Презентація МІФІЧНІ УЯВЛЕННЯ ТА РЕЛІГІЙНІ ВІРУВАННЯ НАРОДІВ ДАВНЬОГО СХОДУ

Міфи і релігія народів Стародавнього Сходу

Перевіряємо знання. Завдання1 Обери усно з переліку норми моралі й норми права. Поясни, чим вони відрізняються. Чим підтримується дотримання цих норм у суспільстві (чому люди виконують ці правила)?— У громадському транспорті слід поступатися місцем людям похилого віку, вагітним жінкам та людям з інвалідністю.— У громадському транспорті слід сплачувати за проїзд.— Усі діти шкільного віку мають рівний доступ до освіти.— Усі підприємці в Україні мають сплачувати податки в розмірі, встановленому державою.

Завдання2 Що означає давній звичай «око за око», «зуб за зуб»? Чому, на твою думку, він існував?Перевіряємо знання. Завдання3 Підтримай чи запереч основну думку давньої притчі. Три закони Мудрого царя запитали: чи багато законів потрібно країні для благополуччя і процвітання? — Усього три, — відповів цар. — Перший закон: серпи та мечі мають сяяти як дзеркало. Другий закон: дорога до суду має бути вкрита зеленою травою. І третій закон: пороги Божих храмів мають бути стертими.

Перевіряємо знання. Завдання 4 Здійсни уявну історичну подорож і запропонуй її результати однокласникам та однокласницям. Ти в Стародавньому Вавилоні. Вавилоняни вірять у багатьох богів. У світі богів кожен бог займає певне становище. Найголовніший серед них — Шамаш — освятитель землі, небесний суддя, який осяює темряву зверху й знизу. Він судить усі справи людей по справедливості й встановлює порядок. У ХVІІІ ст. до Р. Х. за царя Хаммурапі на чорному базальтовому стовпі були записані основні правові норми. Люди вірили, що ці закони даровані богом, як і сама державна влада. Уяви себе вавилонянином і поясни, як розуміли право в Стародавньому Вавилоні. Чим воно відрізняється від розуміння права нині?

Перевіряємо знання. Завдання 5 Прочитай уривок з Конституції України і поясни чим сучасні закони відрізняються від тих, які були в Стародавньому світіСтаття 21. Усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними. Стаття 22. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Стаття 23. Кожна людина має право на вільний розвиток своєї особистості, якщо при цьому не порушуються права і свободи інших людей, та має обов'язки перед суспільством, в якому забезпечується вільний і всебічний розвиток її особистості. Стаття 24. Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.

Пригадайте, що таке міфи. А що таке релігійні вірування? Чому вони, на вашу думку, виникали? Що в них спільного, а що — відмінного?

МІФ це щось вигадане, неіснуюче, фантастичне; казка, вигадка, фантазія. Це легенда про богів, легендарних героїв. У міфах розповідалося про найдавніший період в історії людства, який існував до початку усіх часів. Міфи давали відповіді на важливі запитання: що таке добро і зло, які можливостями володіє людина.

Єгипетський міф про створення світу розповідав, що спочатку серед первісних вод безмежного океану з’явився пагорб посеред неозорих вод. І от якось на цьому пагорбі розкрилась дивовижна квітка лотоса. Коли вона розтулила свої пелюстки, виявилося, що там було сховане мале дитя, якому судилося стати богом Сонця на ім’я Ра. Від дитини і справді йшло таке сліпуче сяйво, що Всесвіт, який досі перебував у пітьмі, враз освітився й ожив. Міфи про створення світу

Спочатку не було нічого. Ні Сонця, ні Місяця, ні зірок. Лише води простягалися безмежно. Води зародили вогонь. Величезною силою тепла в них зародилося Золоте Яйце. Тоді ще не було року, бо не було кому відміряти час, та стільки, скільки триває рік, плавало Золоте Яйце в безмежному океані. Через рік із Золотого Яйця виник прародитель Брахма. Він розбив Яйце, і воно розкололося навпіл. Верхня половина його стала Небом, нижня — Землею, а між ними, щоб розділити їх, Брахма умістив повітряний простір. І він закріпив Землю серед вод, і створив сторони горизонту, і поклав початок часу. Так було створено Всесвіт Індійський міф про створення світу

