Презентація "Михайло Опанасович Булгаков"

Михайло Опанасович Булгаков. Життєвий і творчий шлях письменника. Російський письменник українського походження, драматург, театральний режисер.

Hикогда и ничего не просите! Никогда и ничего, и в особенности у тех, кто сильнее вас. Сами предложат и сами всё дадут!Із романа «Майстер і Маргарита» Слова Воланда, адресовані Маргариті. Цитується як твердження ідеї незалежності людини, як заохочення бажання добитися всього власними силами.

Михайло Опанасович Булгаков народився 15(3) травня 1891 року в м. Києві в сім'ї викладача духовної академії Афанасія Івановича Булгакова. На вулиці Воздвиженській 28 у Києві. Окрім М. Булгакова, у сім'ї було ще шестеро дітей: Віра, Надія, Варвара, Микола, Іван та Олена

Батько, Опанаса Булгаков, був сином сільського священика Івана Авраамійовича Булгакова. Кар'єрою зобов'язаний тільки власним здібностям і працьовитості. Одночасно з викладанням в академії він служив у київській цензурі, отримав чин статського радника. Завдяки чому сім'я Булгакових зробилася потомственими дворянами.

Мати, Варвара Михайлівна, уроджена - Покровська, походила з сім'ї протоієрея Казанської соборній церкві в місті Карачеві Орловської губернії (з цієї ж губернії були родом і батьки Афанасія Івановича). Саме від матері Михайло Булгаков успадкував любов до музики і книг. «Мама, світла королева» - так назвав він її у своєму першому романі.

На жаль,щасливе сімейне життя тривало недовго: 14.03.1907 року помер батько. На той час Михайло навчався у престижній Першій київській чоловічій Олександрійській гімназії. Далі вступає на медичний факультет Київського університету Святого Володимира. Вже в квітні 1916року Булгаков став дипломованим лікарем.

На 2 курсі він шалено закохався у Тетяну Миколаївну Лаппа. Їй було 15 років, а йому 17. В 1913 році. Михайло Булгаков одружився з Тетяною Лаппа. Із Михайлом Булгаковим Тетяна Лаппа познайомилася влітку 1908 року, коли приїхала в Київ на канікули до тітки Софії Миколаївни Давидович. З матір'ю Михайла, Варварою Михайлівною Булгаковою, тітка служила разом у Фребелевському інституті — жіночому навчальному закладі. 26 квітня 1913 року Тетяна Лаппа та Михайло Булгаков обвінчалися в церкві Михайла Доброго на Подолі. Ще до шлюбу Тетяна була вагітна та зробила аборт. Після весілля Лаппа покинула навчання

У вересні 1919 року оголосили наказ про призов на військову службу кадрових військових лікарів, куди потрапив і Булгаков. Його відправили до владикавказького військового госпіталю. В цей час, у Владикавказі починає писати знаменитий роман “Біла гвардія”, за мотивами якого створив п’єсу “Дні Турбіних”

Восени 1921року ненадовго зупинившись у матері в м. Києві, Булгакови прямують до Москви.І на цьому безпосередні стосунки письменника з Києвом і Україною закінчуються, за винятком короткотривалих відвідин рідного міста. Рідне місто письменника згадується у всіх його творах. Булгаков завжди писав слово «Місто» з великої літери, коли йшлося про його рідний Київ. У ліричному нарисі «Київ-місто» він писав про те, що Київ посідав важливе місце в житті та творчості письменника

Вже в Москві у вересні 1922 році було надруковано фейлетон «Пригоди Чичикова» -розповідь про те, як Гоголівські герої опиняються у тодішній Москві, а невдовзі вийшла «Дияволіада» - сатирична повість, у якій в пародійно-містичній формі висміювався абсурд радянської бюрократії. В цей час отримує ордер, який дав йому право проживати в квартирі №50 по вулиці Велика Садова 10. Дружина Леніні-Крупська прочитала лист Булгакова до свого чоловіка і вирішила йому допомогти.

Він поступово входить в коло московських письменників. Знайомиться з Любов'ю Євгенівною Білозерською, яка нещодавно приїхала з-за кордону. Йому подобається її витонченість, вміння триматися на людях і любов до літератури. Починається бурхливий роман. У квітні 1924 року Тетяна та Михайло розлучилися. У 1924 році, як тільки шлюб був розірваний, вони з Любов'ю Євгенівною одружилися. Виявилося, що вона як і він, перебувала в м. Києві в страшний час восени 1919 року. Описане в першому романі «Біла гвардія». Перша частина якого була видана в цьому ж році, а у квітні 1925 року видав і другу частину та присвятив її дружині. Втім радянська критика сприйняла роман як контрреволюційний, тож за життя письменника, крім повісті “Фатальні яйця”(1925) його прозові твори майже не друкували. Також цього ж року він написав повість “Собаче серце”

Початок літературної діяльності пов'язаний з Москвою. У 20-х роках він писав нариси й оповідання, у яких висловлював надію на суспільні зміни («Майбутні перспективи», «Торговий ренесанс» та ін.). Але надалі надію заступило гірке розчарування. життя і творчість Булкагова пов'язані з Московським художнім театром, але багато його п'єс було заборонено. У 1926 році після обшуку у квартирі було конфісковано рукопис повісті «Собаче серце», яка до кінця 80-х років була заборонена цензурою.

