Презентація. "Культура і розвиток освіти в Україні"

Перший музей книги

1976 року в приміщеннях колиш- нього Онуфрієвського монастиря у Львові був відкритий музей за назвою Музей імені Івана Федорова, у якому було поховано українського першодрукаря. 1997 року музей одержав корпус бі- ля палацу Потоцьких.

Серед експонатів рукописні книги й стародруки

З 1978 року музей проводить міжнародну наукову конференцію по історії рукописної й стародрукова- ної книги – Федоровський семінар у Львові.

ПЕРЕД МУЗЕЄМ ВСТАНОВЛЕНИЙ ПАМ`ЯТНИК ПЕРШОДРУКАРЯМ-ЦЕ ТЕМАТИЧНА ТРИФІГУРНА КОМПОЗИЦІЯ “ ДРУКАР І ПІДМАЙСТРИ “

Діти на власні очі можуть побачити, як саме створювались перші книги.

Яка техніка при цьому використовувалась. Побачити перші друкарські верстати.

Вплив ідеології Відродження і Реформації знайшов відображення у розвитку літератури і книгодрукування. Винахід Й.Гуттенберга, перехід від папірусу і пергаменту до паперу у XV столітті були передумовами активного розвитку книжкової справи у Європі. Більшість книг, особливо наукових, в цей період друкувалися латиною.У кінці XV - на початку XVI століття перші книги церковнослов'янською мовою надруку- вали Швайпольт Фіоль у Кракові і Франциск Скорина у Празі. В Україні поштовх для роз- витку книгодрукарства дав Іван Федоров. Власне, Іван Федоров відновив занедбане книгодрукарство, який втік з Москви від переслідування реакційного духовенства.

ПЕРЕСОПНИЦЬКЕ ЄВАНГЕЛІЄ Пересопницьке Євангеліє — визначна рукописна пам'ятка староукраїнської літературної мови й мистецтва, переклад Євангелія так званою простою мовою, досить близькою до народної. Як свідчить приписка в рукопису, переклали євангеліє 1556-1561 син протопопа М.Василевич та архімандрит Пречистенського монастиря Григорій у с.Двірці й м.Пересопниці (тепер Рівненська обл.). Замовила книгу княгиня А.Заславська. Пересопницьке Євангеліє — розкішна книга, вагою 9 кг. 300 гр., писана пізнім уставом на пергаменті форматом 380 х 240 мм. Книга складається з 482 аркушів. Рукопис богато орнаментований, прикрашений високохудожніми кількакольоровими заставками й мініатюрами. За красою й богатством оформлення "П.Є." не має рівних собі серед українських рукописів.

Оксана Іваненко «Друкар книжок небачених» Тобі присвячую оцю нехитру повість про друкаря небачених книжок. Книжки – це наша праця, наша совість, Цілющої води живий струмок. Не знаю досі, де твоя могила, Чи ти в боях, чи в катівнях поліг, Та я робитиму, поки в руках є сила, Усе, що ти в своїм житті не встиг…