Презентація «Мистецька спадщина хлівищанців , повернута із забуття»

Пошуково – дослідницька робота на тему:«Мистецька спадщина хлівищанців , повернута із забуття» (Присвячено відомим та маловідомим митцям: художникам, майстрам чеканок, різьбярам по дереву та металу)

Актуальність даного дослідження доводить, що сьогоднішній день потребує осмислення всієї мистецької спадщини України, задля створення відповідної історичним реаліям об’єктивної історії. Саме зараз зростає інтерес до вивчення творчості та діяльності тих, хто залишив вагомий внесок у розвиток мистецтва Буковини ХХ – ХХІ ст. Такими маловідомими та зовсім невідомими художниками – митцями, які народилися у с. Хлівище, були: Корнило Дзержик (1888-1965), Романюк Олександр Іларіонович(1941-1978рр.),та нині ще плідно працюючий на заслуженому відпочинку Михайло Васильович Катеринюк 1946р.н.

У 2018 році виповнилося 130 років з дня народження нашого земляка Корниля Дзержика, заслуженого діяча мистецтв УРСР, члена спілки художників України, який працював у галузі побутового жанру і пейзажу,іконопису, автора тематичних композицій та портрету, а також 40 років з дня смерті Олександра Романюка, також члена Спілки художників України, який помер у 37 років у розквіті творчих сил, залишивши буковинцям у спадок свій творчий доробок.

Корнило Дзержик. ДЗЕ́РЖИК (ДЗЕ́РДЖИК) Корнило Володимирович (07. 01. 1888, с. Хлівище, нині Кіцманського р-ну Чернівецької обл. – 10. 05. 1965, Чернівці) – живописець. Заслужений діяч мистецтвв УРСР (1953). Член Спілки Художників України. Навчався у 1904–08 у рисувальній школі у Чернівцях та в майстерні у Відні (1908–1912). Основні галузі – іконопис і станковий живопис. Автор побутових картин, пейзажів

Центральне місце у доробку К. Дзержика посідала шевченківська тема, він малював портрети Т. Шевченка та картини на сюжети його творів. Серед них «Думи мої, думи», «Тарас Шевченко з кобзою» та ін.. До 150-річчя від дня народження Т. Шевченка на ювілейну виставку підготував полотно «Гуцул - різьбяр працює над бюстом Великого Кобзаря». Відомі невеличкі за розміром гіпсові скульптури К. Дзержика, за допомогою яких художник також відтворив образ Т. Шевченка.

Автор побутових картин, пейзажів. Роботи Дзержика відмічені прагненням до ретельного відтворення побаченого, деякою сентиментальністю; за композицією та колористичним вирішенням близькі до аматорських творів. Полотна зберігаються у Чернівецькому художньому та краєзнавчому музеях. Твори.: «Дубки» (1906), «Ранок у горах» (1910), «Безробітний» (1918), «Думи мої, думи», «Автопортрет» (обидва – 1925), «Дружина» (1930-і рр.), «Збір податків» (1940-і рр.), «Визволення Буковини» (1942), «Лісосплав», «Гуцул із трембітою», «Перший колгоспний сніп» (усі – 1945), «Ранок у Карпатах» (1946), «За межу» (1952), «Полонина» (1953), «Колгоспний сад» (1957),

«Ранок у горах» (1910),

«Перший колгоспний сніп» (1945)

« Лісосплав» 1945р

«Дубки» (1906)

Пам’ятка архітектури місцевого значення – Ліцей, кін. XIX ст. (вулиця Корнелія Дзержика, 22).

Олександр Іларіонович Романюк(1941 –1978 рр.)

Роботи Романюка Олександра Іларіоновича , які зберігаються в кімнаті українознавства .

. Витинанка місцевого майстра

У 1969 році митець став заслуженим майстром народної творчості УРСР, а в 1971 році – членом Національної спілки художників України. Михайло Васильович Катеринюк – чарівник дерева та металу

Талант його був очевидним і незаперечним вже в ті молоді літа. Промовисті образи карбованих і рельєфних різьблених композицій та яскравий творчий хист автора вражали широку публіку і привертали увагу фахівців. Нині колекція творів Михайла Катеринюка 1960—1980 років зберігається в Чернівецькому художньому музеї.

“Господар Карпат”

«Мелодія Карпат» (1985)

Карпатські герої Катеринюка — тонкі музичні натури і запальні танцюристи. Трембіта і сопілка, цимбали і скрипка — їх вірні супутники.

Драматургія дивного рельєфу «Юність Карпат»

«Мелодія Карпат» «Мелодія сивих гір«(друга назва «Мелодія Карпат»,1969 р.

Михайло Катеринюк утвердив себе в українському мистецтві низкою оригінальних творів високого образного звучання. Одною з чільних рис творчості митця є національний колорит його пластики, яку він шляхетно-стримано акцентує, оздоблюючи традиційними орнаментальними елементами. Натомість основну мистецьку ідею твору він промовисто втілює суто пластичними засобами. Його матеріал — благодатне карпатське дерево, «з масиву якого митець висікає все йому потрібне, тримаючи цілісний образ у власній уяві», — так відгукнувся про свого давнього приятеля Василь Бабух.

Переконані,що ті традиції образотворчого та ужиткового мистецтва, які були започатковані нашими земляками, будуть не тільки збережені, а й примножені, а Чернівецька обласна організація Національної Спілки художників України буде з кожним роком розвиватись і дарувати нам та майбутнім поколінням ще більше цікавих, творчих робіт. На сьогодні переважна більшість членів Спілки є активними учасниками всеукраїнських та міжнародних виставок, випускають особисті каталоги, беруть активну участь у громадському житті краю та навчають мистецтву юних талантів. Митці не вмирають. Вони живуть у своїй спадщині, яку ми повинні навчитися зберігати на радість тим, хто відчуває й розуміє їх.