Види інтеграції:інтеграція економічна — процес інтернаціоналізації господарського життя, зближення, об'єднання економік ряду країн.інтеграція соціальна — наявність упорядкованих відносин між індивідами, групами, організаціями, державами.інтеграція культурна — асиміляція різнорідних елементів культури в єдину культуру.інтеграція мов — процес мовної еволюції, що полягає у зближенні різних діалектів і мов аж до їхнього злиття.
Причини прискорення процесу глобалізації: Науково – технічний прогрес. Світова торгівля стала більш доступною, що призвело до вільного товарообігу між країнами. Транснаціоналізація, тобто обмін між країнами тими благами, які є в достатку в одній країні, а в іншій – відсутніОб`єднання культурних традицій.style.text. Decoration. Underline
Переваги глобалізації:1. Економія на масштабах виробництва 2. Поглиблення міжнародного поділу праці 3. Більш ефективний розподіл світових ресурсів 4. Мобілізація більш значних фінансових ресурсів 5. Підвищення продуктивності прані в результаті раціоналізації виробництва і поширення передової технології 6. Розширення життєвих перспектив населення 7. Кінцевим результатом глобалізації має стати загальне підвищення добробуту у світі.
Недоліки глобалізації: 1. Нерівномірний розподіл переваг: - стосовно окремих держав - основну частину переваг одержують багаті країни або індивіди, що породжує загрозу конфліктів на регіональному, національному й інтернаціональному рівнях; - стосовно окремих галузей - частина суб'єктів програють від глобалізаційних процесів, втрачаючи свої конкурентні переваги через зростання відкритості ринків і, як наслідок, відбуваються трансформації в традиційній господарській структурі, що потребують великих соціальних витрат 2. Потенційна регіональна і глобальна нестабільність через економічну взаємозалежність між країнами на світовому рівні 3. Деіндустріалізація економіки, коли глобальна відкритість асоціюється зі зниженням зайнятості в обробних галузях, збільшенням частки зайнятого населення у сфері послуг 4. Переведення виробничих потужностей у країни з низькою оплатою праці 5. Збільшення розриву між рівнем оплати праці кваліфікованих і менш кваліфікованих працівників, зростання безробіття серед останніх.
Вплив глобалізації на економіку: Загострення конкуренції на ринку та розширення ринку поглиблюють спеціалізацію і міжнародний поділ праці, що сприяє поліпшенню товарів і послуг, зниженню цін на продукцію і зростання виробництва на усіх рівнях (національному і світовому). Сприяє залученню іноземних інвестицій, що дає збільшення обсягів виробництва, кількості робочих місць, податкових надходжень. Торгівля на взаємовигідній основі. Поширення передових технологій, раціоналізація праці.
Вплив на культуру:1. Стандартизація культури відходять у минуле багато національних звичаїв і традицій, створюється глобальний інформаційний простір,де домінує культура найбільш економічно розвинених країн,менш економічно розвинені країни втрачають свою самобутність через долучення до загальносвітової культури.
2. Відкриття цінностей різних національних культур, що передбачає:взаємозбагачення культур,Тенденція до уніфікації викликає опір з боку багатьох націй і внаслідок цього відроджується прихильність до власних культурних цінностей і традицій,Загострюються проблеми національної самоідентичності і прагнення до самовизначення.
Вплив на людину: Формується міжнародне громадянське суспільство – різноманітні міжнародні об`єднання, які включають представників різних країн задля спрямування спільної діяльності для досягнення глобального суспільного блага. Відбувається поглиблення розриву Півночі (розвинуті країни) і Півдня (країни «периферії»). Відкритість ринків та інтенсифікація міграційних процесів сприяють поширенню тероризму та міжнародного криміналітету. Неконтрольоване переміщення іммігрантів у промислово-розвинені країни світу, що створює цілу низку проблем.
Домашнє завдання: Опрацювати параграф 44;Виконати завдання на ст. 218, опрацювати матеріали за посиланням, які подані під завданням, і сформулювати свою думку у вигляді тез для виступу. Підготуйте повідомлення про вплив глобалізації з позиції країн, різних за рівнем розвитку (ст. 220 підручника)