Презентація "Культура України в роки Другої світової війни"

Історія України, 10 клас Вчитель – Пушняк Олена Анатоліївна КУЛЬТУРА УКРАЇНИ В РОКИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ

ВСЕ ДЛЯ ФРОНТУ - ВСЕ ДЛЯ ПЕРЕМОГИ!

ВЕЛИКЕ ВИПРОБУВАННЯ Війна стала великим випробуванням для української науки і культури. Вона руйнувала історичне надбання народу, завдала великої шкоди історичним пам’яткам, освіті, науці, мистецтву. Зруйнований радянськими диверсантами Успенський собор Києво-Печерської лаври Приміщення музею Шевченка у Каневі, перетворене нацистами у концтабір Руїни Запорізького міського театру

ОСВІТА ЗА ЧАСІВ ОКУПАЦІЇ ведення нових предметів: Закон Божий; історія України; німецька мова. з 1942 р. – запровадження обов'язкової чотирирічної школи; в обласних центрах – платні гімназії (програма середньої школи). Свідоцтво про закінчення народної школи. Харків, 1943 р.

запровадження обов'язкового навчання дітей з 7 років; збільшення чисельності шкіл; проблема з вчительськими кадрами; відкриття 113 вищих навчальних закладів. ОСВІТА ПІСЛЯ ВИЗВОЛЕННЯ Діти за шкільною партою, 1943 р. Педагогічний колектив. Більшість вчителів не мали вищої освіти

ЕВАКУАЦІЯ НАВЧАЛЬНИХ І НАУКОВИХ УСТАНОВ Перебування Академії Наук УРСР – м. Уфа, осінь 1941 р. (з червня 1943 року АН УРСР і провідні науково-дослідні установи України переведено з Уфи до Москви) Робоче засідання Президії АН УРСР під головуванням Президента АН УРСР академіка АН УРСР А.А. Богомольця. Київ,1941 р.

17 жовтня 1941 р. утворено Науково-технічний комітет сприяння обороні - структура при Академії Наук УРСР; очолив президент Академії Наук – Олександр Богомолець. Олександр Богомолець НАУКОВА ДІЯЛЬНІСТЬ

Фізико-технічний інститут прилади для авіації, радіолокації і пеленгації Інститут чорної металургії випробування артилерійських систем Кирило Синельников – з 1942 р. Очолює Фізико-технічний інститут і його діяльність повністю переключає на потреби радянського «уранового проекту» Максим Луговцов – керівник Інституту чорної металургії в 1939-1952 рр. НАУКОВА ДІЯЛЬНІСТЬ

Іван Францевич Зот Некрасов Микола Доброхотов Провідні вчені Інституту чорної металургії Перебуваючи на Уралі, академік АН УРСР М. Доброхотов розробив технологію виплавки броньованих сталей.

Інститут електрозварювання новий метод дугового зварювання під флюсом; використання при спаюванні корпусів танків Т-34. Євген Патон – керівник Інституту електрозварювання Патон Євген Оскарович з моделлю танка Т-34 НАУКОВА ДІЯЛЬНІСТЬ

Інститут клінічної фізіології сироватка для лікування ран; 1943 р. - виготовлено більше 3 млн. доз препарату. Олександр Богомолець – керівник Інституту клінічної фізіології О.Богомолець за роботою НАУКОВА ДІЯЛЬНІСТЬ

Інститут біохімії препарат для згортання крові Олександр Палладін – керівник Інституту біохімії Академік АН УРСР А.В. Палладін в лабораторії Уфимського вітамінного заводу під час перебування АН в евакуації. Уфа, 1942 р. НАУКОВА ДІЯЛЬНІСТЬ

Група працівників клінічної медицини дослідження інфекцій ран (сепсису); вдосконалення системи лікування (зменшення смертності ) поранених Микола Стражеско - консультант евакуаційних госпіталів, керівник дослідженнями в Центральному госпіталі Радянської армії Пам'ятник Стражеско встановлений у 1978р. біля Науково-дослідного інституту кардіології, де діє музей М.Д. Стражеско НАУКОВА ДІЯЛЬНІСТЬ

Український інститут хвороб ока операції на роговиці ока Володимир Філатов – керівник Інституту хвороб ока Академік АН УРСР В.П. Філатов, директор Українського науково-дослідного інституту очних хвороб і тканинної терапії в робочому кабінеті. Одеса, 1946 р. НАУКОВА ДІЯЛЬНІСТЬ

Інститут історії України підготовлено та видано «Нариси історії України» Інститут мови та літератури видано «Нариси історії української літератури» Микола Петровський – голова Інституту історії України в 1942-1947 рр. Будинок у Києві, де містився Інститут мови та літератури у 1930–1959 рр. НАУКОВА ДІЯЛЬНІСТЬ

