Презентація "Лісостепова зона"

Лісостепова природна зона України

ФІЗИКО - ГЕОГРАФІЧНЕ РАЙОНУВАННЯ ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ ЩО ОЗНАЧАЮТЬ ЦИФРИ НА КАРТІ ?1, 24,5,67 - 131, 2, 4 - 13314 Лісова зона. Лісостепова зона. Степова зона. ФГ країна Східно - Європейська рівнина. ФГ країна Українські Карпати. ФГ країна Кримські гори. Чому зони і країни позначені різними кольорами ?

СТАРЕ І НОВЕ РОЗТАШУВАННЯ ПРИРОДНИХ ЗОН

природна зона України, у ме­жах якої переважають лісостепові ландшафти. Простягається від Серед. Придністров’я до зх. відрогів Середньоросійської височини майже на 1 тис. км. Пл. понад 190 тис. км2, що становить 29 % тер. України. У її межах знаходяться сх. частина Хмельн., Вінн., Черкас., Полтав., частково Харків. області, пд. частини Житомир., Київ., Черніг., Сум. та пн. частини Одес. і Кіровогр. областей, частково (Прут-Дністров. межиріччя) Чернів. обл. ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ ЛІСОСТЕПУ

Геоструктурно Л. приурочений до : Українського щита, Дніпровсько-Донецької западини, західного схилу Воронезького масиву. ТЕКТОНІЧНА БУДОВА, РЕЛЬЄФ І КОРИСНІ КОПАЛИНИ ЛІСОСТЕПУНа цих геоструктурах сформувалися Подільська височина, Придніпровська височина, Придніпровська низовина  західні відроги Середньоросійської височини.

Температура липня на Зх. +19–+20 °С, на Пд. – +22 °С, на Сх. – +23 °С; температура січня -5–-8 °С; абсолют. мінімум на Сх. -36 °С. Вегетац. період триває 200–210 днів. Річна сума опадів: Зх. 575 мм, Сх. – 450 мм; випаровуваність : відповідно 500 і 750 мм. Коефіцієнт зволоження Зх. 1,8 Сх. і Пд.1,4–1,2. За співвідношенням тепла та вологи сприятливіумови для вирощування с.-г. культур. Негатив. ознакою клімату - нестійкість зволоження внаслідок чергування вологих і посушливих років. КЛІМАТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЛІСОСТЕПУ

Пересічна густота річкової мережі 0,15–0,24 км/км2; пересіч. річк. стік на Зх. 4–5 л/с·км2, на Сх. – 3,5 л/с·км2, у центр. частині – 1,5–2,0 л/с·км2. Живлення річок переважно снігове та дощове, підземне – до 10 %. Річки належать до басейнів Дністра, Південного Бугу, Дніпра та Сіверського Дінця. Розвинені площин. змив і глибин. розмив, який найактивніше проявляється у ме­жах Канівських гір. ХАРАКТЕРИСТИКА ВНУТРІШНІХ ВОД ЛІСОСТЕПУ

Ґрунтовий покрив різноманітний (найпоширенішими є чорноземи та сірі лісові ґрунти). Чорноземи типові сформувалися на Придніпровській височині та на Придніпровській низовині. Чорноземи опідзолені та темно-сірі опідзолені ґрунти переважають на правобережжі Дніпра та на правобережжях його приток у межах Придніпров. низовини. Сірі лісові ґрунти знаходяться на Подільській височині, Придніпровській височини і долин річок Псел, Ворскла та ін. На давніх терасах і зниженнях поширені лучно-чорноземні, у заплавах і долинах стоку льодовик. вод – лучні, дернові та болотні ґрунти. Заг. заболоченість Л. становить 1,6 %. ОСОБЛИВОСТІ ГРУНТІВ ЛІСОСТЕПУ

