Презентація. Мартин звичайний_Особливості зовнішньої будови_Птах -2023

Хоч мартини і розбишаки, проте спостерігати за ними надзвичайно цікаво. Теличко Ольга Валентинівна, керівник гуртка “Декоративна дендрологія”Дитячий естетико-натуралістичний центр “Камелія”, м. Бровари, Київської області

Вид – Мартин звичайний (Larus ridibundus L.) Рід – Мартин (Larus)Родина – Мартинові (Laridae)Ряд – Сивкоподібні (Charadriiformes) Це один з найпоширеніших мартинів у світі — його загальна чисельність перевищує 4 млн особин. Цього пернатого можна впізнати за кряканням: “к’яррр”, “керр”, “крре”. Загалом в Україні живе 13 видів мартинів. Мартин звичайний (Larus ridibundus L.)Довжина тіла – 34 – 37 см. Розмах крил – 100 – 110 см. Вага - 190 – 400 г. Мартин звичайний є одним з найрозповсюдженіших видів серед гідрофільних птахів України.

Усі представники є моногамами, тобто самець і самка утворюють пару, іноді – на дуже тривалий час або і на все життя. Займають найрізноманітніші місця – піщані й трав’янисті острови, узбережжя, кам’янисті виступи і навіть круті скелі. Деякі види гніздують на деревах. Гніздяться біля води (як на морському узбережжі, так і на внутрішніх водоймах), частіше колоніями; колонії нерідко складаються з кількох видів цих птахів, а також бувають спільними з крячками, які є родичами мартинів. . Колонія мартинів може включати від кількох гнізд до кількох десятків тисяч. Навіть поза періодом розмноження ці птахи тримаються зграями. Мартини є досить галасливими птахами.Їхні звуки – це складна система комунікаційних зв’язків між птахами у зграї чи колонії.

Майже всі види будують крупні гнізда, які завжди мають вистилку і можуть бути зроблені з найрізноманітнішого матеріалу: трави, очерету, гілок, пір’я, шматків риболовних сіток, мотузок, навіть порожні консервні бляшанки припасовують до гнізда. Самець і самка разом будують гніздо. У кладці три, рідше два яйця. Насиджують кладку протягом 20-30 днів і самець, і самка.

У певних видів пташенята залишаються у гнізді до закінчення розвитку, у інших – залишають гніздо незабаром після вилуплення. Самі вони їжу здобувати не здатні, їх повністю вигодовують батьки. Пташенята мають маскувальне забарвлення, уже через пару днів після виходу з яйця добре бігають і можуть заховатися від хижаків. Дорослі особини багатьох видів мартинів мають помітні, яскравого забарвлення плями на прикінцевій частині дзьобу, які слугують у якості візуальної підказки для пташенят. Задля провокування батьків відригнути їжу, пташенята будуть клювати саме в цьому місці.

Живляться мартини тваринною їжею, яку добувають на воді та на суші. Деякі види живляться переважно рибою, а деякі полюють також і на комах, є і цілком комахоїдні види цих птахів. Наприклад, серед поширених в Україні мартинів, комахами живляться чорноголові мартини і морські голубки, приносячи цим велику користь сільському господарству. Деякі види у певних ситуаціях живляться дрібними мишоподібними гризунами і навіть ховрахами.

Гніздування мартина звичайного на території України. В Закарпатській та Львівській областях зараз це звичайний пролітний та гніздовий вид, зрідка зимуючий. В Рівненській та Волинській областях області є численним гніздовим та пролітним видом, зрідка зимуючим. В рівнинній частині Івано-Франківської та Тернопільській звичайний гніздовий, пролітний та зимуючий вид. В рівнинній частині Чернівецької області вид є нечисленним гніздовим, пролітним та зрідка зимуючим. В Хмельницькій, Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях масовий пролітний та звичайний гніздовий вид, зрідка зимуючий. В Харківській області регулярно трапляється під час міграцій, гніздиться.

Гніздування мартина звичайного на території України. На території м. Київ є зрідка зимуючим та звичайним гніздовим видом. Регулярно спостерігається в період міграцій. В області ситуація аналогічна. В Сумській та Чернігівській областях є чисельним гніздовим і пролітним видом, зрідка імовірна зимівля. В Херсонській та Миколаївській областях вид гніздиться у невеликій кількості,є одним з фонових під час міграцій та зимівлі, зустрічається переважно на морському узбережжі. В Одеській області є звичайним гніздовим видом, одним з наймасовіших пролітних та зимуючих. В Запорізькій та Дніпропетровській областях є звичайним гніздовим і зимуючим видом, вздовж русла Дніпра масово зустрічається під час міграцій. В Донецькій та Луганській областях фіксується у міграційний період, зрідка зимує на морському узбережжі, гніздиться у невеликих кількостях.

