ПРЕЗЕНТАЦІЯ "МОВОЗНАВЧА КАВ'ЯРНЯ"

МОВОЗНАВЧА КАВ’ЯРНЯ

КАВ’ЯРНЯ чи КАФЕ?Кав'я́рня, кава́рня, кафе́, розм. кофе́йня (фр. café, буквально — «кава») — невеличкий заклад громадського харчування, де подають відвідувачам каву, чай, закуски тощо. У перекладі з французької, слово café буквально означає каву, тобто заклад під назвою café — це місце, де, у першу чергу, можна випити кави. Крім кави у такому закладі можуть подавати чай, сік, алкогольні напої, а також легкі закуски чи будь-яку іншу їжу, що не потребує складного приготування. Кав’ярні, як місце зустрічей, з’явилися у країнах Середнього Сходу ще у XVI столітті. Зазвичай у таких закладах чоловіки збиралися поспілкуватися, випити кави (як правило, це була кава по-турецьки) або чаю, покурити кальян. Також у таких місцях грали в шахи або нарди, слухали музику або дивилися якісь міні-перфоманси. Відвідувачів певної кав’ярні раніше, як правило, об’єднували певні спільні інтереси, здебільшого професійні. Так, відомо, що французькі просвітителі Вольтер, Дідро та Руссо часто збирались у паризькому Café Procope, заснованому 1686 року.

Кафе – це не тільки місце для смакування смачних страв і насолоди кавовими напоями, але і місце, де створюється певна атмосфера для відпочинку і соціального спілкування. В основному, кафе намагаються створити затишне і розслаблене середовище, яке відмінно підходить для невимушених зустрічей з друзями, родиною або для самотнього часу з власними думками. Однією з ключових рис кав’ярень є їхня вкрай спеціалізована природа. Вони приділяють особливу увагу каві, і не просто як напою, а як справжньому мистецтву. Кав’ярні зосереджуються на усіх етапах створення кавових напоїв – від обрання найкращих сортів кави до уважного приготування та подачі. Книгарня-кав’ярня. Кав’ярня Театральна

КАВА чи КОФЕ?В українській мові необхідно уникати вживання слова "кофе". Хоча у словниках і є це слово, але його ввели штучно туди у радянські часи з метою зближення української мови з російською. Про це розповів мовознавець Олександр Авраменко у своєму відеоуроці. https://www.youtube.com/watch?v=gxa8in. Zdh. OQ"Кофе" ми знаходимо у якості нормативного в академічному тлумачному Словнику української мови 1970-1980 років. От була така тоді політика. Тому не "кофе" і тим паче не "кохфе", а "кава", - сказав Олександр Авраменко."Кофе" - слово невідмінюване, має середній рід та означає "те саме, що кава". Також правильно говорити й писати "кавовий", а не "кофейний" і потрібно послуговуватися словом "кавник", а не "кофейник".

Бариста (італ. barista) — фахівець з приготування кави, кав'ярник. За італійськими традиціями, бариста повинен готувати еспресо та його варіації (ристрето, лунго), а також напої на основі еспресо: капучино, лате, корето тощо. Бариста — професія молода, їй приблизно 50 років. Серед барист проводяться національні та світові чемпіонати в декількох номінаціях. З СОБОЮНА ВИНОС присл., розм. Без права пити на місці продажу (в торгівлі напоями). КАВАКап-тестер — це людина, яка професійно дегустує каву

Як правильно говорити українською: чашка, філіжанка чи горнятко?Чашка кави! Чи філіжанка? Чи горнятко? А може, кухлик?В українській мові є кілька слів, за допомогою яких ви можете замовити в кав’ярні свіжозварену каву. Але варто пам’ятати, що вони не є синонімами та мають свої особливості у вживанні. Чашка (зменш. від прасл. *čаšа — «шкаралупа») — невелика посудина з різних матеріалів, переважно округлої форми, найчастіше з вушком і блюдцем, здебільшого для пиття кави або чаю. Філіжанка (тур. fincān, за румунського або польського посередництва filigean / filiżanka — «чашка») — те саме, що чашка.

Горня́, або горня́тко (від прасл. *gъr̥nъ — «горно») — маленький горщик, який використовували для приготування густих страв, зокрема каші та борщу. Звичайний розмір горняти між 1 та 2 літрами, але існували і менші варіанти на півлітра-літр для приготування страв для дітей. У таких горнятках також зберігали масло, сметану або молоко. Горня – це маленький горщик, а не чашка. У нього можна покласти їжу, налити юшку, але не гарячі напої. Принаймні так пишуть у тлумачному словнику. Ку́холь, зменш.-пестл. ку́хлик (від пол. kufel < сер.-в.-нім. küefel < дав.-в.-нім. kuofa — «бочка», «кухва», розм. ква́рта, кру́жка (від "круг") — товстостінний глиняний, металевий, а згодом скляний, посуд з ручкою для вживання напоїв (молока, меду, пива). Місткість кухля здебільшого 0,5-1 л. Стакан (тюрк. tostakan «деревʼяна посудина для пиття») — переважно циліндрична посудина без вушка та ніжки з різних матеріалів для пиття різних напоїв. Скля́нка— скляна посудина, близька за формою до циліндра або зрізаного конуса, зазвичай без ручки, скляний стакан. Застосовується для вживання як холодних, так і гарячих напоїв, останні часто подаються із підсклянником. Форма склянки зазвичай циліндрична, однак зустрічаються склянки складнішої форми. Співвідношення висоти склянки з діаметром основи приблизно 2:1, а розміром вона близька до людської долоні. Об'єм склянки зазвичай 200 — 250 см³.