РОСЛИННИЙ І ТВАРИННИЙ СВІТ ЛІСОСТЕПУСвоєрідність природи лісостепової зони — у поєднанні в її межах різних ландшафтів. Лісостепові ландшафти значно змінили свій природний вигляд за історичний час через їх господарське використання. Первинні ліси та лучні степи збереглися мало. Залісненість зони становить у середньому 12 %. Ліси ростуть переважно в долинах рік та в широких балках, основні породи — дуб, граб, бук, клен, липа. У заплавах рік ростуть берест, вільха, верба; на піщаних берегах Дніпра і Південного Бугу — соснові ліси. Степова природна рослинність (різнотрав’я) збереглася на схилах балок, берегах рік. Основні площі степових ділянок розорані й зайняті різноманітними сільськогосподарськими культурами (пшеницею, ячменем, вівсом, цукровими буряками, картоплею, овочевими культурами тощо). Орні землі займають близько 80 % площі всіх сільськогосподарських угідь.

Для лісостепу характерне складне поєднання лісостепових з лучно-степовими ландшафтами. Його поділяють на 3 природні провінції: Дністровсько-Дніпровська Лівобережно-Дніпровська. Середньоросійська. РАЙОНУВАННЯ ЛІСОСТЕПУЯкий природний чинник є основною причиною поділу зони на провінції ?Збільшення континентальності клімату ( з зх. на сх.)Різні тектонічні структури в основі форм рельєфу

ДНІСТРОВСЬКО - ДНІПРОВСЬКА ПРОВІНЦІЯЗ якими одиницями ФГ районування( природними зонами , провінціями ) межує ця провінція ?

Вона охоплює центральну і південну частини Подільської височини та Придніпровську височину. В долині Дніпра виходять на поверхню чи близько від неї залягають породи Українського щита. Абсолютні висоти Подільської височини становлять 250-320 м. На півдні і сході Вінниччини і північному сході Одещини ця височина має дуже розчленований рельєф, густу яружну мережу. ДНІСТРОВСЬКО - ДНІПРОВСЬКА ПРОВІНЦІЯ

Розташовані гори на Придніпровській височині. На них розгалужена система ярів, яких тут налічується майже вісім тисяч. Один із них, Хмільнянський, вважається найбільшим в Європі. Пасмо Канівських гір уздовж Дніпра — це не лише дивовижні незрівнянні об’єкти. Це сакральні, святі для кожного українця місця. Тут, на одній із гір — Чернечій, знайшов свій вічний спочинок геній українського народу Тарас Шевченко. Тут розташовані Канівський природний заповідник та Шевченківський національний заповідник з музейним комплексом. КАНІВСЬКІ ГОРИКанівські гори як геологічне утворення цінні наявністю дислокацій — порушень первинного залягання гірських порід на значних підвищеннях у рівнинній частині України.

Особливістю їх геологічної будови є дислокованість відкладів осадового чохла, які зім'яті у складки, зібрані у лускато-насувні структури. Район відомий в літературі, як «Канівські дислокації». Дослідження геологічної будови району Канівських дислокацій проводяться з XIX століття, але й до нашого часу їх генезис однозначно не з'ясований. Серед геологів існують такі гіпотези походження дислокацій: зсувна, гляціальна, тектонічна, гляціально-тектонічна. КАНІВСЬКІ ГОРИ

ХМІЛЬНЯНСЬКИЙ ЯР Село Хмільна майже повністю лежить у величезному яру. Хати, розкидані по гірським, зарослим грабовим лісом, схилам, ніби сповзають униз, у каньйон. Нині тут мешкає близько шестисот осіб, і майже усі вони знають, що їхній яр – найбільший яр Європи. Його агресивний ріст почався у другій половині 19 століття, коли на схилах Канівських гір ліс почали нещадно і масово рубати на дрова для цукрових заводів. Схаменутися заставила катастрофа, яка сталася у 1903 році – навесні із Хмілянського яру та його приток зійшов гігантський сель. Хмілянський сель мав настільки великий розголос, що про нього почув видатний мандрівник, Нобелівський лауреат Фрітьоф Нансен. Його зусиллями була зібрана значна сума, на яку розпочали роботи по закріпленню схилів яру та ліквідації наслідків селю. У 1912-1914 рр. на кошти Канівського земства проводились меліоративні роботи і будувались водозбірники. 

