Тести від «На Урок»: Організація дистанційної роботи під час карантину

Презентація МЕТОДИ ЕФЕКТИВНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ПЕДАГОГІВ І БАТЬКІВ В СИТУАЦІЇ КОНФЛІКТУ

Про матеріал
МЕТОДИ ЕФЕКТИВНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ПЕДАГОГІВ І БАТЬКІВ В СИТУАЦІЇ КОНФЛІКТУ Конфлікт – це норма життя, Коли вам здається, що в вашому житті немає конфліктів, перевірте, чи є у вас пульс Ч. Ліксон Життя – це процес вирішення нескінченної кількості конфліктів. Людина не може уникнути їх. Вона може вирішити брати участь у виробленні рішень або залишити це іншим Б. Вул У педагогічному колективі закладу освіти, як і в інших трудових колективах, час від часу можуть виникати конфлікти. Що ми знаємо про конфлікти? Чи не з нашої вини вони виникають? Конфлікти заважають повноцінно працювати, а відтак знижується якість освітнього процесу. Конфлікт — це протиріччя між людьми, що виникає через зіткнення їх матеріальних чи духовних інтересів, яке зачіпає соціальний статус, моральну гідність, престиж, а також підштовхує до боротьби за «свою» правду, свої інтереси. І лише продуктивна переконлива комунікація в умовах інформаційно насиченого простору сприятиме успішній взаємодії та збереже психічне та фізичне здоров’я оточуючих. ОЗНАКИ КОНФЛІКТУ 1. Протиставлення двох поглядів щодо одного і того самого питання. 2. Активна психічна чи фізична протидія, що супроводжується емоційним напруженням. 3. Наявність активних суб’єктів, які постійно підтримують конфліктну ситуацію в активній фазі. 4. Відчуття власного дискомфорту, який викликає агресію. КЛАСИФІКАЦІЯ КОНФЛІКТУ • приховані та явні; • інтенсивні й стерті; • короткочасні і затяжні; • вертикальні і горизонтальні тощо. ВИДИ КОНФЛІКТУ Емоційний. Емоційний конфлікт веде до «знищення» людини як особистості. Тому такі конфлікти не вирішують. Їх зазвичай за бажанням чи вмінням переводять у «конструктивні» конфлікти Конструктивний. «Конструктивний» конфлікт існує лише доти, поки ті, що конфліктують, не домовляться або «не прийдуть» до вирішення питання, яке задовольнить усіх. Внутрішньоособистісний. Це найскладніший вид конфлікту. Особистість не лише веде боротьбу з протиріччями в собі, а й використовує інших для розширення зони конфлікту чи для свого захисту. Часто внутрішньоособистісний конфлікт проявляється у невротичних реакціях. А причиною невротичного механізму є нездатність особи контролювати чи взяти відповідальність за свої слова та емоції. З таких конфліктних особистостей можна виділити категорію таких конфліктних типів, як «антилідер» і «психологічний чи енергетичний вампір». «Антилідер». Постійно перебиває і знецінює співрозмовника, промовця, педагога, іншого лідера чи керівника. До цієї категорії також належать особи які бажають самоствердитись за рахунок інших. «Психологічний чи енергетичний вампір». Використовує жертву для свого захисту чи отримання психічної енергії (задоволення, коли іншому погано). Часто такі «вампіри» живуть за рахунок чи за підтримки іншої людини, яка вирішує їхні проблеми. Це надзвичайно складний конфліктний тип, адже переважно конфлікт і є самою метою його комунікації. Конфлікт відбувається незалежно від поведінки жертви через різні провокації та маніпуляції. Коли ми розуміємо, що причиною конфлікту є бажання домінувати чи маніпулювати, то підхід до управління конфліктною ситуацією, інший, ніж у ситуації, коли є просто протиріччя. Важливим розумінням управлінням конфліктними ситуаціями є той факт, що мета — не вирішити сам конфлікт, а зняти психологічне напруження та дискомфорт у спілкуванні, створити належні умови для продуктивної співпраці. На аркуші паперу зобразили лінію: з одного боку умовно розмістили найрозумніших людей, з другого — найдурніших. Людині пропонують розмістити себе на цій шкалі. Тест наочно демонструє факт, що понад 80% людей позначають себе ближче до розумних, а це означає, що 80% людей вважають себе розумнішими за