Презентація "Мідно - кам'яна доба "

Урок 20. Тема. Мідно-кам’яна доба. Підготувала вчитель зарубіжної літератури Березівської гімназії Малікова Інесса Григорівна Досліджуємо історію і суспільство 6 клас

Чи знаєте ви, що… — слово «енеоліт» походить від латинського «енеус» (мідний) і грецького «літос» (камінь); — найбільші міста мідно-кам’яної доби на теренах України знайдені на території сучасної Черкаської області, деякі з них мали площу до 450 гектарів з населенням до 25 000 осіб; — найперші зображення механізму колеса та возів знайдені на території сучасної Польщі, Румунії та в євразійських степах?

Мідно-кам’яна доба в історії людства. Початок обробки металів Термін енеоліт або мідно-кам’яний вік позначає назву періоду, в якому людина починає виготовляти перші відомі вироби з металу (міді), при цьому все ще використовує знаряддя з каменю. Хронологічно енеоліт охоплює V—III або IV—ІІІ тис. до н. е. Подібно до інших періодів, ця доба почалася на різних теренах у різний час, і, більш того, її виділяють навіть не для всіх регіонів.

Мідно-кам’яна доба в історії людства. Початок обробки металів Енеоліт ― мідно-кам’яна доба; період, що настав після кам’яного віку і був пов’язаний з початком виготовлення виробів із міді та збереженням значної кількості кам’яних знарядь. Початково для обробки мідних самородків використовували холодне кування (без нагрівання металу). Найдавніші у світі металеві речі знайдені під час розкопок в Анатолії (Мала Азія), де освоїли технологію вилучення міді з руди. Ймовірно, маючи досвід випалювання кераміки, люди змогли створити піч для плавлення міді.

Розвиток господарства. Ремесла. Обмін і торгівля Для енеолітичних територій характерними є: наявність землеробсько-тваринницького господарства; поява мідних знарядь за переваги кам’яних; великі, зазвичай глиняні, будинки; наявність мальованої кераміки. Мірилом належності певної спільноти до енеолітичних культур є сукупність цих ознак, а не лише наявність мідних знарядь. Відбулося виокремлення людей, які займалися певною конкретною діяльністю, що могла бути пов’язаною з обробкою глини і гончарством, або ж з обробкою металу.

Розвиток господарства. Ремесла. Обмін і торгівля Великі енеолітичні поселення подекуди досягали колосальних розмірів. У них зводили будівлі, відмінні за розміром від житлових, які мали певне сакральне (духовне) або навіть і громадське призначення

Розвиток господарства. Ремесла. Обмін і торгівля Ремесло — невелике за обсягом виготовлення виробів (за допомогою ручної праці та примітивного знаряддя) задля задоволення побутових і господарських потреб (найдавніші ремесла ― гончарство, ткацтво, обробка каменю, обробка металів тощо). Торгівля — обмін надлишками продуктів і виробів, згодом ― процес обміну товарами, послугами, цінностями і грошима.

Мідно-кам’яна доба на території України. Трипільська та середньостогівська культури На території України більшість здобутків енеоліту пов’язані з приходом племен трипільської культури. Вона стала північно-східним продовженням культури Кукутені, яка існувала на території сучасної Румунії та Молдови. Археолог Вікентій Хвойка проводив розкопки наприкінці ХІХ ст. поблизу села Трипілля на Київщині.

Мідно-кам’яна доба на території України. Трипільська та середньостогівська культури Характерною рисою трипільської культури є наявність мальованої кераміки.

Мідно-кам’яна доба на території України. Трипільська та середньостогівська культури Трипільські поселення на теренах України мали відмінні від румунських риси. Носії культури Кукутені постійно мешкали на одному місці впродовж століть, натомість у трипільців типовими були ситуації, коли після 50—70 років проживання та виснаження природних ресурсів певної території поселення покидали і навіть спалювали (можливо, з ритуальною метою).

Мідно-кам’яна доба на території України. Трипільська та середньостогівська культури Сьогодні найдавніші ранньотрипільські пам’ятки датують кінцем VI тис. до н. е. Апогею (максимально високого розвитку) культура досягла упродовж V-IV тис. до н. е. Згодом вона втратила більшість зі своїх характерних рис. Унаслідок зміни кліматичних умов зменшилися розміри поселень, зникли поселення-гіганти й поступово трипільська культура змінилася й переросла в інші культури бронзової доби.

Мідно-кам’яна доба на території України. Трипільська та середньостогівська культури Середньостогівська культура. Була поширену в степу та лісостепу Наддніпрянщини, у Північному Приазов’ї, басейні річки Сіверський Дінець та нижній течії річки Дон. Вона існувала із середини V до середини IV тисячоліття до н. е. Середньостогівці розводили овець, кіз, свиней, коней, вирощували пшеницю, ячмінь, просо, горох. Скотарство в них домінувало над землеробством. Шнуровий орнамент середньостогівської кераміки вважають найдавнішим у Європі.

Параграф 19, читати, відповідати на запитання, вивчити визначення, опрацювати завдання на стор.106 Домашнє завдання: