Презентація "Культура України наприкінці XVI - у першій половині XVII ст. Розвиток театру, музики, архітектури та образотворчого мистецтва"

Культура України наприкінці XVI - у першій половині XVII ст. Розвиток театру, музики, архітектури та образотворчого мистецтваІсторія України, 8 клас

ТЕАТР Наприкінці XVI — у першій половині XVII ст. на українських землях виник шкільний театр. У слов’яно-греко-латинських школах учнів навчали складати й виголошувати вірші та промови. Вчителі писали вірші у формі декламацій на світські й духовні теми, а учні виступали з ними у школах на різдвяні, великодні, зелені та інші свята, у церквах, під час урочистих зустрічей почесних гостей тощо. Виконавці виходили й декламували фрагменти твору, об’єднані спільною темою. Згодом декламувати твори стали у формі діалогу. У 30-х рр. XVI ст. у Львівській братській і Київській лаврській школах були започатковані шкільна драма і театр. Декламація - мистецтво виразного читання літературних творів, зокрема віршів. Шкільна драма - літературно-театральний твір, побудований у формі діалогу без авторської мови та призначений для сценічного виконання.Інтермедія - коротка сценка переважно гумористично-комедійного характеру, що виконувалася в перервах між актами основної вистави драми тощо. Вертеп - старовинний пересувний ляльковий театр, де виконувалися п'єси на релігійні та світські теми.

ТЕАТР У першій половині XVII ст. з’явилися перші містерії - духовні драми на біблійні сюжети. Так, у цей час на Волині або Галичині було створено «Слово про збурення (зруйнування) пекла». Містерії виконувалися на площах міст і містечок мандрівними акторами в дні церковних свят. Між діями містерії, а згодом шкільної драми розігрувалися інтермедії. У цих комедійних сценках із побутового життя значне місце посідала імпровізація, тобто виконання без попередньої підготовки. У XVII ст. в Україні значної популярності набув різдвяний ляльковий театр - вертеп. Вертепник мандрував зі спеціальною скринею, розділеною на два поверхи, із бічними дверцятами, через які «заводили» ляльок. На верхньому поверсі розігрували сцени, пов’язані з Різдвом, а на нижньому - казки, перекази, комедійні побутові сценки. Зростанню популярності вертепного театру сприяли учні Києво-Могилянського колегіуму, які ходили з вертепом людними місцями, домівками й виставами заробляли собі на життя.

ТЕАТР

МУЗИКАВідображенням високого рівня духовної культури українського народу були досягнення в музичному мистецтві. У пісенній творчості, як і в попередні століття, були поширені обрядові, ліричні, жартівливі, епічні, танцювальні пісні. В епічному жанрі виник ряд таких глибоко драматичних пісень про набіги татар. Своєрідними пісенними розповідями про найважливіші події стають історичні пісні. Великої майстерності досяг партесний (багатоголосий) спів без нот та музичного супроводу. Співу за нотами навчали досвідчені музиканти й диригенти церковних хорів. Виникли нові жанри світської музики. На основі віршової поезії складалися канти - церковні й світські пісні для триголосого ансамблю або хору. Розвивалася також сольна пісня із супроводом. Розвиток жанру інструментальної музики пов’язаний із музичними цехами на зразок ремісничих, які існували в деяких містах. Формувалася народна професійна музика. Розвитку музичного мистецтва сприяли також козацькі військові музÛки. Вони грали під час походів, святкувань перемоги, різноманітних урочистостей.

Серед інструментів найчастіше використовувалися сурми, труби, котли, кобзи, торбани. Козацькі музики виконували марші, танцювальну музику (гопак, козачок) і ліричні наспіви. МУЗИКАЖалійка. Кобза. Ліра. Цитра. Бандура

АРХІТЕКТУРАІз початком XVII ст. в українській архітектурі все виразніше застосовувалися елементи європейського стилю бароко, які в районах Середнього Подніпров’я поєднувалися з місцевими традиціями. У результаті цього створювалися умови для виникнення своєрідного архітектурного стилю, який називають козацьким (або українським) бароко. Пам’ятками тогочасної церковної мурованої архітектури є собор Мовчанського монастиря в Путивлі (перша половина XVII ст.), Покровська церква в Сулимівці (1622 - 1629 рр.), церква Миколи Притиска в Києві (1631 р.), П’ятницька церква у Львові (1644 р.). Церква Параскеви у с. Радруж. Церква Воздвиження у м. Дрогобич. Покровська церква у с. Сулимівка