У липні 1929 року Булкагов звернувся до Сталіна з проханням дозволити йому виїхати за кордон, але воно залишилося без відповіді. Відчайдушним зойком став лист письменника до уряду СРСР, якій уже нічого було втрачати, який був написаний 28 березня 1930 pоку, який свідчив про те, що автор його не відступив від своєї позиції й розпочав відкритий діалог із владою. У середині 1929 року з репертуару всіх театрів було вилучено всі Булгаковські п’єси: “Багряний острів”, “ Зойчина квартира” , “Дні Турбіних”. Все це через лист Білль-Білоцерковського(заздрісний драматург, який написав Сталіну листа в якому обурювався, як можна пускати на радянську сцену білогвардійські булгаковські спектаклі). Сталін сам дав критику цим п’єсам.

У листах, Булгаков вказуючи на заборону просив дати йому друкувати або дозволити виїхати з-за кордон. У жовтні 1929 року розпочинає роботу над п’єсою про Мольєра «Кабала священників» і закінчує її за 2 місяці. Також продовжує працювати над романом який започаткував у 1928році. Навза твору змінювалася кілька разів: з « Консультанта із копитом» на « Копито інженера», з « Чорного мага» на «Євангеліє від диявола». Булгаков писав роман до останнього дня свого життя, а коли був сам не взмозі, диктував текст своїй 3-ій дружині, а та записувала. 18 квітня 1930 року у квартирі пролунав дзвіок, дзвонив сам Сталін. В кінці розмови він запропонував Булгакову місце режисера асистента у МХАТі (Московському художньому театрі). Письменник звичайно ходив влаштовуватися туди на роботу, але його не взяли. Після цієї розмови письменник викинув револьвер у ставок, бо через відчай хотів покінчити життя самогубством. Хоча не віриться, що він би зважився на цей крок, адже в його серці зароджувалося нове, шалене - кохання.

У лютому 1929 році Булгакова запросили на млинці на честь святкування масляного тижня. В родину художника Моісеєнка, давнього київського знайомого. Зібралися гості, господарі посадили його поруч з Оленою Сергіївною Шиловською, на яку він звернув увагу, як тільки увійшов. Він галантно доглядав, жартував, розповідав веселі історії, грав на роялі, співав, танцював. Потім вони зустрічалися ще і ще, довго гуляли по нічній Москві.

Олена була одружена і мала 2 дітей, проте в 1932 року вони все ж таки одружилися і прожили 8 щасливих років. У цей період Булгаков написав ще декілька творів,серед яких «Життя пана де Мольєра» (1933), «Театральний роман» ( 1937), що залишився нескінченим , і декілька п’єс: «Блаженство» (1934), «Іван Васильович» (1936), «Дон Кіхот» (1938), «Батум» (1939). Остання п’єса була присвячена молодому Сталіну- на початку кар’єри революціонера, та навіть цю п’єсу цензура до постановки не допустила. Єдиною п’єсою, яка була поновлена у репертуарі театрів з особистого наказу Сталіна, була п’єса «Дні Турбіних», яку сам вождь переглянув 16 разів. Восени 1939 року стан здоровя Булгакова погуршився, через хворобу нирок, після вироку письменник прожив ще пів року, до останніх днів він писав роман «Майстер і Маргарита», а останні дні свого життя він диктував їх своїй дружині і говорив: «Щоб знали, щоб знали…». Помер Михайло Опанасович Булгаков 10 березна 1940 р.ро

На його могилі з часом Олена Сергіївна спромоглася покласти замість пам’ятника камінь, який до ювілею Гоголя 1952 року був на його могилі та символізував «Голгофу». За життя Булгаков написав, звертаючись до Гоголя «Вчителю, накрий мене своєю чавунною шинеллю!». Михайла Опанасовича Булгаков багато чого споріднювало з Гоголем. Земляки, вони обидва не любили Петербург, закінчили свої головні книги в Москві, і там же спалювали свої рукописи, перед смертю сильно страждали. Автор «Майстра і Маргарити» вважав себе учнем Гоголя. У важкі хвилини життя Булгаков приходив до пам'ятника Гоголя, що стоїть у дворі особняка, де той жив останні роки. Письменник був похований на Новодівочому цвинтарі у Москві

Список найвідоміших творів Михайла Булгакова: Романи: "Біла гвардія" (1922-1924)"Майстер і Маргарита" (1929-1940) "Записки покойніка" (1936-1937)Повісті:"Дьяволиада" (1923 р)"Фатальні яйця" (1924)"Собаче серце" (1925) П'єса: "Іван Васильович" (1936)