Згодом сам яр рости перестав – нині він спокійний та мирний. Розміри Великого Хмілянського яру дійсно вражають. Його довжина майже 18 кілометрів (хоча значна його частина, зокрема гирло, не у дикому стані – тут розташована сільська забудова і городи), глибина – 80-90 метрів . Яр має 500 приток та відгалужень, а периметр загального “спруту” – 123 кілометри – неймовірна цифра. ХМІЛЬНЯНСЬКИЙ ЯР

З Українським щитом пов'язані різноманітні мінерально-сировинні ресурси, Це родовища високоякісного мармуру, мармурових вапняків, доломітів, лабрадоритів та ін. Серед твердих кристалічних порід також поширені граніти (налічується близько 60 родовищ, переважно темно-сірих). Продуктом вивітрювання кристалічних порід є каоліни— цінна сировина, без якої неможливе виробництво паперу, фаянсу, фарфору тощо. Український щит оцінюється як надзвичайно перспективний для пошуку і розвідки нових родовищ багатьох кольорових металів, алмазів. На Правобережжі Дніпра велику площу (близько 100 тис. км кв) займає Дніпровський буровугільний басейн. Промислові запаси бурого вугілля в ньому становлять 2,6 млрд т. Продуктивними є три пласти, серед яких нижній має найбільшу потужність (до 20 м). Регіон (особливо Вінниччина) багатий на вапняки, які широко використовують у цукровому виробництві, кварцові піски, мергелі, лесові глини та інші ресурси, які застосовують у будівництві, мінеральні води (Хмільник) . ДНІСТРОВСЬКО - ДНІПРОВСЬКА ПРОВІНЦІЯ

Космічні прибульці ( астроблеми в межах Українського щита )ІЛЛІНЕЦЬКА АСТРОБЛЕМАБОВТИСЬКА АСТРОБЛЕМА

Іллінецька астроблема. Розташований поблизу міста Іллінці Вінницька область )Це найстарша астроблема України.. При вивченні горючих сланців на цій території ще у 19 ст. вчених здивувало те, що мінерали там мали незвичайну форму: вони були ніби приплюснутими під дією величезного тиску. А всього за кілометр від цього місця на поверхню виходить дуже крихка порода ( мабуть вплив високої температури )Цей космічний кратер утворився близько 430 млн. років тому внаслідок падіння астероїда з масою близько 40 млн тонн та діаметром 230-300 м . За мільйони років кратер частково знищився вітровою та водною ерозією Зіткнення з космічним тілом тоді утворило кратер, діаметр якого становив понад 7 км. Сам астероїд залишив заглиблення до 700 м у твердих породах у центрі Українського кристалічного щита Вивільнену при цьому енергію, як стверджується у деяких публікаціях, можна порівняти з вибухом 120-мегатонної бомби. Температура сягала 4-5 тисяч градусів. Оплавлені уламки як корінної породи, так і «гостя», розлетілися навколо на десятки кілометрів, а сейсмічна хвиля була настільки потужною, що подрібнила місцеві граніти Цей будівельний матеріал легко обробляється, і тримає тепло ліпше, ніж цегла. Тому населення використовує камені і глину з метеоритного кратера при будівництві. Сусіднє з Луговим село називається Жорнище. Колись із метеоритних каменів там виготовляли дуже якісні жорна. У самому центрі кратера знаходиться озеро. Можливо, це і не найнеймовірніше місце в Україні, але вже точно найунікальніше з космічної точки зору! У 1984 р. кратер був об’єктом екскурсії ХХVII сесії Міжнародного геологічного Конгресу. Науковці виявили тут нікель, кобальт, ірідій, навіть діаманти та агат. Люди у навколишніх селах Лугове та Іваньки давно помітили цілющі властивості всього, що видобувається і росте у цій місцині. Камені та глину з кратера мешканці використовують при будівництві хат. Такі помешкання набагато тепліші, ніж зведені зі звичайних будівельних матеріалів і до того ж не пропускають вологу, кажуть місцеві. А ще розповідають, що багато хто бере уламки метеорита і робить із них обереги. Треба сказати, що каміння це недешеве. Один екземпляр вагою 3 кілограми, що у Вінницькому планетарії, кілька років тому оцінили у 200 тисяч доларів. Серед місцевих селян – багато довгожителів. Вони вірять у надзвичайно цілющі властивості трав, зібраних на території Іллінецького метеоритного кратера. Адже вони вбирають у себе космічну енергію зоряних каменів. Тому чаї, зварені з них, надзвичайно корисні при багатьох захворюваннях.