В Криму не гніздиться, проте є масовим зимуючим, зустрічається на прольоті. Спостерігалась певна тенденція до зниження чисельності виду. Таким чином, в Україні вид гніздиться в усіх областях, окрім Криму, мігрує по всій території, зимує на морських узбережжях, інколи на континентальних водоймах, що не замерзають.

Мартини мають сильний, сплюснутий з боків дзьоб, кінець верхньої частини якого гачкоподібно загнутий донизу. Тулуб видовжений, крила довгі й гострі, їх розмах значно більший, ніж довжина тулуба. Кінці крил у деяких видів чорні. Хвіст короткий, трохи заокруглений. Кінцівки часто червоного, жовтого або чорного забарвлення. Мають добре розвинуті плавальні перетинки, тому птахи непогано плавають. На морських, а тепер і на прісноводних узбережжях мартини відіграють екологічну роль розбишак-ворон.

Статевий диморфізм (різниця між самками і самцями) у забарвленні не виявляється; самка трохи менша від самця і має дещо слабший дзьоб. У дорослих птахів низ тіла майже завжди білий, верх — сірий різних відтінків (від світло-попелястого до майже чорного). Голова може бути чорною або бурою (у певних видів у шлюбному вбранні). Є темний мартин, який мешкає на островах Галапагоського архіпелагу, має набагато темніше однотонне бурувато-сіре забарвлення, дещо світліше на череві, що слугує для маскування на вулканічних схилах і узбережжі. До того ж, цей вид веде сутінковий і нічний спосіб життя. Молоді птахи за забарвленням не схожі на дорослих — мають строкате бурувато-сіре пір’я.

Багато видів мартинів уже є синантропними Мешкають поблизу людського житла і отримують від цього певну вигоду. Наприклад, на київському звалищі живуть сотні жовтоногих та інших видів мартинів, на рівненському сміттєзвалищі живуть сотні звичайних мартинів особливо цінне воно для них у зимовий період, коли водойми можуть вкритися кригою, що робить недоступним основний продукт живлення цих птахів — рибу. Деякі види стали гніздитися в містах, часто — просто на дахах будівель, тут вони за кількістю іноді навіть наздоганяють голубів.

Для мартинів властиве широке міжвидове схрещування, унаслідок чого гібридне потомство має проміжні ознаки від обох батьків. Вікові й сезонні зміни дуже ускладнюють визначення їх виду в осінньо-зимовий період. Це робить визначення мартинів дуже складною, але, водночас, дуже цікавою справою.

Цікава поведінка. Не можна турбувати під час гніздування чорноголових мартинів, адже якщо вони побачать людину в місцях свого гніздування у період відкладання яєць або в перші дні насиджування, то розбивають яйця зі своїх і сусідніх кладок. Уявіть собі, яку шкоду може заподіяти людина, потрапивши на острів чи узбережжя, де гніздують ці птахи! Адже мартинів у одній колонії може гніздувати кілька тисяч. Причому, у інших видів мартинів такої дивної особливості не виявлено.

Цікава поведінка. Деякі з мартинів, наприклад, сріблясті, можуть досить агресивно себе поводити у місцях мешкання, особливо біля гнізд, нападаючи навіть на людей і завдаючи травм. Але птахи просто захищають свою територію і звинувачувати їх у жорстокості не можна. Хоча, зазвичай, у випадках нападу на колонію або просто турбування з боку людини чи якогось хижака, усі птахи злітають догори, кружляють над порушником спокою, голосно кричать, намагаючись відігнати непроханого гостя. 

Частина видів мартинів (наприклад, жовтоногі) схильна навіть до хижацтва, при цьому вони поїдають не тільки яйця і пташенят з сусідніх гнізд у колонії, які належать іншим видам мартинів чи крячків, але і яйця та пташенят інших пар свого ж виду. Часто мартини також відбирають їжу в інших мартинів та інших водоплавних і біляводних птахів. Попри те, що мартини нерідко набридають своєю присутністю, намагаючись поцупити щось їстівне у відпочивальників на пляжах, вони є дуже цікавими й своєрідними представниками пташиного племені зі складною і різноманітною поведінкою.

П’ють морську воду !!!!Анатоми знайшли у мартинів біля очей солевивідні залози, свого роду «сльозові нирки», які зайву сіль з організму виводять навіть швидше, ніж справжні нирки. Зрозуміло, що, маючи такий продуктивний «перегінний апарат», мартини можуть без шкоди пити морську воду. Слізний «сепаратор» очистить її від солей, і тканини організму одержать прісну воду.

Дякую за увагу!!!