ТРІЙЦЯ Трійця - одне з найважливіших церковних свят, яке відзначається через 50 днів після Великодня. У православ'ї існує 12 головних свят, і Трійця – одне з них. Цього дня християни відзначають зішестя Святого Духа на апостолів у вигляді язиків полум\я. Ця подія довела триєдність Бога – Отця, Сина та Святого Духа. Свято завжди випадає на неділю.
Згідно з переказами, ініціаторами відзначення цього свята стали апостоли Христа - його учні. Вони сказали, що необхідно залишити в історії пам'ять про те, як Святий Дух зійшов на землю. Після цієї події апостоли отримали дар цілительства і передбачення. Також Вони заговорили на декількох мовах, щоб нести Слово Боже по світу. Після цього учні Христа вирушили по світу з проповідями про те, як Він постраждав за гріхи людські. Офіційно встановили відзначати день Святої Трійці в 381 році під час скликання II Вселенського Собору. Наші предки стали відзначати це свято після того, як відбулося хрещення Русі.
Як і будь-яке інше релігійне свято, цей день завжди супроводжується службою в храмі. Напередодні зеленої неділі, у суботу, що називається клечальною, обов'язково прикрашали подвір'я та господарські будівлі клечанням – зеленими гілками клену, верби, липи, акації, ясеня, горіха, дуба тощо. Гілки встромляли в стріху, на воротах, біля вікон, за ікони. Підлогу або долівку в хаті встеляли запашними травами: осокою, любистком, м'ятою, пижмою, татарським зіллям. Поминають померлих родичів.
Ще одна традиція - влаштовувати застілля, запрошуючи родичів, друзів і сусідів. Трійця не потрапляє ні в один піст, тому можна сміливо радувати себе апетитними ласощами. У селах також проходять народні гуляння: люди водять хороводи, співають пісні. Молоді люди на Трійцю сватаються, бо вірять: якщо попросити руки на П'ятидесятницю, а побратися на Покров, то буде довге і щасливе сімейне життя. У це церковне свято що-небудь робити суворо заборонено.
У дохристиянські часи, коли наші предки були язичниками (тобто вірили в багатьох богів), Купало або Купайло вважався богом земних плодів. У середині літа молодь влаштовувала на честь нього гуляння. Із часом, після прийняття християнства, це дійство деякою мірою сплелося з церковним святом. Йдеться про народження Іоанна Хрестителя, яке святкується церквою 7 липня. Після поширення християнства давнє народне свято Купала почало називатися святом Івана Купала. Слід пам\ятати, що це дохристиянське, язичницьке свято, , яке не має нічого спільного із церковним святом Різдва Іоанна Хрестителя, окрім дати. Православна церква виступає проти цього свята. Чому саме? 7 липня – Різдво Іоанна Хрестителя
12 липня – Петра і Павла До цього дня готувалися колись в Україні як до великого свята: білили хати, оздоблювали рушниками стіни, прибирали на подвір'ї. Вранці цього дня всі йшли до церкви. Дівчата прикрашали свої голови вінками із польових квітів, а особливо черво-ними маками. Повернувшись із церкви, люди розговлялися мандри-ками (сирними бабками). Кажуть, що їхня назва походить від того, що мандруючи по світу, Петро з Павлом харчувалися мандриками. Святий Петро вважався покровителем пастухів. Тому у цей день господарі неодмінно виносили пастухам гостинця: мандрик та грудку масла.
Перший зжатий сніп, який в українців називався «воєводою» або «зажином», урочисто приносили додому і встановлювали на покуті, де він знаходився до кінця жнив. Церемонії з цим снопом супроводжувалися піснями, в яких висловлювалися побажання веселої праці, здоров’я женцям та багатства господарю.
У господині перед жнивами мала бути чистенько вимащена (побілена) хата, діти і дорослі “обшиті” – тобто, мати достатньо сорочок та штанів. Вся білизна до жнив мала бути випрана, навіть брудної ганчірки не можна залишати в хаті. Кожна господиня заготовляла на жнива достатньо їжі: сала, задимлених шинок, ковбас. Навіть прислів’я було: «Повна бодня сала, мов на Великдень, на Різдво чи на жнива». На вашу думку, із чим це пов\язано?
Обжинки. У день, коли скінчили жнива, дожали останню ниву, женці ходять по полю, збирають колоски, плетуть спільний вінок чи "квітку" (зележно від регіону) з того колосся і співають пісні. Сплетений з останніх колосків вінок накладали на голову найкращій жниці і, співаючи обрядових пісень, ішли з поля до подвір'я господаря. Він зустрічає женців із хлібом-сіллю, а потім запрошує до хати й частує обідом .
2 серпня - День пророка Іллі Святого Іллю вважають одним із найбільших пророків. Вважається, що пророк Ілля є повелителем дощів, грому і блискавок. Після цього дня перестають купатися. Після Іллі починається озимий посів жита і пшениці. «На Іллі новий хліб на столі» – селяни випікали урочистий хліб – каравай із першого врожаю, який розрізали і роздавали строго у порядку від найстаршого до наймо-лодшого члена сім’ї.
14 серпня – Маковея або Перший Спас З цього дня розпочинається «Спасівка» – піст, який триває два тижні. В цей день у церквах святять воду, квіти і мак. На Маковея святили також свіжовикачаний мед у стільниках, щедро пригощаючись ним. Обрядо-вою їжею в цей день були «шулики» – печені коржі, які ламають на дрібні шматочки в макітру і заливають медовим розчином та розтертим маком. Готували також пироги, вареники, пампушки з маком, різноманітні медяники та маківники. Освячена цього дня вода вважається надзвичайно корисною від усіх хвороб. В церковному календарі це свято ще називають Вине-сенням Чесних Древ Хреста Господнього та днем семи мучеників Маковеїв.
19 серпня – Преображення Господнє, Другий Спас 19 серпня – свято Преобра-ження Господнього або Спаса. У це свято за давнім церковним звичаєм святять груші, яблука, мед, обжинкові вінки або жмут колосся жита й пшениці. Тому в народі цей день називають Другим Спасом. Свято Преображення обрано для благословення плодів. За народними прикметами, цей день означає настання осені. Прийнято вважати, що ночі після Спаса стають набагато холоднішими. У народі говорять: «Прийшов Спас – бери рукавички про запас»
28 серпня – Перша Пречиста Щодо народних традицій цього дня, то у народі кажуть так: "Перша Пречиста жито засіває, друга – дощем поливає, а третя снігом покриває". Тож в період "Першої Пречистої" відбувається озимий посів. Від цього дня дівчата у селі вже не мають тяжкої роботи, кажуть: "Прийшла Перша Пречиста – дівка стає речиста – починає багато говорити, бо нема вже що робити.» Після Успіння Пресвятої Богородиці родини, у яких були діти на виданні, активно готува-лися до весільного сезону. Двадцять восьмого серпня – свято Успіння Пресвятої Богородиці, за народною наз-вою: "Перша Пречиста". Успіння – кінець земного життя Богородиці та переселення її в життя небесне.
29 серпня – Третій Спас На Третій Спас уже пекли новий хліб і пироги з борошна нового врожаю. А ще у цей час достигали лісові горіхи. Їх збирали протягом кількох днів. Також заготовляли з ліщини віники для лазні, а у багатьох містах влаштовували ярмарки, де продавали домоткані полотна. 29 серпня святкують також церковне свято – Нерукотворний Образ Спасителя. Існує розповідь про те, що художник ніяк не міг намалювати Іісуса на полотні. Тоді Іісус витер обличчя рушником і на ньому відбився святий образ.