ДОЛЯ УКРАЇНСЬКИХ ВЧЕНИХ Не вдалося уникнути арешту і концтабору конструктору ракетної і космічної техніки академіку Сергію Корольову. Під час війни він займався проблемами оснащення бойових літаків реактивним прискорювачем на рідкому паливі Історики Олександр Оглоблин та Наталія Полонська-Василенко залишилися в окупованому Києві, а в 1943 р. емігрували на Захід Професор Львівського університету, Петро Франко та голова Народних Зборів Західної України, академік Кирило Студинський, примусово вивезені зі Львова, загинули у 1941 р. за нез’ясованих обставин Академік Агатангел Кримський, один із засновників вітчизняної Академії наук, помер під час евакуації

ВНЕСОК ЛІТЕРАТУРИ В ПЕРЕМОГУ Письменники - добровольці Андрій Головко; Іван Ле; Семен Скляренко; Леонід Первомайський; Яків Качура; Юрій Збанацький; Микола Бажан Звернення ЦК КП(б)У до населення окупованих районів Харківської області. Із фондів Національного музею історії України в Другій світовій війні Поет М. Рильський і кінорежисер О.Довженко на визволеній від нацистів території,1943 р.

ЗМІ ПІД НІМЕЦЬКОЮ ОКУПАЦІЄЮ 1941 - 1943 рр., м. Харків Газета «Нова Україна» В газеті публіковували свої статті Аркадій Любченко, Іван Багряний, Юрій Шевельов Газета «Українське слово», яка виходила в Києві і з якою співпрацювала О.Теліга Олена Теліга видавала у Києві журнал «Літаври»

ОЛЕКСАНДР ДОВЖЕНКО Діяльність: військовий кореспондент газет “Крассная армия” і “Известия”; літературні твори: «Мати» «Ніч перед боєм» фільми: «Битва за нашу радянську Україну»(1943); «Перемога на Правобережній Україні»(1945 ); «Україна в огні» (кіноповість, 1943 р.) – критика з боку Сталіна. Український кінорежисер і письменник, полковник Олександр Довженко 1943–1945 рр.

Література Основні твори: “ Клятва”, “Данило Галицький”. Микола Бажан В нас клятва єдина і воля єдина, Єдиний в нас клич і порив: Ніколи, ніколи не буде Вкраїна Рабою німецьких катів.

Основні твори: поема «Похорон друга»; “Йдемо на бій”; “Перемагать і жить”. Павло Тичина “Я єсть народ, якого Правди сила Ніким звойована ще не була. Яка біда мене, яка чума косила – А сила знову розцвіла! Щоб жить – ні в кого права не питаюсь. Щоб жить – я всі кайдани розірву. Я стверджуюсь, я утверждаюсь, Бо я живу”. ЛІТЕРАТУРА

ЛІТЕРАТУРА Основні твори: “Слово про рідну матір”, “Світла зброя”; поема «Жага» Максим Рильський М.Рильський та О.Довженко на фронті. 1943 р.

Основні твори: «Україно моя», «До бою вставайте!» «Битва» Андрій Малишко Хата, де пройшло дитинство поета (Обухів, вул. Андрія Малишка), нині музей-садиба ЛІТЕРАТУРА

Основні твори: збірка «В годину гніву»», збірка «Під гул кривавий» «Любіть Україну» (1944 р.) Володимир Сосюра ЛІТЕРАТУРА

Основні твори: «Земля батьків». В 1945 р.був кореспондентом на Нюрнберзькому процесі Юрій Яновський Пам'ятна дошка на будинку Роліт у Києві, де жив і працював Ю.Яновський ЛІТЕРАТУРА

Основні твори: «Люба»; «Шевченко»; «Мої листи» (військові оповідання) Іван Ле ЛІТЕРАТУРА

Основні твори: «Зенітка» Остап Вишня (Павло Губенко) Остап Вишня і Максим Рильський любили разом полювати ЛІТЕРАТУРА

Основні твори: «Сад Гетсиманський»; «Тигролови»; поема «Гуляй-поле». Іван Багряний Меморіальна дошка письменнику, встановлена на будинку колишнього Охтирського театру, де працював Іван Багряний ЛІТЕРАТУРА

Основні твори: збірки «На чужині», «Дороговказ», «О краю мій». Олена Теліга Пам'ятник Олені Телізі у Києві. 22 лютого 1942 р. її було розстріляно в Бабиному Яру. В камері, де вона перебувала перед розстрілом, знайшли напис, зроблений її рукою: "Тут сиділа і звідти йде на розстріл Олена Теліга". Зверху було викарбувано стилізований під меч тризуб ЛІТЕРАТУРА

ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО Василь Касіян Основні твори: серія «Гнів Шевченка – зброя перемоги» (1942-1943 pp.) - 8 плакатів за текстами творів Т.Г.Шевченка. Плакат «В бій, слов’ яни!»

