Презентація: "Медіа та демократія: баланс між свободою вираження поглядів та відповідальністю"

Громадянська освіта. Викладач Бориславського професійного ліцею. Сюма Л. М. Медіа і демократія:баланс між свободою вираження поглядів та відповідальністю

Досліджуємо, які права мають медіа і яка міра їхньої відповідальності. Розуміємо, як відбуваються процеси регулювання і саморегулювання в медіа. Діємо, визначаючи рівень достовірності інформації та вчимося розпізнавати неправдиву інформацію.

Хто і з яких причин, на вашу думку, може обмежити свободу слова. Наведіть приклади.

Німецький професор, провідний дослідників преси Вальтер Гаґе. Манн сформулював такі умови здійснення свободи преси:1. Безпристрасна, всебічна інформація про фактита події суспільного життя.2. Коментування, незалежне від напрямів громадськоїдумки та партійних поглядів.3. Видання масової преси, функціонування ефірних та електронних мас-медіа у жвавій, близькій народу формі, але з повним дотриманням відповідальності.4. Фізична, економічна та духовна незалежність талановитих журналістів, які мають сміливість і мужність відстоювати істину.5. Вивільнення преси від необхідності враховувати урядові інтереси, але при суворій самовідповідальності.6. Високий діловий рівень видавців, їх повага до духовної свободи журналістів.

Чи може преса (медіа) бути всюдисущою: писати і фільмувати що завгодно. Стаття 34 Конституції України«Здійснення цих прав (права на свободу слова та доступ до інформації ― ред.) може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя».

ЦІКАВО ЗНАТИМедіа можуть збирати і поширювати інформацію про приватне життя публічних осіб за їхньої згоди (публічні особи ― це особи, які обіймають посади публічної служби та / або користуються публічними ресурсами, а також особи, які відіграють певну роль у громадському житті ― в політиці, економіці, мистецтві, соціальній сфері, спорті чи у будь-якій іншій галузі). Медіа можуть втручатися у приватне життя публічних осіб без їхньої згоди лише тоді, коли є значний суспільний інтерес, який виправдовує оприлюднення інформації. Звичайна цікавість або пошук сенсацій ніколи не можуть виправдати порушення права на приватність. Рекомендації експертів Ради Європи щодо захисту приватності у роботі ЗМІ

Свобода слова — право людини вільно висловлювати свої думки. Це одна з найважливіших громадянських свобод, що включає свободу вираження поглядів як в усній, так і в письмовій формі (свобода преси й мас-медіа).

Вбивство Анни Лінд: як реагували медіа. Повідомляється, що на міністра закордонних справ країни Анну Лінд скоєно замах… Невідомий завдав їй кілька ударів ножем, після чого втік з місця злочину. Усе сталося в центрі столиці, в найбільшому супермаркеті, куди Лінд зайшла одна без охорони по дорозі зі служби додому. Важко поранену пані міністра було доставлено до Каролінської лікарні. Трохи пізніше, у щоденній вечірній газеті “Експресен” (“Expressen”), яку читає майже 900 тис. шведів, з’явився репортаж з місця трагедії, який супроводжувався фото з подробицями транспортування пораненої жінки».«10 вересня 2003 року... Початок шостої вечора за стокгольмським часом… По всіх каналах шведського телебачення біжить рядок: “Терміново! Екстрено!”

«В Анни залишилося двоє синів (8 та 10 років), і для них бачити такий знімок було справжнім потрясінням, яке ще більше підсилювало отриману від непоправної втрати психологічну травму… Проте, з іншого боку, Лінд була на той час найвпливовішим політиком у країні, жителі якої цілком могли претендувати на отримання усіх новин щодо цієї події». Йоран Андерсон, шведський медіапедагог. Ознайомтеся з інформацією, висловіть свою думку щодо етичного аспекту висвітлення в медіа цієї трагічної події. Знайдіть у стрічці новин інформацію про різні події, що трапилися упродовж дня, тижня. Наприклад, замахи, катастрофи, злочини тощо. Виберіть окремі з них та проаналізуйте, яким чином журналісти подають цю інформацію. Визначте, у яких ситуаціях з боку медіа відбувалося порушення прав людини на приватність.

Свобода слова передбачає і відповідальність. Обов’язок журналіста полягає в тому, щоб донести інформацію до суспільства й не нашкодити. Інформація не має перешкоджати суспільству й кожному з його громадян, вона має бути етичною та правдивою, не спотворювати картину світу й не маніпулювати свідомістю.

Кодекс етики українського журналіста1. Свобода слова та висловлювань є невід’ємною складовою діяльності журналіста2. Служіння інтересам влади чи засновників, а не суспільства, є порушенням етики журналіста3. Журналіст має з повагою ставитися до приватного життя людини4. Висвітлення судових процесів має бути неупередженим щодо звинувачених 5. Журналіст не розкриває своїх джерел інформації окрім випадків, передбачених законодавством України 6. Повага до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події є найпершим обов’язком журналіста7.Інформаційні та аналітичні матеріали мають бути чітко відокремлені від реклами відповідною рубрикацією8. Редакційна обробка матеріалів, включаючи знімки, текстівки, заголовки, відповідність відеоряду та текстового супроводу, тощо не повинні фальсифікувати зміст