інших. Це слід враховувати, спілкуючись з іншими людьми. Перевірте рівень власної тривожності за допомогою тесту «Суб’єктивна хвилина». Засічіть час на годиннику з секундною стрілкою і відведіть погляд від годинника. Подумки фіксуйте час. Щойно мине хвилина, подивіться на годинник: • норма — 65 с; • легка тривожність — 55-64 с; • тривога середньої вираженості — 45-54 с. Подумайте, що вас турбує; • виражена тривожність — менше 45 с. Зверніться до психотерапевта. Тривога може бути ситуаційна та особистісна. Ситуаційну тривогу людина усвідомлює. Що стосується зняття особистісної тривожності, то ліпше зверніться по допомогу до професіоналів, що використовують особистісно орієнтовані методи психотерапії. ЯК ГОВОРИТИ З БАТЬКАМИ ДІТЕЙ, ЩОБ ВАС ЧУЛИ Психологи стверджують, якщо знати, до якого психотипу належить співрозмовник, то потрібного результату досягти легше. Застосуйте це твердження під час спілкування з батьками дітей. Адже знаючи характеристику їх психотипу, зможете… ні, не навчити батьків виховувати дітей, а знайти підхід до кожних тата і мами та спілкуватися з ними без конфліктів. КОНТРОЛЕРИ ІНСПЕКТОРОВИЧІ Батьки-контролери вдалі організатори, але панікери. Характерні фрази «контролерів»: -А якщо щось станеться? -Ви зможете організувати цей захід? -Ви не знаєте, що там буде. -Дитина ж захворіє! Недоліки. Намагаються контролювати все, що стосується їхньої дитини, і цим заважають педагогам працювати. Драматизують і тривожаться про майбутнє дитини. Підбурюють інших батьків. Постійно очікують, що щось станеться. Але найчастіше через гіперопіку не помічають проблем дитини. Переваги. Батьки цього типу надобережні в усьому. Тому як помічники в організації заходів — необхідні. Вони передбачать і проконтролюють усе до найдрібніших деталей. Запропонуйте їм, наприклад, підготувати композиції до свята квітів, і вони деякий час не контролюватимуть вас. Як спілкуватися. Говоріть із ними про сьогодення, а не про майбутнє. Якщо бачите, що батьки занепокоєні, запропонуйте допомогу і поспівчувайте їм: «Я розумію Ваші побоювання», «Я бачу, вам складно це прийняти». Запитайте: «Що саме Вас турбує?», «Як Вам допомогти?». Не застосовуйте під час розмови фрази: • Заспокойтеся. • Не хвилюйтеся. • Це Вас не стосується. • Ви занадто контролюєте дитину. • Нічого не трапиться. • Усі так роблять. • Це не так (Це дурниці). • Усі батьки ухвалили таке рішення. • Ми не хотіли Вам казати, але… (що…). ЗНАВЦІ КРИТИКАНОВИЧІ Батьки цього типу знавці, але критики і провокатори. Характерні фрази «знавців»: -Я вважаю… -Я фахівець, я знаю… -Ви порушуєте… -Я вибрав цей дошкільний заклад… -Як так можна… Недоліки. Не терплять критику на свою адресу. Вони перечитали безліч літератури про виховання дітей. Тому вважають себе експертами з будь-яких питань. Категорично висловлюють свої прохання, зазвичай у наказовій формі. Такі батьки мають звичку робити зауваження вихователям і повчати їх. Вони не замислюються над тим, що це не коректно. Переваги. Батьки-«знавці» мають талант створювати ажіотаж навколо будь-якого питання. Тому, якщо на батьківських зборах вам потрібно обговорити з батьками проблему і дізнатися їх думки, почніть зі Знавців Критикановичів. Поцікавтеся їхньою думкою, і дискусія вам гарантована. Критичний підхід батьків цього психотипу до всього буває і конструктивним. Вони ліпше за інших передбачають проблеми там, де вони не очевидні. Як спілкуватися. «Знавці» вважають себе авторитетом у всьому. Тому якщо висувають претензії, зробіть вигляд, що їхня думка важлива для вас. Запитайте їх: «Як, на Вашу думку, слід вчинити?», «Як реагувати, коли дитина робить так?». Не застосовуйте під час розмови фрази: • Ви не праві. • Це не так. • Ви дуже агресивно реагуєте. • Нам конфлікти і проблеми не потрібні. • Я не розумію, що Вам не подобається. • Стежте за собою і своєю дитиною. • Це Вас не стосується. • Заспокойтеся. • Не кричіть. Не обговорюйте з ними деталі, що не стосуються