Василь Касіян. З серії "Гнів Шевченка - зброя перемоги", 1943 р. ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО

В. Касіян, із серії "Гнів Шевченка - зброя перемоги", 1942 р., плакат ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО

В. Касіян, із серії "Гнів Шевченка - зброя перемоги", 1942 р., плакат ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО

Валентин Литвиненко. Плакат «Україна вільна» (1944) В. Корецький. «Воїн Червоної Армії, врятуй!». Плакат. 1942 р. ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО

Тетяна Яблонська «Ворог наближається», 1945 р. ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО

Ніл Хасевич Повстанський графік Діяльність: працював в редакції журналу «До зброї»; автор ескізів всіх нагород УПА і УГВР; ілюстрував журнали УПА «Хрін» і «Український перець». Логотип-"шапка" одного з повстанських видань, виготовлений Нілом Хасевичем ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО

Класична гравюра Хасевича: повстанець топче радянський і нацистський прапори «Графіка в бункерах УПА» ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО

Проекти нагород Української Повстанської армії, пропоновані Нілом Хасевичем ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО

Бофони-облігації ("повстанські гроші") добровільної позики населення на потреби УПА. Архів ЦДВР Портрет Жені (Євгенії Юхимюк – "Марти"). Олівець. 1945 р. Із альбому "Графіка в бункерах УПА" ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО

КІНОМИСТЕЦТВО Олександр Довженко. “Україна в огні” Кіноповість “Україна в огні” – це твір про страждання українців у роки фашистської окупації. Олександр Довженко задумав написати його ще в перші дні війни. Написав порівняно швидко. І за нею зняв кінофільм, сподіваючись на визнання. Але сталося протилежне: і кінофільм, і повість були розкритиковані, засуджені і заборонені. Фільм взагалі не вийшов на екрани, а кіноповість була вперше опублікована вже після смерті письменника. Написав я “Україну в огні” з огненним болем у серці і палким стражданням за Україну, що перебувала в німецьких лапах, з болючим жалем і страхом за її долю. Олександр Довженко.

Київська і Одеська кіностудії: “ Олександр Пархоменко”; “ Як гартувалася сталь”; “ Партизани в степах України”. Леонід Луков – режисер фільму «Олександр Пархоменко» Ігор Савченко – режисер фільму «Партизани в степах України» Постер до фільму «Як гартувалася сталь» КІНОМИСТЕЦТВО

Фільм “Райдуга (1943) за мотивами повісті Ванди Василевської; Державна премія СРСР (1946) КІНОМИСТЕЦТВО Марк Донской Картина була відзначена Головним призом асоціації кінокритиків США та Вищої премією газети Daily News за кращий іноземний фільм в американському прокаті 1944 року, а також призом Національної ради кіноглядачів США

МУЗИЧНЕ МИСТЕЦТВО Юлій Мейтус Основні твори: опери: «Гайдамаки»; «Абадан»; «Лейла і Меджнун». поема «Шляхами слави»; «Партизанська сюїта». Будинок у Кропивницькому, де народився композитор

Костянтин Данькевич В 1941-1944 рр. - евакуйований у Тбілісі, де керував ансамблем пісні і танцю військ НКВС Закавказзя. Автор оперети - «Золоті ключі», Другої симфонії, музики для хору без супроводу «До Червоної армії». Меморіальна дошка К.Данькевичу по вулиці Пушкінській, 21 у Києві МУЗИЧНЕ МИСТЕЦТВО

ТЕАТРАЛЬНЕ МИСТЕЦТВО Павло Вірський - художній керівник Ансамблю червоноармійської пісні і танцю Південно-Західного фронту Зоя Гайдай -солістка Київського театру опери та балету. Лауреат Сталінської премії 1941 року

У роки воєнного лихоліття значних втрат зазнала і українська культура – і від бойових дій, які інтенсивно велися на території УРСР. І від цілеспрямованих широкомасштабних грабіжницьких дій окупантів. Ані тяжкі роки війни, ані величезні втрати не припинили культурний розвиток України. Інтелектуальна міць українського народу, його культура і мистецтво не лише вижили, а й продовжували бути активним чинником антифашистського опору. Культура народу в умовах війни надійно служила його самозбереженню, утвердженню гуманістичних ідеалів, стала гострою зброєю у боротьбі проти людиноненависницької ідеології нацизму.