Широко відома серед багатьох народів розповідь про знищення першого світу та людства Богом через сорокаденний дощ, розлив рік чи то велику хвилю і затоплення всієї землі водою. Історія потопу відображена в історіях і легендах більшості культур світу. Найдетальніше в західній культурі описана в Біблії (книга Буття), також в індуїських Пуранах і у вавилонському Епосі про Гільгамеша. Ще подібні міфи існують у китайців, індусів, корейців, філіппінців, тайландців, єгиптян, народів африки і америки. ПРАКТИЧНО КОЖНА ДРЕВНЯ ЦИВІЛІЗАЦІЯ МАЄ МІФ ПРО ВЕЛИКИЙ ПОТОП

Що, на вашу думку, хотіли пояснити люди за допомогою міфів? Які відомості про їхнє життя можна знайти у міфах?

Чому люди Давнього Сходу поклонялися багатьом богам?Релігії Давнього Сходу виникли, на думку вчених, у IV тисячолітті до н. е. в землеробських поселеннях на берегах великих річок Нілу, Тигру та Євфрату. Вони передбачали багатобожжя — поклоніння багатьом богам. Кожний бог на території країн Давнього Сходу уособлював певне явище, властиве природі, суспільству чи людині. які міфи ви знаєте?

У давніх єгиптян було майже 700 богів. Верховними божествами Давнього Єгипту були бог Сонця Ра і бог-творець Пта (він створив світ богів і людей). З-поміж найвідоміших богів — Осіріс, він помирав і воскресав, символізуючи періоди розлиття Нілу.

Осіріс. Ра. Геб. Шу. Тефнут Птах

Тот – бог мудрості й письма. Нун - Першоокеан. Сет – бог пустелі, плутанини та зла. Апоп – зло, хаос Єгиптяни вірили, що боги живуть скрізь. І на землі, де живуть люди, і в іншому, невидимому світі, куди бог Сонця йде на ніч і куди люди вирушають після смерті. Боги створили світ, охороняють його і не дають йому загинути. Єгипетській міфології властиве обожнення тварин. Багато богів постає у вигляді тварин. Ці тварини вважалися священними.

Як виникло єдинобожжя. З розвитком суспільства міфи змінила релігія — спочатку як багатобожжя, а потім як віра в єдиного бога. На степних територіях між Єгиптом і Вавилоном у ХІІІ ст. до н. е. розселилися племена стародавніх євреїв, які раніше за інші народи перейшли до єдинобожжя. Їхньою релігією був іудаїзм, головний догмат якого — це віра в єдиного бога Ягве — творця і правителя Всесвіту, у безсмертя Душі та існування загробного царства.

Бог Ягве, згідно з Книгою Буття, створив світ за шість днів. На сьомий день Творець відпочивав. У біблійній Книзі Буття говориться, що Бог створив небо, землю і все, що на них розташоване, протягом шести днів. Земля була спочатку безлюдна і покрита мороком.

Найпоширеніший обряд іудеїв — молитва, яка, згідно з віровченням, досягає небес і впливає на долю людини. Бі́блія, або Святе Письмо, Священне Писання — сукупність текстів різних епох і авторів, яка сприймається всіма християнськими конфесіями як Священне Писання. Біблія складається зі Старого Заповіту та Нового Заповіту.

Новий Заповіт, що сформувався протягом І— II ст. н. е., складається з чотирьох Євангелій — від Матвія, Марка, Луки та Іоанна, в яких розповідається про прихід Спасителя (Месії) Ісуса Христа, про його життя, смерть і воскресіння.