справи. Бо почуєте додаткову порцію критики і порад. ХВАЛЬКИ ПЕРФЕКЦІОНІСТОВИЧІ Батьки цього типу активісти, але не вміють програвати. Характерні фрази «хвальків»: -Ми навчилися читати у 3 роки. -Та він у нас рахує з пелюшок. -А ми посіли перше місце. -А ми почали ходити у 9 місяців. Недоліки. Вони або щиро вважають своїх дітей геніальними, або намагаються їх такими зробити. «Хвальків» ніщо не зупинить. Їхня дитина має бути найліпшою, найпершою та найуспішнішою. Вони докладуть для цього надлюдських зусиль, найматимуть репетиторів, щоразу більше навантажуючи дитину Якщо, скажімо, у дошкільному закладі діють гуртки — діти «хвальків» відвідуватимуть усі заняття, не маючи часу на відпочинок. Змагального духу вимагають і від вихователів. І не тому, що їх цікавлять змагання, а щоб їх визнали винятковими батьками, які виховують вундеркіндів. Без змагань такі батьки провокують інших батьків змагатися між собою, порівнюючи свою дитину з іншими і нахвалюючи її навіть без причин. Переваги. Нагороди та перемоги в конкурсах дошкільного закладу матимуть діти саме цих батьків. Вони постійно стимулюють своїх дітей на досягнення. Заради перемоги в конкурсі готові і організувати його, і провести. «Хвальки» обов’язково підтримають вас, якщо захочете зробити ремонт у групі або придбати інтерактивну дошку. Як спілкуватися. Розмовляйте із «хвальками» мовою фактів. Не критикуйте батьків і їхніх дітей у присутності інших Не застосовуйте під час розмови фрази: • У нас таких дітей, як Ваша, багато. • А інші діти давно це вміють робити. • Ваша дитина цього не може зробити. • У Вас звичайна дитина. • У Вас складна дитина. • Те, що Ви робите, дитині не потрібно. • Не звертайте увагу на інших. • Ваша дитина не братиме участі в конкурсі. Хваліть за залученість, інтерес до дитини і дошкільного закладу, але не порівнюйте з іншими батьками. Використовуйте прийом «зате», якщо дитина «хвалька» не може з чимось упоратися: «Так, ваша дитина поки не вміє читати, зате чудово запам’ятовує і розповідає». Вручайте грамоти та подяки за будь-яку допомогу. ПОСПІШАЙКИ БАЙДУЖОВИЧІ Батьки цього типу поступливі, але байдужі. Недоліки. «Поспішайки» самоусуваються від навчально-виховного процесу. Вони щиро вірять, що їх функція полягає в тому, щоб нагодувати й одягнути дітей. Решту має зробити навчальний заклад. Вони постійно поспішають, кваплять інших або поза зоною доступу. Тому не чекайте від них тісної співпраці. «Поспішайки» не цікавляться, чим займаються їхні діти. Вони не ходять на батьківські збори і ранки. Не дивляться зі своїми дітьми мультики, не граються з ними. Все це лягає на плечі бабусь, нянь, учителів та інших людей. Їхні діти часто самі по собі, тому потрапляють у групу проблемних дітей Перекладаючи свої обов’язки і відповідальність на дошкільний заклад «поспішайки» обурюються, коли він не може впоратися з цією місією. Переваги. «Поспішайки» хочуть самі та закликають інших домовлятися швидко і не конфліктувати. Вони не втручаються в роботу дошкільного закладу і довіряють вихователям. Не конфліктують і не обговорюють вихователів з іншими батьками. Як спілкуватися. Коротко і по суті: «Обговорімо швидше ...», «Приділіть мені 5 хвилин, нам слід поговорити про ...», «Я вважаю, вам важливо буде знати, що ...». Не застосовуйте під час розмови фрази: • Ви знову поспішаєте? • Ви маєте більше займатися дитиною. • Ваша дитина не вміє поводитися. • Справи можуть почекати. • Ви повинні… • Ви, мабуть, не знаєте, що… • А інші батьки… • На Вашому місці, я б… • Так не можна. Батьки-«поспішайки» часто не знають, як розв’язати проблеми, з якими вони стикаються у навчанні та вихованні дітей. Тому уникають їх. Повідомляйте їх, якщо діти погано поводяться. Зверніть їх увагу на те, що необхідно швидко вжити заходів, щоб не запустити проблему. Поцікавтеся їхньою думкою: «А що допоможе, якщо дитина...?», «Як ви думаєте, навіщо дитина так робить?». МАЛЮКИ ЗАГРАЙОВИЧІ Батьки цього типу добрі, але