БОВТИСЬКА АСТРОБЛЕМАВона розташована у верхів’ї ріки Тясмин – правої притоки Дніпра, на межі Кіровоградської та Черкаської областей, на південний схід від м. Сміла поблизу села Бовтишка Олександрівського району Кіровоградської області. Виявилося, що Бовтиська западина виникла близько 65 млн років тому в результаті падіння на землю метеороїда Зона розльоту викинутих порід покриває всю Центральну Україну, досягаючи Румунії, Росії і Криму. Оскільки западина похована під товщею осадових порід, потужністю до 500 м, її вивчення здійснювалося за кернами свердловин.

Кратер є другим за розміром серед подібних в Україні та входить до переліку найбільших у світі. Дно кратера після його формування було заповнено розплавом, під впливом якого на першому етапі атмосферні опади випаровувалися, а утворення кратерного озера почалося лише після остигання порід нижче 100°C. У межах Бовтиської западини розташована природоохоронна територія — ландшафтний заказник«Розумівська балка». БОВТИСЬКА АСТРОБЛЕМА

Чорноземи провінції належать до найкращих у світі. Близько 80% території зайнято сільськогосподарськими угіддями, у структурі яких переважають орні землі. У Черкаській області частка ріллі в структурі сільськогосподарських угідь перевищує 90%, у Вінницькій, Кіровоградській — 85%. Сіножаті і пасовища займають незначну площу (близько 10%). ДНІСТРОВСЬКО - ДНІПРОВСЬКА ПРОВІНЦІЯЦІКАВІ ФАКТИЗ південно-східних відрогів Придніпровської височини бере початок річка Жовта, притока Інгульця, що впадає в Дніпро. В долині Жовтої неподалік теперішнього м. Жовті Води в травні 1648 р. відбулася перша переможна битва Б. Хмельницького з польським військом. Перемога під Жовтими Водами вдихнула в козаків надію на успіх їхнього повстання. У заболоченому урочищі Горохова Діброва під Корсунем (нині м. Корсунь-Шевченківський Черкаської області) 16 травня 1648 р. решта польського війська, що вціліла під Жовтими Водами, була цілком розгромлена. Так завершилась Корсунська битва.

У Чигиринському районі Черкаської області за 15 км від Кременчуцького водосховища знаходиться лісове урочище Холодний Яр з Мотронинським монастирем. Саме тут восени 1767 р. був сформований гайдамацький загін запорожця Максима Залізняка, який почав у 1768 р. боротьбу проти польського гноблення. Ця боротьба увійшла в історію під назвою Коліївщина. Холодний Яр давав притулок українським патріотам, що боролися за національне визволення в революційний період 1917-1920 рр. Національно-визвольна боротьба селян тут тривала найдовше в Україні — до 1922 р. Мотронинський монастир в Холодному Яру заснований ще до монгольської навали – 1037 року – на місці скіфського городища. Існує легенда про створення святині. Тут раніше стояла фортеця Мирослава – улюбленого воєводи князя Ярослава Мудрого. Одного разу, повертаючись додому після перемоги над печенігами 1036 року, він вирішив перевірити охорону твердині. Мирослав під її стінами виставив військо. Його дружина, Мотрона, вирішила, що це – вороги, тому наказала їх атакувати і вбила свого чоловіка. Дізнавшись, що за мурами з її вини загинув Мирослав, Мотрона стала черницею і заснувала монастир, який назвали на її честь. ЦІКАВІ ФАКТИ