Старий Завіт містить перекази стародавніх євреїв, роздуми мудреців, давні закони та звичаї. У ньому розповідається про історію народів Стародавнього світу, зокрема, Вавилону, Ассирії і навіть Риму. Дані археологічних розкопок свідчать, що багато описаних у Старому Завіті подій дійсно відбулися. Археологічні знахідки в нижній течії Тигру та Євфрату свідчать про повінь-катастрофу, що могла породити перекази про Всесвітній потоп. А деякі держави, згадувані в Старому Завіті — Хетська, невеликі царства Палестини, Ассирія, до археологічних розкопок ХІХ–ХХ ст. були відомі лише з тексту Біблії. Палац Ірода. Місто Содом. Великий потоп. Вавилонська вежа

На основі тексту та ілюстрації визнач основні події, пов’язані з історією єврейського народу. Один із драматичних епізодів історії єврейського народу, викладених у Святому Письмі, — історія десяти заповідей. Пророк Мойсей зійшов на гору Синай і отримав від Бога дві кам’яні дошки — скрижалі, на яких було викладено приписи, що стали моральною основою життя на землі. Біблія так описує спілкування пророка з Творцем: «Синай стояв у вогні, оповитий густим димом, земля тремтіла, гримів грім, блищали блискавки. Голос Творця, покриваючи шум стихії, вимовляв заповіді, а Його невидимий перст відображав їх на камені». Коли Мойсей після сорокаденного перебування на горі спустився зі скрижалями,він побачив, що народ, виведений ним із єгипетського полону, поклоняється ідолу — золотому тільцю, забувши про Бога. Гнів охопив пророка. Він розбив об скелю кам’яні дошки із заповідями. Коли ж Ізраїль покаявся, Господь наказав Мойсею виготовити нові скрижалі, і знову наніс на них ті самі письмена…

Скориставшись текстом та ілюстрацією, дай відповіді на запитання: чи вважаєш ти справедливим рішення Соломона? Чому? Якими рисами вирізнявся цар Соломон? Що нині називають Соломоновим рішенням?Соломонів суд. Жили в Єрусалимі разом дві молоді жінки, кожна мала по немовляті. Якось уві сні одна жінка випадково задавила свою дитину, і та померла. Тоді вона взяла в сусідки, яка спала, живе немовля і поклала його на своє ліжко, а тій підклала мертве. На ранок друга жінка побачила біля себе мертве немовля і відмовилася прийняти його за своє, побачивши, що воно чуже. Вона звинуватила сусідку в обмані. Проте й інша жінка не хотіла зізнаватися, не бажаючи віддавати живого немовляти. Довго вони сперечалися і врешті-решт пішли до Соломона, щоб той їх розсудив. Соломон вислухав кожну. Після цього він наказав слузі принести меча і сказав: «Моє рішення таке. Вас двоє, жива дитина одна. Розітніть її навпіл, і нехай кожна втішиться його половиною». Одна сказала: «Нехай не буде ні мені, ні тобі, рубайте». А інша сказала: «Віддайте їй дитину, тільки не рубайте». Соломон зрозумів, хто мати живого немовляти, а хто — брехуха. Він сказав своїм стражникам: «Віддайте дитину матері, яка не хотіла його смерті. Вона справжня мати дитини»

 БУДДИЗМБільше 20 століть тому в невеликому індійському місті народився хлопчик Сіддхартха Гаутама. Довгоочікувана дитина була спадкоємцем царського престолу, жила в розкоші і була оточена батьківською турботою. Принц навіть не підозрював, що існує неминуча старість, важкі хвороби і смерть. Відкривши для себе ці істини, Будда поступово почав розуміти, що задоволення життя непостійні. І тоді Сіддхартха вирішив знайти шлях до позбавлення людства від життєвих страждань. Він залишив розкішне життя в палаці і став відлюдником. Просвітлення спіткало Сиддхартху в 35 років.

 БУДДИЗМБудда вчив, що будь-яке життя супроводжують страждання. Їх причина — бажання людей: жадоба влади, багатства, слави, щастя. Якщо людина хоче звільнитися від страждань і пізнати вічність, вона мусить відмовитись від бажань, вести праведне життя і виконувати правила. Серед них такі: не шкодити живим створінням; не красти; добувати хліб насущний чесною працею; говорити виключно правду; цуратися заздрощів, лестощів, пліток; не пити хмільного й не задивлятися на жінок. Лише так людина врятується й не буде знов і знов народжуватись на землі.