Заварити каву чи зварити каву?Відомий український вчитель і мовознавець Олександр Авраменко у своєму уроці пояснив, як правильно називати процес приготування кави і від чого залежить використання того чи іншого дієслова. Мовознавець зазначає, що варити – це кип’ятити щось у воді або у якійсь іншій речовині. Наприклад, варять борщ, компот чи суп. А заварити – це залити що-небудь окропом для утворення настою. Тому заварюють чай, липовий цвіт, ромашку. А от до слова кава можна застосовувати обидва дієслова, залежно від того, яким саме чином ви її готуєте."Каву і варять, і заварюють. І тут вибір слова залежить від того, у який спосіб ви готуєте цей запашний напій. Якщо ви насипали в турку або в джезву каву і залили окропом, а потім поставили на плиту і чекаєте, коли підніметься пінка, то таку каву ви варите. А якщо залили окропом і трохи дали настоятися напою, то ви його заварювали", – пояснив Авраменко.

ЦУКОР, кру, ч. 1. Продукт харчування, солодка на смак біла кристалічна речовина, що виготовляється з цукрових буряків, цукрової тростини та ін. Дарка ж приходила додому з порожніми руками, хіба що грудочку цукру Прісьці принесе (Л. Укр., III, 1952, 640); Жовтавий цукор розсипався в склянці І осідав, мов паморозь, на дні (Бажан, Нашому юнацтву, 1950, 80); Отут, біля грабини, і залишилася неширока мережка дивовижно буйних кленів. Колись кріпаки Стадницького з їхнього соку добували собі кленовий цукор (Стельмах, Хліб.., 1959, 77); *У порівн. Бортрадист широко посміхається, показуючи зуби, білі, як цукор (Перв., Дикий мед. 1963, 4).◇ Цукром не годуй - те саме, що Хлібом (медом) не годуй (див. годувати)2. перев. мн. цукри, ів, спец. Назва ряду органічних сполук перев. з групи вуглеводів. В місцях відкладання, залежно від виду рослин, у тій чи іншій кількості утворюються крохмаль, інсулін та інші форми, які називаються складними цукрами (Добрива.., 1956, 13). Солодовий цукор див. солодовий; Фруктовий цукор див. фруктовий.запозичене з німецької мови через посередництво польської;н. Zucker «тс.» походить від іт. zucchero, що виникло з слат. succarum «тс.», яке через ар. sūkkar, перс. shäkär зводиться до дінд. śárkarā, śarkaraḥ «галька, рінь, пісок; цукор-пісок»;бр. цу́кар, п. cukier, ч. cukr, слц. нл. cukor, вл. cokor;

ВЕРШКИ, ів, мн. (рідше одн. вершок, шка, ч. ). 1. Густий продукт молока з великим вмістом жиру, одержуваний шляхом відстоювання або сепарування свіжого молока. Зо всіх гладишок чисто було вершки поз'їдаю, наче той кіт. (Барв., Опов.., 1902, 356).2. перен. Найкраща частина чогось. Хитра ота заморська машина-віялка: одвійки залишає в Кураєвому, а вершки жене кудись, далеко, у свої загребущі краї (Гончар, Таврія.., 1957, 150); // заст., ірон. Найвпливовіша частина суспільства. Повернувшись у рідне містечко з закордонним дипломом, він вважався "персона грата" серед вершків місцевого суспільства (Вільде, Сестри.., 1958, 50). ВЕРХпсл. *vьrхъ;споріднене з лит. viršùs, лтс. vìrsus «верхня частина», дангл. wearr «мозоля», ірл. ferr «краще», лат. verrūca «горб, прищ, бородавка», дінд. várṣman- (varṣmán-) «висота, верх, верховина»;іє. *ursu-s (іменник u-основи) від кореня *uer-s- «підвищене місце»;р. бр. верх, др. вьрхъ, п. wierzch, ч. слц. vrch, вл. нл. wjerch, полаб. värch, болг. връх, м. врховен «верховний», схв. врx, слн. vŕh, стсл, врьхъ, вpъхъ;