великий лісовий масив Кіровоградської області. На території Чорного лісу, на дні глибокого яру, розташоване однойменне болото, у центрі якого лежить озеро Берестувате. Болото є найпівденнішим сфагновим болотом в Україні. На території болота росте багато видів рослин, властиві більш північним районам. Походження болота й озера пов'язане з накопиченням талої води в льодовиковий і післяльодовиковий періоди. У XVIII столітті ліс входив до володінь Запорізької Січі, пізніше до Нової Сербії. Тут формувалися гайдамацькі загони, і з Чорного лісу як бази чинили напади на польські володіння. Чорний ліс потрапив у перелік 7 містичних місць України. Багато розповідей про те що людям біля озера стає не по собі.  За легендою саме в озері затонула карета хана Гірея, яка виготовлена була з чистого золота. Легендарний Махно теж десь в цьому місці міг заховати свої скарби. Озеро Берестувате ще називають Чорне.  Воно відоме тим що ніхто не зміг встановити його глибину, скільки не міряли, десь читав про цифру 250 метрів. По розповідям озеро має подвійне дно , перше з яких утворене гілками та опалим листям. ЧОРНИЙ ЛІС

ЛІВОБЕРЕЖНО - ДНІПРОВСЬКА ПРОВІНЦІЯЗ якими одиницями ФГ районування( природними зонами , провінціями ) межує ця провінція ?

ЛІВОБЕРЕЖНО - ДНІПРОВСЬКА ПРОВІНЦІЯРегіона́льний ландша́фтний парк «Диканський» — об'єкт природно-заповідного фонду, розташований у північно-східній частині Полтавської області в Полтавському районі між селищем Диканька та річкою Ворскла. Тут ростуть заповідні гаї - ялиновий, березовий і бузковий та шестисотрічні Кочубеєвські дуби. Дуби Кочубея – 4 старовинні дуби, вік яких налічує 800 років. За переказами, саме сюди ходила на побачення до гетьмана Івана Мазепи молода Мотря, донька полковника Кочубея.*Бузковий гай – граф Кочубей висадив сотні кущів бузку для своєї доньки Ганнусі, хворої на туберкульоз, щоб вона дихала цілющим запахом цих квітів.. Ці місця овіяні легендами : бузок був насаджений для х=ворої на сухоти доньки Кочубея - і трохи подовжив її життя , а міцні дуби дають сидлу і наснагу відвідуючим.

Під селищем є підземні ходи ще з часів козаччини. Ще в давні часи татари примітили, що в околицях Диканьки люди мають магічну здатність раптово зникати. Було повне село – і враз нікого нема. Довгий час раптові зникнення людей вважались красивою сільською легендою, але археологи знайшли докази, що тут існувала ціла система підземних ходів. ЛІВОБЕРЕЖНО - ДНІПРОВСЬКА ПРОВІНЦІЯОсь це і є залишки підземних ходів. Їх робили не тільки заможні дворяни, але й прості селяни – щоб мати сховок від татар.

гора ПИВИХА Це — одне із найкрасивіших місць на Полтавщині. Найвища точка Лівобережної України. Висота — майже 170 метрів. Знаходиться на березі Кременчуцького водосховища. Це місце занесено до списку "7 чудес України". Археологи до сих пір знаходять тут залишки тварин льодовикового періоду.

ВИСАЧКІВСЬКИЙ СОЛЯНИЙ КУПОЛРозташований в Лубенському районі  Полтавської області.  Цей купол є прикладом прояву в рельєфі локального неотектонічного підняття — так званої «соляної тектоніки» (видавлювання з надр масивів кам'яної солі як пластичної гірської породи крізь товщі твердіших гірських порід, що залягають над нею). Абсолютна висота вищої з двох вершин горба — 146 м (відносна — 56 м). Горб простягається з північного заходу на південний схід на 3,7 км. Ширина — до 1,6 км. Такі куполи являють собою ніби величезний шматок кам’яної солі, який в діаметрі може перевищувати 1 кілометр. Ця гігантська брила солі під впливом тектонічних рухів була ніби видавлена з земних надр. Велетенська сила підняла поверхневі шари гірських порід і утворився добре виражений в рельєфі горб. В Україні в районі Дніпрово-Донецької западини такі соляні куполи проявляються особливо яскраво.

