Можливі ступені окиснення неметалів ІІ-ІІІ періодів
Номер слайду 2
Ступінь окиснення. Ступінь окиснення — це умовний заряд на атомі в молекулі або кристалі, який би виник на ньому, коли б усі полярні зв’язки, утворені ним, мали іонний характер. На відміну від валентності, ступінь окиснення може бути позитивним, негативним або дорівнювати нулю. У найпростіших іонних сполуках ступінь окиснення збігається із зарядами іонів. Наприклад, у натрій хлориді Na. Cl (Na+ Cl-) Натрій має ступінь окиснення +1, а Хлор -1, у кальцій оксиді Са. О (Са+2 О-2) Кальцій виявляє ступінь окиснення +2, а Оксисен - -2. Це правило поширюється на всі основні оксиди: ступінь окиснення металічного елемента дорівнює заряду іона металу (Натрію +1, Барію +2, Алюмінію +3), а ступінь окиснення Оксигену дорівнює -2. Ступінь окиснення позначають арабськими цифрами, які ставлять над символом елемента, подібно до валентності, причому спочатку вказують знак заряду, а потім його чисельне значення: Якщо модуль ступеня окиснення дорівнює одиниці, то число «1» можна не ставити й писати тільки знак: Na+ Cl-.
Номер слайду 3
Ступінь окиснення. Ступінь окиснення й валентність — споріднені поняття. У багатьох сполуках абсолютна величина ступеня окиснення елементів збігається з їхньою валентністю. Однак існує чимало випадків, коли валентність відрізняється від ступеня окиснення. У простих речовинах — неметалах існує ковалентний неполярний зв’язок, спільна електронна пара не зміщується до жодного з атомів, тому ступінь окиснення елементів у простих речовин завжди дорівнює нулю. Але атоми один з одним зв’язані, тобто проявляють певну валентність, як, наприклад, у кисні валентність Оксигену дорівнює II, а в азоті валентність Нітрогену — III: У молекулі гідроген пероксиду валентність Оксигену також дорівнює II, а Гідрогену — І: Н–О–О-Н. Але ступінь окиснення Оксигену в цій сполуці дорівнює -1. Хоча ступінь окиснення й валентність — різні поняття, іноді їх уживають одне замість іншого. Так, якщо говорять про те, що валентність Натрію в натрій хлориді дорівнює І, то мають на увазі ступінь окиснення Натрію, що дорівнює +1. У загалі металічні елементи рідко утворюють ковалентні зв’язки, тому під валентністю металічних елементів у сполуках мають на увазі їхній ступінь окиснення. Наприклад, називаючи речовину ферум(ІІІ) оксидом, мають на увазі, що Ферум у цій сполуці проявляє ступінь окиснення +3.
Номер слайду 4
Визначення можливих ступенів окиснення елементів Ступені окиснення, які елементи можуть проявляти в різних сполуках, у більшості випадків можна визначити за будовою зовнішнього електронного рівня або за місцем елемента в Періодичній системі. Атоми металічних елементів можуть тільки віддавати електрони, тому в сполуках вони проявляють позитивні ступені окиснення. Його абсолютне значення в багатьох випадках (за винятком d -елементів) дорівнює числу електронів на зовнішньому рівні, тобто номеру групи в Періодичній системі. Атоми d -елементів можуть віддавати також електрони з передзовнішнього рівня, а саме — з незаповнених d -орбіталей. Тому для d -елементів визначити всі можливі ступені окиснення значно складніше, ніж для s - і р-елементів. З упевненістю можна стверджувати, що більшість d -елементів виявляють ступінь окиснення +2 завдяки електронам зовнішнього електронного рівня, а максимальний ступінь окиснення в більшості випадків дорівнює номеру групи. Атоми неметалічних елементів можуть виявляти як позитивні, так і негативні ступені окиснення, залежно від того, з атомом якого елемента вони утворюють зв’язок. Якщо елемент більш електронегативний, то він проявляє негативний ступінь окиснення, а якщо менш електронегативний — позитивний. Абсолютне значення ступеня окиснення неметалічних елементів можна визначити за будовою зовнішнього електронного шару. Атом здатний прийняти стільки електронів, щоб на його зовнішньому рівні розташувалося вісім електронів: неметалічні елементи VII групи приймають один електрон і виявляють ступінь окиснення -1, VI групи — два електрони й виявляють ступінь окиснення -2 тощо. Неметалічні елементи здатні віддавати різне число електронів: щонайбільше стільки, скільки розташовано на зовнішньому енергетичному рівні. Інакше кажучи, максимальний ступінь окиснення неметалічних елементів дорівнює номеру групи. Завдяки промотуванню електронів на зовнішньому рівні атомів число неспарених електронів, які атом може віддавати в хімічних реакціях, буває різним, тому неметалічні елементи здатні виявляти різні проміжні значення ступеня окиснення.
Номер слайду 5
Можливі ступені окиснення s - і р-елементів
Номер слайду 6
Визначення ступенів окиснення в сполуках. При визначенні ступенів окиснення елементів у сполуках слід дотримуватися таких правил:1. Ступінь окиснення елемента в простій речовині дорівнює нулю.2. Флуор — найбільш електронегативний хімічний елемент, тому ступінь окиснення Флуору у всіх сполуках дорівнює -1.3. Оксиген — найбільш електронегативний елемент після Флуору, тому ступінь окиснення Оксигену у всіх сполуках, окрім фторидів, негативний: у більшості випадків він дорівнює -2, а в пероксидах - -1.4. Ступінь окиснення Гідрогену в більшості сполук дорівнює +1, а в сполуках з металічними елементами (гідридах) - -1.5. Ступінь окиснення металів у сполуках завжди позитивний.6. Більш електронегативний елемент завжди має негативний ступінь окиснення.7. Сума ступенів окиснення всіх атомів у молекулі дорівнює нулю.