фільмі «Війна». Керекилиця А.І. – завідуючий Скадовською філією Херсонгаз.

“Українська світлиця” Цей розділ представляє речі народного побуту. Зібрана велика колекція речей етнографічного характеру. Експонати унікальні. Відвідувачі знайомляться із зразками яскравої самобутньої народної творчості. Демонструються роботи народних майстрів. Значне місце серед багатьох інших експонатів посідає мистецтво вбрання. До 70-тих років ХІХ століття одяг переважно виготовлявся з тканини домашнього виробництва. В запасниках музею зберігаються і експонуються на свята художні тканини, вишивки, плахти, запаски, хустки, попередниці, рушники, рядна та інше. Святковий народний одяг орнаментований яскравіше, ніж буденний. Чудові зразки народної вишивки – рушники і сорочки. Особливо виділяються багатством орнаменту і способами виконання декоративні рушники призначені для прикрашення хат. Хатнє начиння демонструє високу майстерність, естетичність, духовність народу. Заключна частина «Української світлиці» - виставка гончарних виробів розташованих в пристінних шафах.

капличка Іоанна Хрестителя Духовною домінантною навчального закладу стала капличка Іоанна Хрестителя Української православної церкви, яка була посвячена в листопаді 2017 року благочинним Скадовського району протоієреєм Миколою гарно і дбайливо оформлена. Чарують, надихають ікони і образи обрамлені у вишиті рушники.