СЕРЕДНЬОРУСЬКА ПРОВІНЦІЯЗ якими одиницями ФГ районування( природними зонами , провінціями ) межує ця провінція ?

Займає південно-західні схили Середньоруська височини. Річна сума опадів становить 450—550 мм, коефіцієнт зволоження 1,6-1,8. У півн. частині провінції поширені розчленовані лесові рівнини з сірими і темно-сірими лісовими ґрунтами, лесові рівнини з чорноземами глибокими малогумусними і опідзоленими, з рештками дубово-липових лісів, На півдні — останцево-горбисті височини з глибокими середньо-гумусними чорноземами і залишками кленово-липових дібров. СЕРЕДНЬОРУСЬКА ПРОВІНЦІЯ

ЛІВОБЕРЕЖНО - ДНІПРОВСЬКА ПРОВІНЦІЯМИХАЙЛІВСЬКА ЦІЛИНА степовий масив в Лебединському районі Сумської області. З 2009 р. має статус природного заповідника . Свою ж історію заповідник «Михайлівська цілина» веде з 1928 р., коли він був заснований В часи ж Російської імперії ці землі належали поміщикам Капністам, які віддали луги під випасання своїх коней. Він був створений з метою охорони та збереження єдиної на Україні ділянки типового лугового степу, а також унікальних лісових та водно-болотяних природних комплексів Українського Полісся. Раніше луговий степ був досить поширений в лісостепу України, однак з часом він був розорений і зберігся тільки тут. Заповідник має найпотужніший у світі шар чорноземів товщиною до 3 м. Тому не дивно, що рослинний світ «цілини» досить різноманітний. Аж 13 видів рослин та грибів заповідника – занесені в «Червону книгу України».

Це потужний масив кам’яної солі, який прориває своїм тілом весь комплекс відкладів гірських порід, але все ж не виходить на земну поверхню. Розміщений на березі річки Сули. Ядро купола — соляний шток — складене кам'яною сіллю, винесеною з глибини приблизно 5 км, яка залягає в даний час у склепінні купола на глибині 50-240 м. В Україні знайшли оригінальне господарське застосування соляним куполам. У величезному суцільному шматку кам’яної солі закладають свердловину і методом вилуговування створюють гігантські порожнини. Їх використовують для зберігання нафти і як резервуари для закачування природного газу, який не можна зберігати в трубах. Дуже перспективні соляні куполи нашої країни і для облаштування тут соляних шахт і створення на їх основі курортів з лікування захворювань органів дихання і, перш за все, бронхіальної астми. РОМЕНСЬКИЙ СОЛЯНИЙ КУПОЛРозташований у Роменському районі Сумської області

На глибині 87-95 м залягають поклади кам’яної солі, на глибині 265-350 м – рідка нафта і газ, на глибині 355-363 м – калійна сіль. РОМЕНСЬКИЙ СОЛЯНИЙ КУПОЛПагорб вкритий степовою рослинністю. Отримав назву Золотуха. Зараз це національний заказник. Саме на цій горі в межах Дніпровсько - Донецької западини в 1937 році вперше були відкриті поклади нафти . Роменське родовище нафти було в експлуатації до 1951 року

ЛІСОСТЕПрегіон давнього й інтенсив. госп. освоєння (розораність сягає 75–80 %), розвинутої урбанізації та промисловості, переважно літніх видів оздоров. і пізнав. рекреації. Серед несприятливих процесів при госп. використанні земель – ерозія, підтоплення та заболочення верхів’їв водосховищ і замулення ставків. Значна антропогенізація ландшафтів Л. вимагає регульов. природокористування: подальшого проведення лісомеліоратив. заходів, впровадження ґрунтозахис. технологій, регулювання водного режиму та стоку, підвищення стійкості лісостеп. ландшафтів проти антропоген. навантажень, суттєвого збільшення кількості та площ природно-заповід. фонду, створення регіон. і нац. природ. парків.

Любіть Україну, як сонце любіть,як вітер, і трави, і води... В годину щасливу і в радості мить,любіть у годину негоди. Любіть Україну у сні й наяву,вишневу свою Україну,красу її, вічно живу і нову,і мову її солов'їну. В. Сосюра