Презентація "Леся Українка. "Contra spem spero!"

«Contra spem spero!»Символічність, романтичні образи, образотворчий прийом контрасту

«Contra spem spero» – чи не найвідоміший вірш Лесі Українки. Він утверджує життєвий оптимізм і відкидає тугу у читача. Лірична героїня, яку дослідники часто ототожнюють із авторкою, намагається радіти життю і закликає цінувати кожну мить.

Історія написання. Вірш «Contra spem spero» Лесі Українки входить до збірки «На крилах пісень». Вперше у цій збірці був надрукований у 1893 році. Для київського видання «На крилах пісень» Леся Українка скоротила твір на дві строфи. Безпосереднім поштовхом до написання твору був один із важких періодів загострення хвороби поетеси, яку вона жартома називала «сізіфовим каменем». Так, у листі до брата Михайла від 18 травня 1890 року Леся скаржилася: «Любий Миша! Resurrexl! (Я воскресла!) От і знов беруся здіймати „сізіфовий камінь“ до гори!.. Позволь мені при сій нагоді навести тобі цитату з мого нового безнадійно-надійного вірша… Моє оце двомісячне лежання у липких кайданах було зовсім надаремнісінько, отак-таки зовсім надаремно! А прибиток хіба тільки той, що тепер знову ходжу на двох милицях, що болять ноги в ступнях..».

Літературний паспорт. Літературний рід: лірика. Вид лірики: медитативна/філософська лірика Жанр: вірш. Художній напрям, стиль: модернізм, неоромантизм. Провідний мотив: заперечення тужливих настроїв, протиприродних молодості, оптимізм людини за будь-яких життєвих ситуацій. Тема вірша: роздуми про негаразди у житті та сподівання на краще. Головна ідея: є підняття духу та надії на те, що після чорної життєвої смуги буде біла. Вона запевняє, що якщо вірити у добро, коли навіть немає віри, світ змінюється на краще і всі негаразди легше пережити, коли знайти останню краплю надії. Віршовий розмір: тристопний анапест, перехресне римування

Художні засобиепітети: хмари осінні, весна золота, молодії літа, думи сумні, вбогім сумнім перелозі, барвисті квітки, сльози гіркі, кора льодовая, кора міцна, весела весна, гора крута крем’яная, камінь важкий, вага страшна, пісня весела, довга нічка, зірка провідна;метафори: владарка темних ночей;звертання: гетьте, думи, ви хмари осінні! ; геть, думи сумні!

Лірична героїня. Ліричним героєм є сам автор. Головним – людина, яка хоче жити щасливо і намагається закрити очі на усі нещастя, які звалилися їй на плечі. У творі ліричного героя можна утотожнити з Лесею Українкою.

Лірична героїня: Змучена хворобою. Сильна духом. Спрямована на боротьбу. Незламна. Вольова. Готова йти до перемоги. Сповнена мрій і сподівань.

Алюзія (натяк) в поезіїМіф про Сізіфа, який намагався закотити на гору важкий камінь. (Фразеологізм “сізіфова праця” безплідна, важка, нескінченна, а то й зовсім непотрібна праця.) У поезії лірична героїня утверджує думку, що за будь-яких життєвих обставин не можна складати крил, треба доклалати зусиль і йти до своєї мети.

Домашнє завдання. Вивчити вірш «Contra spem spero!» напам’ять.