АРХІТЕКТУРАУ першій половині XVII ст. в Україні, як і раніше, будувалося багато оборонних споруд. На межі XVI - XVII ст. змінився їх зовнішній вигляд. Замість стінових замків почали споруджувати розкішні магнатські палаци, оточені бастіонами. Найцікавішими зразками поєднання в одне ціле палацу й бастіонних укріплень, збудованими у цей період, вважаються замки в Збаражі та Підгірцях. Нові риси з’являються також у містобудуванні. Будівничі Бродів, Станіслава, Полонного намагалися поєднати характерну для попередніх часів шахову сітку розташування вулиць із бастіонними укріпленнями. Бароко - напрямок у європейському мистецтві кінця XVI - середини XVII ст., для якого характерні святково-монументальні ансамблі, театральні та музичні постанови, живопис, скульптура, що відрізняються грандіозністю та пишністю. Козацьке (українське) бароко - назва архітектурного стилю, що був поширений на українських землях у XVII - XVIII ст. Виник унаслідок поєднання місцевих архітектурних традицій та європейського бароко. Бастіон - старовинне укріплення у вигляді бойової споруди (форту) на розі фортечного муру.

АРХІТЕКТУРАУ першій половині XVII ст. за підтримки польської влади в Україні споруджуються католицькі храми. Визначною архітектурною пам’яткою того часу є костьол бернардинів у Львові, споруджений у 1600 - 1630 рр. Із появою єзуїтів у Львові пов’язане спорудження в 1610 - 1630 рр. костьолу єзуїтів - першого в місті храму в стилі раннього бароко. Цікавими архітектурними пам’ятками тогочасного Львова є каплиці Боїмів та Кампіанів - усипальні багатих купецьких родин. Їхні стіни мають багате архітектурне оздоблення, прикрашені різьбленими декоративними композиціями, виконаними в стилі бароко. Костел бернардинів у ЛьвовіКостел єзуїтів у Львові

АРХІТЕКТУРАЦерква Миколи Притиска у КиєвіЦерква Параскеви П'ятниці у ЛьвовіКаплиця Кампіанів у ЛьвовіКаплиця Боїмів у Львові

ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВОУ першій половині XVII ст. в українському образотворчому мистецтві тривав поступальний розвиток тих жанрів, які сформувалися в попередній період. Основними його видами залишалися настінні розписи та іконопис. Майже повністю збереглися до наших днів розписи, виконані напередодні 1620 р. на стінах церкви Святого Духа в селі Потелич. До цього часу збереглися розписи церкви Воздвиження в Дрогобичі. Їхньою особливістю є поєднання біблійних сюжетів та декоративних орнаментів із місцевих квітів - барвінку, волошок тощо. Зображення Божої Матері. Фрагмент розпису церкви Воздвиження в Дрогобичі. Близько 1636 р. Портрет Варвари Лангиш. Художник – М. Петрахнович, 1635р. Фрагмент розпису церкви Духа Святого у с. Потеличі. 1620 р.

ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВОУ цей період удосконалюється техніка різьблення на камені та дереві. В орнаментах переважають рослинні мотиви. Так, поширені в орнаментах зображення виноградної лози і грон у християнстві відомі як символ віри. Пам’ятками портретного різьблення того часу є надгробкові портрети. Подальший розвиток мистецтва гравюри пов’язаний із поширенням його світського жанру. Перші світські гравюри з’явилися в 1622 р. як ілюстрації до «Віршів на жалісний погреб... гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного» К. Саковича. Видатним гравером був майстер Ілля, який від 1636 р. працював у Києві й виконав гравюри до «Требника» П. Могили й «Печерського патерика».

В українському живописі провідне місце посідає жанр портрета. Пам’яток портретного живопису Наддніпрянщини цього часу майже не збереглося. Створити уявлення про його розвиток у першій половині XVII ст. дозволяють портрети майстрів львівської школи. Пензлю Миколи Петрахновича приписують портрет доньки львівського купця Варвари Лангиш, що вважається найпривабливішим жіночим образом тогочасного українського живопису. Відомий живописець Федір Сенькович є автором портретів української та польської знаті - львівського старости Станіслава Мнішека та підканцлера Томаса Замойського. ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВОПортрет Івана Даниловича, 1620 р. Ф. Сенькович. Портрет Криштофа Збаразького, 1623 р. Невідомий художник

ВИСНОВКИВ українському театральному мистецтві першої половини XVII ст. розвивалися жанри декламації, драми, містерії, інтермедії, лялькового театру - вертепу. У музиці набули розвитку жанри партесного (багатоголосого) співу, канта, сольної пісні із супроводом, інструментальної музики. В архітектурі був започаткований стиль козацького (українського) бароко. Новим типом оборонних споруд замість фортець і замків стали палаци з бастіонними укріпленнями. В українському образотворчому мистецтві першої половини XVII ст. розвиваються жанри настінного розпису, іконопису, різьблення, графіки та портрета.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯОпрацювати параграф підручника 15, с. 94 – 100. Закінчити складати таблицю «Розвиток української культури в першій половині XVII ст.»