Презентація: "Можу розуміти.Хочу говорити. Буду читати і писати."

Семенова. Тетяна Володимирівна Вчитель-логопедінклюзивних класів

ОСОБЛИВОСТІ ЛОГОПЕДИЧНОЇ РОБОТИ З ДІТЬМИ ЗІ ЗНИЖЕНИМ СЛУХОМ

Класифікація мовленнєвих порушень ( клініко-педагогічна, психолого-педагогічна): І. Порушення усного мовлення: 1. Розлади фонаційного оформлення висловлювання: дисфонія, брадилалія, тахилалія, ринолалія, заїкання, дислексія, дизартрія.2. Порушення структурно-семантичного оформлення висловлювання: алалія, афазіяІІ. Порушення писемного мовлення: Дислексія – це специфічне порушення процесу читання. Дисграфія – це специфічне порушення процесу письма.- ФФНМ - фонетико-фонематичне недорозвинення – порушення звуковимови внаслідок дефектів сприймання, впізнавання і вимови фонем.- ЗНМ (загальне недорозвинення мовлення)- складне мовленнєве порушення, при якому у дітей з норм. слухом та інтелектом спостерігаються відхилення у формуванні всіх компонентів мовлення. Типовим є відхилення в смисловій і вимовній стороні (імпресивне та експресивне мовлення).- НЗНМ (нерізко виражене загальне недорозвинення мовлення) – цей рівень виділяють порівняно недавно. Усне мовлення в цілому максимально наближене до норми. Спостерігаються поодинокі помилки, пов’язані з неточностями вживання окремих слів, деяких відмінкових закінчень, прийменників, певні помилки словотворення. Низький рівень готовності до засвоєння у школі читання, письма та теоретичних знань з рідної мови.

Труднощі у оволодінні навичками читання і письма пов’язані у дітей з ООП з недостатньо сформованими в них:усномовленнєвою базою;функціональною базою (увагою, сенсорними, мнестичними, мисленнєвими процесами);операційною базою (здібностями до засвоєння спеціальних учбових дій та їх певного алгоритма: виділенням і оперуванням різними мовними і мовленнєвими одиницями, реалізації графо-моторних програм, рішенням лексико-семантичних, граматичних, орфографічних задач).

СИСТЕМА ПОДОЛАННЯ ФОНЕТИКО-ФОНЕМАТИЧНИХ ПОРУШЕНЬ Розвиток дрібної моторики і моторики артикуляційного апарату. Формування правильної артикуляції звуків і їх автоматизація в різних фонетичних умовах вимовляння. Формування інтонаційної виразності мовлення. Формування сприймання усного мовлення.

Вимовна сторона мовлення включає в себе: звуковимову (артикулювання звуків); фонематичне сприймання (слух); передачу звукоскладової структури слів; вимову слів, синтагм, речень; дотримання ритму, темпу, наголосу та інтонації.

Зміст роботи по формуванню звуко-вимовної диференціації:1. Уміння розрізнювати кожен із змішуваних звуків окремо:виділення звуку серед інших звуків;виділення звуку серед складів;виділення звуку серед слів.2. Визначення спільного звуку в словах. 3. Визначення наявності звуку в словах (починаючи зі слів, далеких за артикуляційними ознаками).4. Виділення слів з потрібним звуком із фрази.5. Визначення місця звука в слові.6. Пригадування і називання слів на заданий звук. поняття «звук», «буква», органи артикуляції, способи вимови звуку, його умовне позначення, співвідношення звука з буквою;акустичні характеристики звуку: голосні та приголосні звуки; тверді й м’які, дзвінкі й глухі приголосні;виділення звуку на початку, в кінці і середині слова, визначення місця звука в слові;звуковий аналіз і синтез складів і слів;„читання” і складання складів і слів за допомогою умовних звукових позначень.

Голосні звуки[И]Ди. Ти. Си. Зи. Ни. Ли[ І ] (позначає м’якість попереднього приголосного.)ДіТіСіЗіНіЛі

ОСНОВНІ РИТМИ:1. 2. З. 4. 5.

Який голосний чуєш у слові?

4-ий «зайвий»Штани, миша, шуба, шарф за узагальнюючими поняттями; за поняттями “живий предмет” – “неживий предмет”; за визначенням місця звука в слові; за визначенням кількості складів у слові.

Інтонаційне оформлення Діти граються на шкільному майданчику. Діти граються на шкільному майданчику? Діти граються на шкільному майданчику? Діти граються на шкільному майданчику? Діти граються на шкільному майданчику?

