2 червня о 18:00Вебінар: Оцінювання, само- та взаємооцінювання в умовах дистанційного навчання і не тільки

Презентація "Музична культура України кінця XVIII - поч. XX ст"

Про матеріал
Презентація до уроку №35 в 11 класі "Музична культура України кінця XVIII - поч. XX ст" за підручником Масол Л. М. спрямована на допомогу вчителю при поясненні теми "Художня спадщина України". Даний матеріал стане добрим помічником у проведенні цікавих та змістовних уроків мистецтва в 11 класі.
Зміст слайдів
Номер слайду 1

Музична культура України кінця XVIII – початку XX ст.35 УРОК

Номер слайду 2

«Золотий вік» української музики В історії української музичної культури другу половину XVIII ст. називають «золотим віком української музики». У цей період класичних вершин досягає духовна хорова творчість. Водночас було здійснено важливий прорив у галузі світських музичних жанрів - опери, симфонії, концерту, сонати, пісні-романсу.

Номер слайду 3

«Золотий вік» української музики У цей період досягає вершин хорова творчість блискучого тріо українських композиторів Максима Березовського, Артемія Веделя і Дмитра Бортнянського.

Номер слайду 4

«Золотий вік» української музики Під впливом західноєвропейської професійної музики у творчості М. Березовського, А. Веделя і Д. Бортнянського одночастинний партесний концерт доби бароко змінюється циклічним концертом епохи класицизму. Він будувався на контрастному зіставленні частин і набув рис своєрідної класичної хорової симфонії.

Номер слайду 5

«Золотий вік» української музики Основоположником жанру духовного хорового концерту був Максим Березовський (1745—1777) — композитор яскравої творчої індивідуальності. Він створив оперу «Демофонт» і сонату для скрипки і чембало, що стали першими зразками цих жанрів у вітчизняній музиці. Твори митця вирізняються емоційністю, вишуканістю композиторського письма. Його музика поєднувала традиції західноєвропейської (італійської) музики з елементами української мелодики. М. Березовський. Хоровий концерт «Не отвержи мене во время старости»

Номер слайду 6

«Золотий вік» української музики Дмитро Бортнянський (1751—1825) — класик хорової музики, реформатор церковного співу, у творчості якого поєдналися найновіші на той час досягнення європейської, зокрема італійської, музики з вітчизняними музичними традиціями. Він написав понад 100 хорових творів, декілька опер та інших творів світських жанрів, зокрема Концертну симфонію, концерт для чембало з оркестром, сонати тощо. Дмитро Бортнянський «Многая літа»

Номер слайду 7

«Золотий вік» української музики Мелодія, яку Бортнянський написав для гімну, ще в XVIII столітті дуже сподобалася вільним каменярям, ​​і Гімн уславився "масонським" (як відомо, поет М. М. Херасков, автор тексту, був масоном, однак про Д. С. Бортнянського цього не можна сказати , так як ні в яких відомих по цю пору списках масонських лож у Росії він не значився; швидше, композитора можна зарахувати до розряду знайомих, друзів розуміючих і співчуваючих масонам, що було поширене практично серед всієї придворної і мислячої публіки тієї епохи). Так мелодія швидко поширилася і в Європі ще в XIX столітті.

Номер слайду 8

«Золотий вік» української музики Артемій Ведель (1767—1808) — композитор, диригент, співак (тенор), скрипаль, педагог, писав виключно сакральну музику. Він розвивав у своїх концертах (близько 30) традиції української хорової культури, пісенно-романсової лірики. Музика А. Веделя вирізняється експресивною мелодикою, широким діапазоном людських почуттів — від скорботних до урочисто- величальних. Артемій Ведель «Херувимська»

Номер слайду 9

Становлення української опери Зразком поєднання народної та професійної творчості є «Запорожець за Дунаєм» Семена Степановича Гулака-Артемовського (1813—1873). Виразна музична мова, що увібрала барви українського пісенного мелосу, тип драматургії з чергуванням музичних номерів і розмовних діалогів, реалістичність персонажів — ліричних (Оксана, Андрій) і комічних (Карась, Одарка) — сприяли популярності опери.«Запорожець за Дунаєм» — опера С. С. Гулака-Артемовського, що є першим твором цього жанру на лібрето українською мовою. Прем'єра відбулась у Петербурзі 14 квітня 1863 року. Арія Андрія з опери «Запорожець за Дунаєм»

Номер слайду 10

Становлення української опери В Україні, як і в Європі, важливу національно-просвітницьку роль відігравала опера. Суттєвий внесок у становлення цього жанру зробив Микола Аркас (1853—1909), який написав оперу «Катерина» на текст поеми Т. Шевченка.

Номер слайду 11

Становлення національної композиторської школи На початку ХХ ст. завершився важливий етап розвитку української музики, який увійшов в історію під знаком становлення національної композиторської школи, фундатором якої був видатний громадський діяч, композитор, хоровий диригент, фольклорист, піаніст і педагог Микола Лисенко (1842—1912). Спадщина митця охоплює різні жанри: опери, кантати, вокальні та інструментальні твори.

Номер слайду 12

Основоположник національної композиторської школи Багатогранна діяльність М. Лисенка мала виняткове значення для розвитку української культури. У діалозі фольклорного і композиторського — типовому для романтичного мистецтва — оформився стиль української професійної музики. Пам’ятна медаль Національного банку України, присвячена М. Лисенку, з нотами «Молитви за Україну».

Номер слайду 13

Становлення національної композиторської школи Микола Леонтович (1877—1921) — видатний майстер хорової мініатюри, автор знаменитого «Щедрика» й інших хорових обробок українських народних пісень, які ввійшли до золотого фонду нашої культури. Обробки й оригінальні твори (кантата «Льодолом»), духовна музика композитора належать до хорової класики. Микола Леонтович «У царстві Твоїм» Хор Національної опери України

Номер слайду 14

Становлення національної композиторської школи Кирило Стеценко (1882—1922) — композитор, хоровий диригент, священик, педагог, учень і духовний спадкоємець М. Лисенка. В образній сфері його музики (хори «Сон» і «Прометей», кантата «Шевченкові», церковні твори, обробки народних пісень) домінують ліричні й лірикодраматичні мотиви.

Номер слайду 15

Становлення національної композиторської школи Яків Степовий (справжнє прізвище Якименко/Акименко, 1883—1921) — автор переважно камерної музики — вокальної та фортепіанної. Опосередковане відтворення національного колориту є ознакою творчого почерку композитора-лірика. Солоспів «Степ» композитора став знаменитим і вплинув на походження його псевдоніма. Яків Степовий «Прелюд памяті Т. Г. Шевченка»

Номер слайду 16

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 1
Оцінки та відгуки
  1. Матвійчук Сергій Анатолійович
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
pptx
До підручника
Мистецтво 9 клас (Масол Л.М.)
Додано
23 березня
Переглядів
495
Оцінка розробки
5.0 (1 відгук)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку