Презентація "Міжнародне право"

Міжнародне право. Марчук Є М

Міжнаро́дне пра́во —це система юридичних принципів і норм договірного і звичаєвого характеру, які виникають унаслідок погодження між державою та іншими суб`єктами міжнародного співтовариства і регулює відносини з метою мирного співіснування.

Міжнародне право має такі особливості:поступове формування норм і принципів міжнародного права;учасники міжнародних відносин, які не погодилися визнавати ці норми, не зобов`язані їх дотримуватися;сторони за взаємною згодою обирають спосіб мирного співіснування;відносини між суверенними державами є міжвладними, рівними;додержання норм міжнародного права здійснюється через застосування засобів індивідуального або колективного примусу.

Міжнародне публічне право. Діє глобально на загальносвітовому рівні і регулює міждержавні відносини через волевиявлення, згоду суб`єкта. Суб`єктами є: держави, нації, народи, які борються за свої права, державоподібні утворення, міжнародні і міжурядові організації. За порушення норм міжнародного публічного права настає міжнародно – правова відповідальність.

Міжнародне приватне право. Діє у сфері внутрішньодержавного регулювання міжнародних приватних (громадянських, цивільних, сімейних, трудових та ін.) відносин через подолання колізій. (Колізія — взаємна невідповідність правових норм, які регулюють однакові суспільні відносини. Колізія законів — розходження змісту двох або більше формально діючих нормативних актів.)Суб`єктами є фізичні і юридичні особи. За порушення норм міжнародного приватного права настає цивільно – правова відповідальність.

Комбатант - особа, яка входить до складу збройних сил країн, які перебувають у стані військового конфлікту, і має право безпосередньо брати участь у військових діях. Комбатантами є:особовий склад сухопутних, військово-морських і військово-повітряних сил (за винятком медичного та духовного персоналу);партизани, особовий склад полків та добровільних загонів, якщо вони мають на чолі особу, відповідальну за своїх підлеглих; мають визначений, добре видимий здалеку відмітний знак; дотримуються у своїх діях правил ведення війни; відкрито носять зброю під час кожного військового зіткнення, а також в час, коли перебувають на очах у противника в ході розгортання в бойові порядки, яке передує нападу в якому вони будуть брати безпосередню участь;екіпажі торгових морських суден, та екіпажі літаків цивільної авіації сторін, задіяних у військовому конфлікті, при умові що судна та літаки переобладнані у військові. Застосування насильницьких військових заходів до комбатантів (аж до знищення) вважається законним. Комбатант, який потрапив до ворогуючої сторони, користується статусом військовополоненого.

Некомбатанти — особи, які входять до складу збройних сил та надають їм допомогу, але безпосередньої участі у воєнних діях не беруть. До них належать медичний і духовний персонал, інтенданти, військові кореспонденти, юристи тощо. До вказаних осіб не має застосовуватися зброя, якщо вони зайняті виконанням своїх безпосередніх обов’язківЇхні функції зводяться лише до обслуговування та забезпечення бойової діяльності збройних сил і вони мають право застосовувати зброю тільки в цілях самооборони. Якщо некомбатанти беруть безпосередню участь у бойових діях, вони втрачають свій статус — стають комбатантами, і тільки тоді проти них може застосовуватися зброя.

Цивільна особа - Це будь – яка особа, яка не входить до складу збройних сил та не є членом збройної групи. У разі сумнівів щодо того, чи є особа цивільною, вона вважається цивільною.

Міжнародне право збройних конфліктів визначають: Гаазькі конвенції та декларації 1899 року. Гаазькі конвенції та декларації 1907 року. Женевські конвенції про захист жертв війни 1949 року. Додаткові протоколи до Женевських конвенцій 1977 року і Резолюції ГА ООН.

Домашнє завдання: Опрацювати параграф 46 підручника. Виконати практичне завдання на ст. 229