9. Факти, судження та припущення мають бути чітко відокремлені одне від одного10. Точки зору опонентів, в тому числі тих, хто став об’єктом журналістської критики, мають бути представлені збалансовано11. Не допускається таке вибіркове цитування соціологічних досліджень, яке призводить до викривлення змісту12. Журналіст зобов’язаний зробити все можливе для виправлення будь-якої поширеної інформації, якщо виявилося, що вона не відповідає дійсності13. Журналіст не повинен використовувати незаконні методи отримання інформації14. Плагіат несумісний із званням журналіста15. Ніхто не може бути дискримінований через свою стать, мову, расу, релігію, національне, регіональне чи соціальне походження або політичні уподобання16. Журналіста не можна службовим порядком зобов’язати писати чи виконувати будь-що, якщо це суперечить його власним переконанням чи принципам17. Незаконне отримання журналістом матеріальної винагороди чи будь-яких пільг за виконаний чи невиконаний журналістський матеріал є несумісним із званням журналіста18. Журналіст має бути особливо обережним при висвітленні питань, пов’язаних із дітьми19. Свідоме порушення норм журналістської етики є абсолютно несумісним з професійною журналістикою

Журналісти можуть виконувати функцію громадського контролю за умови відсутності на них тиску з боку влади. Чи може бути вільною преса, діяльність якої контролюють. Цензура ― контроль влади за змістом і поширенням інформації, у деяких випадках ― також приватного листування, з метою обмеження або недопущення поширення ідей і відомостей, визнаних владою шкідливими, небажаними для неї або суспільства в цілому.

Цензура в медіа має декілька форм:вимога узгоджувати певну інформацію перед її оприлюдненням;заборона поширення, перешкоджання тиражуванню і розповсюдженню інформації; обмеження доступу аудиторії до тих чи інших медіа. Відповідно до українського законодавства цензура є забороненою.

Темник ― своєрідний наказ про спосіб подання інформації. У 2001– 2004 рр. керівництво українських медіа отримували детальні інструкції з Адміністрації Президента щодо того, яким чином треба висвітлювати в новинах політичні події в Україні (що ігнорувати, а на що звертати увагу). Ці темники мали на меті висвітлювати у ЗМІ діяльність влади в позитивному світлі. ЦІКАВО ЗНАТИ

https://imi.org.ua/monitorings/barometr-svobody-slovaІнформацію про порушення свободи слова в Україні досліджує Інститут масової інформації та відображає її на власному сайті в рубриці «Барометр свободи слова»

З метою захисту свободи слова у світі з 1985р. існує міжнародна недержавна організація «Репортери без кордонів». Організація проводить боротьбу із цензурою та виступає за звільнення журналістів, котрі перебувають в ув’язненні, пов’язаному з їх професійною діяльністю.Індекс свободи преси — це щорічне дослідження незалежності мас-медіа, що оцінює ступінь свободи друку, радіо та Інтернету в усьому світі.

Також досліджується правове поле, політичний та економічний фактори впливу на доступ до інформації. Окрім того, розглядається ступінь об’єктивності новин і різноманітності інформації, доступної для громадськості. Кожна досліджувана країна отримує бал від 0 до 100, де країни з індексом незалежності мас­медіа від 0 до 30 вважаються «вільними», від 31 до 60 — «частково вільними», від 61 до 100 — «не вільними». В 2018р. у рейтингу свободи преси Україна займала 101 місце, а у 2019р. – 102.

Журналістика ― під прицілом. Щороку у різних частинах світу журналістів, авторів та звичайних громадян переслідують за висвітлення «заборонених» тем. Якщо раніше жилет з написом «Преса» захищав, то сьогодні він робить його власника мішенню.

Війна на Сході України та свобода слова. Починаючи від весни 2014 року в Україні триває війна на Сході України. В останні роки українське суспільство активно обговорює: чи має право держава додатково обмежувати свободу преси і доступ до інформації при висвітленні воєнних дій. Громадська організація «Телекритика» в перший рік війни на Сході України проводила дослідження впливу російської пропаганди на українське суспільство у 2014 р. Згідно з результатами, абсолютна більшість (82 %) опитаних переконані, що українські медіа мають займати не патріотично­-пропага-ндистську позицію, а об’єктивно висвітлювати ситуацію в країні, розповідати як про успіхи, так і помилки українських військових і влади (http://ru.telekritika.ua/kontekst/2014-12-24/101919). Журналіст не може бути пропагандистом або агітатором. Його завдання — інформувати аудиторію, а не маніпулювати нею.

ДПС не пустила в Україну журналістів з Італії, Чехії та Росії Державна прикордонна служба не допустила для в’їзду в Україну громадян Італії, Чехії та Росії, які планували висвітлювати події 2.02.2018 року в Одесі. Про це повідомляє прес-служба Держприкордон-служби. Зазначається, що впродовж лише 1 травня ДПС 2018 року не допустила в’їзду в Україну проросійськи налаштованих осіб ― громадян Італії, Чехії та Росії. «Двох іноземців не пропущено через кордон в аеропорту „Бориспіль” на підставі інформації, яка надійшла від інших правоохоронних органів. Йдеться про те, що не пропущені громадяни Італії та Чехії, які неправдоподібно висвітлювали події, що відбувалися протягом останнього періоду в Україні», ― сказано в повідомлені. Джерело: https://www.pravda.com.ua/news/2018/05/2/7179295/Проаналізуйте ситуацію. Яким є ваше ставлення до таких подій? Обґрунтуйте свою позицію. Наведіть приклади з історії, коли розвинуті демократії застосовують заходи щодо обмеження права на доступ та поширення інформації й свободу слова в умовах ведення військових дій.

Домашнє завдання. Громадянська освіта (Бакка, Марголіна, Мелещенко) 10 клас §31 с. 139-142https://pidruchnyk.com.ua/1186-gromadyanska-osvita-10-klas-bakka.html. Перейдіть за посиланням та складіть перелік журналістів України, які впродовж останніх років були вбиті чи на їхнє життя були здійсненні замахи. Дізнайтеся більше про їхню діяльність та можливі мотиви переслідувань. https://glavcom.ua/country/society/vbiti-za-pravdu-brzhurnalisti-yakih-vtratila-nezalezhna-ukrajina-437394.html