безвідповідальні Характерні фрази «малюків»: -Мені ніхто не казав, що це потрібно робити. -Я не вмію, я не можу. -Я не хочу тиснути на дитину. Недоліки. Батьки-«малюки» не вміють ухвалювати рішення, не відповідальні, перекладають свої функції на інших членів сім’ї. Тому якщо ви доручили їм серйозне завдання, будьте готові — без вашого постійного контролю вони не впораються. Будь-які серйозні переговори спробують звести до жартів і сміху. Навіть якщо ви обговорюєте потреби і труднощі дитини, не чекайте адекватної реакції. Такі батьки вважають, що гра важливіша, ніж будь-які правила виховання чи навчання, що нав’язує дитині дошкільного заклад. Тому їхні діти зазвичай розбещені. Переваги. Такі батьки милі, відкриті та доброзичливі. Довіряють вихователям, запитують і цінують їхню думку. Беруть участь у всіх дитячих святах, підтримують безпосередність дітей. Як спілкуватися. Уникайте учительської позиції: повчати, присоромлювати, дозволяти, забороняти. Інакше батьки-«малюки» так і не зможуть самі прийняти рішення і нести за нього відповідальність. Виявляйте інтерес до їхньої думки: «Подумайте ще до завтра і обговоримо». Запитуйте: «Як Ви зазвичай робите, якщо ...?», «Що Ви запропонуєте?». Нагадуйте про їх успішний досвід у вихованні і навчанні. Підтримуйте будь-яку турботу про дітей, хваліть: «Як добре, що Ви приділяєте цьому увагу». Підтримуйте їхні спроби висловити власну думку, навіть якщо вона наївна. Не застосовуйте під час розмови фрази: • Не важливо, що Ви відчуваєте і хочете. • Ви як дитина. • Будьте серйознішим, це не жарти. • Скільки Вам можна нагадувати? • Це Ваша провина. • За це відповідаєте Ви. • Вам потрібно… • Добре, ми впораємося без Вас. ЯК ВИЗНАЧИТИ ПСИХОТИП Один батько чи одна мама можуть поєднувати в собі риси різних психотипів. Наприклад, у «малюка» ви можете помітити прагнення до змагань, які властиві «хвалькові». Тому зрозуміти, який саме тип перед вами і які риси у нього превалюють, дасть змогу анкетування/ Наша порада: не доводьте до відома батьків, що ви їх тестуєте. Скажіть, що відповіді на запитання анкети допоможуть врахувати їхні побажання щодо навчально-виховного процесу. АНКЕТА Коли зберете анкети, з’ясуйте яких варіантів відповідей найбільше. Вони й «розкажуть» якого психотипу ті чи ті тато, мама. Якщо у когось із батьків буде рівна кількість відповідей, то знайте, що маєте справу зі змішаним типом. ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПЕДАГОГІВ Батьки вважають, якщо їхня дитина не хоче ходити в дитячий садок, то винен вихователь, інші діти, заклад. Три варіанти поведінки батьків, з якими виможете зіткнутися, і поради, як правильно говорити з ними, щоб не розпалити полум’я конфлікту. Коли дитина не хоче ходити в дитячий садок, батьки починають висувати претензії. Щоб вирішити проблему, найперше з’ясуйте, в чому батьки бачать причину. Вони можуть звинувачувати вихователя або інших дітей, а виявиться, що проблема в емоційному неблагополуччі сім’ї. На трьох прикладах розглянемо, з якими претензіями можуть прийти батьки і як побудувати бесіду, щоб уникнути конфлікту. БАТЬКИ ЗВИНУВАЧУЮТЬ ВИХОВАТЕЛЯ Мама чотирирічної Катрусі скаржиться, що донька боїться виховательку, енергійну вимогливу жінку, і тому не хоче ходити в садок. Проблема виникла лише цього року, в минулому році її не було. Налагодьте взаємодію. Якщо батьки відкрито звинувачують вихователя, дайте зрозуміти, що ви їх почули, врахуєте їхню думку й допоможете. Будьте уважні, проявіть професійну витримку. Батьки мають відчути, що ви готові взаємодіяти, що не закриваєтеся і хочете поліпшити ситуацію. Розпитайте про проблеми та очікування. З’ясуйте у батьків, що їх турбує. Дізнайтеся, яких дій вони чекають від вас. Так налаштуєте батьків на співпрацю Нейтрально висловлюйтеся про власні педагогічні якості. Наприклад, намагаюсь бути уважною до дітей, заохочую самостійність, ніколи не говорю поганого про батьків. Ідіть назустріч. Батьки мають