На фізичній карті світу ми бачимо великі площі суходолу різної форми, розмірів і конфігурацій. Це материки, що омиваються водами Світового океану. У курсі географії материків та океанів вивчатиметься природа нашої планети в цілому, її материки й океани, країни та народи, їхні звичаї, традиції, господарство, побут і дозвілля.
Як люди відкривали й освоювали різні куточки планети, який рельєф у материків і дна океану, де й чому клімат вологий чи сухий, чому утворилися пустелі та великі масиви лісів, що таке природні комплекси, які закономірності їх розміщення, як використовуються природні ресурси, якими видами господарської діяльності займаються люди.
Природа та людина тісно взаємопов’язані. Під впливом господарської діяльності населення відбуваються зміни в різних куточках планети, і не тільки на материках, а й на дні морів та океанів. Ці зміни часто погіршують стан природи, зменшують її багатства, є несприятливими для життя людини, її здоров’я, відпочинку й господарської діяльності. Тому так важливо знати та розуміти всі процеси, що відбуваються на Землі. Географічні знання необхідні й для того, щоб передбачити та спрогнозувати наслідки діяльності людини, її впливу на природу.
Знання про Землю накопичувались, її природу, населення та його господарську діяльність накопичувались протягом тисячоліть. Завдяки дослідженням багатьох сміливих мандрівників і вчених-географів поступово виникла загальна картина сучасного світу. Учені створювали енциклопедії, довідники, підручники, складали карти, відкривали нові землі, розповідали про життя народів світу.
Первинну географічну інформацію збирали завдяки основним методам дослідження – спостереженням та вимірюванням. Цими методами користуються під час експедицій і безпосереднього перебування біля об’єкта дослідження. Часто їх проводять на науково-дослідних кораблях і експедиційних маршрутах. На основі отриманої первинної інформації створюють моделі, макети форм рельєфу, циклонів і антициклонів, природних комплексів тощо.
Описи – це вторинна інформація. Нині функцію опису виконують різноманітні відео- та аудіозаписи (кіно, відео, радіо, телебачення тощо). Новим джерелом вторинної географічної інформації є географічна інформаційна система (ГІС). Через комп’ютерні програми відбувається читання інформації, її аналіз і випуск зібраної географічної інформації.
Нині Землю вивчають із космосу за допомогою автоматичних станцій, штучних супутників, геофізичних ракет. Багато автоматичних станцій відправлено на інші станції для вивчення їх природи. Створюються міжнародні наукові експедиції, відбувається обмін науковою інформацією між ученими різних країн.