Презентація" Липа серцелиста"

Підготувала вчитель початкових класів Урсуляк Ж.М. Липа серцелиста Презентація

Липа серцелиста Липа серцелиста (tilia cordata); родина Липових (ТІІіасеае); При згадці про липу відразу виникає образ старої липової алеї у парку, посадженої сто чи двісті років тому. Липа — листопадне дерево, досягає висоти 25, рідко — 45 м. Для неї характерний великий діаметр стовбура — 2-3, інколи до 5 м. Кора молодої липи сіро-бура, на старих стовбурах темна, глибоко розтріскується. Крона дерева — куляста, циліндрична чи пірамідальна, густо вкрита листям. Листки чергові, дворядні, великі, округлосерцеподібні чи широкояйцеподібні, зубчасті, черешкові. Квітки двостатеві, білі чи жовтуваті, духмяні. Зібрані у щиткоподібні суцвіття. Цвітуть зазвичай у липні. Плід — горішок.

Це дерево живе довго: деякі особини доживають до віку 1200-1300 років, а в середньому — 300-400 років. Липа серцелиста утворює майже чисті липові ліси на західному схилі Уральських гір та у лісостеповій зоні Європейської частини Росії. Інші види липи (амурська, маньчжурська, сибірська) зростають у відповідних географічних регіонах. В Україні, крім липи серцелистої, яка є найпоширенішим видом і трапляється по всій території у лісах та чагарниках, ростуть такі види: липа кавказька (T. begoniifolia) — у горах Криму; липа пухнаста (71 tomentosa) -у широколистяних лісах та серед чагарників в Одеській області й Закарпатті; липа широколиста (Т. platyphyllos) — у мішаних і широколистяних лісах Західної України. Усі види липи широко використовуються в озелененні міст — вирощуються в садах та парках, ботанічних садах і мають ті ж властивості, що й липа серцелиста.

Хімічний склад Хімічний склад. Квітки липи містять ефірну олію (0,05%), глікозиди гесперидин і тиліацин, кумарин фраксин, сапоніни, дубильні речовини, слиз, каротин, аскорбінову кислоту, цукри та інші сполуки.

Липа Дерево з чорним, ледь зморщеним стовбуром і міцними товстими гілками. Зимою на гілках липи можна знайти плоди – маленькі, круглі горішки з одним крильцем.

Фармакологічні властивості і використання Приготовлені з липового цвіту галенові препарати підвищують потовиділення і діурез, активізують виділення шлункового соку, збільшують секрецію і поліпшують відтік жовчі, виявляють протизапальну та м'яку заспокійливу дію. Настій з липового цвіту (Infusum florum Tiliae) застосовують при гарячкових і простудних захворюваннях (грип, катар бронхів), запаленні нирок і сечового міхура та при підвищеному нервовому збудженні у хворих молодшого і похилого віку. В народній медицині липовий цвіт використовують при непритомності, головному болі, істерії та епілепсії, а також при кашлі, болях у шлунку й кишкових коліках. Місцево настій липового цвіту використовують для полоскання при запаленнях слизової оболонки рота і дихальних шляхів (стоматит, гінгівіт, ангіна, ларингіт), а у вигляді припарок і примочок — при опіках, виразках, запаленні гемороїдальних вузлів, ревматичних і подагричних болях у суглобах. При нервових захворюваннях приймають ванни з липового цвіту. Липовий цвіт входить до складу потогінних чаїв і чаїв для полоскання горла, до складу сумішей, якими лікують хвороби шлунка, печінки, кишок, нирок і сечового міхура, нирковокам'яну хворобу, запальні захворювання жіночих статевих органів та ін. Розім'яті до консистенції тіста бруньки липи прикладають до опіків, на гемороїдальні вузли і абсцеси, використовують для компресів при маститі й подагрі. Порошком з плодів спиняють кровотечі з носа (в лежачому положенні) і з ран. Плоди липи їстівні, за смаком подібні до горіхів. З бруньок і молодих зморщених листочків готують весняні вітамінні салати.

Застосування липового цвіту в народній медицині У народній медицині настій липового цвіту використовують для лікування головного болю, істерії; допомагає він і при епілепсії, а також кашлі, шлункових і кишкових болях. Зовнішньо настій липових суцвіть використовують для полоскань при стоматиті, гінгівіті, ангіні, ларингіті, а у вигляді примочок і припарок — при набряках, шкірних виразках, запаленні гемороїдальних вузлів, ревматизмі та подагрі. Крім того, цей засіб застосовують при запальних захворюваннях жіночих статевих органів. Для полегшення стану хворих при нервових недугах приймають ванни з липового цвіту. Суцвіття липи входять до складу потогінних і сечогінних чаїв, зборів для лікування захворювань шлунка, кишечнику, печінки, нирок і сечового міхура.