розуміти, визнаєте, що відбувається в групі. Батьки звинувачують вихователя, бо не можуть зрозуміти поведінку дитини. Розкажіть батькам про можливі причини, через які дитина не хоче ходити в дитячий садок: дитина покидає дім, переживає, що її можуть не забрати. Запитайте: «Можливо, справа не у вихователі?». Аргументуйте своє запитання: «Не у всіх дітей виникає така проблема», «Може бути багато причин, з’ясуймо», «А Катруся раніше залишалася з кимось із дорослих, не з батьками, хоча б на пів дня?». Розгляньте ситуацію з усіх боків. Батьки, які звинувачують вихователя, не можуть об’єктивно оцінити ситуацію. З’ясуйте разом із батьками, коли виникла проблема, чи щодня виникає вона, чи буває інакше і як цій проблемі зарадити. Дізнайтеся, як дитина взаємодіє з іншими дорослими, чи часто вона залишається без батьків. Запитайте, чи є різниця уставленні до дитини інших працівників закладу. Навіть якщо проблема справді в стосунках з вихователем, донесіть до батьків, що це не єдиний чинник небажання дитини ходити в дитячий садок. БАТЬКИ ЗВИНУВАЧУЮТЬ ІНШИХ ДІТЕЙ Мама п’ятирічного Сергійка скаржиться, що син не хоче ходити в дитячий садок, бо там багато хуліганів. Сергійко просто не може — і не повинен! — почуватися добре поруч з такими дітьми. Адже хлопчик звик до тиші, вдома панує культурна атмосфера, ніхто не підвищує голос. Тому він не хоче ходити в дитячий садок і взагалі майже ні з ким у групі спілкуватися не хоче. Активно розпитуйте. Запитуйте конкретно, щоб розібратися в ситуації: коли саме і що сталося; хто брав участь у конфлікті. Не виправдовуйте і не критикуйте дітей і сім’ї, до яких є претензії у батьків. Займіть нейтральну позицію. Поговоріть про реакцію дитини. Запитайте батьків, як реагує дитина на ситуації, про які говорять батьки. Дізнайтеся, чи може вона постояти за себе, як володіє собою, висловлює емоції, чи може звернутися по допомогу до вихователя. За відповідями батьків визначить тип поведінки дитини. Розкажіть про дитину, але не використовуйте негативні характеристики. Наприклад: «Я так розумію, ваша дитина яскраво виражає емоції, тому може здатися, що вона найгаласливіша»; «Даринка поки не знає, як реагувати, якщо хтось штовхається»; «Михасик хоче спілкуватися, але часто виникають непрості ситуації». Хай батьки прокоментують, намагайтеся фокусувати розмову на дитині та її сім’ї. Переключіть увагу. Якщо в групі є діти, про яких батьки відгукуються позитивно, з’ясуйте, що відрізняє їх від «винних» дітей. Подумайте, чи можна влаштувати спілкування в групі так, щоб дитина спілкувалася з «хорошими» дітьми. Запропонуйте розв’язання проблеми. Скажіть, що, на ваш погляд, причина складнощів у взаємодії дітей. Підкресліть, що бачите в цьому проблему. Спирайтеся на свій досвід, щоб порадити батькам, які якості варто зміцнювати в дитині. Наприклад, навчити її одразу говорити, якщо роблять щось, що їй не подобається і неприємно, просити вибачення, ініціювати гру. СІМ’Я ЧИ ДИТИНА ЕМОЦІЙНО НЕБЛАГОПОЛУЧНІ Мама шестирічного Сашка скаржиться, що їй ніколи бігати в садок, бо на роботі суцільні проблеми. Потім погрожує прийти з адвокатом. Наступного разу жалібно просить допомоги, тому що Сашко плаче щоранку й щовечора. А вся справа в тому, що в садку йому погано. Уважно слухайте й спостерігайте. Навіть адекватні дорослі можуть бути недоречно емоційними. Придивіться, чи в змозі співрозмовник керувати своїми емоціями, чи зберігає самокритичність, не відволікається від проблеми. Якщо це не так, це ознаки психологічного неблагополуччя, а іноді й глибших проблем. Підключіть до роботи з такими сім’ями практичного психолога. Підготуйте фахівця до їхнього візиту, розкажіть про свої враження від спілкування з родиною. Уточніть скарги. Дізнайтеся, що саме не подобається батькам і чому. Детально розпитайте, в чому вони бачать причини проблем і яку допомогу хочуть отримати від вас. Заспокойте. Не кажіть прямо про емоційний стан батьків. Проявіть невербальну