Вечір поезії « Поезія рідного краю»

Вечір поезії  « Поезія рідного краю»

Обладнання : мультимедійна презентація.

Ведучий 1 : Поезія… Зміст цього слова кожен з нас розуміє по – своєму.

Ведучий  2 : Ніхто з нас не задумувався про те, що з усіх видів словесного мистецтва поезія найдавніша.

Ведучий  1 : Адже головною місією поезії є утвердження життя і краси, духовної сили та душевної теплоти.

(Слайд 1)

Вірші до смерті я писатиму свої,

Щоб не замовкли в світі солов’ї

Щоб у віках цвіла земля свята,

Щоб не вселилась в храмі пустота

Щоб розум , подарований людині.

Засяяв сонцем в лютій хуртовині.

Щоб мій народ з безтями і агонії,

Став клавішем  вселюдськоі гармонії.

Не хочу буть ні тузом , ні валетом,

До смерті буду лірником – поетом.

Ведучий  2 : Ось так писав про призначення поезії наш земляк Володимир Косовський , який народився  в с. Веприк в 1923 році (слайд 2 ).

Ведучий  1 : Багато випробувань випало на його долю : війна, репресії, концтабори. Та не зламала доля поета.

Ведучий  2 : Багато сил і енергії віддав Володимир Косовський збереженню культурних цінностей, заснував музей композитора Стеценка.

Ведучий  1 : Після смерті письменника у Фастові  з 2003 року заснована щорічна  літературно – мистецька  премія імені В. Косовського.

Ведучий  2 : Пам’ятаймо письменника і його велике прагнення бачити всіх вільними.

Всім свобода люба (  слайд 3)

Я метелика спіймав,

І пригрів , і приласкав,

Став на сонечку в траві,

Посадив на рукаві.

Зачарований красою,

Я торкнув його рукою,

А метелик не стерпів –

Знявсь – і в простір полетів.

Тріпотять в повітрі крила :

Всім свобода люба й мила.

Ведучий  1 : Ми по праву можемо пишатися тим, що і в нашому селі Велика Офірна народилася унікальна поетеса – Світлана Михайлівна  Жук. ( Слайд 4).

Ведучий  2 :ЇЇ твори – це сповідь людини, що понад усе цінує свою Батьківщину, чудову сільську природу, і звичайно, матір.

 Матусі ( слайд 5 ).

Матусю, ласка нашого дитинства,

Ти сонечко дитячої душі,

Твоя любов жертовна і причиста,

Влилась в пісні, .молитви та вірші.

Леліяла своїх дочку і сина,

Не досипала тисячі ночей,

Матуся рідна в кожного єдина,

Єдина ніжність маминих очей.

Єдині в світі материнські руки,

Що дарували нам своє тепло,

Голубили своїх дітей та внуків,

І так нам з ними затишно було.

Хай буде в тебе світлих днів багато,

Не покидають сили та снага,

Готова нам ти все в житті віддати,

Матусенько ти наша дорога.

Ти молодієш , як приходить свято,

Стаєш така красива, осяйна,

Віта тебе , як жінку і як матір,

Родина, друзі і сама весна.

Ведучий  1 : С. М. Жук багато років пропрацювала вчителем біології та хімії, а нині є науковим співробітником Національного музею літератури.

Ведучий  2 : Її як і нас хвилюють проблеми сьогодення: війни, миру, життя і безсмерття.

Нове двадцять перше століття ( Слайд 6 )

Нове двадцять перше століття, яке ти ?

Ти маєш у спадок космічні ракети,

Дисплеї та лазери, техніку «соні»

І нову проказу в чорнобильській зоні,

 нечисті озера, занедбані ріки.

 І землю у ранах болючих без ліку.

Нехай же в тобі не залишиться сліду

Від воєн жорстоких, саркоми та СНІДу.

Нове двадцять перше століття яке ти ?

Неси милосердя й добро для планети !

Ведучий  1 :Інша поетеса, про яку ми вам хочемо розповісти, народилася в м. Фастові , там і закінчила школу № 5.

Ведучий  2 : Це Леся Клименко, яка після закінчення університету вчителювала у Малоснітинській школі. Нині вона є членом Національної спілки письменників України. ( Слайд 7 )

Ведучий  1 : Послухайте . як по – сучасному звучать сьогодні слова поетеси, звернені до нас.

Все , зрештою, залежить від людини (слайд 8 )

Все, зрештою, залежить від людини

Іти вперед , а чи вужем повзти,

Будь незалежним чи зігнути спину –

Все , зрештою залежить від людини.

В реальнім світі привидів нема.

Між двох світів одвічні барикади

У небі -  сонце. У болоті – тьма

Реальне все. А привидів нема

Доріг багато, тільки шлях один.

Обрав його – не збийся на стежину

В ім’я отця і матері , і сина –

В житті твоєму шлях лише один.

Ведучий  1 : І сьогодні наше село багате на молодих талановитих поетів. Серед них і наша випускниця Куценко Альона.( Слайд 9 ).

Ведучий  2 : Нині вона студентка, але писати вірші не кинула. Навіть уже встигла видати свою першу поетичну збірку. Тож послухаємо поезії у виконанні автора.

Математика любові ( Слайд 10 ).

Мурчить у серці знову ніжність .

Любов живе в моій душі.

Перевіряю вас на збіжність

Я за ознакою – Коші.

В границі – сльози, правда – в лицях.

А потиск наших рук – печать.

І знову рівне одиниці .

І я не знаю , що сказать.

Сміється з мене Даламбер.

Що знову числю інтеграли,

Що мов поет в мені помер.

Хоч , щоб там інші не казали,

Я ігнорую й знов ділю

На два усе, що мали вдвох.

Все числю й цифри не згублю

У векторі своїх епох.

Зчеркавши з Лейбницею опис,

Накресливши мости суміжні

Я принесу тобі літопис.

 Де наші долі нерозбіжні.

Двоє…

Ми поряд стоїмо. Чорніє грунт.

І слабне сонця світ за горизонтом.

І нас так мало. Двоє. Та ми – гурт.

І наше серце скоро стане фронтом.

Знімає вітер ембрієнт розлуки.

І ми чіпляєм бант на меч і щит.

Нас так багато. Двоє. Наші руки

Вбивають грубість і знаходять оксамит.

Ми не почнем ні війн, ні міжусобиць.

І двоє рук підіймуть прапори.

Нам так приємно , що нас двоє. З цих подробиць

Ми створим довгі і кохані вечори.

Ведучий  1 : В нашій школі теж зростають молоді поети -  Кривоцюк Володя, Тихоненко Яна, Куценко Павло.

Ведучий  2 : Тож пропонуємо вашій увазі їх проби пера.( Слайди 11,12,13  під час читання віршів дітей ).

Ведучий  1 :Ось і добіг кінця наш вечір поезї . Давайте подякуємо нашим учасникам і поетам. (Слайд 14).

Ведучий  2 : Пишіть, творіть. До нових зустрічей!