У розробленій презентації представлений теоретичний та ілюстрований матеріал з теми "Усна народна творчість. Міфи, легенди, перекази" для учнів 5 класу.
Фольклорні жанри «Висить груша, а не з'їсти» Загадка «Наука в ліс не веде» Приказка «Наука в ліс не веде, а з лісу виводить» Прислів'я «Боротьба з ординцями» Переказ «Чому буває сумне сонце» Легенда «Чому пес живе коло людини» Міф «Мудра дівчина», «Кирило Кожум'яка» Казка Приклад Жанр
НЕОПАЛИМА КУПИНА Польський та угорський королі вирішили захопити місто Дорогобуж. Вони запропонували мешканцям міста здатися без бою. Посланець із міста приніс королям рослину з листям, яке ніколи не згорає. Королі зрозуміли, що це була відповідь на їхній ультиматум. На місто ще багато разів нападали, але ніхто не зміг здолати його мешканців. Цю рослину називали “неопалимою купиною”. І сьогодні неопалима купина символізує незалежність України, її непереможність
Як виникли КАРПАТИ Тема: історія утворення Карпатських гір за народним повір'ям. Карпати — гірська система на сході України, найбільша висота в Україні — гора Говерла (2 061 м). У Карпатах знаходиться значна частина всіх лісів України. Карпатські гори відносно молоді — їм понад 25 мільйонів років. Назва «Карпати» має давньовічну історію і такі значення у перекладі, як «камінь», «купа каміння», «значні нерівності», «підводні каміння», «значні стовбури», або «коріння».
Мушля — це захисний скелетний утвір, що вкриває тіло багатьох найпростіших, більшості молюсків, плечоногих та деяких ракоподібних. Для практичного використання та колекціонування найбільше значення мають мушлі молюсків. З мушель молюсків з давніх часів виготовляли посудини, ложки, ножі, скребки, риболовні крючки, сигнальні ріжки, амулети, прикраси, навіть гроші. З деяких мушель добувають перламутр, а з інших — складаються вапняки та інші осадкові породи, що правлять за будівельний матеріал. Мушлі давно стали предметом колекціонування науковців, художників та прихильників мистецтв. Особливо поціновувались великі за розміром мушлі, ними навіть викладали тло картин або екзотичні фігури.
Перлина (рос. жемчуг, англ. реагіз) — виникає всередині мушлі, коли туди потрапляє стороння речовина (напр., піщинка), схожа на перламутрове зерно кулястої форми. Розміри перлів — від мікроскопічних до голубиного яйця. Колір білий, рожевий, жовтуватий, іноді — чорний. Розрізняють перли морські і річкові. Найбільша морська перлина («Перлина Аллаха») важить 6,370 кг. її виловили 7 травня 1934 року. Перли вирощують також штучно. Прикраси із перлів були відомі чи не з доісторичних часів, це один із ранніх дорогоцінних каменів, відомих людині. Перли — надзвичайно «живі» самоцвіти. Ніжні, ледве помітні м'які переливи кольорів, плями яскравого світла плями на гладкій матовій поверхні, акуратної природної кулеподібна форма. Не випадково поняття «перлина» стало синонімом всього красивого та досконалого. За переказами, перли сприяють довголіттю, процвітанню та добробуту, оберігають від невірних друзів. Вважалось, що перли дарують його володарю розсудливість, тому його ніхто і ніколи не обдурить. Вони вважались символом чистоти, тому в багатьох країнах вони — обов'язковий компонент у весільному наряді нареченої.
Нестор Морозенко (1559-1649) — військово-політичний діяч Хмельниччини з галицько-подільського шляхетського роду. Навчався в Краківському і Падуанському університетах, полковник реєстрового козацького війська, організатор військових дій на Поділлі, брав участь в битві під Пилявцями, керував кіннотою під Збаражем, де загинув у бою. Герой історичної пісні «Ой Морозе, Морозенку, ти славний козаче», у якій відображено його подвиги в боротьбі проти татар, мужність і героїчну смерть. Тема: відображення ролі людини в історії країни. Ідея: уславлення народного героя як символу незламності волі. Ой Морозе-Морозенку
Козаки (запорожці) — вільні озброєні люди, представники військового стану, воїни-найманці. Члени самоврядних чоловічих військових громад, що з XV століття існували на теренах українського «Дикого поля», в районі середніх течій Дніпра та Дону. Основним заняттям козаків була війна: патрулювання торгових шляхів, захист українських земель від татарських навал, участь у військових кампаніях сусідніх володарів та захист кордонів сусідніх держав. Князь Дмитро Вишневецький у 50-х роках XVI століття побудував на острові Мала Хортиця фортецю. До складу гарнізону на Хортицькому острові входили як козаки, так і бояри, драби, слуги. Проживання козаків Вишневецького єдиною громадою в специфічних умовах сприяло зародженню військово-політичної організації запорозького товариства. Побудований Вишневецьким замок став прототипом козацького укріплення, яке, утвердившись на острові Томаківка у 60-70-х роках XVI століття, дістало назву Запорозької Січі. Запорозька Січ — це фортеця-містечко. На території фортеці зазвичай знаходилися площа, церква, адміністративні споруди, курені, комори тощо. Стіни фортець запорозьких козаків були з насипів земляних валів і дерев'яних укріплень. Козаки жили там увесь вільний від військової діяльності час. Тема: зображення побуту та звичаїв запорізьких козаків. Ідея: демонстрування винахідливості українських воїнів під час вибору гідних новобранців. Прийом у запорожців
Про білгородський кисіль Бєлгород — місто, засноване у XIII столітті як фортеця Бєлгород на історичній території Слобідської України, а тому серед місцевого населення було відоме також як Білгород. Цю фортецю неодноразово спалювали під час набігів татаро-монголів, і через це за указом царя Федора Івановича вона була відбудована заново, причому цього разу будівельним матеріалом був камінь. Відтоді Бєлгород став головним містом 800-кілометрової оборонної лінії, яка захищала Російську державу від набігів кримських татар. На початку XVIII століття, після приєднання України, була побудована нова оборонна лінія, і стратегічне значення Бєлгорода значно зменшилося. Незабаром після завоювання Криму 1785 року місто було виключене з числа активних фортець. Тема: боротьба українського народу із загарбниками. Ідея: прославлення кмітливості та винахідливості, яка спрямована на захист своєї Батьківщини.