Презентація Мистецькі перлини Візантії та Київської держави

Мистецькі перлини Візантії та Київської держави

Мистецтво великої Візантійської держави із центром у Константинополі втілило творче переосмислення античної спадщини, що виявилося насам­перед в архітектурі та образотворчому мистецтві. «Цар Соломон», Гьореме, 11 ст., нині ТуреччинаІнтер'єр Собору святої Софії(Константинополь)

Християнські храми Візантії створювали як величезні будівлі для спільної молитви. В основі архітектурної споруди були давньоримські базиліки, що являли собою ви¬тягнуті прямокутні будівлі з вівтарем у східній частині.

ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО ВІЗАНТІЇВеликого розквіту в образотворчому мистецтві набули мозаїки, фрески та іконопис. У внутрішньому оздобленні храмів візантійські майстри широ­ко використовували мозаїку. Зображення викладалося з різнокольорових кубиків смальти (сплаву скла з мінеральними фарбами). Візантійські моза­їки були яскравими, багатобарвними, складними за композицією, багато­фігурними, сюжетними. Мозаїку створювали на золотому тлі: золото є найбільш світлоносним матеріалом, воно створює магію світла, що посилює божественність інтер’єру храму. Імператиця Феодора, мозаїка в Сан Вітале. Святого Юрія], [Базиліка Святого Дімітрія], 7 ст., [Салоніки]

Візантійські моза­їки були яскравими, багатобарвними, складними за композицією, багато­фігурними, сюжетними. Мозаїку створювали на золотому тлі: золото є найбільш світлоносним матеріалом, воно створює магію світла, що посилює божественність інтер’єру храму. Равенна. Мозаїка «Добрий пастир»

ВІЗАНТІЙСЬКИЙ ІКОНОПИСПеревага духовного над матеріальним, релігійного над світським у візантійському мистецтві зумовила вироблення нового стилю в написанні зображень. Його найважливішою особливістю стала відмова від об’ємності, яка була властива античному реалістичному мистецтву. «Взгорання Немовляти". У Візантійській імперії цей образ вважався давньою чудотворною святинею

Для організації художнього простору візантійські майстри не користувалися перспективою. Вони зображували предмети ніби у «зворотній перспективі», при якій фігури і предмети, що знаходяться у віддаленні, зображувалися в більшому масштабі, ніж передні, що посилювало безпосередній контакт з глядачем. Візантійський художник не працював з натури, пейзажний фон і зображені елементи архітектури відтворювалися умовно і узагальнено. З предметів побуту візантійські майстри найчастіше зображували трон, стіл, а також книгу, сувій, чашу.

Велич і розкіш Святої Софії Константинопольської спонукала русичів зробити свій вибір. Знамениту Софію Київську було зведено за часів князювання Ярослава Мудрого (1000 років тому). Ця грандіозна п’ятинефна споруда, увінчана тринадцятьма золотими банями, - головний престольний храм Київської Русі.

Відливає золотом мозаїк його центральний олтар із величезним образом Богоматері-Оранти, вражає фресковий живопис із численними постатями святих. До нашого часу збереглися смальтові мозаїки та стародавні фрески храму. Сюжети відбивають не тільки біблійні історії. Багато фресок присвячені світському життю: зображено сцени полювання, фігури скоморохів, тварин тощо. Деякі фрески донесли до нашого часу зображення княжої родини.

Основою християнського богослужіння в соборах нашої країни із часів Київської Русі є літургія, яка прийшла з давньої Візантії. Усі наспіви (гласи) літургії канонічні, тобто виконуються за певними правилами, не допускаючи імпровізації. Найпоширеніший глас - псалом.

ЮВЕЛІРНІ ВИРОБИ ВІЗАНТІЙСЬКИХ МАЙСТРІВЗолоті сережки, до 650 р. Золотий хрест з філігранями, до 700 р. н.е., Храмова підвіска, до 1150 р., висота 4,5 см. Золота плакетка «Богородиця одигітрія», до 1100 року. «Вотивні руки з хрестами», 6-7 ст. н.е.,

У Візантії квітнула обробка металів, з яких виконувалися вибивні або литі вироби помірного рельєфу. Візантійські художники дійшли нарешті до того, що стали обходитися зовсім без рельєфу, як, наприклад, у бронзових дверях церков, роблячи на мідній поверхні лише злегка поглиблений контур і викладаючи його іншим металом, сріблом або золотом. До цього розряду робіт, називаному agemina, належали чудові двері у соборах Амальфі й Салерно біля Неаполя.

Розкішний зразок візантійської емалеробної справи представляє знаменита Pala d'oro (золотий вівтар) — рід маленького іконостасу з мініатюрами в техніці перегородчатої емалі, головний вівтар, що прикрашає собою венеціанський Собор Святого Марка.

Використані джерела Лазарев В. Н. Історія візантійського живопису• Отто Демус. Мозаїки візантійських храмів• Колпакова Г. С. Мистецтво Візантії. Ранній и середній періоди. — СПб.: Азбука-класика, 2005.• Кондаков Н. «История и памятники византийской эмали. Сочинение Н. Кондакова, профессора Санкт-Петербургского университета и старшего хранителя Императорского Эрмитажа», 1892 г. Лихачева В. Д. Искусство Византии IV-XV веков. — М.: Искусство, 1981.(рос.) Каждан А. П. Византийская культура (X–XII вв.). – М.: Наука, 1968. – 232 с.https://uk.wikipedia.org/wiki/Мистецтво Візантії