Уточнення зв’язку звукового образу слова із зоровим, слуховим та іншими образами (предмету, ознаки, дій). Звуковий аналіз слова. Виділення семантичних ознак даного слова. Введення даного слова в певне семантичне поле. Закріплення значення даного слова в контексті (словосполучення, речення), закріплення синтагматичних зв’язків даного слова. Робота над словом

Формування структури значення слова. Формування семантичних полів. Класифікація предметів за картинками (помідор, яблуко, груша, огірок, слива, картопля, капуста) і т.д. Назви “зайве” слово (мама, подруга, тато, син, бабуся). Пара до пари (огірок – овоч, дуб – (земля, дерево, ліс). Доповни смисловий ряд (школа – навчання, лікарня - ). Частини від цілого. Відгадай предмет за його частинами. Антоніми (порівняй лимон і цукерку). Синоніми (білий сніг схожий на …; поясни, чим відрізняються слова “будувати” – “ремонтувати”, “шити” – “пришивати” – “зашивати” – “перешивати” – “вишивати”). Багатозначність слів (ніжка, дно, лисичка).

Розвиток синтагматичних зв’язків слів. Хто що вміє робити? (вчитель вчить, лікар лікує, …). Хто або що може це робити? ( біжить … (тварина, струмок)). Назви дію (листя (що робить?) - …; птахи (що роблять?) - …)Назви предмет (приходить (хто? що?) - …, пливуть - …)Який? Яка? Яке? (сонце (яке?) - …, зима (яка?) - …)Складання загадок-описів за певним планом. Додати в речення слово, яке відповідає на питання “як?” (черепаха повзе …; сонце світить …)СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ ОДНОЧАСНО ЯВЛЯЄТЬСЯ ОДИНИЦЕЮ МОВИ ТА МОВЛЕННЯ.

Розвиток словотворення Назви лагідно (буряк – бурячок, огірок – огірочок). Що для чого? (цукор – цукорниця, хліб - …). Назви дитинчат тварин (лисиця – лисеня, лисенята). Чий? Чия? Чиє? (вовк – вовчий, Олег – Олегів). Чим відрізняються слова? (миє – миється, одягає – одягається) Префіксальні дієслова (ходити – виходити, заходити, …). Що з чого? (стіл з дерева - …) Утвори нове слово (сніг падає – снігопад) Добери спільнокореневі слова (зима – зимувати, зимовий, …). Закінчи речення (Поїзд їде швидко, а літак летить ще …)

Формування словозміни Диференціація Н.в. однини і множини; Закріплення форм З.в. Р.в. Д.в. О.в. (спочатку без прийменників, а потім конструкцій з прийменниками) М.в.

Формування граматичних значень Диференціація іменників, дієслів, прикметників. Диференціація значення роду (він мій, вона моя, воно моє) Диференціація граматичних значень істот і неістот. Чарівне дерево (яблуко – червоне, кругле, …;падає, жовтіє, гниє; ріжуть, кусають, …)

ХТО?ЩО? СЛОВА – НАЗВА ПРЕДМЕТУ

ЩО РОБИТЬ?СЛОВА – НАЗВА ДІЇ{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}ПОЛИВАЄСТРИБАЄЧИТАЄЙДЕЇСТЬТАНЦЮЄПЛАЧЕ

НАЗВИ НАГОЛОШЕНИЙ ГОЛОСНИЙ

{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}ЛЮДИНАЧАСДОЩ ПОДУМАЙ

Деформоване реченнядереві сидить на ВОРОНАВОРОНАСИДИТЬНАДЕРЕВІ

Хто? Хто?Що робить кіт? Що робить миша? Що їсть кіт? А що їсть миша?(ковбаса – ковбасу) (сир_ – сир_) , а

Розвиток зв’язного мовлення розвиток вмінь слухати і розуміти українську мову, засвоювати літературну вимову; навчання відповідям на питання, діалогічному мовленню; навчання складанню речень, поширенню речень; навчання докладному переказу тексту; навчання складанню усної загадки-опису, розповіді-опису за сюжетним малюнком, за серією малюнків, за опорними словами.

Деформоване речення Квітка сіла на метелика. Метелик_ сів_ на квітку.

СКЛАДИ РЕЧЕННЯ, ВИКОРИСТОВУЮЧИ СПОЛУЧНИКИДовідка: жує, біжить, пливе, йде,гризе, їсть І, а. Знайди помилку. Папуга пливе а кит летить. Слон і панда сидить.

Прийшла осінь. Білочка і зайчик готуються до зими, а їжачок лягає спати.

Склади речення Знайди помилку, ТОМУ ЩОЩо зробив? Що? Хто? Що зробила? Що? Пішов дощ, тому що дівчинка взяла парасольку.

Подув вітер, пішов дощ, і дівчинка взяла парасольку.

Знайди помилку, побудуй текст правильно Була золота осінь. Вранці 15 травня почався снігопад. Снігом засипало все навкруги.

ПРЯМЕ ПЕРЕНОСНЕЗНАЧЕННЯ CЛІВЗлиться – вовк, … . Блискає – блискавка, .. Злиться – зима, … . Блискає – очима, … .(Яка?) Дівчинка (як?) посміхається сонечку.(Яке?) Сонечко посміхається (Якій?) дівчинці.

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!