Презентація "Медіація як спосіб врегулювання конфліктів"

Медіація як спосіб врегулювання конфліктів Тренінгове заняття з педагогами

Медіація — це процес, в якому нейтральна третя сторона, медіатор, допомагає вирішити конфлікт, сприяючи виробленню добровільної угоди між конфліктуючими сторонами

Медіатор має виконувати свою роботу об'єктивно і чесно. Він повинен проводити медіацію тільки тих справ, в яких він може залишатися неупередженим і справедливим. Ідея неупередженості є центральною в процесі медіації. Принципи медіації Неупередженість

Конфіденційність Медіатор повинен забезпечити очікування сторін відносно конфіденційності, яка залежить від обставин медіації та будь-якої угоди, до якої прийдуть сторони. Медіатор не повинен розголошувати хід і результати медіації, якщо на це немає дозволу всіх сторін або якщо цього не вимагає закон.

Добровільність Процедура медіації є суто добровільною. Ніхто не може примусити сторони скористатися медіацією або хоча б спробувати це зробити. Медіація - це добровільний процес, заснований на прагненні сторін досягти чесної та справедливої угоди.

Добровільність проявляється в тому, що: • жодну сторону не можна примусити до участі в медіації; • кожен учасник може вийти з процесу медіації на будь-якому етапі; • згода з результатом процесу медіації є також суто добровільною; • сторони самі контролюють хід і результати медіації; • послуги медіатора протягом усієї процедури приймаються обома сторонами добровільно.

Медіація необхідна в таких випадках: 1. Коли потрібно прийти до того чи іншого рішення в результаті переговорів і зафіксувати його документально. 2. Коли між сторонами є домовленості, котрі вони не можуть або не бажають розкривати третім особам і хочуть зберегти конфіденційність. 3. Коли роздратування та емоції конфліктуючих сторін перешкоджають ефективному спілкуванню сторін. 4. Коли сторони обмежені часовими межами. 5. Коли сторони хочуть залишатися в партнерських або дружніх відносинах.

Тактика дії медіатора: • тактика почергового вислуховування учасників конфлікту - застосовується для з'ясування ситуації та вислуховування пропозицій; • директивна дія - акцентування уваги на слабких моментах у позиціях опонентів з метою схилити їх до примирення; • операція - медіатор веде переговори при одночасній участі обох сторін; • тиск на одного з опонентів - посередник доводить одному з учасників конфлікту помилковість його позиції; • човникова дипломатія - медіатор розділяє конфліктуючі сторони і постійно курсує між ними, погоджуючи їхні позиції.

Стадії медіації Стадія 1. Формування структури і довіри. Ця стадія закладає основу взаємин і робить процес медіації зрозумілим і прийнятним для учасників. Стадія 2. Аналіз фактів і виявлення проблем. Стадія 3. Пошук альтернатив. На цій стадії медіатор виконує два важливих завдання: 1. Допомагає сторонам краще сформулювати ті пропозиції, які у них вже є. 2. Стимулює учасників конфлікту до пошуку нових пропозицій, що могли б задовольнити всіх краще, ніж попередні.

Стадія 4. Переговори й ухвалення рішення. Стадія 5. Складання підсумкового документа. Медіатор організує складання плану, уточнює формулювання і записує ухвалені рішення

Ідеальна підсумкова угода – це такі рівноправні, законні та міцні зобов'язання, що вироблені в результаті переговорів і з якими погоджуються конфліктуючі сторони. Особливу увагу слід приділити процедурі підписання спільно розробленого і прийнятого сторонами документа. Потискання рук послужить тут символом того, що сторони подолали конфронтацію.

Стадія 6. Затвердження угоди. Медіатору разом зі сторонами угоди слід визначити, які механізми забезпечать найбільш швидке й ефективне затвердження прийнятого документа, які представники сторін цим займатимуться і які ресурси для цього будуть потрібні.

Таким чином, медіація — це процес урегулювання конфлікту між двома конфліктуючими сторонами за участю третьої нейтральної сторони

Щиро дякую за увагу!