Що таке конфлікти?У найбільш загальному вигляді конфлікт можна визначити як загострення суперечностей. Суперечності, що виникають у результаті відмінності у поглядах, інтересах, прагненнях людей і сприймаються та оцінюються його учасниками як несумісні з їх власними. Це супроводжується спробами примусового нав'язування власної позиції і призводить до психологічної напруженості та протиборства.
Основними ознаками конфлікту як психологічного феномену є:наявність протиріччя (реального чи уявного, вигаданого), що оцінюється як непереборне і набуває відкритої, демонстративної форми. зміна характеру спілкування в напрямі конфронтації, негативної спрямованості мінімум однієї, а частіше - обох сторін. активність сторін, прагнення до перемоги будь-що, поступове розширення арсеналу використовуваних засобів - осуд, залякування-шантаж, погрози, фізичний вплив та ін.;підвищений емоційний фон, загострення негативних емоцій аж до їх повної безконтрольності.
Методика вирішення конфлікту шляхом розв'язання проблеми{3 C2 FFA5 D-87 B4-456 A-9821-1 D502468 CF0 F}№ п/п. Послідовність дій1 Визначте проблему в категоріях цілей, а не рішень (тобто встановіть причину проблеми, а не зосереджуйтесь на боротьбі з її наслідками)2 Після з'ясування суті проблеми, розгляньте варіанти її вирішення, які б влаштовували, певною мірою, всі зацікавлені сторони3 Сконцентруйте увагу на проблемі, а не на власних якостях опонента4 Створіть атмосферу довіри, поліпшивши інформаційний обмін і взаємний вплив5 Під час спілкування прагніть досягти результату, при цьому не здавайте власних позицій, але й враховуйте конструктивні зауваження іншої сторони
Сімейні конфлікти відрізняються своїми причинами. Найважливішими з них є:обмеження свободи активності, дій, самовираження членів сім’ї;ненормативна поведінка одного або декількох членів сім’ї (алкоголізм, наркоманія і т. д.);наявність протилежних інтересів, прагнень, обмеженість можливостей для задоволення потреби одного з членів сім’ї (з його точки зору);авторитарний, жорсткий тип взаємостосунків, що склалися в сім’ї;наявність важковирішувальних матеріальних проблем;авторитарне втручання родичів у подружні відносини;сексуальна дисгармонія партнерів у шлюбі й ін.
Умови стабільності подружніх відносин:взаєморозуміння. сумісність різних рівнів – фізіологічна; ділова (спрацьованість); психоемоційна (зацікавленість один одним, співпереживання); ціннісно-орієнтаційна; функціонально-рольова;зацікавленість один одним;привабливість (симпатія), впливає на сприймання партнера у напрямку перебільшеної оцінки позитивних і недооцінки негативних його рис.
Свобода – обов’язок щодо сім’ї як чинник запобігання конфліктам, проте свобода повинна бути усвідомленою необхідністю, якщо особистість обирає для себе сім’ю. У сім’ї має бути особиста свобода, яка може й повинна поширюватися на кожного члена сім’ї:кожен член сім’ї повинен мати свій життєвий простір;кожен член сім’ї мусить пам’ятати про необхідність поважати іншого;кожен член сім’ї впливає на оточуючих і сам перебуває під їхнім впливом;кожен член сім’ї повинен не ухилятися від сімейного впливу, а навчатися керувати ним;кожен член сім’ї має виконувати певну роль у сім’ї, інакше – сім’я розпадається.
Попередження і вирішення сімейних конфліктів. Найзагальніші шляхи попередження сімейних конфліктів відповідно до соціальних закономірностей розвитку сім’ї. Такими шляхами є:формування психолого-педагогічної культури, знань з основ сімейних відносин (в першу чергу це стосується подружжя);виховання дітей з урахуванням їх індивідуально-психологічних і вікових особливостей, а також емоційних станів;організація сім’ї на засадах рівноправності, формування сімейних традицій, розвиток взаємодопомоги, взаємної відповідальності, довір’я і пошани;формування культури спілкування.
Для успішного розв’язання конфлікту необхідно:бажання обох сторін його вирішити. Але якщо таке бажання буде виявлено хоча б однією із сторін, то й це дасть більше можливостей іншій стороні для зустрічного кроку; зробити перший крок на шляху до розв’язання конфлікту. Це завжди досить складно: кожний вважає, що поступитися повинен інший. Тому готовність до розв’язання конфлікту, виявлена однієї із сторін, може зіграти вирішальну роль у розв’язанні конфлікту в цілому.