Презентація допоможе зробити цікавими уроки української мови , інтегруючи їх з літературним читанням. Учні знайомляться з розділом фразеології на прикладі найрозповсюдженіших висловівів з античної міфології
У Давній Греції був цар Авгій, який любив коней. У його стайнях їх було понад три тисячі. Ці стайні майже тридцять років ніхто не вичищав. До Авгія на службу прийшов герой Геракл. Він пустив річку крізь ворота стаєнь, і бурхливий потік вимив звідти весь бруд. Фразеологізм «авгієві стайні» вживають, коли хочуть сказати про надзвичайну запущеність, бруд, безлад.
Фразеологізмом є ім’я персонажа грецької міфології Антея — сина Посейдона (бога моря) та Геї (богині землі). Сили йому надавала земля-мати, стоячи на якій він перемагав усіх. Проте Геракл зміг здолати Антея, піднявши його у повітря і не даючи змоги торкнутися землі. Антеями називають осіб, які мають надзвичайну фізичну силу.
Морська богиня Фетіда, бажаючи зробити свого сина Ахілла безсмертним і невразливим для ворожих стріл, скупала його у водах священної річки Стікс. Та, купаючи, вона тримала дитину за п’яту, якої не торкнулася вода, тож п’ята залишилася незахищеною. В одному з боїв стріла, спрямована рукою бога Аполлона, вразила його в п’яту, і герой загинув. З того часу будь-яке слабке, вразливе місце в людини називають ахіллесовою п’ятою.
Одного разу під час обіду Дамокл дуже вихваляв володаря, Діонісій вирішив провчити заздрісника. Під час бенкету він наказав слугам посадити Дамокла на трон. Той був на сьомому небі від радості. Аж раптом побачив, як над його головою на кінській волосині повис гострий меч. Діонісій пояснив, що це символ небезпеки, яка завжди нависає над тим, хто має безмежну владу. Відтоді вислів «дамоклів меч» уживають, коли йдеться про постійну смертельну небезпеку.
Геркулес (Геракл) — герой давньогрецьких міфів, син верховного Бога Зевса і земної жінки Алкмени. Коли Геркулес виріс, він повинен був здійснити дванадцять подвигів для Еврісфея, а вже потім стати вільним. Кожен із цих подвигів вимагав нелюдської фізичної сили. Тому вислів «геркулесів подвиг» уживають тоді, коли йдеться про справу, що потребує великих зусиль.
Походить вислів із грецької міфології. Егіда — щит верховного бога Зевса, викуваний Гефестом. У центрі егіди була зображена голова Медузи Горгони. Згодом цей щит став атрибутом богині мудрості Афіни і символом її заступницької зверхності над богами й людьми. У сучасному розумінні «під егідою» означає під захистом, заступництвом, патронатом.
В античній Греції лаврове дерево вважали символом бога Аполлона, покровителя мистецтва. Переможців на змаганнях (музичних чи поетичних) нагороджували вінком із лаврових гілок, від чого пішло слово «лауреат». Такий звичай зберігся і до нашого часу. У сучасному розумінні «одягти лавровий вінок» — означає здобути перемогу і славу.
У давньогрецьких міфах збереглася історія про сина бога річок Дефіса і наяди Ліріони, прекрасного юнака на ім’я Нарцис. Він був надзвичайно вродливий. Якось Нарцис побачив у річці своє відображення, закохався в нього і помер від кохання. Боги перетворили його на нарциса. У переносному значенні «нарцис» — самозакохана людина; особа, яка милується собою.
Прометей — титан, могутній герой давньогрецьких міфів. Пожалівши людей, які не знали вогню і були безпорадні у боротьбі з природними стихіями, Прометей викрав у богів полум’я і передав його смертним. Вислів «прометеїв вогонь» уживають тоді, коли характеризують дух благородства, мужності і таланту.
За давньогрецькими міфами, в дитинстві Зевса виховували на острові Крит. Вигодовували майбутнього верховного бога молоком кози Амалфеї, доглядали його німфи. Якось Амалфея зламала собі ріг, німфа наповнила його плодами і подала маленькому Зевсу. За це він подарував ріг німфам, пообіцявши, що з нього з’являтиметься все, що їм забажається. Так виник вислів «ріг достатку», що означає велике розмаїття, багатство.
За давньогрецьким міфом, боги прирекли Сізіфа — спритного і хитрого царя міста Коринф — за всі його злочини на страшну кару. Він мав вічно котити на круту гору важкий камінь. І тільки-но брила торкалася вершини гори, вона виривалася із рук Сізіфа і летіла у прірву. Сізіфовою працею називають безплідну, важку, нескінченну роботу.