підтримку, наприклад, кивайте, не квапте, не перебивайте, дайте договорити. Використовуйте переконання: говоріть у позитивному тоні про достоїнства дитячого садка, що ситуація вирішиться позитивно. Наприклад: «У нас досвідчені вихователі, продумана концепція роботи», «Ми цінуємо дітей, ми співпрацюємо», «Це питання ми вирішемо». Використовуйте прийом «відчуваю — роблю». Якщо батьки говорять про свої емоції або про яскраве вираження емоцій дитиною, використовуйте психологічний прийом «відчуваю — роблю». Запитайте батьків, що вони роблять, коли це відчувають; що відчувають, коли дитина так робить. Ці запитання допоможуть встановити зв’язок між почуттями й діями. З відповідей ви зрозумієте, як батьки поводяться, коли виникають емоційно насичені ситуації. Зверніть увагу на емоції дитини. Небажання ходити в дитячий садок може бути проявом іншої проблеми. Скажіть, що занадто сильні емоційні реакції означають, що у дитини накопичилися негативні емоції. Обговоріть з батьками, чи відрізняється ставлення дитини до дитячого садка, дітей, вихователя в різні дні. Якщо так, обговоріть, від чого це залежить, з’ясуйте, чи є інші чинники. Додаток Анкета для батьків ПІБ тата чи мами_____________________________________________________________ ПІБ учня___________________________________________________________________ Клас_______________________________________________________________________ Будь ласка, оберіть лише один варіант відповіді та зазначте його в таблиці, розміщеній після запитань. 1. Відправивши дитину до школи, Ви найчастіше відчуваєте: А страх: чи все у неї добре? А раптом щось сталося? Б невдоволення: через помилки і недоліки школи вам доводиться захищати свою дитину В гордість: ви і дитина точно на вищому рівні. Це помітно Г полегшення: ви можете зробити безліч справ, поки дитина у школі Д нічого особливого не відчуваю, це лише школа 2. Багато учнів у класі захворіли. Що ви про це думаєте: А це дуже небезпечно! Слід берегти свою дитину Б це все неуважні батьки і несвоєчасна реакція школи і лікарів В а ми зробили щеплення у хорошого педіатра Г сподіваюся, учителі простежать, щоб хворі діти не відвідували школу, у мене немає часу сидіти на лікарняному Д та все буде добре! 3. Найскладніше в батьківстві для Вас: А страх, що з дитиною може статися щось погане Б безліч некомпетентних осіб, які діють неправильно В те, що багато хто недооцінює мою дитину і зусилля нашої сім’ї Г те, що дитині слід приділяти так багато часу Д відповідальність і неможливість розслабитися 4. Інша дитина сильно вдарила вашу. Про що Ви подумали? А хоча б не було травми або перелому! Моя дитина, напевно, не вміє постояти за себе! Б негайно з’ясую стосунки з батьками хулігана, це просто неподобство В а моя дитина нікого не б’є, вона вихована Г учителі, напевно, вжили всіх необхідних заходів Д а що я можу зробити? 5. Основне завдання батьків: А захищати і контролювати дитину Б не допускати, аби на дитину впливали некомпетентні люди В давати дитині все найліпше Г забезпечувати сім’ю і виконувати свою роботу Д грати з дитиною і не бути занудою 6. Мене засмучує, якщо в школі дитина: А потрапляє в ситуації, де може трапитися щось погане Б не отримує те, що їй належить В нічим не вирізняється серед інших дітей Г своєю поведінкою вимагає моєї уваги Д змушує мене з’ясовувати стосунки з іншими батьками або учителями 7. Погані батьки — це: А безтурботні Б некритичні В «ніякі», «сірі миші» Г займаються лише дитиною Д занадто серйозні 8. Мені не подобається, що учителі: А ігнорують певні небезпечні речі Б допускають багато помилок В ніяк не враховують досягнення і гідність моєї дитини Г весь час чогось чекають від мене Д занадто серйозно до всього ставляться 9. Тепер такий час, що: А дитину не можна залишати одну Б все робиться абияк В слід бути на висоті Г на дітей часу не залишається Д хочеться розслабитися і відпочити А Б В Г Д 1 2 3 4 5 6 7 8 9 Усього
Зміст слайдів
Номер слайду 1

