Презентація "Лікарські рослини"

Таврійський навчально- реабілітаційний центр Жабська Г. С. 2020

 Обрядове значення квітів, застосування їх у народній медицині (чорнобривці, мак, нагідки, любисток, мальви, півонії, лілії...)

З давніх-давен наші пращури жили у тісному зв’язку із природою, любили її, шанували все суще на Землі. Із самого раннього віку вчили дітей дбати про все, що їх оточувало - звірів і птахів, дерева і квіти, землю і воду. Вірили тоді, що живі істоти як і люди, мають душу, спілкуються між собою, навіть можуть дати слушну пораду людині та навіть допомогти в біді. Як наслідок, багато легенд і переказів, казок та пісень складено про рослини і тварини, що і нині є живими символами України: чорнобривці, мак, нагідки, любисток, мальви, півонії, лілії... Сьогодні на уроці ми спробуємо детально ознайомитись з особливостями цих рослин.

ЧорнобривціПахощі чорнобривців з давніх-давен заспокоювали українців після тяжкої виснаженої праці, сприяли розвиткові чоловічої сили, через що хлопчиків традиційно купали у воді з пелюстками чорнобривців. Тому і прикрашали вони українські подвір'я упродовж багатьох століть і нині не втрачають своєї магічної чарівності. Чорнобривці - юнацька краса, символізують рідну домівку, рідний край

Легенда. Легенда: жила колись в одному селі сім’я. Звичайні, трудящі люди. Сталася в них радісна подія — народилася трійня, три сини-соколи. Такі в них були карі очі, як мед гречаний, такі чорні брови, такі схожі між собою, що рідні, не змовляючись назвали їх Чорнобривцями, хоч кожен мав своє ім’я. Коли підросли, то виявилось, що і таланти у них однакові і різні водночас: один був золотар, другий гончар — керамік, третій різьбяр дерева-кістки-pora. На всю країну стали славні хлопці, звідусюди приїздили до них подивитись на їх майстерність, придбати бодай одну річ, яка кому до вподоби

Мак Хоча й каже народна мудрість; "Сім літ мак не родив, а голоду не було", проте шкода, що зникає давня традиція. Мак вплітають у віночки дівчата, вишивають на сорочках та рушниках. Мак — найдревніша рослина. Про цю чудову рослину в Україні існує багато легенд.

Мак. Важливим оберегом житла є мак. Його насінням, освяченим на свято Маковея, обсипають садибу, людей і худобу. Мак вважається добрим лікарським засобом від безсоння, виразки шлунку. Традиційні коржі з маком люблять усі. Хоча й каже народна мудрість; "Сім літ мак не родив, а голоду не було", проте шкода, що зникає давня традиція. Мак вплітають у віночки дівчата, вишивають на сорочках та рушниках. Мак — найдревніша рослина. Про цю чудову рослину в Україні існує багато легенд.

Нагідки. Наші предки вважали, що нагідки передбачають зміну погоди. Якщо нігтики не відчиняються рано вранці, це зазначає погану і штормову погоду. Календула міцно асоціюється з сонцем через свій яскраво жовтий і золотий колір і символізує пристрасть і творчість. Вона стимулює творчу сторону людини і робить його більш творчим і натхненним у житті. Квіти календули використовують, щоб зробити жовту фарбу для тканини. В українців часто нагідки були символом туги і навіть розпачі. Добрий засіб від безсоння. З цією метою квіти рослини добавляли дітям у купіль, клали під голову, давали пити з молоком. Щоб вивести веснянки, пропонували мазь зі смажених на сметані нагідок. На Гуцульщині напар квітів давали замість чаю хворим дітям, купали новонароджених, «аби були ладні», мили голову, коли боліла, лікували очні захворювання, рани, виразки та ін.

Використання в медициніЦя рослина не тільки декоративна, а ще й корисна. Наприклад, за допомогою настою з чорнобривців можна вберегти урожай ягід від шкідників, і до речі, такий ефективний засіб є цілком екологічно безпечним. Наші пращури про користь яскравих чорнобривців дізналися ще дуже давно. Сьогодні слава цих простих, але дуже корисних квітів поступово починає відроджуватися. Запах чорнобривців досить специфічний, але це не заважає квітці заспокоювати нервову систему і лікувати від стресів. Настої з квітів - прекрасні пото - і сечогінні засоби . Народна медицина рекомендує спробувати лікування чорнобривцями людям, що страждають від проблем з підшлунковою залозою. Додавши кілька квіточок в чайну заварку, можна отримати справжній цілющий напій. Такий чай допоможе зміцнити імунітет і побороти простудні та вірусні захворювання. Чорнобривці можна і потрібно додавати в їжу людям із захворюваннями шлунково-кишкового тракту. Квіти нормалізують травлення і приведуть в порядок загальне самопочуття. Квіти відновлюють шкіру після ран та опіків; лікують стоматит і ангіну; нормалізують стан судин. Свіжовичавлений сік чорнобривців допомагає позбутися від хворобливих відчуттів, набряку та свербежу після укусів комах.

