Особливості розвитку культури:засновано багато фондів, асоціацій, товариств, які прагнуть відродити національні культурні традиції.скасування цензурних заборонзвільнення від ідеологічних догм соціалістичного реалізму вільний доступ до здобутків світової культурної скарбницізрушення в галузі відродження історичної пам’ятіактивізація культурного життя в регіонахтворчий процес в українському мистецтві набув динаміки та нової якості
надання іншій мові статусу другої державної розширення прав однієї мови відбувається через утиски прав іншоїтобто національна мова функціонує не в усіх сферах суспільного життя. Приклади: спілкування в інтернеті, у царинах книговидання, цифрових технологій, бізнесу, масової культури25 квітня 2019 р. Верховна Рада ухвалила Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної».
2. Розвиток науки. Досягнення української науки пов’язані передусім із результатами діяльності Академії наук, яка в 1994 р. одержала статус національної. На початку 90-х рр. минулого століття Україна мала потужний науковий потенціал. У сфері науки й наукового обслуговування працювало 450 тис. осіб, налічувалося майже 1300 різноманітних наукових установ. Згідно з класифікацією ЮНЕСКО за науковим потенціалом Україна в середині 90-х рр. 20 ст. посідала сьоме місце у світі.
Утім, попри істотні втрати, фундаментальні науки й далі забезпечують високий рівень досліджень. Цікаві й перспективні розвідки ведуться в галузях енергетики, екології, геології, клітинної біології, генної інженерії, щодо широкого спектра фізико-хімічних проблем. Відбулися великі зрушення в гуманітарних науках. Учені-гуманітарії зробили вагомий внесок у державотворчий процес. Започатковано понад чотири десятки напрямів гуманітарних досліджень. Упродовж багатьох десятиліть провідні позиції у світовому електрозварюванні посідає Інститут електрозварювання ім. Є. Патона. Наукові розробки його колективу використовують в усіх сферах технічної діяльності людини - у відкритому космосі, на землі та під водою. Одна з останніх новацій - зварювання живих м’яких клітин під час проведення хірургічних операцій. Уже виконано близько 50 тис. таких операцій. Україна успадкувала від радянських часів розвинуте авіабудівництво. Вона й досі належить до п’ятірки країн, які забезпечують повний цикл у виготовленні літаків - від проектування до пуску. За 25 років незалежності створено 7 нових типів літаків, а 12 типів літаків модернізовано. На сьогодні літаки сімейства Ан експлуатуються у 78 країнах світу, авіаційні двигуни використовують на літальних апаратах у 105 країнах. Щоправда, досягнення, з огляду на потенціал авіаційної галузі, могли би бути значно більшими. Адже нагальною проблемою галузі залишається багаторічний дефіцит фінансових ресурсів для її розвитку та значне звуження потенційних ринків збуту. Це призвело до зниження науково-технічного і технологічного потенціалу авіаційної промисловості та її відставання від рівня розвинутих держав, а отже, відсутності достатнього портфеля замовлень на продукцію авіапідприємств, зокрема на літаки, як на внутрішньому, так і зовнішньому ринках. У травні 2018 р. Кабінет Міністрів України схвалив Стратегію відродження українського авіабудування на період до 2022 року. Мета Стратегії - відновити стабільний розвиток галузі авіабудування та забезпечити рентабельність високотехнологічного виробництва авіаційної техніки в Україні. Серед рішень, які пропонує Стратегія відродження українського авіабудування:оптимізація та модернізація виробництва літаків Ан;модернізація і виробництво вертольотів Мі;імпортозаміщення комплектуючих з РФ;структурне реформування підприємств галузі авіабудування. Унаслідок реалізації Стратегії очікується:розроблення нових зразків транспортних літаків, вертольотів, безпілотних літальних апаратів, а також модернізація вже наявних моделей пасажирських і транспортних літаків і вертольотів;підвищення якості виробництва авіаційної техніки до рівня найкращих світових аналогів, а також упровадження міжнародних систем сертифікації продукції;розширення взаємодії між державним і приватним секторами, створення сприятливих умов для залучення інвестицій в авіабудування. Програми ДП «Антонов» для ЗСУУкраїна співпрацює із США та іншими країнами в космічній сфері. Під керівництвом Державного космічного агентства України зусиллями багатьох інститутів НАН проводяться дослідження з освоєння космічного простору. У грудні 1997 р. на космодромі імені Джона Кеннеді (штат Флорида, США) приземлився шатл «Колумбія». У складі інтернаціонального екіпажу був і представник України космонавт Леонід Каденюк. Він здійснив космічний політ, який тривав 15 діб, та провів 10 наукових експериментів з космічної ботаніки, що їх підготували вчені Національної академії наук України. У листопаді 2018 р. із космодрому Куру у Французькій Гвіані здійснено пуск європейської ракети-носія легкого класу «Вега». Блок маршового двигуна ракети-носія розроблено Державним підприємством «Конструкторське бюро “Південне” імені М. К. Янгеля» та виготовлено Державним підприємством «Виробниче об’єднання “Південний машинобудівний завод” імені О. М. Макарова». Екіпаж космічного корабля «Колумбія» з Л. Каденюком (крайній праворуч)Оскільки від’їздять переважно молоді перспективні вчені, відбувається швидке старіння наукових кадрів. У радянські часи істотна частка наукових досліджень здійснювалася в інтересах військово-промислового комплексу. Тому скорочення бюджетних асигнувань спричинило масовий відтік наукових кадрів: упродовж перших семи років незалежності загальна чисельність працівників НАН України скоротилася на 45 %..
Наскрізні вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, уміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, здатність співпрацювати з іншими людьми.
4. Література Справжньою легендою української культури кінця 80-х - початку 90-х рр. стала діяльність літературного гурту «Бу-Ба-Бу» (Львів, 1985 р.):критика догми радянської ідеології та культури соцреалізму, виклик не лише літературному, а й політичному офіціозові. Романи Ю. Андруховича « Рекреації» (1992), «Московіада» (1993), «Перверзія» (1996) та Ю. Іздрика «Воццек & воццекургія» (1997)Ю. Андрухович. В. Неборак. О. Ірванц
Найпопулярнішим жанром літератури стала художня публіцистика (І. Дзюба, І. Драч, Р. Іваничук, Д. Павличко, Ю. Щербак, В. Яворівський та ін.)До читачів повернулися заборонені або замовчувані в попередні роки твори В. Винниченка, М. Зерова, М. Куліша, Є. Маланюка, Олександра Олеся, Є. Плужника, В. Стуса; Івана Багряного, Василя Барки, Олега Ольжича, Уласа Самчука, Олени Теліги та ін.
Справжнє піднесення українська література переживає нині. перший прозовий твір Ліни Костенко - роман «Записки українського самашедшого» (2011). роман С. Жадана «Ворошиловград» (2010), екранізований 2018 р. (фільм «Дике поле»)роман В. Шкляра «Чорний ворон» (2009), у якому відтворено одну зі сторінок нашої історії - боротьбу українських повстанців проти радянської влади у 1920-х рр.
5. Мистецтво. Розвивається українське образотворче мистецтво. Щодалі більше уваги привертають твори художників-концептуалістів. Помітне місце в їхній творчості посідає інсталяція - просторова композиція, яка сконструйована з різних матеріалів і побутових предметів.Іван Марчук. М. Мамсіков «Морський бій»А. Криволап “Кінь. Вечір.”