Презентація "Модуль декоративно ужиткове мистецтво. Основні засоби виразності"

Основні засоби виразності: стилізація, конт­раст і символізм. Значення символів, прита­манних видам декоративно-ужиткового мис­тецтва. Вчитель трудового навчання та технологійЄлизаветівського ЗЗСО І-ІІІ ст. Шевченко Л. Г.

«Народне мистецтво наймогутніше, найхарактерніше, воно створене генієм усього народу за довгі віки існування нації.» Іван Гончар

Термін «композиція» походить від латинського compositio — поєднання, розміщення. У мистецтві ним традиційно позначають процес компонування, тобто розміщення, угрупування форм, об’єктів, ритмів, кольоросполучень, незалежно від виду мистецтва та його жанру. Композиція покликана створювати в мистецтві органічну єдність художнього задуму, ідеї конструктивно-пластичного визначення міри.

Різні за формою і кольором мотиви  (малі структурні елементи рослинного і тваринного світу, предмети побуту й сама людина) є джерелом творчості для всіх народів у всі часи. Людина отримує уяву про красу, гармонію у спілкуванні з довкіллям.

Натурні замальовки, начерки, етюди — це початковий етап переробки природних форм у декоративні. У них необхідно передати найбільш характерні риси зображуваного.

Наступний етап роботи — створення образу з пам'яті та за уявою, узагальнюючи обриси, форми. Переробку натурних замальовок у площині декоративної композиції і стилізації найкраще виконувати засобами графіки або в техніці аплікації

Найбільш складним об'єктом відтворення в декоративному мистецтві є людина. Треба пам'ятати, що образ людини повинен бути завжди пізнавальним, узагальнення форми може здійснюватись до певних меж.

Стилізація — це процес активного відбору найбільш характерних ознак форми, свідомої відмови від усього другорядного, синтез пластичної форми з орнаментальним образом. Стилізація – процес спрощення предмета за формою та кольором на основі відбору найвиразніших його рис.

Принципи стилізації :а) узагальнення форми в її межах;б) узагальнення форми зі зміною обрису (окреслення предмета);в) узагальнення форми і спрощення конструкції;г) зміна характеру форми на більш декоративний;ґ) перетворення об'ємної форми в площинну.

Стилізація природних форм є перетворенням живої форми в спрощену або в ускладнену, відповідно до призначення орнаменту

Особливості композиційної структури орнаментів. Візерунок — вільна композиція декоративних мотивів. Орнамент (прикраса) — візерунок, який складається з ритмічно впорядкованих елементів: призначається для прикрашення різних предметів (посуд, зброя, текстильні вироби, меблі, книги та інше), архітектурних споруд (як усередині, так і зовні), творів пластичних мистецтв (здебільшого прикладних), а в первісних людей — також людського тіла (розфарбування, татуювання). Орнамент пов'язаний з поверхнею, організовує її і прикрашає, орнамент оперує невизначеними формами або стилізує реальні мотиви, які схематизує до невпізнання. Особливості орнаменту:- декоративна стилізація;- площинність;- зв'язок із поверхнею.

Види симетріїСиметрія — це певний просторовий порядок, математично точна закономірність у розміщенні предметів або їх частин.

Вісь симетрії — це точка, навколо якої фігура переміщується на певний кут Наступний вид симетрії — перенесення або  трансляція.  Симетричні елементи можуть накладатись, якщо їх переміщувати вздовж прямолінійної осі Фрагмент барельєфа із палацув Персиполі (Стародавня Персія. Сер. І тис. до н. є.)

Симетрія відносно точки

Осьова симетрія Трикутник Рело має осьову симетрією. Він має три осі симетрії другого порядку, кожна з яких проходить через вершину трикутника і середину протилежної дуги, а також одну вісь симетрії третього порядку, що перпендикулярна площині трикутника і проходить через його центр.

Трикутник Рело можна спостерігати в архітектурі:

Симетрія відносно прямої

Симетрія у Петриківському розписі

Симетрія у витинанках

Симетрія у декоративному мистецтві

Дзеркальна симетрія. Дзеркальна симетрія – статична, в ній немає руху. Найпростіший приклад – це предмет і його відбиття в дзеркалі, що є площиною симетрії. Уявимо собі, що плоска фігура перед дзеркалом і її відбиття об’єднані в одну фігуру. Нова фігура виявляється розділеною слідом площини симетрії на дві рівні частини. Тому й говорять, що геометрична фігура має дзеркальну симетрію

Гвинтова симетрія Утворюється при обертовому русі лінії або площини (точки, фігури) навколо нерухомої вісі з постійною кутовою швидкістю при одночасному поступальному русі уздовж вісі. Наприклад, гвинт, шуруп, у природі - листя на стеблі.

Способи організації орнаментів. Стрічковий орнамент (або фризовий) — це візерунок, декоративні елементи якого створюють ритмічний ряд з відкритим двобічним рухом, що вписується в стрічку. Стрічковий орнамент розміщують у смузі з вертикальним або горизонтальним членуваннями мотивів. До цього типу орнаменту відносять бордюри, облямівки, шпалери, а також меандр

Види симетрії бордюра

Меандр — орнамент із неперервною кривою або ламаною під прямим кутом лінією, яка утворює спіраль. Меандрів орнамент розроблений в мистецтві Стародавньої Греції. Незамкнений стрічковий орнамент несе в собі ритмічне повторення мотивів. Існує сім видів симетрії орнаментальних стрічок

Сітчастий орнамент Композиція будується за допомогою сітки, яка складається із системи різноманітних вузлів. Він будується на ритмічних чергуваннях одного або декількох мотивів. Розрізняють п'ять різновидів орнаментів, які ґрунтуються на формах (мал.3.10):а) квадратній;б) трикутній;в) прямокутній;г) ромбовидній;ґ) паралелограматичній.

Композиційно-замкнений орнамент Візерунок, декоративні елементи якого згруповані так, що створюють замкнений рух. Можливі чотири основні види побудови замкнених орнаментів:1. за допомогою однієї площини симетрії;2. за допомогою однієї осі симетрії;3. за допомогою однієї осі і декількох площин симетрії;4. за допомогою декількох осей і площин симетрії.

Продовж речення: На уроці я зрозумів…Я навчилася…Мені сподобалось…Мені хотілося б…

Гарного настрою, натхнення, наснаги, творчих злетів!