Любисток

Любисток («люби-зілє», «люби мене») – на кожному подвір’ї обов’язково можна було його зустріти, тому й був це: оберіг хати, обійстя, ланів та садів, повіток, криниць, річок, сіножатей, гаїв та дібров; символ любові, злагоди, «чар-зілля на любов». «Купати в любистку» - будуть дівчата любити, як у тій пісні: Чи ти в любистку купався, Що так мені сподобався? Любисток має особливу чарівну силу, коли зібраний під Купала. Дівчата носили траву під пахвою, вважаючи, що так вони швидше сподобаються юнакам. У купальській пісні розповідається, як «Івана» порубали «на капустоньку» за те, що він перейшов дівчатам дорогу, і посіяли його «в трьох городцях», і виросли «три зіллєчка»: барвінок, васильок і любисток: Зелененький барвіночок На віночки для дівочок; Василечек для запаху; Любисточок для любощів. Любисток, напої, настої та відвари з нього зажили великої популярності в народі. Настоєм умивалися, щоб лице було чистим, білим. Він «фіксує» увагу хлопця на звабі дівчини, її цноті, вірності та відданості.

Мальва

Чи не найбільш поширеною і улюбленою в Україні здавна вважали рожу рожеву, або мальву. Прийшла до нас мальва з Південної Азії. Ця рослина має понад півтори тисячі видів. Високі стебла, густо вкриті яскравими ніжними квітками та великими лапатими листками, живою стіною закривають майже кожну сільську хату. Безліч відтінків: від білого, рожевого до червоного й багряного, створює дивовижну веселку навколо оселі. Назва мальва - латинського походження. Назва рожа - пізнішого походження, вірогідно, запозичена з німецької мови. В Україні цю квітку ще називають калачиками за формою плодів, схожих на калачі. Мальви в Україні ростуть і в дикому стані, в лісах, лісосмугах, на узбіччях доріг. Вони мають білий або блідо-рожевий колір, іноді використовуються як кормові рослини. Відваром дикої мальви лікують бронхіти, кашлі, роблять примочки. З культурних мальв темного кольору робили природні барвники.

Півонія

За красою своєї великої яскраво забарвленої квітки і витонченого різьбленого листя півонія – одна з найдивовижніших рослин наших садів. У минулому, коли в багатих панських маєтках на опорядження квітників звертали особливу увагу, півонія, зимуючи в ґрунті впродовж багатьох років, сягала значного розміру, щорічно даруючи численні розкішні квіти. У півонії прекрасне все – ефектні, часто дуже запашні квіти, різноманіття їх форм і широка палітра забарвлення, а ще декоративний кущ з красиво різьбленим листям. Вона гарна і весною, коли тільки з’являються червоні стріли паростків, і після квітування до самісінької глибокої осені, коли її густо усипаний листям кущ стає не лише окрасою саду, а й прекрасним плотом для квітучих рослин

Легенда Існує стародавня грецька легенда, котра пов’язана з ім’ям учня давньогрецького лікаря Ескулапа – Пеона, який за допомогою цієї рослини здійснив дивовижне зцілення володаря підземного царства Плутона від рани, нанесеної Геркулесом. Чудове зцілення викликало у вчителя таку заздрість, що він наказав таємно умертвити Пеона. Плутон же в знак вдячності не дав йому загинути, перетворивши на прекрасну квітку – півонію. Ще в давнину півонія славилася своїми чудодійними властивостями і вважалася одним із чудес творіння. Мовою квітів у східних народів півонія означає «сором’язливість», звідси, очевидно, і вислів: «вона спалахнула, мов півонія» – про дівчину, яка почервоніла. У народній медицині найбільш популярні два види півонії — лікарська та Маріїн корінь. Наші предки півонію застосовували проти головного болю, епілепсії, нічних жахів. А в східній медицині півонію й досі вживають для лікування хворої печінки та як кровоспинний засіб. Застосовували її і як відхаркувальний, сечогінний і болетамувальний засіб. Корені посилюють також перистальтику кишок, діють протиспастично при кашлюку, астмі, зменшують біль при подагрі. Застосовують гарячий настій — пів чайної ложки подрібне­ного кореня на склянку (посилена доза) або дві (слабша доза) окропу (добова доза).