Методи ефективної взаємодії педагогів і батьків в ситуації конфлікту

Номер слайду 2

Конфлікт – це норма життя, Коли вам здається, що в вашому житті немає конфліктів, перевірте, чи є у вас пульс Ч. Ліксон. Життя – це процес вирішення нескінченної кількості конфліктів. Людина не може уникнути їх. Вона може вирішити брати участь у виробленні рішень або залишити це іншим Б. Вул

Номер слайду 3

Конфлікт — це протиріччя між людьми, що виникає через зіткнення їх матеріальних чи духовних інтересів, яке зачіпає соціальний статус, моральну гідність, престиж, а також підштовхує до боротьби за «свою» правду, свої інтереси.

Номер слайду 4

Номер слайду 5

Номер слайду 6

«Конструктивний» конфлікт існує лише доти, поки ті, що конфліктують, не домовляться або «не прийдуть» до вирішення питання, яке задовольнить усіх. «Емоційний» конфлікт веде до «знищення» людини як особистості. Тому такі конфлікти не вирішують. Їх зазвичай за бажанням чи вмінням переводять у «конструктивні» конфлікти

Номер слайду 7

“Внутрішньоособистісний”Особистість не лише веде боротьбу з протиріччями в собі, а й використовує інших для розширення зони конфлікту чи для свого захисту. Конфлікт проявляється у невротичних реакціях. Часто внутрішньоособистісний конфлікт проявляється у невротичних реакціях. А причиною невротичного механізму є нездатність особи контролювати чи взяти відповідальність за свої слова та емоції.

Номер слайду 8

«Антилідер». Постійно перебиває і знецінює співрозмовника, промовця, педагога, іншого лідера чи керівника. До цієї категорії також належать особи які бажають самоствердитись за рахунок інших.

Номер слайду 9

«Психологічний чи енергетичний вампір». Використовує жертву для свого захисту чи отримання психічної енергії (задоволення, коли іншому погано). Часто такі «вампіри» живуть за рахунок чи за підтримки іншої людини, яка вирішує їхні проблеми. Це надзвичайно складний конфліктний тип, адже переважно конфлікт і є самою метою його комунікації. Конфлікт відбувається незалежно від поведінки жертви через різні провокації та маніпуляції.