До речі, апарат для розмелювання кави називають «кавомолкою» або «кавомлинком». Кава зі спеціями. Корица або цинамон — популярна спеція та приправа, яку отримують із кори декількох споріднених видів дерев з роду (Cinnamomum), родини Лаврові (Lauraceae). Найбільш цінується кориця, яку отримують із кори Кориці справжньої (Cinnamomum verum) — невеликого вічнозеленого дерева заввишки 10-15 м, що походить зі Шрі-Ланки. Проте більшість прянощів, що наявна в міжнародному обігу, виготовляються з Коричника китайського, або касії (Cinnamomum cassia), яка культивується в Китаї, В'єтнамі та Індонезії. Запозичено в давньоруську мову з старослов’янської;стсл. корица «кориця» (спочатку, можливо, «маленька кірочка», пор. споріднені демінутиви р. заст. болг. кори́ца «кірочка», болг. [коры́че], схв. кȍрица, слн. kórica, skórjica «тс.») утворене від кора «кора», якому відповідає також укр. кора́ «луб»;західнослов’янські форми з початковим s- пов’язані з зах.-сл. [skora, skóra, škóra] «кора», що зводяться до варіанта кореня псл. [skora] «тс.»;укр. кори́чне́вий, як і споріднені р. кори́чневый «кольору кориці або смаженого насіння кави; буро-жовтий з темним відтінком» (спочатку, з XVII ст., як назва кольору тканин, одягу), бр. карычневы «тс.», очевидно, пов’язане з сх.-сл. *коричьныи букв. «який стосується кориці» (пор. укр. кори́чний, р. кори́чный «тс.», р. ст. коричный «тс.; одержаний з кориці; коричневий»).

Українське слово імбир походить (можливо, через польське посередництво) від нім. Imber, Ingwer. Середньоверхньонімецьке ingewer, ingeber запозичене через посередництво лат. zingiberi, zingeber, gingiber від сер.-гр. ζυγγίβερις < дав.-гр. ζιγγίβερις. Назва «імбир» є «словом-вандервортом», наявним у дуже багатьох мовах і похідним від спільного джерела.Імбир лікарський, імби́р садо́вий[джерело, рідко имберець, инбирець (лат. Zingiber officinale) — однодольна вічнозелена рослина родини імбирних. Часто називають просто імбиром, але цей термін може також посилатися і на рід, до якого належить ця рослина, і на їстівну частину рослини, що зазвичай використовують як спецію в кулінарії в усьому світі. Хоча цю частину часто вважають корінням, вона є корневищем, тобто горизонтальним підземним стеблом рослини. Кореневище імбиру має тривалу історію культивування. Розмовна назва — «білий корінь».

КАРДАМО́Н «східна рослина з родини імбирних, вживана в медицині і кулінарії»очевидно, через посередництво західнословʼянських і німецької (нвн. Kardamóm «тс.») мов запозичено з латинської;лат. cardamōmum відтворює гр. καρδάμωμον «тс.», до складу якого входить κάρδαμον (бот.) «кардам, крес», етимологічно неясне;р. бр. болг. кардамо́н, п. kardamon, ч. kardamom, слц. kardamón, схв. кардамом, слн. kardamóm;

МУСКА́Т «сім’я плодів мускатника; сорт винограду; сорт вина»через посередництво російської і польської мов запозичено з французької;фр. muscat «мускатний виноград; сорт вина» походить від іт. moscato «з мускусом змішане», яке зводиться до слат. muscātum «мускатний горіх», похідного від museus «мускус»;р. бр. болр. муска́т, п. muszkat «мускат, мускатний горіх; сорт вина», ч. слц. muškát «мускатник; сорт винограду і вина», вл. mūšota (mušata) «мускатний горіх; мускат», нл. muškota, muškot, м. мискат, схв. мỳскат, слн. moškat «тс.»;Мускатний горіх, мускатник (Myristica) — рід вічнозелених дводомних дерев родини мускатникових. Налічує понад 100—120 видів.

Залежність кави від характеру Існує залежність між кавою і характером. «Скажи мені, яку каву ти п’єш і я скажу тобі, хто ти». Так жартівливо можна перефразувати відомого філософа. А якщо без жартів, то уважно прослухайте перелік, і можливо упізнаєте себе чи своїх друзів, знаючи їх кавові вподобання. Мелена кава без цукру. У вас сильний характер, ви не боїтеся відповідальності і не соромитеся своїх помилок. Мелена кава з цукром. Ви довго приймаєте рішення, потребуєте підтримки, Дуже часто готові пожертвувати своїми інтересами заради інших, проте іноді шкодуєте про це. Кава з пінкою. У вас почуття переважають над розумом. Ви маєте добре серце і відкриту душу, а також цінуєте в людях чесність. Кава з молоком та цукром. У вас складний характер. Часто змінюється настрій, вам притаманна «подвійна бухгалтерія» в ухваленні рішень. Кава без кофеїну. У вас спокійний характер. Ви багато чим цікавитеся однак ваші знання найчастіше не глибокі. Ви полюбляєте комфорт і не прагнете завойовувати нові вершини. Розчинна кава. Ви надаєте перевагу найкоротшому шляху до всього в житті і вважаєте себе успішною людиною

Смакуємо каву та памʼятаємо,скільки б не було в житті напастей, серця не рвіть. Придумайте причину для щастя і далі живіть. Знаходьте радість в невеличких радощах, підтримуйте один одного та завдячуйте за кожен день життя. Нехай причина для щастя знаходить вас, а ви разом із нею впевнено крокуєте вперед своїм неповторним шляхом.