Лікарські форми і застосування Внутрішньо — настій липового цвіту (10 г або 3 столові ложки сировини на 200 мл окропу) п'ють гарячим по 1—2 склянки 2—3 рази на день після їди; настій столової ложки суміші (порівну) липового цвіту, насіння льону звичайного, коріння солодки голої й аїру тростинового, листя м'яти перцевої та фенхелю звичайного на склянці окропу п'ють по 2—3 склянки на день до їди при підвищеній кислотності шлункового соку; настій 2 чайних ложок суміші липового цвіту (40 г), плодів фенхелю звичайного (20 г) і квіток ромашки лікарської (20 г) на склянці окропу п'ють по 1—3 склянки на день до їди при виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки; настій столової ложки суміші (порівну) липового цвіту, квіток ромашки лікарської і бузини чорної, трави звіробою звичайного та листя ожини сизої на склянці окропу (проціджують охолодженим) п'ють на ніч по 2 склянки при запальних захворюваннях нирок і сечовивідних шляхів; салат: очищені від лусочок бруньки або молоді листочки липи миють у холодній воді, подрібнюють (бруньки розрізають навпіл), поливають приготовленим з круто зварених посічених яєць, вершків, оцту та гірчиці соусом, солять і посипають дрібно нарізаним листям петрушки і кропу (на 500 г бруньок і листя беруть двоє яєць, склянку вершків, столову ложку гірчиці й оцту та сіль). Зовнішньо — настій липового цвіту (20 г сировини на 200 мл окропу) для полоскання ротової порожнини і горла та протирання обличчя при жирній шкірі; 4 столові ложки суміші липового цвіту (40 г) і квіток ромашки лікарської (60 г) настоюють 15—20 хвилин на склянці окропу, проціджують і використовують для спринцювань зранку і ввечері при запальних захворюваннях жіночих статевих органів; відвар липового цвіту (100 г сировини на 2 л окропу, кип'ятять 5 хвилин) для лікувальної загальної ванни.

Закарпатський чай

Застосування квіток липи у косметичних цілях.

Соляний скраб ,, Липа” м’якої дії для любої шкіри.

Нічний крем для обличчя ,,Біорегенерація”

Засіб для зняття макіяжу, м’яке молочко.

Бальзам для губ ,,Медова липа”

Мило гліцеринове з ніжним, делікатним запахом квітів липи ручної роботи.

Легенда про липу Жила собі козачка Горпина і мала вона двох синів. Ніби від серця їх відривала, виряджаючи на Січ. — Дуже гірко мені виряджати вас, але йдете ви на святе діло — боронити нашу землю. Не осоромте ні пам'яті батька, що загинув, ні землі, яка вас зростила. А, щоб пам'ять про вас лишилась, посадіть поруч з батьковою ви по липці, я буду приходити до них і молитися за вас. Коли будуть в'янути листочки, то знатиму, що важко вам, коли пробиватиметься сік із котроїсь з них, знати, що ранений один із вас, як стануть всихати, знатиму, немає вас на світі. Поливатиму їх сльозами своїми, щоб ожили. Скільки посаджено лип, стільки хоробрих мужів пішли на війну. Приготувала я вам торбинки цвіту з батьківської липи. Чи застуда, чи ще якась хвороба, у пригоді стане липовий цвіт. Під липою нікого ще не вбило грозою. Заварений липовий цвіт допоможе від застуди, головного болю, нерви заспокоїть, вгамує біль у животі.

Липа – найулюбленіше дерево бджіл. Липа — чудовий літній медонос, найулюбленіше дерево бджіл. Вони наче забувають про інші квіти, всі прямують туди, де жовтіють джерельця смачного нектару. Хто не чув про липовий мед? Золотаво-жовтий, іноді зеленуватий, прозорий, з тонким та ніжним запахом липового цвіту. Липовий мед вважається найсмачнішим, найкориснішим. Через багаті медові врожаї називають липу "медоносним деревом". Майже 800 кілограмів меду збирають бджоли з одного гектара липових насаджень. У листках липи багато вітаміну С, є каротин, таніни, безазотисті екстрактивні речовини, небагато клітковини. Але, мабуть, найважливіше призначення липи — медичне. Липовий чай, настояний на суцвіттях, — дуже давні, дуже поширені й улюблені народні ліки від різних хвороб. Столова ложка висушених квіток, запарених у склянці окропу, - чудовий засіб проти нежитю. Липовий цвіт - чи не найкращий потогінний засіб. Настій з нього має ще й бактерицидні властивості.

Липа - медовиця Здавна липа – медовиця, Лісу нашого цариця! Назва в дерева навік, Бо у липи липкий сік. Вітамінний, лікувальний З цвіту чай від грипування. Мед цілющий та смачний З цвіту липи запашний! Ще оздоби виробляють, Візерунком мережають.

Мед з липи

Смачного

Сосна годує, а липа взуває Мало є рослин на землі, які можуть суперничати ароматом і нектаром із розквітлою липою. Недаремно вже у давні часи її називали щедрою медоносицею. Липа – дерево наших дібров, супутник лісового царя- дуба. Липові алеї прикрашають вулиці, сади і парки нашої країни. І люди всюди складають подяку дереву, що здатне квітувати не одне століття. Липа — найсолодше дерево для бджіл. Цей чудовий матеріал у руках народних умільців не тріскається і не коробиться. Її деревиною народні майстри оздоблювали царські палаци, з неї виготовляли іграшки (ведмедики, ковалі, матрьошки). Найпоширенішим взуттям раніше були личаки, які виробляли з липового лика. Носили їх у будь-яку пору року. Личаки швидко зношувалися, тому на рік одній людині потрібно було 12—15 пар, а на пару личаків витрачали лика з 2—3 молодих липок. Ось і стояли в лісах обідрані, зовсім голі дерева. Звідси, мабуть, і приказка — «Обдерли, як липку». А Недарма в народі тоді говорили: «Сосна годує, а липа взуває».

Липа – символ універсальної привабливості, благословенне Богом дерево.