Номер слайду 10

Психологический Эксперимент Тест Дембо

Номер слайду 11

Понад 80% людей позначають себе ближче до розумних, а це означає, що 80% людей вважають себе розумнішими за інших

Номер слайду 12

«Суб’єктивна хвилина»

Номер слайду 13

КОНТРОЛЕРИ ІНСПЕКТОРОВИЧІНедоліки. Намагаються контролювати все, що стосується їхньої дитини. Драматизують і тривожаться про майбутнє дитини. Підбурюють інших батьків. Переваги. як помічники в організації заходів — необхідні. Вони передбачать і проконтролюють усе до найдрібніших деталей. Запропонуйте їм, наприклад, підготувати композиції до свята квітів, і вони деякий час не контролюватимуть вас.

Номер слайду 14

ЗНАВЦІ КРИТИКАНОВИЧІНедоліки. Не терплять критику на свою адресу. Вони перечитали безліч літератури, вважають себе експертами з будь-яких питань. Категорично висловлюють свої прохання, зазвичай у наказовій формі. Такі батьки мають звичку робити зауваження вихователям і повчати їх. Переваги. Батьки-«знавці» мають талант створювати ажіотаж навколо будь-якого питання. Тому, якщо на батьківських зборах вам потрібно обговорити з батьками проблему і дізнатися їх думки, почніть зі Знавців Критикановичів. Поцікавтеся їхньою думкою, і дискусія вам гарантована. Критичний підхід батьків цього психотипу до всього буває і конструктивним. Вони ліпше за інших передбачають проблеми там, де вони не очевидні.

Номер слайду 15

ХВАЛЬКИ ПЕРФЕКЦІОНІСТОВИЧІНедоліки. Вони або щиро вважають своїх дітей геніальними, або намагаються їх такими зробити. «Хвальків» ніщо не зупинить. Їхня дитина має бути найліпшою, найпершою та найуспішнішою. Переваги. Нагороди та перемоги в конкурсах дошкільного закладу матимуть діти саме цих батьків. Вони постійно стимулюють своїх дітей на досягнення. Заради перемоги в конкурсі готові і організувати його, і провести. «Хвальки» обов’язково підтримають вас, якщо захочете зробити ремонт у групі або придбати інтерактивну дошку.

Номер слайду 16

ПОСПІШАЙКИ БАЙДУЖОВИЧІНедоліки. Самоусуваються від навчально-виховного процесу. Вони щиро вірять, що їх функція полягає в тому, щоб нагодувати й одягнути дітей. Решту має зробити навчальний заклад. «Поспішайки» не цікавляться, чим займаються їхні діти. Перекладаючи свої обов’язки і відповідальність на дошкільний заклад «поспішайки» обурюються, коли він не може впоратися з цією місією. Переваги. «Поспішайки» хочуть самі та закликають інших домовлятися швидко і не конфліктувати. Вони не втручаються в роботу дошкільного закладу і довіряють вихователям. Не конфліктують і не обговорюють вихователів з іншими батьками.

Номер слайду 17

МАЛЮКИ ЗАГРАЙОВИЧІНедоліки. Батьки-«малюки» не вміють ухвалювати рішення, не відповідальні, перекладають свої функції на інших членів сім’ї. Будь-які серйозні переговори спробують звести до жартів і сміху. Навіть якщо ви обговорюєте потреби і труднощі дитини, не чекайте адекватної реакції. Такі батьки вважають, що гра важливіша, ніж будь-які правила виховання чи навчання, що нав’язує дитині дошкільного заклад. Тому їхні діти зазвичай розбещені. Переваги. Такі батьки милі, відкриті та доброзичливі. Довіряють вихователям, запитують і цінують їхню думку. Беруть участь у всіх дитячих святах, підтримують безпосередність дітей.

Номер слайду 18

Номер слайду 19

Дякуємо за увагу

pptx
Додав(-ла)
Кіщенко Ольга
Пов’язані теми
Психологія, Інші матеріали
Додано
14 лютого
Переглядів
99
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку